Українська електронна енциклопедія освіти

Захаренко Олександр Антонович

Захаренко Олександр Антонович - (іноз. Zakharenko Oleksandr) - український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи.

Захаренко Олександр Антонович
Ім’я особи	Захаренко Олександр Антонович (іноз. Zakharenko Oleksandr)
Інші прізвища
Роки життя	02.02.1937 - 30.04.2002
Науковий ступінь
Вчене звання	академік Академії педагогічних наук України
Напрями діяльності	освіта
Наукова школа	педагогіка
Місце народження	Кам'янка Кам'янського району Черкаської області
Місце смерті	Сахнівка Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області
Поховання	Сахнівський цвинтар
Alma mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Magnum opus	Енциклопедію шкільного року
Відзнаки	Заслужений вчитель УРСР, Народний вчитель СРСР
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/zakharenko-o-a/

Життєпис

Захаренко Олександр Антонович народився 2 лютого 1937 р. в м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області в сім’ї службовця.

Батько Антон Іванович, працював бухгалтером на цегельному заводі, а мати Варвара Вереміївна – завідувачка дитячого садочка.

Освіта

Після закінчення середньої школи з 1953 по 1954 рр. працював вчителем математики і фізики в Кам‘янській середній школі робітничої молоді.

У 1954 р. вступив на фізико-математичний факультет Черкаського педагогічного інституту, закінчивши який з відзнакою (1959), отримав призначення на посаду вчителя в село Сахнівку Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Після служби в армії (1961–1963 р.) повернувся в село Сахнівку, до школи, де працював учителем математики та фізики до 1966 р.

У 1966 р. Захаренко О. А. призначається директором Сахнівської середньої школи і працює на цій посаді 35 років.

У 1989 р. Захаренко О. А. був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником Академії педагогічних наук України (1992).

У 1999 р. Олександра Антоновича обрано дійсним членом Російської Академії освіти.

Наукова діяльність

Для педагога-новатора Захаренка О. А. був притаманний постійний пошук нових методів, задумів, ідей, спрямованих на розвиток таланту кожної дитини.

Він створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією.

Педагогічна система Захаренка О. А. будувалася на ідеях дитиноцентризму і гуманної педагогіки, використанні у формуванні особистості потенціалу колективної діяльності, спрямованої чітко окресленою метою, інтеграції школи у життя сільської громади.

Він збагатив педагогічну теорію і прак­тику оригінальними ідеями, змістом і формами виховання школярів на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.

Методика виховання Олександра Захаренка близька до методик його видатних співвітчизників — Макаренка Антона та Сухомлинського Василя. Українських педагогів об'єднує традиція, започаткована ще вітчизняними бароковими мислителями Юркевичем Панфілом та Сковородою Григорієм — філософія серця.

Захаренко був переконаний, що основне для вчителя — «не заважати допитливим творчим дітям і педагогам». «Тільки вчитель, який працює творчо, виховує творчу особистість, так необхідну нині у нашому житті, — писав в одній з останніх книг Олександр Захаренко. — Це вчительська справа — в дитині виховувати особистість, яка здатна не лише мріяти, а й утілити мрію в життя».

Захаренко О. А. довів, що в основі діяльності очолюваної ним школи діяло правило: «…в центрі уваги, спостережень, роздумів і планів учителя повинна бути конкретна особистість».

Ідеї Захаренка О. А. перегукуються з думками Сухомлинського В. О. Так, він вважав, що саме вчитель має виховувати в дитині особистість. А для цього потрібно глибоко вивчати кожну дитину: її оточення, дозвілля, друзів, ставлення до неї, становище в сім’ї.

Захаренко О. А. на основі власного практичного педагогічного досвіду дійшов висновку, що навчальний процес варто будувати з урахуванням можливостей кожної дитини.

Олександр Антонович вважав, що індивідуальні бесіди з школярами допомагають виявити причини порушень ними дисципліни, їхні інтереси та залучити їх до певного виду діяльності. Він керувався правилом, що кожен учень має право висловлювати свої думки.

Олександр Антонович доводив, що саме у праці створюються сприятливі умови для виявлення здібностей учнів. Водночас праця, а саме її різноманітність, є важливим чинником розвитку індивідуальності, яка повинна стати «родючим полем для самовираження, самоствердження».

Захаренко О. А. висловлював міркування, що відмінності між дітьми можуть бути генетичними, водночас на розумовий розвиток дитини дуже впливає навколишнє середовище. Тому «змалечку, з дитинства треба більше уваги приділяти талановитим і творчим дітям, розвивати їхні здібності». На думку педагога, завдяки виявленню здібностей учнів через працю з’являться талановиті люди – письменники, поети художники та ін.

Індивідуальний підхід здійснює вчитель під час уроків, гурткової роботи та інших позакласних заходів. Цей процес, на переконання Олександра Антоновича, ґрунтується на любові до дітей, бажанні зробити їхнє життя на уроці й у позаурочний час цікавим і змістовним, на «добрій обізнаності зі світом дитини».

Захаренко створив власну Авторську школу, яка стала об'єктом дослідження і для науковців, і для педагогів-практиків.

У Сахнівській школі, з ініціативи Захаренка О. та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, був побудованний навчально-спортивний комплекс із навчальними, ігровими, спальними кімнатами для учнів 1-4 класів, танцювальним залом, музичним салоном і двома басейнами: літнім і зимовим. Працювали всі: вчителі, діти й батьки – вся громада, і ця робота тривала 10 років (1973-1983). Потім взялися за спорудження культурно-музейного центру (обсерваторія, планетарій, демонстраційний і виставковий зали), закладку вирощування дендропарку.

Згодом директора охопила ідея створення музею села з художньо-меморіальним ансамблем «Криниця совісті» в пам’ять односельців – жертв голодомору 1932-1933 pp. з іменами 1200 загиблих (1990), обладнання місцевої радіо- і телемережі та підготовка й проведення щоденних передач з життя школи й села, випуск шкільної багатотиражної газети «Дівочі гори». Багаторічна дослідницько-пошукова робота і збір матеріалів до чотиритомної «Енциклопедії шкільного роду» стали своєрідним літописом історії села, в тому числі життя школи за останні півстоліття.

Зазначимо, що створення цих осередків дитячої діяльності відбувалося силами учительського та учнівського колективів, батьків, жителів села, місцевого колгоспу методом народної «толоки», як споконвіку було заведено в Україні.

Девізом Сахнівської школи є слова її директора: «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно стократ цінніше від матеріального». На фасаді школи зображено п’ять основних гасел навчально-виховного процесу, а саме:

«Школа – колиска твоєї щасливої долі»;

«Хай завжди буде мама»;

«Без праці хліб не родить, не квітнуть троянди»;

«Людина без захоплення – пуста людина»;

«Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Самобутній педагогічний талант Олександра Антоновича поступово розкривався у створеному за його ініціативи навчально-виховному комплексі з усіма умовами для навчання, виховання й розвитку дітей.

Система роботи Сахнівської школи спиралась на урахування психологічних, фізіологічних та культурних особливостей розвитку дітей та їх практичному запровадженні в навчально-виховній роботі школи. Через такий комплексний і системний підхід Захаренко Олександр Антонович обґрунтував методологічні засади своєї «педагогіки конкретної мети», яка ставиться перед шкільним колективом, спрямовує його діяльність і об’єднує зусилля всіх у її досягненні. Це кредо Сахнівської школи не потребує додаткового тлумачення, а конкретизує увагу вчителя, педагога на досягненні всією системою створених у школі форм, засобів і методів висунутої, обґрунтованої й конкретизованої мети для кожного учасника педагогічного процесу в певний період діяльності.

У результаті багаторічних пошуків Захаренка О. А. і педколективу Сахнівської школи викристалізувалась ефективна система виховання особистості учня, яка базується на: переконанні, що виховний потенціал школи буде не значний, якщо не створити інтегроване культурно-виховне середовище (школа, сім’я, громадськість, колективне господарство) і не педагогізувати його; визнанні цінності кожної людини (учня, випускника, вчителя, селянина, воїна) і культивуванні поваги до прав дитини і дорослої особистості; залученні учнів до найпотужнішого засобу виховання – реальної щоденної продуктивної праці; постійній постановці нових, перспективних, складніших за попередні цілей, особистій зацікавленості дітей, учителів, батьків до великих справ державного значення; систематичному ознайомленні учнів з історичним минулим народу, його культурою, традиціями, опоетизуванні природи рідного краю; прищепленні в учнів бажання насолоджуватись; культивуванні в особистості потреби робити добро; демократизації виховного процесу в поєднанні з високою вимогливістю до дитини, компетентною турботою про її здоров’я та спосіб життя; вивченні й пробудженні природної обдарованості кожної дитини, її індивідуальності, стимулюванні реалізації сутнісних сил; моральному і матеріальному заохоченні ентузіазму педагогів і школярів; розвитку творчості педагога, роботі з дітьми, постійному пошуку і вдосконаленні форм і методів взаємодії (створення чотирьох музеїв, шкільної малотиражки, картингу, дельтаплану, телескопа, стадіонів, теплиці, автодрому, космодрому, профілакторію, дендропарку та ін.)

Підвалиною діяльності педагогічного колективу Сахнівської середньої школи стало вивчення індивідуальних здібностей і нахилів кожного учня з метою визначення подальшої життєвої стежки.

Діяльність педагогічного колективу Сахнівської середньої школи також будувалася на роздумах, спостереженнях щодо конкретної особистості. Захаренко О. А. був переконаний, що шкільні виховні заходи мають ґрунтуватися на глибокому знанні дитячої психології. Він доводив, що директор і очолюваний ним педагогічний колектив повинні знати всіх без винятку учнів.

Захаренко О. А. був одним із зачинателів педагогіки співробітництва – напряму в радянській педагогіці, що виник у 80-х роках XX ст. як протест проти традиційної системи освіти й виховання, яка викликала велику полеміку в педагогічних колах. Педагогіка співробітництва – це система форм, методів і прийомів у навчально-виховному процесі, які спираються на принципи гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості – дитини. Саме такий підхід був характерний для педагогіки Олександра Антоновича. Як й інші педагоги-новатори, він висував, обґрунтовував і впроваджував практику ідеї творчої взаємодії вчителя і учня; навчання без примусу; ідею досягнення поставленої мети; індивідуального і колективного підходів до діяльності учнів; творчого самоврядування; особистісного підходу до виховання; співпраці вчителів з батьками, громадськістю тощо.

Захаренко Олександр Антонович є одним із представників інноваційної освітньої практики. Його концепція авторської школи передбачає:

1. Спрямування навчально-виховного процесу на поглиблення знань учнів та отримання потрібної і цікавої інформації, яку мають доносити до учнів вчителі.

2. Ретельно турбуватись про здоров’я дітей, про їх фізичну витривалість.

3. Не втрачати надбання історії. Вивчати традиції і звичаї народу, що прийшли до нас із сивої давнини.

4. Виховувати у дітей патріотичні почуття і гордість за родину, однокласників, односельчан, село, Батьківщину.

5. Обов’язковим предметом школи має бути «Материнство» або «Материнська школа» не лише для учнів, а й для тих жителів села, які збираються стати батьками.

6. Головна вимога школи – якісні і системні знання учнів, участь їх в олімпіадах, конкурсах від шкільного до державного рівня.

7. Випускники школи у своїх знаннях не повинні відрізнятися від учнів престижних закладів.

8. Авторська школа ставить своїм завданням навчити дітей бачити красу світу і берегти її.

Досвід Сахнівської школи є безцінним, оскільки там було створено унікальну систему навчально-виховної роботи, яка забезпечувала формування толерантної особистості школяра, готової до співробітництва, сприяла розвитку здібностей кожної дитини до творчої діяльності. Намагаючись забезпечити повноцінний виховний вплив на учнів своєї школи, Захаренко О. А. враховував можливості усіх суб'єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив не тільки підтримував зв'язки з різноманітними закладами, об'єднував їхні зусилля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що школа стала центром культурно-виховуючого середовища села Сахнівка.

Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Олександр Антонович займав активну громадську позицію. За час трудової діяльності він неодноразово обирався депутатом різних рівнів.

У 1969 р. – обраний депутатом місцевої сільської ради.

Пізніше неодноразово обирався депутатом Корсунь-Шевченківської районної та Черкаської обласної рад.

У 1984 р. – обраний депутатом Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

У 1989 р. – народним депутатом СРСР.

Поряд з роботою в школі Олександр Антонович зустрічається зі своїми виборцями (як депутат Верховної Ради СРСР), бере активну участь у комісії з реформи школи, засіданнях Дитячого фонду, виступає на різних конференціях, семінарах, зустрічах з молодими вчителями, директорами шкіл, виконує доручення члена Центральної ревізійної комісії, буває за кордоном у складі парламентської делегації у США, у ФРН – як керівник громадської організації «Педагоги за мир». Брав участь у кількох міжнародних форумах з питань навчально-виховного процесу в сучасних умовах. Серед громадських справ, якими він переймався, особливе місце посідає його керівництво Творчою спілкою вчителів, створеною у 1992 р.

Основні праці

У творчій спадщині Захаренка О. понад 300 наукових публікацій, в яких розглядаються проблеми естетичного виховання дітей, понад 400 творів: книг, казок, статей, виступів, методичних матеріалів, науково-педагогічних есе.

За життя Захаренко О. видав дві книги: «Школа над Россю», «Поспішайте робити добро», написав три книги: «Енциклопедію шкільного року» (2001), «Поради колезі, народжені у школі над Россю» (2002), «210 шкільних лінійок» (2002).

• 
• 
• 
• 

Досягнення

Визнання

За наказом Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2002 року № 61 школа, з якою доля з’єднала Олександра Антоновича, отримала статус авторської. Після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка» (2002).

2007 р. Міністерством освіти і науки України запроваджено нагрудний знак «Олександр Захаренко» - заохочувальна відзнака Міністерства освіти і науки України, запроваджена 2007 року. Має третій (найвищий) ступінь серед відзнак міністерства. Цим знаком нагороджують керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, державних службовців за значний особистий внесок у становлення інноваційних моделей, забезпечення успішної діяльності загальноосвітньої школи з реалізації завдань сучасної середньої освіти, організацію педагогічної та культурно-просвітницької роботи серед населення, популяризацію найкращих надбань загальноосвітніх шкіл у здійсненні навчально-виховного процесу та духовного зростання учнівської молоді.

Щорічна обласна премія імені Захаренко О. А.

Заснована рішенням Черкаської обласної державної адміністрації в 2007 році з нагоди 70-річчя видатного черкащанина, Народного вчителя СРСР та УРСР Захаренка Олександра з метою увіковічення його ім’я та піднесення ролі і авторитету педагога в суспільстві, заохочення педагогічних працівників до творчої результативної праці, підвищення престижності вчительської професії в області.

Розпорядженням обласної державної адміністрації від 28.07.2016 № 377 затверджена нова редакція «Положення про щорічну обласну премію ім. О. А. Захаренка».

Премія присуджується педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів за:

- особливі успіхи у навчанні та вихованні учнів, вихованців, формування національних і загальнолюдських цінностей, громадянського суспільства, утвердження національної ідеї, патріотизму та демократизації;

- діяльність, спрямовану на забезпечення доступності освіти, реалізації конституційних прав громадян України на здобуття якісної освіти;

- розроблення і впровадження нових технологій, оновлення змісту та методичного забезпечення навчального процесу, що сприяють підвищенню якості освіти і виховання;

- створення підручників, навчальних посібників, педагогічних програмних засобів навчання, в тому числі електронних;

- надання якісної освіти дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- перемогу у третьому (заключному) турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»;

- інші результати педагогічної діяльності, що мають вплив на розв’язання проблем навчання і виховання підростаючого покоління.

Щорічно присуджується 10 премій. Вручення премії проводиться в урочистій обстановці до Дня працівників освіти.

Нагороди

Захаренко О. А. неодноразово відзначався державними нагородами:

1971	орден «Знак Пошани»

1978	орден Леніна

1967	медаль «За трудову відзнаку»

1970	медаль «За доблесну працю»

1979	медаль А. С. Макаренка

1964	Відмінник народної освіти

1969	Відмінник освіти СРСР

1974	Заслужений вчитель УРСР

1983	Народний учитель СРСР

За унікальне чотиритомне видання «Енциклопедія шкільного роду» Захаренка Олександра в 2001 р. визнано найкращим освітянином України - він став лауреатом педагогічної відзнаки «Засвіти вогонь».

Родинні зв’язки

Дружина Захаренко Віра Петрівна - разом зі своїм чоловіком працювала вчителем математики в Авторській О. А. Захаренка загальноосвітній школі с. Сахнівки Корсунь-Шевченківського району.

Діти:

Син Захаренко Сергій Олександрович - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки і психології ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету.

Додаткові відомості

Фотогалерея

• 
• 
• 
• 
• 

Відеоматеріали

Load video

YouTube might collect personal data. Privacy Policy

ContinueDismiss

Цікаві факти і висловлювання

Школа - це місце, де шліфують бруківки і нищать алмази... (Захаренко О. А.)

Якщо хочете змінити світ на краще, то починайте це робити із себе. І не із завтра чи сьогодні, а з цієї хвилини... (Захаренко О. А.)

Довідка

Захаренко Олександр Антонович (іноз. Zakharenko Oleksandr) - український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи, академік.

Місце народження - Кам'янка Кам'янського району Черкаської області, Україна (02.02.1937 - 30.03.2002).

Місце навчання - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Місце роботи - Черкаси, Україна.

Напрями діяльності - освіта.

Найвизначніші праці - Енциклопедію шкільного року.

Основні нагороди - Заслужений вчитель УРСР, Народний вчитель СРСР.

Науковий напрям - педагогіка.

Джерела

1. Академік із Сахнівки / за ред. проф. А. І. Кузьмінського. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. 448 с.
2. Артеменко Т. Б. Сухомлинський і Захаренко: педагогіка в ритмі серця. Пед. вісник. 2010. № 3 [Спецвип.: В. Сухомлинський і О. Захаренко: вивчати минуле, творити сьогодення, передбачати майбутнє]. С. 49–52.Березівська, Л. Д. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка / Л. Д. Березівська, Н. С. Побірченко; [наук. ред. О. В. Сухомлинська]; НАПН України, Головне упр. освіти і науки Черкас. облдержадмін., Чернівец. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. – Черкаси: [б.в.], 2010. – 64 с.
3. Березівська Л. Д. Принципи індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Вісн. Черкас. ун-ту. Серія: Пед. науки. Спецвип. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького, М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010. С. 126–132.
4. Березівська Л. Д. Формування патріотизму як цінності у школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Пед. науки: зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. Херсон: [б. в.], 2009. Вип. 53. С. 161–168.
5. Березівська Л. Принцип індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Історико-педагогічний альманах: реферативна інформація / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: [б.в.], 2010. Вип. 1. С. 20–26. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/704523/1/Ipa 2010 1 6.pdf.
6. Бібік Н. М. Пізнавальний інтерес у педагогічних системах В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Вісн. Черкас. ун-ту. Серія: Пед. науки. Спецвип / М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010. С. 25–29.
7. Бондар Л. С. Питання співдружності школи і сім’ї у творчій спадщині В. О. Сухомлинського та О. А. Захаренка. Педагогіка і психологія. 2010. № 2. С. 79–87.
8. Бондаренко Т. В. Поради О. А. Захаренка у сучасному вимірі. Пед. вісник. 2011. № 4. С. 18–20.
9. Килимник Ю. Олександр Захаренко як велетень освіти: до 85-річчя від дня народження легендарного директора Сахнівської школи. День. 2022. № 9/10. URL: https://day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/oleksandr-zakharenko-yak-veleten-osvity.
10. Моргун В. Педагогіка добра: від А. Макаренка та В. Сухомлинського до О. Захаренка й І. Зязюна. Рідна шк. 2014. № 8/9. С. 61–66.
11. Олександр Захаренко. Учитель. Директор. Академік: нариси, роздуми, спогади / кол. авт. Київ: Варта, 2012. 226 с.
12. Філімонова Т. В. Захаренко Олександр Антонович (1937-2002). Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів ВНЗ: у 2 кн. Кн. 2. ХХ століття / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. С. 544–547.

Автор

Заліток Л. М., Василенко С. Б., Мальований Ю. І.

Оприлюднено: 12.08.2024

Останні зміни: 09.08.2024

Модератор: Литовченко О. В.