Немає опису редагування |
|||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви). | Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви). | ||
==== | ==== Класифікація ==== | ||
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами: | Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами: | ||
Версія за 20:45, 14 квітня 2025
Електронна бібліотека (ЕБ) - (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних
Електронна бібліотека | |
---|---|
![]() |
Історична довідка
Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого V. Bush, який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник J.C.R. Licklider визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.
Еволюція формування, становлення
Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека «Гутенберг», започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна World Digital Library, яка представляє матеріали різних культур світу.
Основні відомості
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).
Класифікація
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами:
універсальні (наприклад, «Гутенберг» – з творами світової літератури); міжнародні (наприклад, World Digital Library – з матеріалами різних культур); науково-освітні (наприклад, Europeana Collections, ArXiv); інституційні (наприклад, Електронний архів Сумського державного університету) та інше.
Завдання та проблеми створення
Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань:
- накопичення та зберігання значних обсягів електронних ресурсів;
- мережний доступ для користувачів у будь-який час і місці;
- підтримка мультимедіа;
- гіпертекстові посилання для навігації;
- пошук – повнотекстовий і за метаданими;
- інтероперабельність – інтеграція з іншими системами;
- стандартизація даних та вирішення юридичних аспектів (інтелектуальна власність);
- аналітика – збір і опрацювання статистичних даних.
Додаткові відомості
Програмне забезпечення
Найпопулярніші платформи для електронних бібліотек:
- DSpace:
широка популяризація; сучасний технологічний стек; орієнтація на заклади освіти (заклади освіти).
- EPrints:
простота внесення метаданих; висока швидкодія; підтримка багатомовності; орієнтація на наукові публікації (наукові установи). Додаткову інформацію про платформи можна знайти у зовнішніх джерелах: DSpace у Вікіпедії.
Приклади електронних бібліотек
У світі:
В Україні:
- Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України;
- Електронна бібліотека НАПН України;
- Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки;
- Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Електронний архів Сумського державного університету.
Цікаві факти і висловлювання
Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття.
Джерела
- Армс Вильям И. Цифровые библиотеки, 2000.
- Електронні бібліотечні інформаційні системи наукових і навчальних закладів: монографія / Спірін О. М. та ін. Київ, 2012.
- Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015.
- Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index.
Довідка
Електронна бібліотека (англ. - Digital Library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі.
Автор
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 16.06.2024
Модератор: Радкевич О. П.