Життєстійкість (Життєстійкість) - (англ. Hardiness) - інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності.
Життєстійкість | |
---|---|
[[Файл:|360px|Життєстійкість]] |
Історична довідка
Передумови виникнення / Заснування / Походження
Поняття життєстійкості (від англ. hardiness) виникло в контексті пошуку психологічних чинників, що забезпечують адаптацію особистості до складних, стресогенних умов. Передумовами його появи стали численні емпіричні спостереження щодо того, що різні люди по-різному реагують на однакові стресові події – хтось дезадаптований, хтось, навпаки, зберігає функціональність і психічну рівновагу.
Еволюція формування, становлення
Термін «hardiness» ввела в науковий обіг наприкінці 1970-х років американська дослідниця С. Кобаса (Kobasa, 1979), яка вивчала менеджерів компанії «Illinois Bell Telephone» у період організаційної кризи. Було виявлено, що частина працівників зберігала професійну ефективність і добробут навіть за умов тривалого стресу, що зумовило потребу окреслити відповідні психологічні чинники.===Основні відомості===
Таксономія / Класифікація
Після початкових досліджень С. Кобаси та її колег (Kobasa, Maddi, Hilker, Zola), життєстійкість почали трактувати як особистісну рису, що включає три складники:
• включеність (commitment) – активна життєва позиція, залученість до значущої діяльності;
• контроль (control) – віра в здатність впливати на перебіг подій;
• прийняття виклику (challenge acceptance) – здатність сприймати труднощі як можливості для розвитку.
Надалі це поняття отримало розвиток у працях С. Мадді, П. Бартоне, К. Хошаби та інших, ставши ключовим у вивченні психологічної стійкості до стресу.
Основні відомості
Життєстійкість – це інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності.
У науковому дискурсі життєстійкість ототожнюється з:
• адаптивною стійкістю;
• стресостійкістю;
• психологічним ресурсом виживання.
Особливо актуальним поняття стало в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні, коли психічна стійкість стала критичним ресурсом для багатьох професій – військових, медиків, педагогів, психологів тощо.
Життєстійкість є предиктором:
• зниженого ризику депресії, тривожності та емоційного вигорання;
• підвищеної резильєнтності;
• ефективних копінг-стратегій;
• стабільного психосоматичного здоров’я.
У сучасній україномовній літературі термін «hardiness» найчастіше перекладається як життєстійкість, хоча подекуди вживаються й синоніми: міць, витривалість, стійкість, відвага. Найбільш усталеним є саме варіант «життєстійкість», оскільки він найповніше передає поєднання життєвої сили та внутрішньої опірності.
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Довідка
Життєстійкість (англ. - Hardiness) - інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності.
Джерела
- Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.
- Bartone P. T. Social and organizational influences on psychological hardiness: How leaders can increase stress resilience. Security Informatics. 2012. Vol. 1. № 1: 21.
- Kobasa S. C. Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. Vol. 37. № 1. P. 1–11.
Автори
Автор - Кокун О. М., модератор - Вернік О. Л., редактор - Бойко С. А.
Оприлюднено: 04.07.2025
Останні зміни: 04.07.2025
Модератор: Вернік О. Л.