Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 10:29, 17 вересня 2025

Резильєнтність (Резильєнтність) - (англ. Resilience) - багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.

Резильєнтність
[[Файл:\|360px\|Резильєнтність]]

Історична довідка

Передумови виникнення / Заснування / Походження

Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner & Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.

Еволюція формування, становлення

Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.

У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.

Основні відомості

Таксономія / Класифікація

Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:

• стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;

• швидкому відновленні після психотравм;

• зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).

Розрізняють резильєнтність як:

• процес – динамічна адаптація до загроз;

• стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;

• властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.

У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як життєстійкість, стресостійкість, психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.

Резильєнтність є важливим предиктором:

• психологічного благополуччя;

• зниження ризику психічних розладів;

• ефективного реагування на виклики;

• профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.

Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі.

Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.

Додаткові відомості

Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - у Вікіпедії.

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Резильєнтність (англ. - resilience) - багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.

Джерела

Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.
Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.
Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.

Автори

Автор - Кокун О. М., модератор - Вернік О. Л., редактор - Бойко С. А., 17.09.2025.

Кокун О. М.

Оприлюднено: 31.12.2024

Останні зміни: 16.09.2025

Модератор: Вернік О. Л.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Довідка
-|Name=Резильєнтність
+|Назва=Резильєнтність
-|Абревіатура=
+|Name=Resilience
-|Дефініція=це багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.
+|Абревіатура=Резильєнтність
+|Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.
 |Ілюстрація=
 |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
-}}
-===Як оформляти посилання===
-Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях
-Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту
-Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах
-====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====
-Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]
-або
-Опис посилання
-Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].
-====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====
-Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як "Співпраця", "Автор ідеї", "Має відношення" та "Використовує" - подібно тому, як це робиться у блоці "Довідка". Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.
-Приклади:
-Якщо треба змінити форму опису
-Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]
-Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]
-якщо не потрібно змінювати форму опису.
-Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]
-Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.
-====Ілюстрації====
-Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:
-{{Зображення
-|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png
-|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом
 }}
@@ Рядок 59: / Рядок 20: @@
 ====Таксономія / Класифікація====
 Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:
 •	стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;
 •	швидкому відновленні після психотравм;
 •	зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).
 Розрізняють резильєнтність як:
 •	процес – динамічна адаптація до загроз;
 •	стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;
 •	властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.
-У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як стресостійкість, життєстійкість, психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.
+У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.
 Резильєнтність є важливим предиктором:
 •	психологічного благополуччя;
 •	зниження ризику психічних розладів;
 •	ефективного реагування на виклики;
 •	профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.
-Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.
+Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі.
+Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.
 ===Додаткові відомості===
+Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].
 ====Фотогалерея====
@@ Рядок 86: / Рядок 65: @@
 </blockquote>
 ===Джерела===
-# Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика : монографія. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.
+# Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.
 # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.
 # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.
 ===Автори===
+[[Автор::Кокун О. М. | Автор - Кокун О. М.]],  [[Модератор::Вернік О. Л. | модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А. | редактор - Бойко С. А.]],
-[[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]
+[[День оприлюднення::17]].[[Місяць оприлюднення::09 ]].[[Рік оприлюднення::2025]].
-[[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]
-[[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]
 {{Статус гасла