| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
====Передумови виникнення / Заснування / Походження==== | ====Передумови виникнення / Заснування / Походження==== | ||
Передумови виникнення | Передумови виникнення | ||
Істотний внесок у дослідження з проблеми вебометрії внесли представники бібліотекознавства, наукознавства та соціології, такі як Г. Добров, Т. Алміндн, П. Інгверсен Д. Прайс, А. Прічард та ін. Означений термін у 1997 р. був описаний Томасом Алміндном (Tomas C. Almind) і Петером Інгверсеном у роботі «Informetric analyses on the World Wide Web: Methodological approaches to «webometrics». Фахівці виокремлюють чотири головні галузі вебометричних досліджень: контент-аналіз вебсторінок; аналіз структури посилання на сайт; вебаналіз використання (наприклад, файли системного журналу для пошуку та перегляду інформаційної поведінки користувачів та ін.); вебтехнологічний аналіз (включаючи роботу пошукової системи). | Істотний внесок у дослідження з проблеми вебометрії внесли представники бібліотекознавства, наукознавства та соціології, такі як Г. Добров, Т. Алміндн, П. Інгверсен Д. Прайс, А. Прічард та ін. Означений термін у 1997 р. був описаний Томасом Алміндном (Tomas C. Almind) і Петером Інгверсеном у роботі «Informetric analyses on the World Wide Web: Methodological approaches to «webometrics». Фахівці виокремлюють чотири головні галузі вебометричних досліджень: контент-аналіз вебсторінок; аналіз структури посилання на сайт; вебаналіз використання (наприклад, файли системного журналу для пошуку та перегляду інформаційної поведінки користувачів та ін.); вебтехнологічний аналіз (включаючи роботу пошукової системи). | ||
Термін "вебометрія" походить від двох складових: | Термін "вебометрія" походить від двох складових: | ||
"Веб" – це скорочення від англійського "World Wide Web" (всесвітня павутина), тобто інтернет. | "Веб" – це скорочення від англійського "World Wide Web" (всесвітня павутина), тобто інтернет. | ||
"Метрія" – грецьке слово (μέτρον, "metron"), яке означає вимірювання. | "Метрія" – грецьке слово (μέτρον, "metron"), яке означає вимірювання. | ||
Таким чином, вебометрія буквально означає "вимірювання вебу". Вперше цей термін з'явився наприкінці 1990-х років і був введений для опису наукової дисципліни, яка аналізує структуру, використання та розвиток веб-простору за допомогою кількісних методів. | Таким чином, вебометрія буквально означає "вимірювання вебу". Вперше цей термін з'явився наприкінці 1990-х років і був введений для опису наукової дисципліни, яка аналізує структуру, використання та розвиток веб-простору за допомогою кількісних методів. | ||
Вебометрія тісно пов’язана з бібліометрією та інфометрією, але зосереджується виключно на веб-середовищі, включаючи такі аспекти, як кількість посилань, взаємозв’язки веб-сайтів, а також індексацію контенту пошуковими системами. | Вебометрія тісно пов’язана з бібліометрією та інфометрією, але зосереджується виключно на веб-середовищі, включаючи такі аспекти, як кількість посилань, взаємозв’язки веб-сайтів, а також індексацію контенту пошуковими системами. | ||
====Еволюція формування, становлення==== | |||
1. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки): | 1. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки): | ||
Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність. | Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність. | ||
2. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки): | 2. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки): | ||
З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту. | З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту. | ||
3. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки): | 3. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки): | ||
Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці. | Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці. | ||
4. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі): | 4. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі): | ||
Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами. | Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами. | ||
==== | ===Основні відомості=== | ||
====Таксономія / Класифікація==== | |||
Вебометрія може бути класифікована за різними критеріями, що відображає її різнобічний характер і методологічний підхід. Класифікація вебометрії допомагає систематизувати її різноманітні напрямки дослідження. Хоча чітких і універсальних класифікацій не існує, можна виділити кілька основних підходів: | |||
''' | ''За об'єктом дослідження'' | ||
- Вебсайти: аналіз індивідуальних веб-ресурсів, їх структури, контенту та популярності. | |||
- Вебсторінки: дослідження окремих сторінок, включаючи їх метадані та SEO (Search Engine Optimization)-параметри. | |||
- Вебмережі: вивчення зв'язків між різними веб-сайтами, зворотних посилань та їх впливу на ранжування. | |||
''' | ''За методологією'' | ||
- Кількісна вебометрія: використання статистичних методів для вимірювання різних параметрів вебресурсів, таких як трафік, кількість зворотних посилань, рейтинг у пошукових системах. | |||
- Якісна вебометрія: оцінка контенту, дизайну, доступності та користувацького досвіду вебсайтів. | |||
- Соціальна вебометрія: дослідження соціальних медіа, їх впливу на інформаційні потоки та популярність контенту. | |||
''' | ''За метою дослідження'' | ||
- Академічна вебометрія: аналіз вебресурсів освітніх установ, наукових публікацій, цитувань тощо. | |||
- Комерційна вебометрія: дослідження вебсайтів з метою оцінки бізнес-потенціалу, маркетингових стратегій та конкурентоспроможності. | |||
- Громадська вебометрія: аналіз впливу вебресурсів на суспільство, політику, культуру та інші аспекти життя. | |||
''За типом даних'' | |||
- Статичні дані: інформація, що не змінюється з часом, наприклад, структура сайту, метадані. | |||
- Динамічні дані: дані, що постійно оновлюються, такі як трафік, кількість відвідувачів, коментарі у соціальних мережах. | |||
''За технологіями'' | |||
- Традиційна вебометрія: використання базових інструментів аналізу, таких як Google Analytics, для збору даних. | |||
- Сучасна вебометрія: інтеграція новітніх технологій, таких як машинне навчання, штучний інтелект та великі дані. | |||
====Особливості==== | |||
Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar. | |||
Для | |||
Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості. | |||
===Додаткові відомості=== | ===Додаткові відомості=== | ||
Версія за 22:00, 16 грудня 2024
Вебометрія
| Вебометрія | |
|---|---|
 | |
Вебометрія – (англ. Webometrics (Ranking Web of World Research Centers) – 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.
Історична довідка
Передумови виникнення / Заснування / Походження
Передумови виникнення
Істотний внесок у дослідження з проблеми вебометрії внесли представники бібліотекознавства, наукознавства та соціології, такі як Г. Добров, Т. Алміндн, П. Інгверсен Д. Прайс, А. Прічард та ін. Означений термін у 1997 р. був описаний Томасом Алміндном (Tomas C. Almind) і Петером Інгверсеном у роботі «Informetric analyses on the World Wide Web: Methodological approaches to «webometrics». Фахівці виокремлюють чотири головні галузі вебометричних досліджень: контент-аналіз вебсторінок; аналіз структури посилання на сайт; вебаналіз використання (наприклад, файли системного журналу для пошуку та перегляду інформаційної поведінки користувачів та ін.); вебтехнологічний аналіз (включаючи роботу пошукової системи).
Термін "вебометрія" походить від двох складових:
"Веб" – це скорочення від англійського "World Wide Web" (всесвітня павутина), тобто інтернет.
"Метрія" – грецьке слово (μέτρον, "metron"), яке означає вимірювання.
Таким чином, вебометрія буквально означає "вимірювання вебу". Вперше цей термін з'явився наприкінці 1990-х років і був введений для опису наукової дисципліни, яка аналізує структуру, використання та розвиток веб-простору за допомогою кількісних методів. Вебометрія тісно пов’язана з бібліометрією та інфометрією, але зосереджується виключно на веб-середовищі, включаючи такі аспекти, як кількість посилань, взаємозв’язки веб-сайтів, а також індексацію контенту пошуковими системами.
Еволюція формування, становлення
1. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки):
Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність.
2. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки):
З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту. 3. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки):
Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці.
4. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі):
Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами.
Основні відомості
Таксономія / Класифікація
Вебометрія може бути класифікована за різними критеріями, що відображає її різнобічний характер і методологічний підхід. Класифікація вебометрії допомагає систематизувати її різноманітні напрямки дослідження. Хоча чітких і універсальних класифікацій не існує, можна виділити кілька основних підходів:
За об'єктом дослідження
- Вебсайти: аналіз індивідуальних веб-ресурсів, їх структури, контенту та популярності.
- Вебсторінки: дослідження окремих сторінок, включаючи їх метадані та SEO (Search Engine Optimization)-параметри.
- Вебмережі: вивчення зв'язків між різними веб-сайтами, зворотних посилань та їх впливу на ранжування.
За методологією
- Кількісна вебометрія: використання статистичних методів для вимірювання різних параметрів вебресурсів, таких як трафік, кількість зворотних посилань, рейтинг у пошукових системах.
- Якісна вебометрія: оцінка контенту, дизайну, доступності та користувацького досвіду вебсайтів.
- Соціальна вебометрія: дослідження соціальних медіа, їх впливу на інформаційні потоки та популярність контенту.
За метою дослідження
- Академічна вебометрія: аналіз вебресурсів освітніх установ, наукових публікацій, цитувань тощо.
- Комерційна вебометрія: дослідження вебсайтів з метою оцінки бізнес-потенціалу, маркетингових стратегій та конкурентоспроможності.
- Громадська вебометрія: аналіз впливу вебресурсів на суспільство, політику, культуру та інші аспекти життя.
За типом даних
- Статичні дані: інформація, що не змінюється з часом, наприклад, структура сайту, метадані.
- Динамічні дані: дані, що постійно оновлюються, такі як трафік, кількість відвідувачів, коментарі у соціальних мережах.
За технологіями
- Традиційна вебометрія: використання базових інструментів аналізу, таких як Google Analytics, для збору даних.
- Сучасна вебометрія: інтеграція новітніх технологій, таких як машинне навчання, штучний інтелект та великі дані.
Особливості
Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar.
Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості.
Додаткові відомості
Фотогалерея
-
Наукова демонстрація (XVII ст.)
-
Досліди Гюйгенса (1650 р.)
-
Лекція Ніколя Лемері (XVII ст.)
-
Астрономічні інструменти. Meteorologia (1709 р.)
Відеоматеріали
- Відео завантажене на канал Ripple tank experiment | Physics teaching equipment (експеримент Ripple tank | Обладнання для навчання фізики) 19 лют. 2021 р. від SF Scientific. На відео «Хвильова ванна», що використовується для демонстрації властивостей механічних хвиль, які виникають на поверхні рідини.
- Human Eye Augmented Reality | Будова людського ока (AR). Відео завантажено на канал Magic EdTech 10 жовтня 2017 р.
Цікаві факти і висловлювання
Зображення для цієї статті генеровано за допомогою штучного інтелекту ChatGPT та DALL-E від OpenAI. Використовувався запит щодо зображення футуристичного класу, де діти та вчитель працюють із високотехнологічним цифровим обладнанням.
Довідка
Система е-засобів навчання (англ. - E-learning Resources System) - програмно-апаратний складник навчального середовища різних педагогічних систем, що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції).
Джерела
- Биков, В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти:монографія. Київ: Атіка, 2009. 684 с.
- Биков В.Ю. Інноваційні інструменти та перспективні напрями інформатизації освіти. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід,проблеми, перспективи: третя між нар. Наук.-практ. конф.: [в 2ч]. Ч 1. / Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. – 2012. 1 (2Ч). стор. 14-26.
- Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед.наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427.
- Жук, Ю.О. Засоби навчання. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 359-360.
- Комп’ютерно орієнтовані засоби навчання з фізики в школі: посібник/Жук, Ю.О., Соколюк, О.М. та ін. Київ: Педагогічна думка, 2011. 152 с. .
- Шкільний фізичний експеримент з використанням цифрових вимірювальних комплексів: старша школа: навчально-методичний посібник/Різак В. М., Литвинова С. Г., Соколюк О. М., Чобаль О. І. Ужгород: УжНУ «Говерла», 2019. 256 с. .
- Дементієвська Н. П., Соколюк О.М. Віртуальні лабораторні роботи з фізики з використанням інтерактивних комп’ютерних моделювань: збірник навчальних матеріалів. Київ: ІЦО НАПН України, 2022. 157 с.
- Santosh Kumar. The Evolution of Education: A Century of Change and Progress Globally.
- Janel Ann Reyneke. The Evolution of EdTech: A NOT So Brief History.
Автор
Оприлюднено: 16.10.2024
Останні зміни: 22.10.2024
Модератор: Пінчук О. П.
