Українська електронна енциклопедія освіти

Зязюн Іван Андрійович

Зязюн Іван Андрійович - (іноз. Ziaziun Ivan) - видатний український вчений, філософ, педагог, психолог, організатор освіти, провідник культури, фундатор нового напряму педагогічної науки і засновник наукової школи з проблем педагогічної майстерності, перший Міністр освіти і науки незалежної України.

Зязюн Іван Андрійович

Ім’я особи	Зязюн Іван Андрійович (іноз. Ziaziun Ivan)
Інші прізвища
Роки життя	03.03.1938 - 29.08.2014
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Вчене звання	професор
Напрями діяльності	філософія, психологія, педагогіка
Наукова школа	засновник наукової школи з проблем педагогічної майстерності
Місце народження	с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область
Місце смерті	с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область
Поховання	цвинтар с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Magnum opus	Основи педагогічної майстерності
Відзнаки	Заслужений працівник вищої школи УРСР
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ziaziun-i-a/

Життєпис

Зязюн Іван Андрійович народився 3 березня 1938 р. на Чернігівщині, у селі Пашківка Ніжинського району. Батько Андрій Володимирович (1913-1992) і мати Варвара Микитівна (1918-2006) були колгоспниками. Змалечку Іван допомагав їм господарювати, опановував премудрості праці на землі.

Освіта

Закінчив з відзнакою семирічну Пашківську (1952 р.) та середню Галицьку загальноосвітні школи.

У 1955 р. розпочав свою трудову діяльність на посаді завідувача сільського клубу.

У 1956 р. – колгоспник у колгоспі «Перемога», с. Пашківка.

З 1956-1958 рр. – учень гірничо-промислового училища № 5 міста Свердловськ Луганської області.

З 1959-1964 рр. – студент Київського університету імені Т. Г. Шевченка (історико-філософський факультет).

Діяльність

Педагогічна діяльність

Етапи професійного шляху Зязюна І. А:

1958-1959 рр. – вихователь у гірничо-промисловому училищі № 5 міста Свердловськ Луганської області.

1959 р. – заступник директора з культурно-масової роботи гірничопромислової школи №72 міста Володарка Свердловського району Луганської області.

1964-1966 рр. – асистент кафедри філософії Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.

1966-1968 рр. – аспірант кафедри філософії Київського університету імені Т. Г. Шевченка.

1968 р. – старший викладач кафедри філософії Театрального інституту імені І. Карпенка-Карого (м. Київ).

1968-1970 рр. – старший викладач кафедри філософії Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.

1970-1971 рр. – завідувач лабораторії творчих процесів Театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка (м. Київ).

1971-1975 рр. – старший викладач, доцент кафедри філософії Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого.

1975-1990 рр. – ректор Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка.

1990-1992 рр. – Міністр освіти і науки України.

1992-1993 рр. – завідувач лабораторії естетичного виховання Інституту педагогіки Міністерства народної освіти України.

1993-2014 рр. – директор Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Наукова діяльність

Зязюн І. А. відомий у світі дослідник проблеми філософії освіти, теорії і методики професійної освіти, естетичного виховання, педагогічної естетики та етики, психопедагогіки.

Внесок Зязюна І. А. у розвиток сучасної філософії і педагогіки неоціненний. Він охоплює широковідомі наукові концепції: «філософії освіти», «педагогіки добра», «педагогічної майстерності», що ґрунтувалися на гуманістичних засадах та екзистенційному світосприйнятті науковця.

Суттєвим є особистий внесок педагога-науковця в розбудову системи професійної підготовки науково-педагогічних кадрів у нашій державі. Академік Зязюн І. А. – фундатор нового напряму педагогічної науки і засновник наукової школи з проблем педагогічної майстерності, яка виховала не одне покоління науковців України.

Заснував Академію педагогічної майстерності. Із ініціативи Зязюна Івана Андрійовича у різних регіонах України створено 36 центрів педагогічної майстерності, об’єднаних навколо Всеукраїнського центру педагогічної майстерності в складі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Кіровоградського національного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, педагогічно-меморіальних музеїв А. С. Макаренка у с. Ковалівка і м. Кременчук Полтавської області, а також музейних комплексів (Сухомлинського В. О., Ткаченка І. Г. та Захаренка О. А.).

Найбільша заслуга вченого в тому, що з його ініціативи вперше в Полтавському державному педагогічному інституті було впроваджено як окремий навчальний предмет науку про одухотворення навчального процесу – педагогічну майстерність, яку потім уведено до навчальних програм підготовки майбутніх освітян у педагогічних вишах.

В Україні й за кордоном Зязюн І. А. відомий і ґрунтовними науковими пошуками: це і філософія освіти, і теорія та методика професійної освіти, і проблеми естетичного виховання.

Переконання, що «життєдайні начала Добра, Любові, Істини і Краси перебувають в руках Учителя», здатного сформувати пізнавальні запити і духовні потреби учнів, спонукали Івана Андрійовича Зязюна, вже як міністра народної освіти, ініціювати теоретико-методологічні та експериментальні дослідження за програмою «Учитель». Із «легкої руки» міністра розпочалася й широкомасштабна комплексна програма «Творча обдарованість», завдяки якій стимулюються дослідницькі пошуки учнівської молоді.

Провідними ідеями українського філософсько-антропологічного кордоцентризму Зязюна І. А. є почуття, рухи почуттів (або духовного серця) та різні форми його вияву, насамперед добра, любові, волі, свободи, духу, духовності та ін.

Втіливши положення емоційно-почуттєвої сфери в Концепції педагогічної майстерності, він не лише збагатив педагогічну науку, а й привніс прогностичні ідеї в практику українського філософського кордоцентризму (філософії серця), започаткованому в українській культурі Сковородою Г., Юркевичем П., Шевченком Т., Кулішем П. та ін.

Розвиваючи антропо-етико-естетичний аспект педагогічної майстерності, академік наголошував на безперервному самопізнанні, самоудосконаленні, сприйнятті і розумінні прекрасного, духовної основи людини, її кордоцентричних мотивів. Вчений надає перевагу ірраціональному над раціональним, духовному досвіду (інтуїтивного осягнення) над логіко-дискурсивним мисленням.

Зязюн І. А. був відданий пам’яті видатних майстрів вітчизняної педагогіки і достойно продовжував їхню шляхетну справу. Саме з його іменем пов’язана організація наукового макаренкознавства у всеукраїнському і світовому масштабах.

Традиції педагогічної майстерності, що інтегрує проблеми філософії, етики, естетики, логіки, риторики, психології, соціальної психології, педагогіки, історії педагогіки та психології, соціології, започатковані талановитим педагогом, гідно продовжив колектив науковців Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, який Зязюн І. А. тривалий час очолював. Невтомний трудівник зумів виплекати сучасних учених, особистостей із високою методологічною культурою, фундаментальною підготовкою, гуманістичним стилем наукового мислення. Багатий педагогічний ужинок інституту приносить значну користь науці й практикам. Без сумніву, до цієї спадщини долучатиметься не одне покоління студентів, викладачів, учителів, учених і завжди знаходитиме в ній ключ до розв’язання складних проблем.

Науково-експертна діяльність

Наукова школа академіка Зязюна І. А. – це педагогічний феномен, що характеризується не тільки яскравими якісними, а й кількісними показниками. Під його керівництвом (підготовлено і захищено 22 докторських і 20 кандидатських дисертацій) молоді вчені здійснили численні наукові дослідження, результати яких, безумовно, збагачують педагогічну теорію і практику – беззаперечний факт функціонування в Україні його наукової школи.

Іван Андрійович щиро, по-батьківськи підтримував зерна дослідницького пошуку, допомагав молоді сходити на вершини науки. Серед учнів Зязюна І. А. відомі науковці, менеджери освіти, вчителі навчальних закладів різних рівнів акредитації. Їх об’єднує спільність наукових інтересів і щедро дарована вчителем настанова творити добро і відчувати радість від щастя інших. Він уважно, із розумінням ставився до молодих людей, які ставали на тернистий шлях наукової діяльності, допомагав їм досягати в житті професійних вершин, щедро передавав свій досвід молодим колегам. І в цьому було його покликання: людини, педагога, вченого.

Дослідження вчених його наукової школи концентруються на пошуку шляхів розвитку духовного потенціалу педагога, думки, слова й дії якого вирішальним чином впливають на творення педагогічної реальності, що є особистісно значущою і привабливою для учнів. Наукові інтереси аспірантів, докторантів, пошукувачів школи Зязюна І. А. зосереджені на дослідженні проблем методології педагогічної діяльності; філософії й естетики, їхнього взаємозв’язку з педагогікою; професійної підготовки вчителів різних фахів; педагогічної взаємодії вчителя з учнями різних вікових груп; вивчення зарубіжного досвіду педагогічної освіти.

Ідеї й положення, викладені в працях академіка Зязюна І. А., знайшли відображення в концептуальних засадах та основних напрямах діяльності Інституту педагогіки й психології професійної освіти НАПН України, який є провідною науковою установою держави, досліджує проблеми філософії освіти, історії професійно-технічної та вищої освіти України, психолого-педагогічної підготовки вчителів та професійної підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців, педагогічних технологій неперервної професійної освіти, порівняльної професійної педагогіки й психології, професійної мистецької освіти тощо.

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Зязюн І. А. - віце-президент громадської організації «Міжнародна слов’янська академія освіти імені Я. А. Коменського», Президент Міжнародної асоціації макаренкознавців.

Він тривалий час: очолював міжнародне товариство макаренкознавців за його активної участі був створений музей ім. А. С. Макаренка в Ковалівці під Полтавою. Багато зробив для утвердження і збереження пам’яті ще одного славетного випускника Полтавського державного педагогічного ініверситету ім. В. Г. Короленка - Сухомлинського В. О.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Автор понад 1000 наукових праць, зокрема монографій, підручників, навчальних і навчавчально-методичних посібників для студентів та викладачів закладів вищої педагогічної освіти вчителів загальноосвітніх шкіл, науково-педагогічних працівників, аспірантів і докторантів.

Зязюн І. А. – автор понад 500 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Естетичний розвиток особи» (1972), «Естетичний досвід особи» (1976), «Естетичне виховання у вищих навчальних закладах» (1976), «Основи педагогічної майстерності» (1987, 1989), «Педагогічна майстерність» (1997), «Виховання естетичної культури школярів» (1998), «Краса педагогічної дії» (1998), «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000), «Педагогіка добра: ідеали і реалії» (2000), «Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз» (2003).

Досягнення

Визнання

Меморіальний музей-садиба академіка Івана Зязюна

З ініціативи Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України на будівлі по вул. М.Берлинського, 9 (м. Київ) встановлено Меморіальну дошку пам’яті академіка Зязюна І. А. та відкрито кімнату-музей з метою вшанування досягнень видатного українського вченого, академіка, державного діяча, першого Міністра народної освіти Незалежної України, багаторічного директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

1 березня 2019 року педагогічна громадськість України вшанувала пам’ять видатного українського вченого, державного діяча, засновника і першого директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, першого міністра освіти України академіка Зязюна Івана Андрійовича.

В Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України імені Івана Зязюна було відкрито кімнату-музей Івана Андрійовича

Перші педагогічні читання, присвячені пам’яті академіка «Якість педагогічної освіти у науковій спадщині Зязюна І. А.»

19 травня 2016 р. за ініціативи співробітників відділу змісту і технологій навчання дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України відбулися Перші педагогічні читання, присвячені пам’яті академіка «Якість педагогічної освіти у науковій спадщині І. А. Зязюна». Місце проведення – Меморіальний музей-садиба І. А Зязюна у с. Пашківка Ніжинського району.

Конференції присвячені пам’яті І. А. Зязюна

Круглий стіл «Наукова спадщина академіка Зязюна І. А. та актуалітети сучасної педагогічної освіти в Україні» в рамках закриття виставки, присвяченої пам'яті видатного педагога

У роботі круглого столу взяли участь українські науковці, колеги, друзі Зязюна І. А.: доктори педагогічних наук, професори, академіки Ничкало Н. Г., Бех І. Д., Філіпчук Г. Г., директор ІПООД НАПН України Лук’янова Л. Б., а також співробітники Інституту педагогіки, Національного педагогічного університету ім. Драгоманова, Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка та ін.

Виставка «Педагогіка добра академіка Івана Зязюна»

Відкрив виставку президент Національної академії педагогічних наук України Кремень Василь. У вітальному слові Василь Григорович окреслив основні життєві віхи Зязюна І., акцентувавши на провідних педагогічних ідеях ученого-педагога. Презентацію матеріалів виставки провели директор Педагогічного музею України Міхно Олександр та заступник директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Хомич Лідія.

Організували виставку Педагогічний музей України та Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України. Експозиція репрезентує документи (фото 1950-2010-х років, особисті речі,документи, рукописи, наукові праці,подарунки) у розділах «Становлення», «Ректор», «Міністр», «Фундатор інституту», «Джерела творчості», «Визнання»; а також інсталяцію-реконструкцію «Робочий стіл ученого»; інсталяцію «Оратор».

Фахівці ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України підготували віртуальну книжкову виставку «Життя за законами педагогіки добра: до 80 річчя від дня народження Івана Андрійовича Зязюна (1938–2014)».

Нагороди

Плідну працю доктора філософських наук, професора, дійсного члена НАПН України Зязюна І. А. відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України – Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), ІІ ступеня (2003), І ступеня (2008), орденом Дружби народів (1981), медаллю А. С. Макаренка (1986), орденом Трудового Червоного Прапора (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987).

Родинні зв’язки

Дружина Зязюн Лариса Іванівна (1951-) - філологиня, кандидат педагогічних наук, викладачка французької мови в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Діти:

Зязюн Олена Іванівна (1964-) - науковець.

Зязюн Наталія Іванівна (1977-) - дириґент.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Provided ID could not be validated. Provided ID could not be validated.

Цікаві факти і висловлювання

"Одна з основних соціокультурних функцій педагога – підтримка становлення людини як суб’єкта своєї життєдіяльності. Навчаючи дитину керувати собою, розуміти рішення, виконувати задумане, учитель формує у неї досвід бути особистістю, створює середовище з високими моральними цінностями, орієнтація на благо іншого за золотим правилом етики (стався до іншого так, як би ти хотів, щоб інший ставився до тебе) набуває для дитини особистісного смислу. Тут реалізується важливіший психологічний закон, згідно з яким ментальність може народжуватися лише іншою ментальністю".
(Зязюн І. А.)
"Немає педагогіки без педагога... "
(Зязюн І. А.)

Довідка

Зязюн Іван Андрійович (іноз. Ziaziun Ivan) - видатний український вчений, філософ, педагог, психолог, організатор освіти, провідник культури, фундатор нового напряму педагогічної науки і засновник наукової школи з проблем педагогічної майстерності, перший Міністр освіти і науки незалежної України, доктор філософських наук.
Місце народження - с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна (03.03.1938 - 29.08.2014).
Місце навчання - Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Місце роботи - Дніпро, Київ, Полтава, Україна.
Напрями діяльності - філософія, психологія, педагогіка.
Найвизначніші праці - "Основи педагогічної майстерності".
Основні нагороди - Заслужений працівник вищої школи УРСР.
Науковий напрям - засновник наукової школи з проблем педагогічної майстерності.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

Андрущенко В. Ідея вчителя у педагогічній спадщині академіка Івана Зязюна. Естетика і етика пед. дії. 2018. Вип. 17. С. 70–80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd 2018 17 8.
Гнізділова О. Життєвий шлях та наукова діяльність академіка Івана Андрійовича Зязюна. Витоки пед. майстерності. 2015. Вип. 16. С. 13–19. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/5602/1/Gnizdilova.pdf.
Гриньова М. В. Педагогічна майстерність учителя як основа педагогіки добра І. А. Зязюна. Імідж сучас. педагога. 2018. № 6(183). С. 14–18. URL: http://isp.poippo.pl.ua/issue/view/9084/4493.
Грищенко Ю. В. Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності й майбутнього: життєві імперативи вченого-філософа. Мистецтво та освіта. 2017. № 2. С. 54–55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtao 2017 2 13.
Загородня А. А. Основні підходи І. Зязюна до осмислення соціально-антропологічних ідей в українській філософії освіти. Інновац. педагогіка. 2023. Вип. 58(1). С. 32–35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped 2023 58(1) 7.
Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії: монографія. Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. 608 с.
Іван Андрійович Зязюн: педагог, вчений, філософ: бібліогр. покажч. / упоряд. Л. Н. Штома; наук. ред. Н. Г. Ничкало; НАПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. 4-те вид., перероб., допов. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2018. 229 с.
Лавріненко О. Уявлення про «Ідеального вчителя» в життєтворчому поступі академіка І. А. Зязюна (1938–2014 рр.). Естетика і етика пед. дії. 2018. Вип. 17. С. 80–90. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd 2018 17 9.
Лавриненко О. Душа Івана Зязюна, виплекана в любові та життєтворчості. Директор шк., ліцею. 2017. №1/2. С. 206–208. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dslg 2017 1-2 41.
Ничкало Н. Г. Педагогіка серця і добра Івана Зязюна. Рідна шк. 2017. № 9-10. С. 49-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh 2017 5-6 6.

Автор

Павленко Т. С., Ничкало Н. Г.

Оприлюднено: 16.09.2024

Останні зміни: 13.09.2024

Модератор: Литовченко О. В.