Лубенець Тимофій Григорович

Лубенець Тимофій Григорович

Лубенець Тимофій Григорович - (іноз. Lubenets Tymofii) - український педагог і діяч народної освіти, фахівець із теорії й методики початкового навчання, дошкільного виховання й освіти дорослих.

Лубенець Тимофій Григорович
Ім’я особи	Лубенець Тимофій Григорович (іноз. Lubenets Tymofii)
Інші прізвища
Роки життя	21.02.1855 - 14.04.1936
Науковий ступінь
Вчене звання
Напрями діяльності	педагогіка
Наукова школа	початкове навчання, дошкільне виховання й освіта дорослих
Місце народження	Кролевці Чернігівської губернії
Місце смерті	Київ
Поховання	Київ
Alma mater	Чернігівська земська учительська семінарія
Magnum opus	Педагогічні бесіди
Відзнаки	Герой праці
Вебсайт

Життєпис

Лубенець Тимофій Григорович народився 21 лютого 1855 р. в м. Кролевці Чернігівської губернії (тепер райцентр Сумської області) в небагатій міщанській родині.

Освіта

Навчався в Кроленецькому повітовому училищі, після його закінчення — в Чернігівській земській учительській семінарії, що відіграла головну роль у становленні його поглядів як прогресивного педагога.

Діяльність

Педагогічна діяльність

У 1873 р. після закінчення семінарії молодий учитель розпочинає педагогічну діяльність у сільській Вороньківській початковій школі Чернігівської губернії.

У 1881 р. Лубенець Т. склав іспити за курс Білгородського учительського інституту Харківського учбового округу.

У 1883-1889 рр. — викладав російську мову та арифметику у 1-й Київській гімназії.

З 1889 р. — інспектор народних училищ при управлінні Київського навчального округу.

З 1901-1913рр. — директор народних училищ Київського навчального округу.

З посади директора був звільнений у 1913 р. за демократичну діяльність у галузі освіти та позбавлений права викладання.

У 1914 р. відновив викладацьку діяльність за підтримки інтелігенції м. Києва. Викладав педагогіку та методику на Київських вищих жіночих курсах.

Протягом трьох років (до 1918 р.) був деканом педагогічного факультету цих курсів. У пожовтневий період Лубенець займався справою організації українського шкільництва.

З 1917-1920 рр. працював у різних комісіях при Генеральному Секретаріаті освіти, Київській міській управі з метою докорінного реформування системи освіти, запровадження навчання рідною мовою.

Працював інструктором київських трудових шкіл, з 1919-1924 рр. керував Дослідною тру­довою школою № 4 у Пущі Водиці, що на околиці Києва.

Наукова діяльність

Лубенець Т. Г. послідовник педагогічних ідей Ушинського К. Д. й Пирогова М. І.

Педагог був подвижником справи освіти народу, автором численних підручників та посібників для недільних шкіл, вечірніх класів для працюючої молоді. Тимофія Григоровича хвилювали питання відсталості народної освіти, низький рівень грамотності серед населення, переслідування кращих учителів, заборон владою видання книг для народу.

Тимофій Григорович був одним із подвижників становлення дошкільного виховання.

Виступав за проведення загального обов'язкового початкового навчання, а також за навчання рідною мовою, за зв'язок школи з життям. Велику увагу приділяв проблемі народного вчителя.

Працював Тимофій Григорович у галузі теорії педагогіки. Його педагогічні праці присвячені питанням дошкільного виховання, початкового навчання, освіти дорослих.

Особливу увагу він приділяв зв´язку навчання з життям.

У період українського державотворення (роки УНР) діяльність Лубенця Т. спрямовується у напряму організації шкільної освіти та проведенні науково-дослідної роботи. Педагог долучався до розроблення змісту, методів, навчально-методичного забезпечення шкільного навчання.

Доклав Лубенець Т. запровадженню в школах України навчання рідною мовою, яку він вважав засобом утвердження принципу народності в українській педагогіці.

Одним із засобів реалізації ідей педагогічного просвітництва Лубенця Т. були фахові видання. У статтях, що виходили друком, на сторінках педагогічних газет і журналів педагог неодноразово порушував проблеми, що дискутувалися педагогічною громадськістю, серед основних були такі: розробка змісту та методів загальнообов’язкового навчання, змістово-методичного забезпечення діяльності трудових і народних шкіл, дитячихсадків, ліквідація неписемності, поширення знань серед трудівників.

Оновні просвітницькі ідеї, що знайшли відображення в діяльності педагога:

- впровадження загальнообов’язкового навчання, що ґрунтується на принципах демократизації, гуманізації, дитиноцентризму, зв’язку навчання з життям;

-розроблення змістово-методичного забезпечення для різних типів шкіл (трудові, народні школи, класи для навчання дорослих) з урахуванням ідей діяльнісного, практико-орієнтованого підходів;

-популяризація ідей суспільного дошкільно говиховання (актуалізація важливості дошкільного періоду в формуванні особистості);

-реалізація завдань щодо ліквідації малограмотності та неписемності;

-врахування ціннісного концепту в вихованні особистості дитини.

Ключові ідеї педагогічної системи просвітителя були такими, що не втратили своєї значущості й в умовах реалізації завдань особистісно орієнтованої освіти, а саме:

- розвиток пізнавального інтересу дітей до навчання;

- побудова освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних здібностей учнів;

- використання наочності та практичних методів у навчанні;

- суб’єкт-суб’єкт навзаємодія учасників освітнього процесу.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Педагог здійснював просвітницьку діяльність у різних організаціях і товариствах, був:

- головою комітету Київського товариства тверезості;

- головою правління Київського товариства допомоги нужденним учням початкових шкіл;

- ініціатором і засновником одного з перших в Україні Товариства народних дитячих садків (1906 р.), що опікувалося відкриттям перших дошкільних закладів для дітей робітників м. Києва;

- членом Київської секції наукових працівників (1923 р.).

Одним із напрямів діяльності названих товариств було відкриття навчальних закладів та просвітницьких осередків для робітників, зокрема вечірніх класів, шкіл для навчання дорослих, бібліотек.

Основні праці

Протягом своєї педагогічної діяльності видав десятки підручників, методичних посібників і книжок з різних питань навчання і виховання.

Численні його підручники і посібники призначалися в основному для початкової школи. Це, зокрема, «Обшеполезный задачник» (1876), «Сборник арифметических задач для начального преподавания арифметики в народних училищах» (1880), «Читанка» (1883), «Русский букварь» (1916), «Граматка. Український буквар з малюнками» (Вид. 4, поправлене, 1917), «Граматка» (1922).

Праці Лубенця присвячено питанням теорії та методики початкового навчання, дошкільного виховання й освіти дорослих: «О наказаниях в детском возрасте» (1908), «Об игрушках» (1909), «О наглядном преподавании» (1911), «Дети и их воспитатели» (1912), «До питання про школу для дорослих» (1919) та ін.

В основній своїй педагогічній праці «Педагогические беседы» (1903) Лубенець Тимофій виклав погляди щодо мети, завдань і змісту освіти, розкрив своє бачення принципів і методів навчання й виховання.

• 
• 
• 
• 
• 

Досягнення

Визнання

Заклад, якому присвоєно імя Лубенця Т. Г.:

Школа – дитячий садок I-го ступеня “Веселка” ім. Т. Г. Лубенця, який розташований в м. Києві, Дарницькому районі.

Нагороди

У 1924 р. Київський губернський відділ профспілки працівників освіти прийняв рішення вважати Лубенця Т. Г. Героєм праці з нагородженням відповідною нагородою.

Родинні зв’язки

Дружина Наталія Дмитрівна Лубенець (1877—1943) — український педагог і культурний діяч, голова Товариства народних дитячих садків міста Києва, засновник і редактор журналу «Дошкольное воспитание», який виходив у Києві у 1911—1917 pp., лектор Фребелівського педагогічного інституту, член Колегії дошкільного виховання при Департаменті народної освіти у 1918—1919 pp. Основна праця: «Фребель і Монтессорі» (1915).

Основною метою педагогічної та громадської діяльності були популяризація ідеї суспільного дошкільного виховання, боротьба за організацію народних дитячих садків, введення їх до загальної системи народної освіти.

Додаткові відомості

Фотогалерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Народ, який має кращі школи, це перший народ; коли він не перший сьогодні, буде першим завтра. (Лубенець Т. Г.)

Виховання дітей перш за все і більш за все має здійснюватися з любов’ю, любов’ю і для любові. (Лубенець Т. Г.)

Довідка

Лубенець Тимофій Григорович (іноз. ) - український педагог і діяч народної освіти, фахівець із теорії й методики початкового навчання, дошкільного виховання й освіти дорослих, .

Місце народження - , Україна (21.02.1855 - 14.04.1936).

Місце навчання - .

Місце роботи - Київ, Україна, , , , .

Напрями діяльності - освіта.

Найвизначніші праці - .

Основні нагороди - .

Науковий напрям - .

Джерела

1. Волошина В. Я. Педагогічна й освітня діяльність Т. Г. Лубенця. Київ: Видавн. центр «Академія», 1999. 128 с.
2. Волошина В. Я. Народний педагог Т Г. Лубенець. Шлях освіти. 2003. No 3. С. 52-54.

Автор

Антонець Н. Б.

Оприлюднено: 20.06.2024

Останні зміни: 04.07.2024

Модератор: Lytovchenko