Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 15:53, 5 липня 2025

Биков Валерій Юхимович

Биков Валерій Юхимович - (іноз. Bykov Valery) - український учений та педагог у галузі інформатизації освіти, доктор технічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Биков Валерій Юхимович

Ім’я особи	Биков Валерій Юхимович (іноз. Bykov Valery)
Інші прізвища
Дата і місце народження	01.02.1945, Познань, Польща
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Вчене звання	професор, дійсний член НАПН України
Напрями діяльності	освіта, наука
Наукова школа	«Системи навчання і освіти в комп’ютерно орієнтованому середовищі»
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Magnum opus	"Моделі організаційних систем відкритої освіти"
Відзнаки	Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Вебсайт	https://iitlt.gov.ua/structure/detail.php?ID=22

Життєпис

Народився 01 лютого 1945 р. в місті Познані (Польща) в родині офіцерів радянської армії. Наприкінці 1945 р. родина переїхала до м. Миколаєва, де батьки мешкали раніше. У цьому ж році пішов з життя батько. Надалі вихованням Валерія та двох його братів Юрія та Ігора займалась мати.

1952 р. пішов до середньої школи № 7 м. Миколаєва. Після закінчення 7 класу у 1959 р. продовжив навчання на електромеханічному відділенні Миколаївського суднобудівного технікуму, який закінчив у 1963 р. з відзнакою. Одночасно з навчанням у технікумі у 1962 р. розпочав свій трудовий шлях електрослюсарем оборонного підприємства. Надалі працював слюсарем-складальником та техніком на виробничому підприємстві оборонного комплексу СРСР. Навчання у технікумі заочно поєднував з навчанням у середній школі № 62 м. Миколаєва, де отримав атестат з відзнакою.

Освіта

У 1964 році вступив на факультет електрообладнання суден Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала С. О. Макарова. У 1965 р. перевівся на факультет автоматики та електроприладобудування Київського політехнічного інституту та переїхав на навчання до м. Києва. У столиці захопився науковою діяльністю та брав активну участь у роботі студентських наукових товариств і дослідженнях випускної кафедри. У 1968 році його наукові роботи "Вимірювання інтенсивності гамма-випромінювання низьких енергій" та "Лінійний перетворювач ефективних значень" здобули відповідно першу і другу премії Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. За перші наукові досягнення його нагороджено Почесною грамотою ЦК ЛКСМУ. В 1969 р. закінчив Київський політехнічний інститут з відзнакою.

1974 р. в Київському політехнічному інституті захистив дисертацію на тему «Дослідження і розробка вимірювачів комплексних коефіцієнтів передавання в області низьких і інфранизьких частот» та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1985 р. закінчив навчання в Інституті управління народним господарством Академії народного господарства при Раді Міністрів СРСР (м. Москва).

1989 р. йому присвоєно науковий ступінь доктора технічних наук після захисту в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова АН України дисертації на тему «Наукові основи, методи і системи автоматизованого управління освітою на рівні союзної республіки (на прикладі системи народної освіти Української РСР)».

Діяльність

Педагогічна діяльність

З 1975 р. працював старшим викладачем у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького, а згодом – доцентом кафедри вищої математики. Викладав курси з обчислювальної математики, системного програмування, програмування алгоритмічними мовами, основ автоматизації виробничих процесів, а також очолював наукову лабораторію автоматизованої системи управління освітою. У 1979 р. йому було присвоєно вчене звання доцента по кафедрі вищої математики.

Наукова діяльність

Наукова діяльність Бикова В. Ю. розпочалася у спеціальному конструкторському бюро заводу «Радіоприлад» м. Києва, а згодом – у Науково-дослідному інституті радіовимірювальної апаратури Виробничого об’єднання ім. С. П. Корольова, де він працював інженером, а згодом старшим і провідним інженером, керівником групи.

У 1971 р. призначений головним конструктором приладів інфразвукового діапазону частот. Одночасно, без відриву від виробництва, він навчається в аспірантурі Київського політехнічного інституту й досліджує проблеми створення цифрових та аналогових засобів вимірювання комплексних коефіцієнтів передавання.

У 1976 р. призначений директором Головного обчислювального центру Міністерства народної освіти України, де керував створенням республіканського рівня автоматизованої системи управління освітою СРСР, як головний конструктор. У цей же період Биков В. Ю. взяв активну участь у заходах ЮНЕСКО з питань створення міжнародної інформаційної системи освіти.

Взяв безпосередню участь у підготовці постанови Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих педагогічних навчальних закладів (1985), що на державному рівні започаткувала цілеспрямовану діяльність освітньої галузі в напрямі формування інформаційної культури учнів. У межах цієї роботи професор В. Ю. Биков очолив в Україні проєкт «Пілотні школи», який виконувався спільно з американською фірмою ІВМ.

1989 р. Биков В. Ю. став генеральним директором науково-виробничої корпорації «КОМКОРД» на базі Головного обчислювального центру Міносвіти України, де протягом двох наступних років започакована низка інноваційних проектів з інформатизації освіти.

На початку 90-х років XX століття призначений директором Інституту системних досліджень освіти України, де під його керівництвом розроблялись науково-методичні засади системного реформування освіти на етапі становлення незалежності України. У цей час він взяв активну участь у підготовці Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») та низки інших важливих державних документів. У 1993 році Биков В. Ю. обирається почесним професором Києво-Могилянської академії, а у 2014 р. – Почесним професором Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського.

Протягом 1995-1996 рр. очолив (генеральний директор) Український освітній центр менеджменту та підприємництва – заклад освіти, створений Урядом як навчальний заклад перепідготовки військовослужбовців, які звільнялися в запас у зв’язку із скороченням збройних сил України.

1996 року долучається до проекту ТACIS зі створення Національної обсерваторії України як національного вузла міжнародної мережі подібних структур, започаткованих Європейським урядом у країнах Центральної та Східної Європи, нових незалежних країнах колишнього СРСР і Монголії.

Упродовж 1997–1999 рр. продовжує працювати на посаді директора Інформаційно-обчислювального центру Української академії державного управління при Президентові України. За його участю та за підтримки Світового банку в академії створено Центр дистанційної освіти, започатковано напрям наукових досліджень з проблем е-дистанційного навчання в професійній освіті, розроблено курс з основ побудови і проектування методичних систем е-дистанційного навчання для науково-педагогічних працівників і керівних кадрів вищої школи України

У 1999 р. Бикова В. Ю. обрано членом-кореспондентом АПН України та доручено створити новий науково-дослідний Інститут засобів навчання (сьогодні – Інститутом цифровізації освіти НАПН України), в якому працює понині. 2002 р. його обрано членом Президії НАПН України, а 2010 р. - дійсним членом (академіком) НАПН України.

Науково-експертна діяльність

Учений здійснює наукове керівництво магістрами, аспірантами, здобувачами, виступає офіційним опонентом з докторських і кандидатських дисертацій, входить до складу декількох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.

У 2008 р. за ініціативи Валерія Бикова створено нову наукову спеціальність 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. 2009 р. паспорт цієї наукової спеціальності затверджено ВАК України та внесено до переліку наукових спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук та присвоєння вчених звань. У 2010 р. в Інституті ІТЗН НАПН України вперше відкрито аспірантуру та розпочато роботу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій, а з 2011 р. зроблено набір до докторантури за новою спеціальністю. 2020 р. в Інституті вперше відбулося присудження наукового ступеня «Доктор філософії» зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки».

Биков В. Ю. входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Вісник Академії дистанційної освіти» (заступник головного редактора), «Комп'ютер у школі та сім’ї», «Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія», «Післядипломна освіта в Україні», «Педагогіка і психологія», «Інформаційні технології в освіті», «Енциклопедія освіти», «Біла книга розвитку освіти України», численних збірників наукових праць.

У 2007 р. Биков В. Ю. започаткував електронне наукове фахове видання «Інформаційні технології і засоби навчання» і є його незмінним головним редактором.

Міжнародне співробітництво

Читав лекції про створення автоматизованої системи управління освітою в Гаванському університеті (Гавана, Куба, 1983), з управління проектами – у Вищій педагогічній школі (Бітомі, Катовіце, Польща, 2000-2001).

Проходив навчання і стажування з питань освіти, сучасної ринкової економіки та управління за програмами міжнародних організацій та закладів освіти різних країн: «Ринкова економіка» «САБІТ» (Чикаго, США, 1993), «Ринкова економіка» Міжнародної Академії бізнесу (Кіпр, 1994), «Політика у галузі науки і техніки» Корейської агенції міжнародного співробітництва (Сеул, Республіка Корея, 1994), «Управління проектами» Інституту Економічного розвитку Світового банку (Київ–Вашингтон, США, 1994-1995), «Підприємницька освіта» Бізнес-школи Даремського університету (Дарем, Великобританія, 1996), «Професійна освіта і ринок праці» TASIS (Нідерланди, Бельгія, Німеччина, 1997), «Управління проектами» Міжнародної асоціації проектного менеджменту (Київ – Мюнхен, ФРН, 1998), «Реформування освіти: роль політики і досліджень» Центральноєвропейського університету (Будапешт, Угорщина, 1999), «Створення систем дистанційного навчання» Меморіал-університету (Сент-Джонс, Ньюфаундленд, Канада, 2001), Геттінгенський університет, «Створення і застосування в навчальному процесі засобів навчання з фізики, хімії і біології» фірми «Phywe» (Геттінген, ФРН, 2004).

Навчання і стажування з питань впровадження інформаційно-комунікаційних технологій: на базі Токійського і Цукубського університетів (Токіо, Цукуба, Японія, 1984), Сорбонського університету (Франція, 1984), Кембриджського університету за програмою Британської ради (Великобританія, 1985), Європейського фонду освіти (Турин, Італія, 1997), Національної ради освіти Фінляндії (Гельсінкі, Фінляндія, 1998), Інституту ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті за програмою «Політика інтеграції інформаційних і комунікаційних технологій в освіту» (Москва, Росія, 2001).

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Неодноразово обирався депутатом Радянської районної ради народних депутатів м. Києва ХІХ, ХХ і ХХІ скликань. Очолював постійні комісії ради, спочатку – з питань житлово-комунального господарства, а згодом – з економічної реформи, приватизації і роздержавлення. Також є членом президії Громадської організації освітян і науковців України.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Науковий доробок ученого за 50 років його діяльності (1970–2024 рр.) перевищує 500 наукових і науково-методичних праць та понад 20 авторських свідоцтв на винаходи і патенти. [1]

Досягнення

Нагороди

Бикова В. Ю. відзначено численними державними та академічними нагородами, зокрема:

1973	медаль ВДНГ СРСР та премія Науково-технічного товариства радіотехніки, електроніки і зв’язку ім. О. С. Попова за розробку «Фазочутливий вольтметр» як перший в СРСР прилад на інтегральних мікросхемах

1982	медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»

1985	нагрудний знак «Відмінник народної освіти України»

1993	відзнака "Почесний професор Києво-Могилянської академії"

2002	звання «Заслужений діяч науки і техніки України»

2005	Почесна грамота Верховної ради України

2005	відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»

2005	срібна медаль Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова

2005	нагрудний знак НАПН України «Ушинський К. Д.»

2009	звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»

2010	медаль «За наукові досягнення» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

2014	звання «Почесний професор Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського»

2014	звання «Почесний працівник Вінницького міжрегіонального Вищого професійного училища»

2014	золота медаль імені Григорія Сковороди

2014	медаль Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова «Драгоманівська родина»

2015	орден «За заслуги» ІІІ ступеня

2017	відзнака НАН України «За підготовку наукових кадрів»

2018	звання «Почесний професор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова»

2020	орден «За заслуги» II ступеня

2020	медаль НАПН України «Володимир Мономах»

2020	відзнака Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету «Орден Григорія Сковороди»

Родинні зв’язки

Дружина (з 1969) - Протасова Жанна Олександрівна. Діти: В’ячеслав (1970 р.н.), Віталій (1977 р.н.). Онуки: Антон (1993 р.н.), Даніїл (2003 р.н.), Арина (2012 р.н.).

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Provided ID could not be validated.

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Биков Валерій Юхимович (англ. Bykov Valery) - український учений та педагог у галузі інформатизації освіти, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор, дійсний член НАПН України, доктор технічних наук

Місце народження - Познань, Польща (01.02.1945)

Місце навчання - Київський політехнічний інститут
Місце роботи Київ, Україна
Напрями діяльності - освіта, наука
Найвизначніші праці - "Моделі організаційних систем відкритої освіти"
Основні нагороди - Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України
Наукова школа - "Системи навчання і освіти в комп’ютерно орієнтованому середовищі"

Джерела

Валерій Юхимович Биков: до 75-річчя від дня народження: бібліогр. покажч. Серія «Академіки НАПН України», вип. 31 / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Ін-т інформ. технологій і засобів навчання. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. 116 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724031

Автор

Олійник В. В.

Оприлюднено: 30.03.2025

Останні зміни: 04.07.2025

Модератор: Redaktor

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 ===Життєпис===
 <p>Народився 01 лютого 1945 р. в місті Познані (Польща) в родині офіцерів радянської армії. Наприкінці 1945 р. родина переїхала до м. Миколаєва, де батьки мешкали раніше. У цьому ж році пішов з життя батько. Надалі вихованням Валерія та двох його братів Юрія та Ігора займалась мати. </p><p> 1952 р. пішов до середньої школи № 7 м. Миколаєва. Після закінчення 7 класу у 1959 р. продовжив навчання на електромеханічному відділенні Миколаївського суднобудівного технікуму, який закінчив у 1963 р. з відзнакою. Одночасно з навчанням у технікумі у 1962 р. розпочав свій трудовий шлях електрослюсарем оборонного підприємства. Надалі працював слюсарем-складальником та техніком на виробничому підприємстві оборонного комплексу СРСР. Навчання у технікумі заочно поєднував з навчанням у середній школі № 62 м. Миколаєва, де отримав атестат з відзнакою.</p>
 ===Освіта===