Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович
Чепіга Яків Феофанович - (іноз. Chepiha Yakiv) - український педагог, психолог, методист, громадський діяч, учитель, учасник руху за створення національної школи в Україні.
| Чепіга Яків Феофанович | |
|---|---|
 | |
| Ім’я особи | Чепіга Яків Феофанович
(іноз. Chepiha Yakiv) |
| Інші прізвища | Зеленкевич |
| Роки життя | 25.05.1875 - 22.08.1938 |
| Науковий ступінь | - |
| Вчене звання | - |
| Напрями діяльності | педагогіка, психологія, дидактика |
| Наукова школа | - |
| Місце народження | с. Мар’янка, Херсонщина (нині Миколаївська обл.) |
| Місце смерті | Сусуманський район Магаданської обл. РФ |
| Поховання | цвинтар ОЛП при Північно-Східному таборі копальні «Стахановець» |
| Alma mater | Новобузька учительська семінарія |
| Magnum opus | «Проєкт української школи» |
| Відзнаки | - |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/chepiha-ya-f/ |
Життєпис
Народився 25 травня 1875 р. в с. Мар’янка на Херсонщині (нині Миколаївська область) у родині паламаря, який помер, коли Якову Феофановичу виповнилося 12 років. Зауважимо, що прізвище Зеленкевич – це по батькові, а Чепіга – по матері. Походили Чепіги з давнього козацького роду.
Освіта
У 1890–1892 рр. навчався в Грушівському двокласному народному училищі Міністерства народної освіти.
У 1892–1895 рр. навчався в Новобузькій учительській семінарії (Миколаївська область).
Він здобув непогану на той час педагогічну освіту. Новобузький період його життя був плідним, результативним і відіграв важливу роль у формуванні педагогічного світогляду.
Після закінчення семінарії його призначили вчителем Зелецького земського училища (Одеський навчальний округ, Херсонська губернія).
Діяльність
Педагогічна діяльність
У 1895–1917 рр. працював учителем у школах Донбасу.
У 1900–1901 рр. завідував вечірніми курсами для дорослих у Луганську.
У 1908–1911 рр. завідував Народним університетом Вознесенської копальні на Донбасі.
Під час Української революції Чепіга Я. активно займався науково-викладацькою роботою.
У 1917 р. виконував обов’язки завідувача народної освіти реформованого Київського повітового земства.
У 1918 р. – експерт початкових шкіл м. Києва.
У 1919 р. брав участь у роботі Народного комісаріату освіти УСРР, зокрема розробляв положення про трудову школу та програми для неї.
З 1920 р. – завідувач дошкільного відділу, пізніше – секції дитячих будинків Київської губернської народної освіти.
У 1920 р. долучився до створення Київського інституту народної освіти (КІНО), де потім працював деканом дошкільного факультету, деканом факультету соціального виховання, проректором, професором. Викладав такі курси: «Трудові процеси», «Організація установ соцвиху», «Методика початкового навчання», «Система соцвиху» та ін.
З 1921 р. – заступник завгубсоцвиху Київщини.
Чепіга Я. став фундатором Педологічного інституту в Києві, у якому спочатку обіймав посаду проректора, а пізніше – наукового співробітника відділу «Фізична праця й трудові процеси».
Упродовж 1922–1925 рр. він очолював секцію практичної педагогіки науково-дослідної кафедри педології (Інститут педології в м. Києві). У жовтні 1925 р. керував секцією методики й дидактики Харківської науково-дослідної кафедри педагогіки.
Протягом 1926–1934 рр. обіймав посаду наукового співробітника сектору навчання дорослих Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІПу). У 1935–1937 рр. працював у різних закладах освіти.
У 1937 р. педагога заарештували. Особлива трійка УНКВС Харківської обл. за начебто участь в антирадянській націоналістичній організації та проведення терористичних актів проти керівництва партії і радянського уряду засудила його до 10 років заслання. 16 лютого 1940 р. згідно з протестом заступника прокурора УНКВС Харківської обл. це рішення скасовано, а термін заслання зменшено до 5 років.
Наукова діяльність
Наукова діяльність ААА розпочалася 1959 р. в Інституті ААААА м. Києва у відділі програмних систем.
З 1964 по 1980 ААА працював (-ла) в Академії АБС, займаючись дослідженнями спеціальних систем.
У 1981 році ААА призначено директором Університету АБС.
У 1989 році Петренко М.А. обрано членом-кореспондентом НАН України
1992 року його обрано членом Президії НАН України, а 2002 - дійсним членом (академіком) НАПН України.
Науково-експертна діяльність
За життя дослідник (-ця) підготував (-ла) велику кількість магістрів, аспірантів, здобувачів був (-ла) офіційним опонентом докторських і кандидатських дисертацій, входила до складу декількох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.
Він (вона) входила до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Вісник Академії освіти», «Теорія і практика управління".
Міжнародне співробітництво
Брав (-ла) участь у міжнародних організаціях, наукових радах, товариствах, асоціаціях і фондах ...
Читав (-ла) лекції про створення автоматизованої системи управління освітою в Університеті ССС (Париж, Франція, 1973), з управління проєктами – у Вищій педагогічній школі (Берлін, Німеччина, 1990-1991).
Проходив (-ла) стажування з питань освіти, математики, психології.
Політична, громадська та волонтерська діяльність
Обирався (-лася) депутатом Львівської районної ради народних депутатів.
Був (-а) громадським діячем...
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.
Основні праці
Науковий доробок ученого (-ної) за роки діяльності перевищує 300 наукових і науково-методичних праць, понад 20 авторських свідоцтв на винаходи і 5 патентів.
Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в Електронній бібліотеці НАПН України.
Досягнення
Визнання
2005 року Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «Петренко Марія». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.
Ім’я Петренко М.А. нині носять навчальні заклади різних рівнів, Державний педагогічно-меморіальний музей.
Нагороди
Дослідника (-цю) відзначено численними державними та академічними нагородами, зокрема:
| 1982 | медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва» |
| 2002 | почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» |
| 2005 | почесна грамота Верховної ради України |
| 2005 | відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» |
| 2005 | нагрудний знак НАПН України «Ушинський К. Д.» |
| 2008 | звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки» |
Родинні зв’язки
Чоловік: Петренко Петро Іванович (з 1955 року) - інженер.
Син: Петренко Іван Петрович (1956-2015 рр.) - український політичний діяч, ініціатор та засновник Революційної Української Партії (РУП).
- Петренко Роман Іванович (1976 р.н.) - пілот;
- Петренко Олександр Іванович (1980 р.н.) - лікар;
Дочка: Симоненко Наталія Петрівна (1960 р.н.) - співачка, закінчила Київську консерваторію. 2000 року виїхала до Німеччини, де працює професором вокалу.
Сестра: Горенко Ніна Олександрівна (з 1935 р.н.) - піаністка Київської консерваторії, лауреат Премії .... (1960).
Додаткові відомості
Фотогалерея
-
Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)
-
В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)
-
В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)
-
В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)
Відеоматеріали
На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:
Цікаві факти і висловлювання
У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. (Сухомлинський В.О.)
Довідка
Петренко Марія Антонівна (іноз. Petrenko Mariia) - українська учена та педагог у галузі інформатизації освіти, професор, дійсний член НАПН України, доктор технічних наук.
Місце народження - Київ, Україна (01.01.1930 - 12.12.2012).
Місце навчання - Київський політехнічний інститут.
Місце роботи Університету АБС, Україна.
Напрями діяльності - освіта.
Найвизначніші праці - "Наукові основи, методи і аналіз систем".
Основні нагороди - відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення», медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва», звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки».
Науковий напрям - Системний аналіз.
Пов’язані статті УЕЕО
Названо на честь - премія ім.ААА «АВС»,співпрація: Сидорчук А.Б..
Пов’язані статті УЕЕО: Академічна мобільність,Аспірантура.
Джерела
- Джерело 1. Джерела оформлюються за ДСТУ 8302:2015.
- Джерело 2. Не рекомендовано використовувати посилання на російські та білоруські джерела.
- Джерела 3. Назви країн-агресорів, їхніх населених пунктів та прізвища лідерів рекомендовано зазначати з малої літери.
Автор
Оприлюднено: 00.00.0000
Останні зміни: 00.00.0000
Модератор: УЕЕО
