Українська електронна енциклопедія освіти

Ушинський Костянтин Дмитрович

Ушинський Костянтин Дмитрович - (іноз. Ushynskyi Kostiantyn) - педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання.

Ушинський Костянтин Дмитрович

Ім’я особи	Ушинський Костянтин Дмитрович (іноз. Ushynskyi Kostiantyn)
Інші прізвища
Роки життя	18.02.1823 - 24.12.1870
Науковий ступінь	кандидат юриспруденції
Вчене звання	професор
Напрями діяльності	педагогіка, юриспруденція
Наукова школа	історія педагогіки, початкова освіта
Місце народження	Тула, Тульська губернія, Російська імперія (або с. Богданка Глухівського повіту Чернігівської губернії)
Місце смерті	Одеса
Поховання	Київ, Некрополь Видубицького монастиря
Alma mater	Імператорський Московський університет
Magnum opus	Рідне слово
Відзнаки	Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.»
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ushynskyy-k-d/

Життєпис

Народився 18.02 або 19.02 (02.03 або 03.03) 1823 (за ін. даними 1824) – 23.12 (за ін. даними 24.12) 1870 (04.01 або 05.01.1871) у с. Богданка на Новгород-Сіверщині (за іншими даними, в Тулі) в родині дрібномаєткового дворянина.

Труднощі з встановленням точного місця та року народження Ушинського пов'язані з тим, що запису в метричній книзі про його народження не було зроблено, а його батько постійно змінював місце служби, через що метричне свідоцтво Костянтин отримав лише у 1833 р.

Батько, Ушинський Дмитро Григорович, був дрібномаєтковим дворянином і викладачем кадетського корпусу, багато років був офіцером Російської імператорської армії та брав участь у французько-російській війні 1812 р. Після звільнення з військової служби через хворобу підполковник Дмитро Ушинський працював службовцем у різних державних установах імперії.

Мати, Гусак-Капніст (Ушинська) Любов Степанівна, походила з родини відомого українського письменника Капніста В. В. Померла, коли синові було 11 років, однак його початковою освітою й вихованням опікувалась саме вона. Прищеплену нею любов до української мови й культури педагог проніс через усе життя.

Освіта

Середню освіту Ушинський К. Д. здобув у Новгород-Сіверській гімназії (1840), що була на той час одним з найкращих освітніх закладів. Після закінчення гімназії в 1840 р. він вступив на юридичний факультет Московського університету, який закінчив у 1844 р. з відзнакою. Під час навчання захоплювався лекціями професора-юриста Редкіна П. Г. та історика Грановського Т. М.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Після закінчення університету Ушинського К. Д. призначають виконувачем обов’язків професора в ярославський Демидовський юридичний ліцей на кафедру камеральних (економіко-юридичних) наук (1846-1849 рр.).

Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849–1855 рр.).

Після років безробіття, журнальної праці в 1854 р. Костянтин Дмитрович влаштувався викладачем, а згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності та розробки основних проблем педагогічної науки. Наприкінці 1859 р. Ушинського було призначено інспектором у Смольний інститут шляхетних дівчат.

Наукова діяльність

Ушинський К. Д. одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Ця ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. Педагог не заперечував значення історичного досвіду інших народів, однак вимагав, щоб засвоєння його було підпорядковане принципові народності.

У педагогічній системі Ушинського важливе місце посідало вчення про мету виховання, що визначалася ним як підготовка людини до життя та праці, формування у неї почуття обов'язку перед народом та патріотизму. У вихованні дітей велике значення педагог надавав сім'ї та вважав украй необхідним родинне виховання. Вважав, що найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства.

Велике значення Ушинський К. Д. приділяв мові народу, адже, за його словами, «якщо вимерла мова в устах народу, вимер і народ». Він обстоював думку, що кожний народ має право на школу рідною мовою, засуджував царизм за заборону вивчення української мови у школах на українських землях. Костянтин Дмитрович визначив основні шляхи й засоби розвиваючого навчання, був поборником класно-урочної системи навчання, врахування вікових і психологічних особливостей дітей, надавав важливого значення праці в психологічному та фізичному розвитку людини, вказував на керівну роль школи й особи вчителя у вихованні дітей.

Ушинський К. Д. став основоположником нової народної школи. Основою виховання молодого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу він вважав народність і наголошував, що «у кожного народу своя особлива національна система виховання, своя особлива мета й особливі засоби в досягненні цієї мети», а також «будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела».

Значне місце у педагогічній спадщині педагога посідають питання сім'ї і родинного виховання. Погляди Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до народу, а найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї – виховання громадян, корисних для суспільства.

Аналізуючи загальні основи європейського, а також американського виховання, учений дійшов таких висновків:

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці.
«У кожного народу своя особлива національна система виховання; а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим».
Досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, «в якому досвід всесвітньої історії належить усім народом».
«Науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів; але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя».
Громадське виховання не може самостійно вирішувати питання життя, «не веде за собою історії, але йде слідом за нею».
«Громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного».
Збудження громадської думки у справі виховання — основа його розвитку.

Великого значення у своїх творах педагог надавав природничій освіті дітей. Знання історії, географії батьківщини – «важливі засоби до того, щоб повернути школу до народності». Початкове навчання має бути ближчим до життя, тоді успішно розвиваються розум і свідомість дитини. А от схоластичне навчання не приносить користі; раціональна організація шкільних занять має базуватися на постійній розумовій діяльності учнів. Учений аналізував проблеми наочності викладання, порядку й систематичності знань учнів. Розробив правила побудови уроку: вчитель має залучати до роботи всіх учнів, домагатися від них уважності; вміти урізноманітнювати методи викладання, тримати в полі зору не тільки клас у цілому, а й кожного окремого учня. Критикуючи так звану німецьку рецептурну педагогіку, Костянтин Дмитрович стверджував, що учитель повинен знати основи дидактичної і психологічної теорії, але застосування їх залежить від нього самого.

Залишив після себе багато робіт присвячених фізичному розвитку і вихованню людини. Найвідоміші з них: «Потреба відпочинку і сну», «Воля як влада душі над тілом», «Схильність до лінощів», «Фізіологічне пояснення довільності рухів», «Фізична теорія довільності рухів».

Костянтин Дмитрович обстоював думку про те, що загальна освіта має бути пронизана ідеями гуманності і патріотизму. Виховання дається нелегко, вимагає культури волі й характеру, які великою мірою формуються в процесі навчання. Побудоване виняткове на інтересі, воно не сприяє виробленню цих рис.

Цінними є думки вченого про роль і статус учителя в суспільстві, його професійну майстерність моральних сентенцій, системи покарань і нагород. Оскільки педагогічна професія вимагає тривалої спеціальної та практичної підготовки, Ушинський К. Д. розробив проєкт організації вчительських семінарій, склав програми з педагогіки для спеціальних класів жіночих навчальних закладів.

Науково-експертна діяльність

Певний час Ушинський К. Д. присвятив журналістській діяльності, зокрема працював у журналі «Современник», писав статті, перекладав наукову і художню літературу.

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Окрім педагогічної діяльності Ушинський К. Д. працював у галузі правознавства та відстоював ідеї природного права, що мало впливати на характер регулювання суспільних відносин на державному рівні. Був прихильником запровадження в університетах курсу камерального права де, за його поглядами, мали б поєднуватися адміністративні закони із законами економічного характеру.

Свої правові погляди він виклав у таких роботах, як «Про камеральну освіту» (1848), «Про злочинність в Англії і Франції» (1854), «Лист про виховання спадкоємця російського престолу» (1859), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (т. 1–2, 1868—1869) та ін.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Творча спадщина Ушинського посіла вагоме місце у вітчизняному та світовому педагогічному просторі, зокрема «Вибрані педагогічні твори» (1949) та «Твори, у 6-ти т.» (1954-1955).

Серед найбільш популярних статей та праць можна відзначити: «Три елементи школи» (1857), «Про народність у громадському вихованні» (1857), «Про користь педагогічної літератури» (1857), «Про заходи поширення освіти через грамотність» (1857), «Людина як предмет виховання», «Проект учительської семінарії», «Праця в її психічному і виховному значенні», «Дитячий світ» та ін.

Педагог склав підручники для початкового навчання «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861) та «Рідне слово» (1864), у яких науковий рівень знань поєднувався з доступністю, яскравістю викладу та служив завданням морального й естетичного виховання.

Твори для дітей: «Івасик-Боягуз: оповідання та казки» (1958), «Вітер і сонце» (1961), «Дітям: оповідання та казки» (1977), «Лисиця й глечик» (1946), «Чотири бажання» (1947) та ін. З цими виданнями можна ознайомитися у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В. О. Сухомлинського.

Праці Ушинського К. Д. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Родное слово для детей младшего возраста / К. Д. Ушинский. – Санкт-Петербург: Изд. Н. С. Ушинской, 1897.

Твори Ушинського К. Д. для дітей з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Автограф Ушинського К. Д.

Досягнення

Визнання

Пам’ятник у сквері Ушинського в Києві. На пам’ятнику написано: Відомий педагог і громадський діяч Костянтин Дмитрович Ушинський, 1824-1871. Споруджено до 150-річчя з дня народження
Пам’ятник–бюст К. Д. Ушинському – засновнику педагогічної науки, Новгород-Сіверський,державна гімназія ім. К. Д. Ушинського
Сквер імені К. Д. Ушинського (м. Київ)
Меморіальна дошка, м. Одеса, пров. Чайковського, буд. № 12
Меморіальна дошка на навчальному корпусі Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського
Надгробний пам’ятник із білого граніту у формі хреста на могилі К. Д. Ушинського. Під хрестом наведено епітафію. Київ, Видубицький монастир
Напис на хартії, що прикрашає пам’ятник на могилі К. Д. Ушинського

Заклади, яким присвоєно ім’я К. Д. Ушинського

Гімназія № 1 імені К. Д. Ушинського (м. Сімферополь)
Новгород-Сіверська державна гімназія ім. К. Д. Ушинського Адреса: Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського Адреса: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 34
Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського Адреса: м. Чернігів, вул. Гоголя, 16, пров. Коцюбинського, 4

6 серпня 2021 р. президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, віце-президент НАПН України Олег Топузов, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва та директор Педагогічного музею України Олександр Міхно побували в с. Богданка і відвідали музейну кімнату, присвячену Костянтину Ушинському, у с. Ковтунове (Шосткинський р-н, Сумщина).

1968 р. у школі с. Богданка, Шосткінського р-ну, Сумської області відкрили меморіальну кімнату-музей Ушинського К. Д. На подвір’ї встановили пам’ятник-погруддя роботи сумського скульптора Красножона Я.

Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.», заснована 15 вересня 2005 р. Автор зображення Андрій Фентісов

Нагороди

Родинні зв’язки

Дружина (з 1851 р.) Дорошенко (Ушинська) Надія Семенівна (1831—1914). Вона була подругою дитинства Ушинського. Походила з роду збіднілих українських дворян.

Діти:

Ушинський Павло Костянтинович (1852—1870) — трагічно загинув (у 18 років) на полюванні.

Ушинська Віра Костянтинівна (1855—1920) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. Згодом після навчання відкрила на батьківські та свої кошти дві початкові школи в Києві, яким потім було надано ім'я Костянтина Дмитровича.

Ушинська Надія Костянтинівна (1856—1944) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. У 1895 році на материнські та свої кошти побудувала у селі Богданка початкову школу для селянських дітей. Навчалися діти у школах за книгами її батька — «Рідне слово» і «Дитячий світ». Після радянсько-української війни та інших подій, що її супроводжувала, Надія Костянтинівна емігрувала до Праги.

Ушинський Костянтин Костянтинович (1859—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.

Ушинський Володимир Костянтинович (1861—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.

Ушинська Ольга Костянтинівна (1867—1963) — дружина голови Київської губернської земської управи М. А. Суковкіна, який був послом у Константинополі. Вони мали чотирьох дітей. Після розпаду імперії емігрували до Франції.

Усі внуки і правнуки Костянтина Дмитровича Ушинського живуть за кордоном. Майже увесь рід Ушинських відноситься до педагогів.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Акварель невідомого художника. 1840 р.
У студентські роки. Акварель невідомого художника. 1840-ті рр.
Інспектор класів Гатчинського інституту. 1855 р.
Художник І. М. Крамськой. 1972 р.
Ушинський К. Д., 1850 р.
Вірш Ушинського К. Д. записаний в альбом його коханої − Дорошенко Н. С. Над цим віршем вона написала: «Я згодна». 15–16 верес. 1852 р.

Відеоматеріали

Provided ID could not be validated. Provided ID could not be validated.

Цікаві факти і висловлювання

Найголовніша дорога людського виховання є переконання. (Ушинський К. Д.)
Для того, щоб подолати почуття сорому, потрібно іноді не менш геройства, як і для того, щоб подолати почуття страху. (Ушинський К. Д.)
Найважливіша частина виховання – освіта характеру. (Ушинський К. Д.)
Найголовніша дорога людського виховання є переконання. (Ушинський К. Д.)
Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її. (Ушинський К. Д.)
Розширювати свої знання можна тільки тоді, коли дивишся прямо в очі власному незнанню. (Ушинський К. Д.)
Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас. (Ушинський К. Д.)
Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік. (Ушинський К. Д.)
Страх – рясне джерело пороків. (Ушинський К. Д.)
Книга… залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто… не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Ушинський К. Д.)
Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді. (Ушинський К. Д.)
Рідна мова має бути основним предметом початкового навчання, аби діти навчалися свідомо використовувати її скарби, розвинули в собі дар слова, засвоїли граматичні закони в логічній системі. (Ушинський К. Д.)
Духовний розвиток, духовне виховання людини зокрема і народу взагалі здійснюється не лише школою, а кількома великими вихователями: природою, життям, наукою і релігією. (Ушинський К. Д.)

Довідка

Ушинський Костянтин Дмитрович (іноз. Ushynskyi Kostiantyn) - педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання, професор, кандидат юриспруденції.
Місце народження - Тула, Тульська губернія, Російська імперія, с. Богданка Глухівського повіту Чернігівська губернія, Україна (18.02.1824 - 23.12.1870).
Місце навчання - Імператорський Московський університет.
Місце роботи - Москва, росія.
Напрями діяльності - педагогіка, юриспруденція.
Найвизначніші праці - Рідне слово.
Основні нагороди - Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.».
Науковий напрям - історія педагогіки, початкова освіта.

Джерела

Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва; чл. редкол.: О. І. Ляшенко… Л. Д. Березівська та ін.]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 1050–1051.
Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. ХХ століття. С. 284–292.
Ідеї К. Д. Ушинського в контексті сучасної педагогічної науки та освіти: 1991-2009 рр. (до 185-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2010. 123 с.
Пономарьов О. Великий мрійник у педагогіці: [про видатного укр. педагога К. Д. Ушинського]. Новий Колегіум. 2019. № 2. С. 79–87.

Автор

Березівська Л. Д.

Оприлюднено: 01.07.2024

Останні зміни: 04.07.2024

Модератор: Литовченко О. В.