Немає опису редагування Мітка: Ручний відкіт |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Довідка | ||
{{ | |Name=Digital library | ||
|Абревіатура=ЕБ | |||
|Дефініція=розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних | |||
|Ілюстрація=Digital_library_example.jpg | |||
|Аудіо=https://example.com/audio/digital_library.mp3 | |||
}} | |||
=== Історична довідка === | |||
==== Передумови виникнення ==== | |||
Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого [[Автор ідеї::Венівар Буш|V. Bush]], який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник [[Автор ідеї::Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер|J.C.R. Licklider]] визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років. | |||
==== Еволюція формування, становлення ==== | |||
Першим практичним проектом стала електронна бібліотека [[Має відношення::Проект Гутенберг|«Гутенберг»]], започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна [[Має відношення::World Digital Library]], яка представляє матеріали різних культур світу. | |||
=== Основні відомості === | |||
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: | |||
генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; | |||
зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; | |||
наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви). | |||
==== Таксономія / Класифікація ==== | |||
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами: | |||
універсальні (наприклад, [[Має відношення::Проект Гутенберг|«Гутенберг»]] – з творами світової літератури); | |||
міжнародні (наприклад, [[Має відношення::World Digital Library]] – з матеріалами різних культур); | |||
науково-освітні (наприклад, [[Має відношення::Europeana Collections]], [[Має відношення::ArXiv]]); | |||
інституційні (наприклад, [[Має відношення::Електронний архів Сумського державного університету]]). | |||
==== Завдання та проблеми створення ==== | |||
Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань: | |||
[[Використовує::накопичення та зберігання]] значних обсягів електронних ресурсів; | |||
[[Використовує::мережний доступ]] для користувачів у будь-який час і місці; | |||
[[Використовує::підтримка мультимедіа]]; | |||
[[Використовує::гіпертекстові посилання]] для навігації; | |||
[[Використовує::пошук]] – повнотекстовий і за метаданими; | |||
[[Використовує::інтероперабельність]] – інтеграція з іншими системами; | |||
[[Використовує::стандартизація даних]] та вирішення юридичних аспектів ([[Має відношення::інтелектуальна власність]]); | |||
[[Використовує::аналітика]] – збір і опрацювання статистичних даних. | |||
=== Додаткові відомості === | |||
==== Програмне забезпечення ==== | |||
Найпопулярніші платформи для електронних бібліотек: | |||
DSpace: | |||
широка популяризація; | |||
сучасний технологічний стек; | |||
орієнтація на навчальні заклади ([[Співпраця::навчальні заклади]]). | |||
EPrints: | |||
простота внесення метаданих; | |||
висока швидкодія; | |||
підтримка багатомовності; | |||
орієнтація на наукові публікації ([[Співпраця::наукові установи]]). | |||
Додаткову інформацію про платформи можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/DSpace|DSpace у Вікіпедії]]. | |||
==== Приклади електронних бібліотек ==== | |||
У світі: [[Має відношення::Europeana Collections]], [[ Bola::ArXiv]], [[Має відношення::CiteSeerx]]. | |||
В Україні: | |||
[[Співпраця::Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України]]; | |||
[[Співпраця::Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки]]; | |||
[[Співпраця::Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана]]; | |||
[[Співпраця::Електронний архів Сумського державного університету]]. | |||
==== Ілюстрації ==== | |||
{{Зображення | |||
|Назва=Digital_library_interface.png | |||
|Підпис=Приклад інтерфейсу електронної бібліотеки | |||
}} | |||
==== Цікаві факти і висловлювання ==== | |||
Проект «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. | |||
Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття. | |||
===Джерела=== | |||
# Армс Вильям И. Цифровые библиотеки, 2000. | |||
# Електронні бібліотечні інформаційні системи наукових і навчальних закладів: монографія / Спірін О. М. та ін. Київ, 2012. | |||
# Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015. | |||
# Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index. | |||
==== Довідка ==== | |||
<blockquote> '''[[Назва::Електронна бібліотека]]''' (''англ. - [[Name::Digital Library]]'') - [[Дефініція::розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі]]. </blockquote> | |||
===Автор=== | |||
{{Статус гасла | |||
|Статус=Оприлюднено | |||
|День оприлюднення=31 | |||
|Місяць оприлюднення=12 | |||
|Рік оприлюднення=2024 | |||
|День змін=16 | |||
|Місяць змін=06 | |||
|Рік змін=2024 | |||
|Автор=Спірін О. М., Новицька Т. Л. | |||
|Модератор=Радкевич О. П. | |||
}} | |||
[[Категорія:Blog]] | [[Категорія:Blog]] | ||
Версія за 15:43, 10 квітня 2025
Електронна бібліотека (ЕБ) - (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних
| Електронна бібліотека | |
|---|---|
| {{{Назва}}} |
Історична довідка
Передумови виникнення
Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого V. Bush, який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник J.C.R. Licklider визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.
Еволюція формування, становлення
Першим практичним проектом стала електронна бібліотека «Гутенберг», започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна World Digital Library, яка представляє матеріали різних культур світу.
Основні відомості
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у:
генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).
Таксономія / Класифікація
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами:
універсальні (наприклад, «Гутенберг» – з творами світової літератури); міжнародні (наприклад, World Digital Library – з матеріалами різних культур); науково-освітні (наприклад, Europeana Collections, ArXiv); інституційні (наприклад, Електронний архів Сумського державного університету).
Завдання та проблеми створення
Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань:
накопичення та зберігання значних обсягів електронних ресурсів; мережний доступ для користувачів у будь-який час і місці; підтримка мультимедіа; гіпертекстові посилання для навігації; пошук – повнотекстовий і за метаданими; інтероперабельність – інтеграція з іншими системами; стандартизація даних та вирішення юридичних аспектів (інтелектуальна власність); аналітика – збір і опрацювання статистичних даних.
Додаткові відомості
Програмне забезпечення
Найпопулярніші платформи для електронних бібліотек:
DSpace: широка популяризація; сучасний технологічний стек; орієнтація на навчальні заклади (навчальні заклади). EPrints: простота внесення метаданих; висока швидкодія; підтримка багатомовності; орієнтація на наукові публікації (наукові установи). Додаткову інформацію про платформи можна знайти у зовнішніх джерелах: DSpace у Вікіпедії.
Приклади електронних бібліотек
У світі: Europeana Collections, ArXiv, CiteSeerx. В Україні: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України; Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки; Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Електронний архів Сумського державного університету.
Ілюстрації
Цікаві факти і висловлювання
Проект «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття.
Джерела
- Армс Вильям И. Цифровые библиотеки, 2000.
- Електронні бібліотечні інформаційні системи наукових і навчальних закладів: монографія / Спірін О. М. та ін. Київ, 2012.
- Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015.
- Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index.
Довідка
Електронна бібліотека (англ. - Digital Library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі.
Автор
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 16.06.2024
Модератор: Радкевич О. П.
