Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Новини

2025-07-21
Оновлення сайту
Переглянути
2025-07-03
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
2025-07-01
Завершення курсу "Українська електронна енциклопедія освіти: технології наповнення цифровим контентом"
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
 
(Не показано 132 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=={{PAGENAME}}==
=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
{{Персоналія
|Дефініція=український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи.
|Дефініція=український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи
|Прізвище=Захаренко
|Прізвище=Захаренко
|Ім’я=Олександр
|Ім’я=Олександр
|По батькові=Антонович
|По батькові=Антонович
|Name=
|Name=Zakharenko Oleksandr
|Інші прізвища=
|Інші прізвища=
|Портрет=
|Портрет=Za_1.jpg
|Вчене звання=
|Вчене звання=академік Академії педагогічних наук України
|Науковий ступінь=доктор наук
|Науковий ступінь=
|День народження=02
|День народження=02
|Місяць народження=02
|Місяць народження=02
|Рік народження=1937
|Рік народження=1937
|Місце народження=Кам'янка, Кам'янського району, Черкаської області
|Місце народження=Кам'янка Кам'янського району Черкаської області
|День смерті=30
|День смерті=30
|Місяць смерті=04
|Місяць смерті=04
|Рік смерті=2002
|Рік смерті=2002
|Місце смерті=
|Місце смерті=Сахнівка Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області
|Поховання=
|Поховання=Сахнівський цвинтар
|Стать=ч
|Стать=ч
|Alma mater=Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
|Alma mater=Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
|Magnum opus=
|Magnum opus=Енциклопедія шкільного року
|Місце діяльності=
|Місце діяльності=Черкаси
|Напрями діяльності=
|Напрями діяльності=педагогіка
|Наукова школа=
|Наукова школа=народна освіта
|Відзнаки=
|Відзнаки=Заслужений вчитель УРСР, Народний вчитель СРСР
|Вебсайт=
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/zakharenko-o-a/
}}
}}
__TOC__
__TOC__


===Життєпис===
===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в Олешні Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.  
 
Захаренко Олександр Антонович народився 2 лютого 1937 р. в м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області в сім’ї службовця.
 
Батько Антон Іванович, працював бухгалтером на цегельному заводі, а мати Варвара Вереміївна – завідувачка дитячого садочка.  


===Освіта===
===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F#:~:text=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F%2C%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE%2D%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F. Фундуклеївської гімназії] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю. 
Після закінчення середньої школи з 1953 по 1954 рр. працював вчителем математики і фізики в Кам‘янській середній школі робітничої молоді.


У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.
У 1954 р. вступив на фізико-математичний факультет [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкаський_національний_університет_імені_Богдана_Хмельницького_Черкаського_педагогічного_інституту|Черкаського педагогічного інституту]], закінчивши який з відзнакою (1959), отримав призначення на посаду вчителя в село Сахнівку Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.


===Діяльність===
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|250пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
[[Файл:Za 4.jpg|ліворуч|179x179пкс]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.  
Після служби в армії (1961–1963 р.) повернувся в село Сахнівку, до школи, де працював учителем математики та фізики до 1966 р.


Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_(%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0) Кобзаря]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).
У 1966 р. Захаренко О. А. призначається директором [[Сем_посилання::https://sahnivka.school.org.ua|Сахнівської середньої школи]] і працює на цій посаді 35 років.


Пізніше працювала повитухою на хуторі поблизу Борзни й вела культурно-освітянську роботу. Від 1879 р. вчителювала в Олешні.  
У 1989 р. Захаренко О. А. був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником [[Сем_посилання::https://naps.gov.ua|Академії педагогічних наук України]] (1992).


У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури. З 1909 р. викладала в Комерційному інституті, комерційній школі 1 Учительського товариства та у [https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/ Фребелівському педагогічному інституті] в Києві.
У 1999 р. Олександра Антоновича обрано дійсним членом Російської Академії освіти.


У 1917 р. – член Української Центральної Ради, голова Всеукраїнської учительської спілки. У міністерстві освіти (за гетьманату) очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти. Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).
==== Наукова діяльність ====
[[Файл:Za 9.jpg|праворуч]]
Для педагога-новатора Захаренка О. А. був притаманний постійний пошук нових методів, задумів, ідей, спрямованих на розвиток таланту кожної дитини.


Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.
Він створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією.


Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.
Педагогічна система Захаренка О. А. будувалася на ідеях дитиноцентризму і гуманної педагогіки, використанні у формуванні особистості потенціалу колективної діяльності, спрямованої чітко окресленою метою, інтеграції школи у життя сільської громади.


1920 р. – лекторка педагогіки Кам'янець-Подільського державного українського університету та голова Української національної жіночої ради (до 1938 р.).
Він збагатив педагогічну теорію і прак­тику оригінальними ідеями, змістом і формами виховання школярів на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.


З 1922 р. перебувала в еміграції, зокрема з 1923 р. - професорка педагогіки Українського Педагогічного Інституту імені Михайла Драгоманова у Празі.
Методика виховання Олександра Захаренка близька до методик його видатних співвітчизників — [[Педагог::Макаренко Антон Семенович|Макаренка Антона]] та [[Педагог::Сухомлинський Василь Олександрович|Сухомлинського Василя]]. Українських педагогів об'єднує традиція, започаткована ще вітчизняними бароковими мислителями [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Юркевич_Памфіл_Данилович_Юркевичем_Панфілом|Юркевичем Панфілом]] та  [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковородою Григорієм]] — філософія серця.


==== Наукова діяльність ====
Захаренко був переконаний, що основне для вчителя — «не заважати допитливим творчим дітям і педагогам». «Тільки вчитель, який працює творчо, виховує творчу особистість, так необхідну нині у нашому житті, — писав в одній з останніх книг Олександр Захаренко. — Це вчительська справа — в дитині виховувати особистість, яка здатна не лише мріяти, а й утілити мрію в життя». 
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.
 
Захаренко О. А. довів, що в основі діяльності очолюваної ним школи діяло правило: «…в центрі уваги, спостережень, роздумів і планів учителя повинна бути конкретна особистість». 
 
Ідеї Захаренка О. А. перегукуються з думками [[Педагог::Сухомлинський Василь Олександрович|Сухомлинського В. О.]] Так, він вважав, що саме вчитель має виховувати в дитині особистість. А для цього потрібно глибоко вивчати кожну дитину: її оточення, дозвілля, друзів, ставлення до неї, становище в сім’ї. 
 
Захаренко О. А. на основі власного практичного педагогічного досвіду дійшов висновку, що навчальний процес варто будувати з урахуванням можливостей кожної дитини. 
 
Олександр Антонович вважав, що індивідуальні бесіди з школярами допомагають виявити причини порушень ними дисципліни, їхні інтереси та залучити їх до певного виду діяльності. Він керувався правилом, що кожен учень має право висловлювати свої думки. 
[[Файл:Za 18.jpg|праворуч|250x250пкс]]
Олександр Антонович доводив, що саме у праці створюються сприятливі умови для виявлення здібностей учнів. Водночас праця, а саме її різноманітність, є важливим чинником розвитку індивідуальності, яка повинна стати «родючим полем для самовираження, самоствердження». 
 
Захаренко О. А. висловлював міркування, що відмінності між дітьми можуть бути генетичними, водночас на розумовий розвиток дитини дуже впливає навколишнє середовище. Тому «змалечку, з дитинства треба більше уваги приділяти талановитим і творчим дітям, розвивати їхні здібності». На думку педагога, завдяки виявленню здібностей учнів через працю з’являться талановиті люди – письменники, поети художники та ін. 
 
Індивідуальний підхід здійснює вчитель під час уроків, гурткової роботи та інших позакласних заходів. Цей процес, на переконання Олександра Антоновича, ґрунтується на любові до дітей, бажанні зробити їхнє життя на уроці й у позаурочний час цікавим і змістовним, на «добрій обізнаності зі світом дитини». 
 
Захаренко  створив власну Авторську школу, яка стала об'єктом дослідження і для науковців, і для педагогів-практиків. 
[[Файл:Za 8.jpg|праворуч|250x250пкс]]
У Сахнівській школі, з ініціативи Захаренка О. та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, був побудованний навчально-спортивний комплекс із навчальними, ігровими, спальними кімнатами для учнів 1-4 класів, танцювальним залом, музичним салоном і двома басейнами: літнім і зимовим. Працювали всі: вчителі, діти й батьки – вся громада, і ця робота тривала 10 років (1973-1983). Потім взялися за спорудження культурно-музейного центру (обсерваторія, планетарій, демонстраційний і виставковий зали), закладку вирощування дендропарку.
 
Згодом директора охопила ідея створення музею села з художньо-меморіальним ансамблем «Криниця совісті» в пам’ять односельців – жертв голодомору 1932-1933 pp. з іменами 1200 загиблих (1990), обладнання місцевої радіо- і телемережі та підготовка й проведення щоденних передач з життя школи й села, випуск шкільної багатотиражної газети «Дівочі гори». Багаторічна дослідницько-пошукова робота і збір матеріалів до чотиритомної «Енциклопедії шкільного роду» стали своєрідним літописом історії села, в тому числі життя школи за останні півстоліття.
 
Зазначимо, що створення цих осередків дитячої діяльності відбувалося силами учительського та учнівського колективів, батьків, жителів села, місцевого колгоспу методом народної «толоки», як споконвіку було заведено в Україні.
 
Девізом Сахнівської школи є слова її директора: «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно стократ цінніше від матеріального». На фасаді школи зображено п’ять основних гасел навчально-виховного процесу, а саме:
 
«Школа – колиска твоєї щасливої долі»;


Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.
«Хай завжди буде мама»;
[[Файл:Rus 14.jpg|250пкс|праворуч]]
Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.


Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.
«Без праці хліб не родить, не квітнуть троянди»;


Виховний ідеал за Русовою С. Ф. це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.
«Людина без захоплення пуста людина»;


Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.
«Вибрати не можна тільки Батьківщину».


Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.
Самобутній педагогічний талант Олександра Антоновича поступово розкривався у створеному за його ініціативи навчально-виховному комплексі з усіма умовами для навчання, виховання й розвитку дітей.


Педагогиня справедливо вважається класиком вітчизняного дошкільного виховання, про що красномовно свідчать її твори «Теорія і практика дошкільного виховання», «Дошкільне виховання», «Націоналізація дошкільного виховання», «Нові методи дошкільного виховання» та інші, а також подвижницька практична діяльність у галузі дошкільного виховання.
Система роботи Сахнівської школи спиралась на урахування психологічних, фізіологічних та культурних особливостей розвитку дітей та їх практичному запровадженні в навчально-виховній роботі школи. Через такий комплексний і системний підхід Захаренко Олександр Антонович обґрунтував методологічні засади своєї «педагогіки конкретної мети», яка ставиться перед шкільним колективом, спрямовує його діяльність і об’єднує зусилля всіх у її досягненні. Це кредо Сахнівської школи не потребує додаткового тлумачення, а конкретизує увагу вчителя, педагога на досягненні всією системою створених у школі форм, засобів і методів висунутої, обґрунтованої й конкретизованої мети для кожного учасника педагогічного процесу в певний період діяльності.
[[Файл:Za 5.jpg|праворуч]]
У результаті багаторічних пошуків Захаренка О. А. і педколективу Сахнівської школи викристалізувалась ефективна система виховання особистості учня, яка базується на: переконанні, що виховний потенціал школи буде не значний, якщо не створити інтегроване культурно-виховне середовище (школа, сім’я, громадськість, колективне господарство) і не педагогізувати його; визнанні цінності кожної людини (учня, випускника, вчителя, селянина, воїна) і культивуванні поваги до прав дитини і дорослої особистості; залученні учнів до найпотужнішого засобу виховання – реальної щоденної продуктивної праці; постійній постановці нових, перспективних, складніших за попередні цілей, особистій зацікавленості дітей, учителів, батьків до великих справ державного значення; систематичному ознайомленні учнів з історичним минулим народу, його культурою, традиціями, опоетизуванні природи рідного краю; прищепленні в учнів бажання насолоджуватись; культивуванні в особистості потреби робити добро; демократизації виховного процесу в поєднанні з високою вимогливістю до дитини, компетентною турботою про її здоров’я та спосіб життя; вивченні й пробудженні природної обдарованості кожної дитини, її індивідуальності, стимулюванні реалізації сутнісних сил; моральному і матеріальному заохоченні ентузіазму педагогів і школярів; розвитку творчості педагога, роботі з дітьми, постійному пошуку і вдосконаленні форм і методів взаємодії (створення чотирьох музеїв, шкільної малотиражки, картингу, дельтаплану, телескопа, стадіонів, теплиці, автодрому, космодрому, профілакторію, дендропарку та ін.)


'''Концепція рідної української школи'''
Підвалиною діяльності педагогічного колективу Сахнівської середньої школи стало вивчення індивідуальних здібностей і нахилів кожного учня з метою визначення подальшої життєвої стежки.


Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.
Діяльність педагогічного колективу Сахнівської середньої школи також будувалася на роздумах, спостереженнях щодо конкретної особистості. Захаренко О. А. був переконаний, що шкільні виховні заходи мають ґрунтуватися на глибокому знанні дитячої психології. Він доводив, що директор і очолюваний ним педагогічний колектив повинні знати всіх без винятку учнів. 
[[Файл:Za 6.jpg|праворуч|270x270px]]
Захаренко О. А. був одним із зачинателів педагогіки співробітництва напряму в радянській педагогіці, що виник у 80-х роках XX ст. як протест проти традиційної системи освіти й виховання, яка викликала велику полеміку в педагогічних колах. Педагогіка співробітництва – це система форм, методів і прийомів у навчально-виховному процесі, які спираються на принципи [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Гуманізм|гуманізму]] і творчого підходу до розвитку особистості – дитини. Саме такий підхід був характерний для педагогіки Олександра Антоновича. Як й інші педагоги-новатори, він висував, обґрунтовував і впроваджував практику ідеї творчої взаємодії вчителя і учня; навчання без примусу; ідею досягнення поставленої мети; індивідуального і колективного підходів до діяльності учнів; творчого самоврядування; особистісного підходу до виховання; співпраці вчителів з батьками, громадськістю тощо.


Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.
Захаренко Олександр Антонович є одним із представників інноваційної освітньої практики. Його концепція авторської школи передбачає:


====Науково-експертна діяльність====
1. Спрямування навчально-виховного процесу на поглиблення знань учнів та отримання потрібної і цікавої інформації, яку мають доносити до учнів вчителі.
У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні  надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.  


Аналіз публікацій Софії Федорівни у «Світлі» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про Драгоманова М. П., Лесгафта П. Ф., Руссо Ж.–Ж., розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).
2. Ретельно турбуватись про здоров’я дітей, про їх фізичну витривалість.


Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став  віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди Коменського А. Я., Руссо Ж. Ж., Кершенштейнера Г. , Дьюї Дж. та ін.).  
3. Не втрачати надбання історії. Вивчати традиції і звичаї народу, що прийшли до нас із сивої давнини.


====Міжнародне співробітництво ====
4. Виховувати у дітей патріотичні почуття і гордість за родину, однокласників, односельчан, село, Батьківщину.
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.


====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
5. Обов’язковим предметом школи має бути «Материнство» або «Материнська школа» не лише для учнів, а й для тих жителів села, які збираються стати батьками.
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=Українська делегація на Міжнародному Жіночому Конгресі у Римі 1923 р.|праворуч|300x300пкс]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.


Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.
6. Головна вимога школи – якісні і системні знання учнів, участь їх в олімпіадах, конкурсах від шкільного до державного рівня.


Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом Грінченка Б. Д. в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати Черкасенко С. Ф. та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.
7. Випускники школи у своїх знаннях не повинні відрізнятися від учнів престижних закладів.


8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення Стешенка І. М. - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., Чепігою Я. Ф. та Черкасенком С. Ф. започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.
8. Авторська школа ставить своїм завданням навчити дітей бачити красу світу і берегти її.


Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.
Досвід Сахнівської школи є безцінним, оскільки там було створено унікальну систему навчально-виховної роботи, яка забезпечувала формування толерантної особистості школяра, готової до співробітництва, сприяла розвитку здібностей кожної дитини до творчої діяльності. Намагаючись забезпечити повноцінний виховний вплив на учнів своєї школи, Захаренко О. А. враховував можливості усіх суб'єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив не тільки підтримував зв'язки з різноманітними закладами, об'єднував їхні зусилля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що школа стала центром культурно-виховуючого середовища [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сахнівка_(Черкаський_район)#:~:text=очікують%20на%20перевірку.-,Стабільна%20версія%20була%20перевірена%2031%20липня%202023.,У%20селі%20мешкає%201479%20людей.&text=До%201792%20р|села Сахнівка]].


Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.
Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами.


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
====Науково-експертна діяльність====
У долі багатьох вигнанців з України велику роль відіграв притулок для дітей українців-емігрантів, у створенні якого в 1924–1925 рр. найактивнішу участь взяла Русова С. Ф. і який вона очолювала впродовж п’яти років. Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.  
====Міжнародне співробітництво ====
====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
Олександр Антонович займав активну громадську позицію. За час трудової діяльності він неодноразово обирався депутатом різних рівнів.  


Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.  
У 1969 р. – обраний депутатом місцевої сільської ради.


Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.
Пізніше неодноразово обирався депутатом Корсунь-Шевченківської районної та Черкаської обласної рад.


====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
У 1984 р. – обраний депутатом [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Верховна_Рада_СРСР|Верховної Ради СРСР]] 11-го скликання.
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відсто.вала право українського народу на навчання рідною мовою.


Найважливіші праці Русової С. Ф.:
У 1989 р. – народним депутатом СРСР.


Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.
Поряд з роботою в школі Олександр Антонович зустрічається зі своїми виборцями (як депутат Верховної Ради СРСР), бере активну участь у комісії з реформи школи, засіданнях Дитячого фонду, виступає на різних конференціях, семінарах, зустрічах з молодими вчителями, директорами шкіл, виконує доручення члена Центральної ревізійної комісії, буває за кордоном у складі парламентської делегації у США, у ФРН – як керівник громадської організації «Педагоги за мир». Брав участь у кількох міжнародних форумах з питань навчально-виховного процесу в сучасних умовах. Серед громадських справ, якими він переймався, особливе місце посідає його керівництво Творчою спілкою вчителів, створеною у 1992 р.


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====


====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
У творчій спадщині Захаренка О. понад 300 наукових публікацій, в яких розглядаються проблеми естетичного виховання дітей, понад 400 творів: книг, казок, статей, виступів, методичних матеріалів, науково-педагогічних есе.
{{#widget:Iframe
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Zakharenko_O.A.Vdyachnist.pdf
|width=300
|width=290
|height=310
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=300
|height=310
|height=310
|border=0
|border=0
}}
}}


==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
За життя Захаренко О. видав дві книги: «Школа над Россю», «Поспішайте робити добро», написав три книги: «Енциклопедію шкільного року» (2001), «Поради колезі, народжені у школі над Россю» (2002), «210 шкільних лінійок» (2002).<gallery mode="packed" heights="250">
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Za 12.jpg
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. – К., 2004 р.
Файл:Za 13.jpg
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. – Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Za 14.jpg
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. – К., 1917 р.
Файл:Za 15.jpg
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. – Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. – Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. – С.-Петербург, 1906 р.
</gallery>
</gallery>


===Досягнення===
===Досягнення===
====Визнання====
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Za 19.jpg|ліворуч|150x150пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|альт=Нагрудний знак "Софія Русова"]]
За наказом Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2002 року № 61 школа, з якою доля з’єднала Олександра Антоновича, отримала статус авторської. Після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Школа_Захаренка|Авторська школа О. А. Захаренка]]» (2002).
 
 
 
2007 р. [[Сем_посилання::https://mon.gov.ua|Міністерством освіти і науки України]] запроваджено [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Нагрудний_знак_«О._А._Захаренко»|нагрудний знак «Олександр Захаренко»]] - заохочувальна відзнака Міністерства освіти і науки України, запроваджена 2007 року. Має третій (найвищий) ступінь серед відзнак міністерства. Цим знаком нагороджують керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, державних службовців за значний особистий внесок у становлення інноваційних моделей, забезпечення успішної діяльності загальноосвітньої школи з реалізації завдань сучасної середньої освіти, організацію педагогічної та культурно-просвітницької роботи серед населення, популяризацію найкращих надбань загальноосвітніх шкіл у здійсненні навчально-виховного процесу та духовного зростання учнівської молоді.
 
'''Щорічна обласна премія імені Захаренко О. А.'''
 
Заснована рішенням Черкаської обласної державної адміністрації в 2007 році з нагоди 70-річчя видатного черкащанина, Народного вчителя СРСР та УРСР Захаренка Олександра з метою увіковічення його ім’я та піднесення ролі і авторитету педагога в суспільстві, заохочення педагогічних працівників до творчої результативної праці, підвищення престижності вчительської професії в області.


Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/ Софія Русова]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.
Розпорядженням обласної державної адміністрації від 28.07.2016 № 377 затверджена нова редакція «Положення про щорічну обласну премію ім. О. А. Захаренка».


18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.
Премія присуджується педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів за:
 
- особливі успіхи у навчанні та вихованні учнів, вихованців, формування національних і загальнолюдських цінностей, громадянського суспільства, утвердження національної ідеї, патріотизму та демократизації;
 
- діяльність, спрямовану на забезпечення доступності освіти, реалізації конституційних прав громадян України на здобуття якісної освіти;
 
- розроблення і впровадження нових технологій, оновлення змісту та методичного забезпечення навчального процесу, що сприяють підвищенню якості освіти і виховання;
 
- створення підручників, навчальних посібників, педагогічних програмних засобів навчання, в тому числі електронних;
 
- надання якісної освіти дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
 
- перемогу у третьому (заключному) турі [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_конкурс_«Учитель_року»#:~:text=Учитель%20року%20—%20щорічний%20всеукраїнський%20конкурс,практик%2C%20зростання%20професійної%20майстерності%20вчителів|Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»]];
 
- інші результати педагогічної діяльності, що мають вплив на розв’язання проблем навчання і виховання підростаючого покоління.
 
Щорічно присуджується 10 премій. Вручення премії проводиться в урочистій обстановці до Дня працівників освіти.


====Нагороди====
====Нагороди====
Захаренко О. А. неодноразово відзначався державними нагородами:
{{Нагорода
|Рік нагородження=1971
|Нагорода=орден «Знак Пошани»
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1978
|Нагорода=орден Леніна
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1967
|Нагорода=медаль «За трудову відзнаку»
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1970
|Нагорода=медаль «За доблесну працю»
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1979
|Нагорода=медаль А. С. Макаренка
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1964
|Нагорода=Відмінник народної освіти
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1969
|Нагорода=Відмінник освіти СРСР
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1974
|Нагорода=Заслужений вчитель УРСР
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1983
|Нагорода=Народний учитель СРСР
}}
[[Файл:Za 10.jpg|ліворуч|150x150пкс]]


===Родинні зв’язки===
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|праворуч|177x177пкс|Русов Ю. О.]]
Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист. 


Діти: 
За унікальне чотиритомне видання «Енциклопедія шкільного роду» Захаренка Олександра в 2001 р. визнано найкращим освітянином України - він став лауреатом педагогічної відзнаки «Засвіти вогонь».


''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
===Родинні зв’язки===
Дружина ''Захаренко Віра Петрівна -'' разом зі своїм чоловіком працювала вчителем математики в Авторській О. А. Захаренка загальноосвітній школі с. Сахнівки Корсунь-Шевченківського району.


''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.
Діти:


''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) –  український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.
Син ''Захаренко Сергій Олександрович -'' кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки і психології ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету.


===Додаткові відомості===
===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="200" heights="200">
<gallery mode="packed" heights="200">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Za 3.jpg
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Za 2.jpg
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Za 7.jpg
Файл:Rus 14.jpg|Сестри Марія та Софія Ліндфорс, 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Za 16.jpg
Файл:Rus 13.jpg|Русов О. О. (чоловік Русової С. Ф.)
Файл:Za 17.jpg
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука на Ольшанському цвинтарі у Празі (Чехія)
</gallery>
</gallery>


====Відеоматеріали====
====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>
<youtube>4vkM23sRs3I</youtube>


====Цікаві факти і висловлювання====
====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)
<blockquote>''Школа - це місце, де шліфують бруківки і нищать алмази... (Захаренко О. А.)''
 
Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)
 
Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)
 
Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)
 
Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)
 
Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)
 
Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)


Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)


В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
''Якщо хочете змінити світ на краще, то починайте це робити із себе. І не із завтра чи сьогодні, а з цієї хвилини... (Захаренко О. А.)''</blockquote>
</blockquote>


====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::видатний український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].
<blockquote>'''[[Прізвище::Захаренко]] [[Ім’я::Олександр]] [[По батькові::Антонович]]''' (''іноз. [[Name::Zakharenko Oleksandr]]'') - [[Дефініція::український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи]], [[Науковий ступінь::академік]].


Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).  
Місце народження - [[Місце народження::Кам'янка Кам'янського району Черкаської області]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::02]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1937]] - [[День смерті::30]].[[Місяць смерті::03]].[[Рік смерті::2002]]).  


Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].  
Місце навчання - [[Alma mater::Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького]].  


Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].  
Місце роботи - [[Місце діяльності::Черкаси]], [[Місце діяльності::Україна]].


Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].
Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка]].


Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Український буквар"]].  
Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Енциклопедія шкільного року]].  


Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].  
Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений вчитель УРСР]], [[Відзнаки::Народний вчитель СРСР]].  


Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>
Науковий напрям - [[Наукова школа::народна освіта]].
</blockquote>


===Пов’язані статті УЕЕО===
===Пов’язані статті УЕЕО===
[[Названо на честь::нагрудний знак «Софія Русова»]], [[Співпраця::Грінченко Б. Д.]], [[Пов’язано::"Кобзар"]]
===Джерела===
===Джерела===
Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
Академік із Сахнівки / за ред. проф. А. І. Кузьмінського. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. 448 с.
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР2016216 с.
#  Артеменко Т. Б. Сухомлинський і Захаренко: педагогіка в ритмі серця. ''Пед. вісник.''  2010.  № 3 [Спецвип.: В. Сухомлинський і О. Захаренко: вивчати минуле, творити сьогодення, передбачати майбутнє]. С. 49–52.Березівська, Л. Д. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка / Л. Д. Березівська, Н. С. Побірченко; [наук. ред. О. В. Сухомлинська]; НАПН України, Головне упр. освіти і науки Черкас. облдержадмін., Чернівец. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. – Черкаси: [б.в.], 2010. – 64 с.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#  Березівська Л. Д. Принципи індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. ''Вісн. Черкас. ун-ту.'' Серія: Пед. науки. Спецвип. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького, М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010. С. 126–132.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
# Березівська Л. Д. Формування патріотизму як цінності у школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. ''Пед. науки'': зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т.  Херсон: [б. в.], 2009Вип. 53С. 161–168.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 рНіжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
# Березівська Л. Принцип індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. І''сторико-педагогічний альманах'': реферативна інформація / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини.  Умань: [б.в.], 2010.  Вип. 1.  С. 20–26. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/704523/1/Ipa_2010_1_6.pdf]].
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.): хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Бібік Н. М. Пізнавальний інтерес у педагогічних системах В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. ''Вісн. Черкас. ун-ту.'' Серія: Пед. науки. Спецвип / М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010.  С. 25–29.
#  Бондар Л. С. Питання співдружності школи і сім’ї у творчій спадщині В. О. Сухомлинського та О. А. Захаренка. ''Педагогіка і психологія.''  2010.  № 2.  С. 79–87.
#  Бондаренко Т. В. Поради О. А. Захаренка у сучасному вимірі. ''Пед. вісник.'' 2011. № 4. С. 18–20.  
# Килимник Ю. Олександр Захаренко як велетень освіти: до 85-річчя від дня народження легендарного директора Сахнівської школи. ''День.'' 2022. № 9/10. URL: [[Сем_посилання::https://day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/oleksandr-zakharenko-yak-veleten-osvity]].
#  Моргун В. Педагогіка добра: від А. Макаренка та В. Сухомлинського до О. Захаренка й І. Зязюна. ''Рідна шк.'' 2014. № 8/9. С. 61–66.
# Олександр Захаренко. Учитель. Директор. Академік: нариси, роздуми, спогади / кол. авт. Київ: Варта, 2012. 226 с.
# Філімонова Т. В. Захаренко Олександр Антонович (1937-2002). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів ВНЗ: у 2 кн. Кн. 2. ХХ століття / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. С. 544–547.


===Автор===
===Автор===
[[Автор::Заліток Л. М., Василенко С. Б., Мальований Ю. І.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::12| ]] [[Місяць оприлюднення::08| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::09| ]] [[Місяць змін::08| ]] [[Рік змін::2024| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|День оприлюднення=12
|Місяць оприлюднення=06
|Місяць оприлюднення=08
|Рік оприлюднення=2024
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=04
|День змін=09
|Місяць змін=07
|Місяць змін=08
|Рік змін=2024
|Рік змін=2024
|Автор=Антонець Н. Б.
|Автор=Заліток Л. М., Василенко С. Б., Мальований Ю. І.
|Модератор=Lytovchenko
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Blog]]

Поточна версія на 11:47, 1 грудня 2025

Захаренко Олександр Антонович

Захаренко Олександр Антонович - (іноз. Zakharenko Oleksandr) - український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи.

Захаренко Олександр Антонович

Ім’я особи Захаренко Олександр Антонович

(іноз. Zakharenko Oleksandr)

Інші прізвища
Роки життя 02.02.1937 - 30.04.2002
Науковий ступінь
Вчене звання академік Академії педагогічних наук України
Напрями діяльності педагогіка
Наукова школа народна освіта
Місце народження Кам'янка Кам'янського району Черкаської області
Місце смерті Сахнівка Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області
Поховання Сахнівський цвинтар
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Magnum opus Енциклопедія шкільного року
Відзнаки Заслужений вчитель УРСР, Народний вчитель СРСР
Вебсайт https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/zakharenko-o-a/


Життєпис

Захаренко Олександр Антонович народився 2 лютого 1937 р. в м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області в сім’ї службовця.

Батько Антон Іванович, працював бухгалтером на цегельному заводі, а мати Варвара Вереміївна – завідувачка дитячого садочка.

Освіта

Після закінчення середньої школи з 1953 по 1954 рр. працював вчителем математики і фізики в Кам‘янській середній школі робітничої молоді.

У 1954 р. вступив на фізико-математичний факультет Черкаського педагогічного інституту, закінчивши який з відзнакою (1959), отримав призначення на посаду вчителя в село Сахнівку Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Після служби в армії (1961–1963 р.) повернувся в село Сахнівку, до школи, де працював учителем математики та фізики до 1966 р.

У 1966 р. Захаренко О. А. призначається директором Сахнівської середньої школи і працює на цій посаді 35 років.

У 1989 р. Захаренко О. А. був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником Академії педагогічних наук України (1992).

У 1999 р. Олександра Антоновича обрано дійсним членом Російської Академії освіти.

Наукова діяльність

Для педагога-новатора Захаренка О. А. був притаманний постійний пошук нових методів, задумів, ідей, спрямованих на розвиток таланту кожної дитини.

Він створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією.

Педагогічна система Захаренка О. А. будувалася на ідеях дитиноцентризму і гуманної педагогіки, використанні у формуванні особистості потенціалу колективної діяльності, спрямованої чітко окресленою метою, інтеграції школи у життя сільської громади.

Він збагатив педагогічну теорію і прак­тику оригінальними ідеями, змістом і формами виховання школярів на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.

Методика виховання Олександра Захаренка близька до методик його видатних співвітчизників — Макаренка Антона та Сухомлинського Василя. Українських педагогів об'єднує традиція, започаткована ще вітчизняними бароковими мислителями Юркевичем Панфілом та Сковородою Григорієм — філософія серця.

Захаренко був переконаний, що основне для вчителя — «не заважати допитливим творчим дітям і педагогам». «Тільки вчитель, який працює творчо, виховує творчу особистість, так необхідну нині у нашому житті, — писав в одній з останніх книг Олександр Захаренко. — Це вчительська справа — в дитині виховувати особистість, яка здатна не лише мріяти, а й утілити мрію в життя».

Захаренко О. А. довів, що в основі діяльності очолюваної ним школи діяло правило: «…в центрі уваги, спостережень, роздумів і планів учителя повинна бути конкретна особистість».

Ідеї Захаренка О. А. перегукуються з думками Сухомлинського В. О. Так, він вважав, що саме вчитель має виховувати в дитині особистість. А для цього потрібно глибоко вивчати кожну дитину: її оточення, дозвілля, друзів, ставлення до неї, становище в сім’ї.

Захаренко О. А. на основі власного практичного педагогічного досвіду дійшов висновку, що навчальний процес варто будувати з урахуванням можливостей кожної дитини.

Олександр Антонович вважав, що індивідуальні бесіди з школярами допомагають виявити причини порушень ними дисципліни, їхні інтереси та залучити їх до певного виду діяльності. Він керувався правилом, що кожен учень має право висловлювати свої думки.

Олександр Антонович доводив, що саме у праці створюються сприятливі умови для виявлення здібностей учнів. Водночас праця, а саме її різноманітність, є важливим чинником розвитку індивідуальності, яка повинна стати «родючим полем для самовираження, самоствердження».

Захаренко О. А. висловлював міркування, що відмінності між дітьми можуть бути генетичними, водночас на розумовий розвиток дитини дуже впливає навколишнє середовище. Тому «змалечку, з дитинства треба більше уваги приділяти талановитим і творчим дітям, розвивати їхні здібності». На думку педагога, завдяки виявленню здібностей учнів через працю з’являться талановиті люди – письменники, поети художники та ін.

Індивідуальний підхід здійснює вчитель під час уроків, гурткової роботи та інших позакласних заходів. Цей процес, на переконання Олександра Антоновича, ґрунтується на любові до дітей, бажанні зробити їхнє життя на уроці й у позаурочний час цікавим і змістовним, на «добрій обізнаності зі світом дитини».

Захаренко створив власну Авторську школу, яка стала об'єктом дослідження і для науковців, і для педагогів-практиків.

У Сахнівській школі, з ініціативи Захаренка О. та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, був побудованний навчально-спортивний комплекс із навчальними, ігровими, спальними кімнатами для учнів 1-4 класів, танцювальним залом, музичним салоном і двома басейнами: літнім і зимовим. Працювали всі: вчителі, діти й батьки – вся громада, і ця робота тривала 10 років (1973-1983). Потім взялися за спорудження культурно-музейного центру (обсерваторія, планетарій, демонстраційний і виставковий зали), закладку вирощування дендропарку.

Згодом директора охопила ідея створення музею села з художньо-меморіальним ансамблем «Криниця совісті» в пам’ять односельців – жертв голодомору 1932-1933 pp. з іменами 1200 загиблих (1990), обладнання місцевої радіо- і телемережі та підготовка й проведення щоденних передач з життя школи й села, випуск шкільної багатотиражної газети «Дівочі гори». Багаторічна дослідницько-пошукова робота і збір матеріалів до чотиритомної «Енциклопедії шкільного роду» стали своєрідним літописом історії села, в тому числі життя школи за останні півстоліття.

Зазначимо, що створення цих осередків дитячої діяльності відбувалося силами учительського та учнівського колективів, батьків, жителів села, місцевого колгоспу методом народної «толоки», як споконвіку було заведено в Україні.

Девізом Сахнівської школи є слова її директора: «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно стократ цінніше від матеріального». На фасаді школи зображено п’ять основних гасел навчально-виховного процесу, а саме:

«Школа – колиска твоєї щасливої долі»;

«Хай завжди буде мама»;

«Без праці хліб не родить, не квітнуть троянди»;

«Людина без захоплення – пуста людина»;

«Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Самобутній педагогічний талант Олександра Антоновича поступово розкривався у створеному за його ініціативи навчально-виховному комплексі з усіма умовами для навчання, виховання й розвитку дітей.

Система роботи Сахнівської школи спиралась на урахування психологічних, фізіологічних та культурних особливостей розвитку дітей та їх практичному запровадженні в навчально-виховній роботі школи. Через такий комплексний і системний підхід Захаренко Олександр Антонович обґрунтував методологічні засади своєї «педагогіки конкретної мети», яка ставиться перед шкільним колективом, спрямовує його діяльність і об’єднує зусилля всіх у її досягненні. Це кредо Сахнівської школи не потребує додаткового тлумачення, а конкретизує увагу вчителя, педагога на досягненні всією системою створених у школі форм, засобів і методів висунутої, обґрунтованої й конкретизованої мети для кожного учасника педагогічного процесу в певний період діяльності.

У результаті багаторічних пошуків Захаренка О. А. і педколективу Сахнівської школи викристалізувалась ефективна система виховання особистості учня, яка базується на: переконанні, що виховний потенціал школи буде не значний, якщо не створити інтегроване культурно-виховне середовище (школа, сім’я, громадськість, колективне господарство) і не педагогізувати його; визнанні цінності кожної людини (учня, випускника, вчителя, селянина, воїна) і культивуванні поваги до прав дитини і дорослої особистості; залученні учнів до найпотужнішого засобу виховання – реальної щоденної продуктивної праці; постійній постановці нових, перспективних, складніших за попередні цілей, особистій зацікавленості дітей, учителів, батьків до великих справ державного значення; систематичному ознайомленні учнів з історичним минулим народу, його культурою, традиціями, опоетизуванні природи рідного краю; прищепленні в учнів бажання насолоджуватись; культивуванні в особистості потреби робити добро; демократизації виховного процесу в поєднанні з високою вимогливістю до дитини, компетентною турботою про її здоров’я та спосіб життя; вивченні й пробудженні природної обдарованості кожної дитини, її індивідуальності, стимулюванні реалізації сутнісних сил; моральному і матеріальному заохоченні ентузіазму педагогів і школярів; розвитку творчості педагога, роботі з дітьми, постійному пошуку і вдосконаленні форм і методів взаємодії (створення чотирьох музеїв, шкільної малотиражки, картингу, дельтаплану, телескопа, стадіонів, теплиці, автодрому, космодрому, профілакторію, дендропарку та ін.)

Підвалиною діяльності педагогічного колективу Сахнівської середньої школи стало вивчення індивідуальних здібностей і нахилів кожного учня з метою визначення подальшої життєвої стежки.

Діяльність педагогічного колективу Сахнівської середньої школи також будувалася на роздумах, спостереженнях щодо конкретної особистості. Захаренко О. А. був переконаний, що шкільні виховні заходи мають ґрунтуватися на глибокому знанні дитячої психології. Він доводив, що директор і очолюваний ним педагогічний колектив повинні знати всіх без винятку учнів.

Захаренко О. А. був одним із зачинателів педагогіки співробітництва – напряму в радянській педагогіці, що виник у 80-х роках XX ст. як протест проти традиційної системи освіти й виховання, яка викликала велику полеміку в педагогічних колах. Педагогіка співробітництва – це система форм, методів і прийомів у навчально-виховному процесі, які спираються на принципи гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості – дитини. Саме такий підхід був характерний для педагогіки Олександра Антоновича. Як й інші педагоги-новатори, він висував, обґрунтовував і впроваджував практику ідеї творчої взаємодії вчителя і учня; навчання без примусу; ідею досягнення поставленої мети; індивідуального і колективного підходів до діяльності учнів; творчого самоврядування; особистісного підходу до виховання; співпраці вчителів з батьками, громадськістю тощо.

Захаренко Олександр Антонович є одним із представників інноваційної освітньої практики. Його концепція авторської школи передбачає:

1. Спрямування навчально-виховного процесу на поглиблення знань учнів та отримання потрібної і цікавої інформації, яку мають доносити до учнів вчителі.

2. Ретельно турбуватись про здоров’я дітей, про їх фізичну витривалість.

3. Не втрачати надбання історії. Вивчати традиції і звичаї народу, що прийшли до нас із сивої давнини.

4. Виховувати у дітей патріотичні почуття і гордість за родину, однокласників, односельчан, село, Батьківщину.

5. Обов’язковим предметом школи має бути «Материнство» або «Материнська школа» не лише для учнів, а й для тих жителів села, які збираються стати батьками.

6. Головна вимога школи – якісні і системні знання учнів, участь їх в олімпіадах, конкурсах від шкільного до державного рівня.

7. Випускники школи у своїх знаннях не повинні відрізнятися від учнів престижних закладів.

8. Авторська школа ставить своїм завданням навчити дітей бачити красу світу і берегти її.

Досвід Сахнівської школи є безцінним, оскільки там було створено унікальну систему навчально-виховної роботи, яка забезпечувала формування толерантної особистості школяра, готової до співробітництва, сприяла розвитку здібностей кожної дитини до творчої діяльності. Намагаючись забезпечити повноцінний виховний вплив на учнів своєї школи, Захаренко О. А. враховував можливості усіх суб'єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив не тільки підтримував зв'язки з різноманітними закладами, об'єднував їхні зусилля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що школа стала центром культурно-виховуючого середовища села Сахнівка.

Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами.

Науково-експертна діяльність

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Олександр Антонович займав активну громадську позицію. За час трудової діяльності він неодноразово обирався депутатом різних рівнів.

У 1969 р. – обраний депутатом місцевої сільської ради.

Пізніше неодноразово обирався депутатом Корсунь-Шевченківської районної та Черкаської обласної рад.

У 1984 р. – обраний депутатом Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

У 1989 р. – народним депутатом СРСР.

Поряд з роботою в школі Олександр Антонович зустрічається зі своїми виборцями (як депутат Верховної Ради СРСР), бере активну участь у комісії з реформи школи, засіданнях Дитячого фонду, виступає на різних конференціях, семінарах, зустрічах з молодими вчителями, директорами шкіл, виконує доручення члена Центральної ревізійної комісії, буває за кордоном у складі парламентської делегації у США, у ФРН – як керівник громадської організації «Педагоги за мир». Брав участь у кількох міжнародних форумах з питань навчально-виховного процесу в сучасних умовах. Серед громадських справ, якими він переймався, особливе місце посідає його керівництво Творчою спілкою вчителів, створеною у 1992 р.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

У творчій спадщині Захаренка О. понад 300 наукових публікацій, в яких розглядаються проблеми естетичного виховання дітей, понад 400 творів: книг, казок, статей, виступів, методичних матеріалів, науково-педагогічних есе.

За життя Захаренко О. видав дві книги: «Школа над Россю», «Поспішайте робити добро», написав три книги: «Енциклопедію шкільного року» (2001), «Поради колезі, народжені у школі над Россю» (2002), «210 шкільних лінійок» (2002).

Досягнення

Визнання

За наказом Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2002 року № 61 школа, з якою доля з’єднала Олександра Антоновича, отримала статус авторської. Після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка» (2002).


2007 р. Міністерством освіти і науки України запроваджено нагрудний знак «Олександр Захаренко» - заохочувальна відзнака Міністерства освіти і науки України, запроваджена 2007 року. Має третій (найвищий) ступінь серед відзнак міністерства. Цим знаком нагороджують керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, державних службовців за значний особистий внесок у становлення інноваційних моделей, забезпечення успішної діяльності загальноосвітньої школи з реалізації завдань сучасної середньої освіти, організацію педагогічної та культурно-просвітницької роботи серед населення, популяризацію найкращих надбань загальноосвітніх шкіл у здійсненні навчально-виховного процесу та духовного зростання учнівської молоді.

Щорічна обласна премія імені Захаренко О. А.

Заснована рішенням Черкаської обласної державної адміністрації в 2007 році з нагоди 70-річчя видатного черкащанина, Народного вчителя СРСР та УРСР Захаренка Олександра з метою увіковічення його ім’я та піднесення ролі і авторитету педагога в суспільстві, заохочення педагогічних працівників до творчої результативної праці, підвищення престижності вчительської професії в області.

Розпорядженням обласної державної адміністрації від 28.07.2016 № 377 затверджена нова редакція «Положення про щорічну обласну премію ім. О. А. Захаренка».

Премія присуджується педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів за:

- особливі успіхи у навчанні та вихованні учнів, вихованців, формування національних і загальнолюдських цінностей, громадянського суспільства, утвердження національної ідеї, патріотизму та демократизації;

- діяльність, спрямовану на забезпечення доступності освіти, реалізації конституційних прав громадян України на здобуття якісної освіти;

- розроблення і впровадження нових технологій, оновлення змісту та методичного забезпечення навчального процесу, що сприяють підвищенню якості освіти і виховання;

- створення підручників, навчальних посібників, педагогічних програмних засобів навчання, в тому числі електронних;

- надання якісної освіти дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- перемогу у третьому (заключному) турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»;

- інші результати педагогічної діяльності, що мають вплив на розв’язання проблем навчання і виховання підростаючого покоління.

Щорічно присуджується 10 премій. Вручення премії проводиться в урочистій обстановці до Дня працівників освіти.

Нагороди

Захаренко О. А. неодноразово відзначався державними нагородами:


1971 орден «Знак Пошани»


1978 орден Леніна


1967 медаль «За трудову відзнаку»


1970 медаль «За доблесну працю»


1979 медаль А. С. Макаренка


1964 Відмінник народної освіти


1969 Відмінник освіти СРСР


1974 Заслужений вчитель УРСР


1983 Народний учитель СРСР



За унікальне чотиритомне видання «Енциклопедія шкільного роду» Захаренка Олександра в 2001 р. визнано найкращим освітянином України - він став лауреатом педагогічної відзнаки «Засвіти вогонь».

Родинні зв’язки

Дружина Захаренко Віра Петрівна - разом зі своїм чоловіком працювала вчителем математики в Авторській О. А. Захаренка загальноосвітній школі с. Сахнівки Корсунь-Шевченківського району.

Діти:

Син Захаренко Сергій Олександрович - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки і психології ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Школа - це місце, де шліфують бруківки і нищать алмази... (Захаренко О. А.)


Якщо хочете змінити світ на краще, то починайте це робити із себе. І не із завтра чи сьогодні, а з цієї хвилини... (Захаренко О. А.)

Довідка

Захаренко Олександр Антонович (іноз. Zakharenko Oleksandr) - український педагог-подвижник народної освіти, громадський діяч, засновник і директор авторської школи, академік.

Місце народження - Кам'янка Кам'янського району Черкаської області, Україна (02.02.1937 - 30.03.2002).

Місце навчання - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Місце роботи - Черкаси, Україна.

Напрями діяльності - педагогіка.

Найвизначніші праці - Енциклопедія шкільного року.

Основні нагороди - Заслужений вчитель УРСР, Народний вчитель СРСР.

Науковий напрям - народна освіта.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

  1. Академік із Сахнівки / за ред. проф. А. І. Кузьмінського. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. 448 с.
  2. Артеменко Т. Б. Сухомлинський і Захаренко: педагогіка в ритмі серця. Пед. вісник. 2010. № 3 [Спецвип.: В. Сухомлинський і О. Захаренко: вивчати минуле, творити сьогодення, передбачати майбутнє]. С. 49–52.Березівська, Л. Д. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка / Л. Д. Березівська, Н. С. Побірченко; [наук. ред. О. В. Сухомлинська]; НАПН України, Головне упр. освіти і науки Черкас. облдержадмін., Чернівец. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. – Черкаси: [б.в.], 2010. – 64 с.
  3. Березівська Л. Д. Принципи індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Вісн. Черкас. ун-ту. Серія: Пед. науки. Спецвип. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького, М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010. С. 126–132.
  4. Березівська Л. Д. Формування патріотизму як цінності у школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Пед. науки: зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. Херсон: [б. в.], 2009. Вип. 53. С. 161–168.
  5. Березівська Л. Принцип індивідуального підходу до учнів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Історико-педагогічний альманах: реферативна інформація / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: [б.в.], 2010. Вип. 1. С. 20–26. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/704523/1/Ipa 2010 1 6.pdf.
  6. Бібік Н. М. Пізнавальний інтерес у педагогічних системах В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка. Вісн. Черкас. ун-ту. Серія: Пед. науки. Спецвип / М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: [б. в.], 2010. С. 25–29.
  7. Бондар Л. С. Питання співдружності школи і сім’ї у творчій спадщині В. О. Сухомлинського та О. А. Захаренка. Педагогіка і психологія. 2010. № 2. С. 79–87.
  8. Бондаренко Т. В. Поради О. А. Захаренка у сучасному вимірі. Пед. вісник. 2011. № 4. С. 18–20.
  9. Килимник Ю. Олександр Захаренко як велетень освіти: до 85-річчя від дня народження легендарного директора Сахнівської школи. День. 2022. № 9/10. URL: https://day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/oleksandr-zakharenko-yak-veleten-osvity.
  10. Моргун В. Педагогіка добра: від А. Макаренка та В. Сухомлинського до О. Захаренка й І. Зязюна. Рідна шк. 2014. № 8/9. С. 61–66.
  11. Олександр Захаренко. Учитель. Директор. Академік: нариси, роздуми, спогади / кол. авт. Київ: Варта, 2012. 226 с.
  12. Філімонова Т. В. Захаренко Олександр Антонович (1937-2002). Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів ВНЗ: у 2 кн. Кн. 2. ХХ століття / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. С. 544–547.

Автор


Оприлюднено: 12.08.2024

Останні зміни: 09.08.2024

Модератор: Литовченко О. В.

Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 1 13 8 2783 904 1558 1924 906 1319 292 2468 1033
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Захаренко Олександр Антонович. Українська електронна енциклопедія освіти. 2025. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович (дата звернення: 2.грудень.2025).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2025, грудень 2). Захаренко Олександр Антонович. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович.
І. Прізвище, І. Прізвище "Захаренко Олександр Антонович," Українська електронна енциклопедія освіти, 2025. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович. Дата звернення: грудень 2, 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Захаренко Олександр Антонович." Українська електронна енциклопедія освіти 2 грудень 2025. Веб. 2 грудень 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Захаренко Олександр Антонович' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 2 грудень 2025) дата звернення 2 грудень 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. "Захаренко Олександр Антонович." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення грудень 2, 2025. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. Захаренко Олександр Антонович. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович> [Дата звернення 2 грудень 2025].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Захаренко Олександр Антонович. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2025 [оновлено 2025 грудень 2; цитовано 2025 грудень 2]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Захаренко Олександр Антонович.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей