Про проєкт

Файл:About.png

Про проект

Українська електронна енциклопедія освіти (УЕЕО) - це інформаційний ресурс, покликаний забезпечити користувачів релевантними й актуальними відомостями в галузі освіти й психології. На відміну від паперових видань, статті, що представлені в УЕЕО, не обмежені в обсягах та за видами презентованої інформації, передбачають наявність як зовнішніх, так і внутрішніх гіперпосилань, містять фотогалереї та іконографічні матеріали (фотодокументи, ілюстрації), мультимедійний контент (віртуальні музеї, 3D-тури, аудіокниги), відеоматеріали (документальні та документально-постановочні фільми), біографічні документи листування, мають інтеграцію з соціальними мережами та календарем, підтримують стрічки новин, коментування й обговореннях статей та дозволяють редагувати застарілий контент.

Місія

Місія проєкту полягає у проєктуванні та розробленні впродовж 2021–2023 років інформаційної аналітично-пошукової довідкової системи для формування, систематизації, уніфікації й підтримування в актуальному стані поняттєво-термінологічного апарату педагогіки і психології.

Створення такого продукту дозволить:

• – зберегти, узагальнити, систематизувати й поширити наукові знання про педагогіку і психологію;
• – досягти якісно нового рівня, релевантності, повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб науковців і освітян з метою підвищення якості педагогічних і психологічних досліджень та освітнього процесу в цілому;
• – оперативно і найбільш повно інформувати вітчизняну і світову наукову громадськість про результати наукових досліджень і розробок, що здійснені і здійснюються в установах НАПН України та закладах освіти України, та результати їх впровадження в освітню практику;
• – найбільш ефективно використати можливості сучасних цифрових технологій для популяризації вітчизняної педагогічної і психологічної науки та її інтеграції у європейський простір.

Нормативна база

Створення «Української електронної енциклопедії освіти» (УЕЕО) розпочато у 2021 р. та виконується відповідно до Пріоритетних напрямів (за тематикою) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок Національної академії педагогічних наук України (НАПН України), визначених на 2018–2022 рр., а також Постанови Президії НАПН України «Про затвердження прикладного наукового дослідження за тематикою НАПН України та кадрове і фінансове забезпечення його виконання» від 01 лютого 2021 року № 1-2/2-14.

На законодавчому рівні актуальність розробки підтверджено п.2 ст.3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 01.02.22 № 2031-IX; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.21 р. № 167 «Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації»; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.21 р. № 1687 «Про затвердження плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року».

Використання УЕЕО передбачається з урахуванням комплексу нормативних документів, що визначатимуть порядок взаємодії різних категорій користувачів платформи УЕЕО, їх права та обов’язки, зокрема, регламентуватимуть порядок розв'язання спірних питань щодо авторського права й інших форм інтелектуальної власності (Закон України «Про авторське право і суміжні права» №3792-ХІІ від 23.12.1993), конфіденційності персональних даних користувачів (Закон України «Про захист персональних даних» №2297-VI від 01.06.2010 та General Data Protection Regulation), ліцензування опублікованого контенту (Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0)), його поширення у відкритому доступі (Budapest Open Access Initiative), конфлікту інтересів і попередження плагіату (Committee on Publication Ethics Guidelines) та ін.

Видавець

Відповідальним виконавцем проєкту є Інститут цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України (ІЦО НАПН України) (https://iitlt.gov.ua) – провідна установа з науково-методичного забезпечення інформатизації освіти та педагогічної й психологічної науки в Україні, діяльність якої спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень щодо розв’язання актуальних теоретико-методологічних і науково-методичних проблем створення, впровадження та застосування програмних і технічних засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. До участі в проєкті на договірних засадах можуть бути залучені інші наукові інституції НАПН та ЗВО України, Національної академії наук України, фірми й бізнес компанії.

Авторський колектив

Основу авторського колективу УЕЕО складають наукові працівники Національної академії педагогічних наук України. До написання статей, редагування і наповнення новим контентом залучатимуться провідні фахівці в галузі педагогіки та психології, члени спільних науково дослідних лабораторій ІЦО НАПН України, наукові та науково-педагогічні працівники ЗВО України. У перспективі, передбачається залучити потенціал вчених, що працюють поза межами України, зокрема іноземних фахівців у галузі педагогіки й психології з європейських університетів та дослідних установ.

Співпраця

Оскільки УЕЕО містить широкий спектр даних та ідей в галузях освіти й психології, а також експертно підтвердженні дані, необхідні для проєктування і виконання різноманітних програм освітнього напряму, вона може стати потужним джерелом відомостей для прийняття державних рішень. З огляду вказане, можлива співпраця із законотворчими та виконавчими структурами різних рівнів, органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, засобами масової інформації, іноземними та вітчизняними фондами фінансування наукових досліджень, освітянськими об’єднаннями та дослідницькими асоціаціями, національними галузевими академіями наук та ЗВО.

Реалізація проєкту

Впровадження «Української електронної енциклопедії освіти» – це багаторівневий процес, що передбачає вирішення низки технічних, організаційних, нормативних та соціально-психологічних задач, що реалізується протягом наступних етапів:

Прогностичний (02.-03.2021)

Підготовчий (04.-06.2021)

Техніко-технологічний (06.2021-08.2022)

Організаційний (08.2022-01.2023)

Практичний (2023)

Узагальнювальний (2023-...)

Перспективний (2024)

1. Прогностичний етап:

• - створення координаційної редакції проєкту, розподіл обов’язків, призначення відповідальних осіб;
• - аналіз актуальних проблем освітньої галузі, висвітленню яких буде присвячений контент УЕЕО, визначення мети, цілей створення УЕЕО та потенційної читацької аудиторії;
• - визначення тематичних розділів, типів та обсягів енциклопедичних статей, що публікуватимуться, критеріїв добору гасел та укладання масиву базового словника;
• - визначення орієнтовного обсягу необхідних технічних, матеріальних та кадрових ресурсів;
• - розроблення концепції майбутньої енциклопедії та програми її впровадження.

2. Підготовчий етап:

• - вивчення вітчизняного і закордонного досвіду підтримки і функціонування веборієнтованих енциклопедій;
• - аналіз програмно-технічних характеристик та наявного у відкритому доступі ПЗ;
• - добір оптимальної програмної платформи для розгортання енциклопедії, що задовольнятиме ресурсам наукової установи та вимогам до використання в науково-педагогічній діяльності;
• - визначення вимог до візуального оформлення вебсторінок, проєктування загальної архітектури інтернет-платформи, визначення основних компонентів ресурсу та операцій, вимог до надійності і безпеки, передбачуваних функціональних особливостей УЕЕО, системи навігації;
• - розроблення технічного завдання (ТЗ) для ІТ фахівців.

3. Техніко-технологічний етап:

• - вибір хостингу і провайдера для підтримки роботи проекту;
• - інсталювання програмної платформи Semantic MediaWiki, розроблення вебдизайну і його верстка, наповнення текстовими і графічними матеріалами;
• - налаштування платформи відповідно до визначених вимог та підключення функціональних модулів, створення системи категорій та вікі-шаблонів,
• - реєстрування сайту в пошукових машинах для подальшого індексування, тестування і запуск.

4. Організаційний етап:

• - дослідження нормативно-правового підґрунтя та політики використання матеріалів УЕЕО, зокрема щодо авторських прав, попередження плагіату, архівування, індексування, відкритого доступу, етики проведення психолого-педагогічних досліджень та ін.;
• - розроблення методичних рекомендацій з використання УЕЕО та наповнення сайту відповідними організаційно-інструктивними матеріалами;
• - формування групи редакторів і рецензентів, відповідальних за окремі тематичні напрями.

5. Практичний етап:

• - реєстрування користувачів на сайті енциклопедії та розмежування їх доступу до інформації;
• - проведення навчальних семінарів і тренінгів щодо використання УЕЕО, усунення можливих причин опору новації та консультування користувачів під час редакційного процесу;
• - наповнення сайту контентом у тестовому режимі: внесення нових вікі-сторінок та їх редакційний контроль;
• - вдосконалення системи категорій та шаблонів.

6. Узагальнювальний етап:

• - аналіз статистичних даних використання вебсайту ресурсу (за допомогою статистичних модулів, Google Analytics);
• - періодичний моніторинг упровадження опублікованих енциклопедичних статей (цитування та наукометричні показники у вітчизняних та міжнародних наукометричних і реферативних базах даних);
• - інтегрування УЕЕО з іншими сервісами інформаційно-освітнього середовища НАПН України.

7. Перспективний етап:

• - організація зберігання наукового контенту у відкритих архівах та його включення до каталогів провідних бібліотек;
• - узгодження механізму координації та підтримки комунікації з установами НАПН України та ЗВО;
• - популяризація енциклопедії в соціальних та професійних електронних мережах;
• - визначення напрямів подальшого розвитку УЕЕО.

Очікувані результати

«Українська електронна енциклопедія освіти» покликана слугувати джерелом ідей для розвитку галузей педагогіки і психології та популяризувати здобутки вітчизняної освіти в Україні й світі. Вона репрезентуватиме найсучасніші знання з наук про освіту та психологію в доступній формі 24/7, зручному для користування форматі, що відповідає розвиткові цифрових технологій та враховує потреби різних категорій користувачів. У ній будуть представлені найвидатніші освітяни, педагоги та психологи; інтерпретовані явища, поняття та терміни; описано вплив різних інституцій, закладів вищої освіти та організацій на розвиток освіти й психології; показано розвиток поглядів на освіту, виховання та психологію та динаміку наукових уявлень у цих галузях знань.

Впровадження веборієнтованої освітньої енциклопедії дозволить зібрати на єдиному ресурсі значний за обсягом поняттєво-термінологічний апарат педагогіки й психології, розпорошений у різноманітних паперових і електронних джерелах. Водночас з’явиться можливість розв'язати проблему оперативного оновлення контенту шляхом редагування й доповнення наявних статей та включення нових без необхідності републікації всього змісту.

Створення сучасного фундаментального енциклопедичного ресурсу дозволить докорінно змінити принцип роботи користувачів з освітнім довідковим виданням: звертаючись до системи, вони будуть одержувати не лише миттєвий безоплатний доступ до науково-достовірних енциклопедичних знань, а й швидкий і зручний пошук по тексту, можливість цитувати й обмінюватись посиланнями на статті, копіювати й друкувати потрібний текст, створювати власні підбірки та редагувати статті інших авторів.

Проєктована енциклопедія матиме гнучку та зручну систему інструментів навігації й перехресних гіперпосилань, що максимально наблизить результати пошуку до запитів користувачів. Можливість включення посилань на матеріали інших вітчизняних і закордонних електронних ресурсів та індексування статей пошуковиками дозволить візуалізувати енциклопедичну карту довідкових даних.

Інтегрування в текст різноманітного мультимедійного контенту (віртуальних музеїв, 3D-турів, аудіокниг), фотогалерей та іконографічних матеріалів (фотодокументів, ілюстрацій), відеоматеріалів (документальних і документально-постановочних фільмів) заохотить читачів до глибшого наукового пошуку завдяки візуалізації, повноті й доступності викладу.

Функціонування енциклопедичного порталу уможливить залучення користувачів до процесу творення енциклопедії та обговорення матеріалів з дотриманням відповідних підходів до збереження науковості енциклопедичного контенту. Передбачається також, що взаємодія з читачами вийде на новий рівень завдяки використанню таких інтерактивних технологій, як месенджери, соціальні мережі, чат-боти та ін. Вагомим соціальним результатом стане поглиблення процесів цифрової трансформації наукової та освітньої діяльності.

Відкрита інтернет-платформа матиме потужний ефект для неперервного осучаснення і технологічного вдосконалення змісту освіти, а також сприятиме підвищенню її рівня в Україні та популяризації найсучасніших знань серед громадськості. Частково може бути вирішена проблема забезпечення освітнього процесу якісними навчальними матеріалами. Заклади освіти отримають змогу використовувати енциклопедичний ресурс у навчальному процесі, зокрема для запровадження сучасних освітніх онлайн-програм, оперативного оновлення навчальних матеріалів, проведення відеолекцій та ін.

Упровадження інтернет-платформи «Українська електронна енциклопедія освіти» сприятиме розвитку і впровадженню ідей і принципів відкритої науки, утвердженню у науково-освітній практиці її ефективних інформаційно-процесуальних інструментів. Використання різними авторами і науковими колективами узгодженого ядра поняттєво-термінологічного апарату зумовить підвищення якості й ефективності педагогічних та психологічних досліджень, забезпечить сумісність їх наукових результатів Для наукової спільноти створяться сприятливі умови доступу до науково виваженої й системно поданої інформаційної, джерельної і бібліографічної бази з педагогіки й психології, ілюстративних та мультимедійних матеріалів з цієї тематики.

Це сприятиме подальшому розвитку інформаційно-цифрової культури сучасних науковців, розширенню кола їх компетентностей з використання відкритих інформаційно-довідкових систем для якісного виконання своїх загальноосвітніх і професійних завдань. Поряд з тим, використання УЕЕО сприятиме скороченню кількості інформаційних об’єктів у різних численних енциклопедичних словниках, довідниках, тезаурусах, глосаріях, компендіумах, що непоодиноко невиправдано дублюють однойменний зміст один одного та суттєво підвищують вартість їх видання та використання.