Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі. | |Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі. | ||
}} | }} | ||
Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович |Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших. | Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович |Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших. | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.| ]] | [[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.| ]] | ||
[[День оприлюднення:: 31| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024| ]] | [[День оприлюднення:: 31| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024| ]] | ||
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін:: 07| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:Оприлюднено| ]] | [[День змін::05| ]] [[Місяць змін:: 07| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус: Оприлюднено| ]] | ||
{{Статус гасла | {{Статус гасла | ||
Версія за 17:09, 5 липня 2025
Цінність життя
Цінність життя - (англ. value of life) - виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.
Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв Василь Сухомлинський, наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.
Цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. Цінність життя має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.
Джерела
- Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. Київ: Рад. шк., 1977. Т. 5. 639 с.
- Шахрай В. М. Проблема формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім’ї: концептуальні засади дослідження. Народна освіта: електрон. наук. фахове вид., 2017. 3 (33).
- Швейцер Альберт. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 393-395.
Довідка
Цінність життя (англ. - value of life) - виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.
Автор
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 05.07.2025
Модератор: Євтушок І. А.
