uk
Українська електронна енциклопедія освіти

Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Головна_сторінка › Стельмахович Мирослав Гнатович

Нові статті


2025-12-18
Березівська Лариса Дмитрівна
Переглянути
2025-12-02
Максимович Михайло Олександрович
2025-11-30
Медико-педагогічні комісії
2025-11-30
Психолого-медико-педагогічні консультації
2025-11-28
Затримка психічного розвитку

Новини

2025-07-21
Оновлення сайту
Переглянути
2025-07-03
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
2025-07-01
Завершення курсу "Українська електронна енциклопедія освіти: технології наповнення цифровим контентом"
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 105 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=={{PAGENAME}}==
=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
{{Персоналія
|Дефініція=українсьий педагог, філолог, викладач, фахівець з історії й теорії педагогіки, народної педагогіки, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання, дійсний член АНП України
|Дефініція=український вчений-педагог, філолог, викладач, фахівець з історії й теорії педагогіки, народної педагогіки, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання, дійсний член АНП України
|Прізвище=Стельмахович
|Прізвище=Стельмахович
|Ім’я=Мирослав
|Ім’я=Мирослав
Рядок 8: Рядок 8:
|Інші прізвища=
|Інші прізвища=
|Портрет=St_1.jpg
|Портрет=St_1.jpg
|Вчене звання=прфесор
|Вчене звання=професор
|Науковий ступінь=доктор педагогічних наук
|Науковий ступінь=доктор педагогічних наук
|День народження=25
|День народження=25
Рядок 18: Рядок 18:
|Рік смерті=1998
|Рік смерті=1998
|Місце смерті=Коломия
|Місце смерті=Коломия
|Поховання=
|Поховання=с. Уличне Дрогобицький район, Львівська область
|Стать=ч
|Стать=ч
|Alma mater=
|Alma mater=Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Я. Франка
|Magnum opus=Народна педагогіка
|Magnum opus=Народна педагогіка
|Місце діяльності=Київ
|Місце діяльності=Коломия
|Напрями діяльності=педагог, етнораф
|Напрями діяльності=педагогіка
|Наукова школа=освіта
|Наукова школа= національна освіта
|Відзнаки=
|Відзнаки=Відмінник народної освіти
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/stelmakhovych-m-h/
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/stelmakhovych-m-h/
}}
}}
Рядок 33: Рядок 33:


Стельмахович Мирослав Гнатович народився 25 червня 1934 р. в с. Уличне (тепер Дрогобицького району Львівської області) у селянській родині.
Стельмахович Мирослав Гнатович народився 25 червня 1934 р. в с. Уличне (тепер Дрогобицького району Львівської області) у селянській родині.
Батько в 1939 р. пішов на війну й загинув у німецькому полоні, через рік померла матір. Мирослав разом із молодшим братом Богданом залишився на вихованні стрика Олексія та маминої родички, які замінили їм батька й матір.
===Освіта===
===Освіта===
Середню освіту здобув у рідному селі Уличне Дрогобицького р-ну Львівської обл. Тут і завідував сільською бібліоте­кою.   
Середню освіту здобув у рідному селі Уличне Дрогобицького району Львівської області. Тут і завідував сільською бібліоте­кою.   


У 1952 р. закінчив Уличнянську середню школу.   
З 1941–1952 рр. — навчання в Уличненській спочатку семирічній, а потім середній школі.   


У 1957 р. закінчив філологічний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Я. Франка.  
У 1957 р. закінчив з відзнакою філологічний факультет [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Дрогобицький_державний_педагогічний_університет_імені_Івана_Франка|Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Я. Франка]] .


Із 1968 р. навчався в аспірантурі при Науково-дослідному інституті педагогіки Міністерства освіти України й захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток усного мовлення учнів при вивченні фонетики й морфології у середній школі» (1970). У ній доведено, що в роботі з розвитку мовлення необхідна єдність, взаємозв’язок і взаємозумовленість усної і писемної форм рідної мови.  
Із 1968 р. навчався в аспірантурі при Науково-дослідному інституті педагогіки Міністерства освіти України й захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток усного мовлення учнів при вивченні фонетики й морфології у середній школі» (1970). У ній доведено, що в роботі з розвитку мовлення необхідна єдність, взаємозв’язок і взаємозумовленість усної і писемної форм рідної мови.


===Діяльність===
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
====Педагогічна діяльність====
У 1957–1960 рр. працював інспектором Турківського райвно (Львівська обл.).
У 1957–1960 рр. працював інспектором Турківського райвно (Львівська область).


У 1960 р. його призначили заступником директора Великокам’янської восьмирічної школи Коломийського району на Івано-Франківщині.
У 1960 р. його призначили заступником директора Великокам’янської восьмирічної школи Коломийського району на Івано-Франківщині.


Декілька років Мирослав Гнатович був директором сільських восьмирічних шкіл: спочатку (1961–1965) у с. Жуків Тлумацького району, а потім (1965–1968) в с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської обл.
Декілька років Мирослав Гнатович був директором сільських восьмирічних шкіл: спочатку (1961–1965) у [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Жуків_(Івано-Франківський_район)|с. Жуків Тлумацького району]], а потім (1965–1968) в [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Ключів|с. Великий Ключів]] Коломийського району Івано-Франківської області.


Ще до захисту дисертації Стельмахович М. Г. починає викладати на кафедрі педагогіки і психології Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. В інституті він обіймає посади спершу старшого викладача, згодом ‒ доцента, завідувача кафедри педагогіки і методики початкового навчання.
Ще до захисту дисертації Стельмахович М. Г. починає викладати на кафедрі педагогіки і психології [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикарпатський_національний_університет_імені_Василя_Стефаника|Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника]]. В інституті він обіймає посади спершу старшого викладача, згодом ‒ доцента, завідувача кафедри педагогіки і методики початкового навчання.


У 1985–1997 рр. був деканом педагогічного факультету.
З 1971—1973 рр. — декан факультету підготовки вчите­лів початкових класів  [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикарпатський_національний_університет_імені_Василя_Стефаника|Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника]]; член вченої ради інституту.
 
З 1973–1985 рр. — завідувач кафедри педагогіки початкового навчання [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикарпатський_національний_університет_імені_Василя_Стефаника|Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника]].
 
У 1985–1997 рр. був деканом педагогічного факультету [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикарпатський_національний_університет_імені_Василя_Стефаника|Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Сте­фаника]] (з вересня 1992 р. — Прикарпатський університет).
 
У 1988 р. — обраний на посаду професора кафедри педагогіки і методики початкового навчання Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника.
 
У 1989–1997 рр. — очолював наукову творчу групу, яка розробила надбюджетні теми Міністерства освіти України «Народознавство в школі» та «Українознавство у професійно-технічному училищі».


Після захисту докторської дисертації «Традиції й нові тенденції в розвитку родинної етнопедагогіки українського народу» (1990) очолював кафедру українознавства Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Після захисту докторської дисертації «Традиції й нові тенденції в розвитку родинної етнопедагогіки українського народу» (1990) очолював кафедру українознавства Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Рядок 59: Рядок 70:


==== Наукова діяльність ====
==== Наукова діяльність ====
[[Файл:St 3.jpg|ліворуч]]
Мирославу Гнатовичу належить визначна роль у глибинному дослідженні української етнопедагогіки та традиційного родинного виховання. Вченим, починаючи з 1988 р., започатковано рух за відродження й розвиток автентичної української педагогіки й шкільництва на засадах національної педагогічної культури рідного народу, започатковано вивчення українського народознавства в школі.
Навіть у часи тоталітаризму Мирослав Гнатович послідовно пропагував ідеї української національної школи, постійно нагадував про традиції народної педагогіки, вчив поважати й використовувати віковічну мудрість рідного народу. Але повною мірою його талант розкрився після утворення незалежної української держави. З новими силами педагог продовжив працювати над розробкою теорії та практики українського національного виховання.
Навіть у часи тоталітаризму Мирослав Гнатович послідовно пропагував ідеї української національної школи, постійно нагадував про традиції народної педагогіки, вчив поважати й використовувати віковічну мудрість рідного народу. Але повною мірою його талант розкрився після утворення незалежної української держави. З новими силами педагог продовжив працювати над розробкою теорії та практики українського національного виховання.


Стельмахович М. Г. один із творців української етнопедагогічної наукової школи.
Стельмахович М. Г. один із творців української етнопедагогічної наукової школи.


основна заслуга Мирослава Стельмаховича полягає у створенні підвалин української національної педагогіки.
Основна заслуга Мирослава Стельмаховича полягає у створенні підвалин української національної педагогіки.


Серед великого розмаїття наукових проблем, які досліджував М.Г. Стельмахович, є головна: формування особистості українця, національної свідомості, під якою він розумів «сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальними для віднесення особистості до національної спільноти українців, включає в себе ознаки відмінності українського “ми” від іншого “не ми”. І фундамент її закладається в сім’ї через родинне виховання».4
Стельмахович М. Г. зосереджує наукові інтереси переважно на вивченні історії та теорії української народної педагогіки, зокрема її провідного компонента – рідної мови.
[[Файл:St 11.jpg|праворуч|250x250пкс]]
Серед великого розмаїття наукових проблем, які досліджував Стельмахович М. Г., є головна: формування особистості українця, національної свідомості, під якою він розумів «сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальними для віднесення особистості до національної спільноти українців, включає в себе ознаки відмінності українського “ми” від іншого “не ми”. І фундамент її закладається в сім’ї через родинне виховання».


Піднесенню національної самосвідомості учня, формуванню сукупності уявлень про українську націю, її самобутність, історичний шлях, сприяє, як вважав Мирослав Гнатович, українська система родинного виховання.
Піднесенню національної самосвідомості учня, формуванню сукупності уявлень про українську націю, її самобутність, історичний шлях, сприяє, як вважав Мирослав Гнатович, українська система родинного виховання.


Розуміючи, що основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти є педагогічні працівники, М.Г. Стельмахович багато уваги приділяв теорії і практиці підготовки майбутніх педагогів.
Розуміючи, що основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти є педагогічні працівники, Стельмахович М. Г. багато уваги приділяв теорії і практиці підготовки майбутніх педагогів.
 
Заслуговує на увагу теза вченого про необхідність зміни змісту навчання в педагогічних навчальних закладах. За твердженням Стельмаховича М. Г., предметом вивчення й застосування на межі ХХ–ХХІ ст. має стати «педагогіка українська, історія української педагогіки, теорія і практика українського національного виховання, українська порівняльна педагогіка, українська етнопедагогіка і етнопсихологія, українська дидактика, українське школознавство, українське родинознавство (фамілістика), українська педагогічна філософія, українська родинна педагогіка і т. д.».


Заслуговує на увагу теза вченого про необхідність зміни змісту навчання в педагогічних навчальних закладах. За твердженням М.Г. Стельмаховича, предметом вивчення й застосування на межі ХХ–ХХІ ст. має стати «педагогіка українська, історія української педагогіки, теорія і практика українського національного виховання, українська порівняльна педагогіка, українська етнопедагогіка і етнопсихологія, українська дидактика, українське школознавство, українське родинознавство (фамілістика), українська педагогічна філософія, українська родинна педагогіка і т. д.».
Аналіз навчальних планів освітніх закладів України доводить, що наукові передбачення Стельмаховича М. Г., обґрунтування ним процесу оновлення змісту освіти втілюються в життя. Практика підтверджує висновок ученого, що «90-ті роки ХХ століття в історії української педагогіки – епоха Ренесансу національної освіти».


Аналіз навчальних планів освітніх закладів України доводить, що наукові передбачення М.Г. Стельмаховича, обґрунтування ним процесу оновлення змісту освіти втілюються в життя. Практика підтверджує висновок ученого, що «90-ті роки ХХ століття в історії української педагогіки – епоха Ренесансу національної освіти».
Педагог зробив значний внесок у розробку теорії клубної роботи студентів, яка входить у державну систему [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Вища_освіта_в_Україні|вищої освіти України]].


Педагог зробив значний внесок у розробку теорії клубної роботи студентів, яка входить у державну систему вищої освіти України.
Чільне місце у практичній і науково-теоритичній діяльності академіка [[Сем_посилання::https://naps.gov.ua/|АПН України]] Стельмаховича М. Г. посідала історія педагогіки як навчальна дисципліна. Як теоретик і практик, що на власному досвіді переконався у великих виховних можливостях історії педагогіки й водночас добре знав зміст чинних програм і вузівських підручників, він активно наполягав на необхідності повернення української історико-педагогічної думки до її першовитоків – народного навчально-виховного досвіду.


Чільне місце у практичній і науково-теоритичній діяльності академіка АПН України М. Г. Стельмаховича посідала історія педагогіки як навчальна дисципліна. Як теоретик і практик, що на власному досвіді переконався у великих виховних можливостях історії педагогіки й водночас добре знав зміст чинних програм і вузівських підручників, він активно наполягав на необхідності повернення української історико-педагогічної думки до її першовитоків – народного навчально-виховного досвіду.
Він увійшов в історію української педагогічної думки як видатний дослідник народної педагогіки, українського шкільництва, закономірностей і принципів національного виховання, шедеврів української фамілістики.


====Науково-експертна діяльність====
====Науково-експертна діяльність====
З 1994 р. М. Г. Стельмахович був головою першої у Прикарпатському університеті спеціалізованої Вченої ради за спеціальністю «Теорія та історія педагогіки». За час її функціонування під керівництвом М. Г. Стельмаховича захищено більш як 20 дисертаційних робіт. Він плідно співпрацював із вченими з Бельгії, Болгарії, Канади, Німеччини, Польщі.
У 1992 р. — участь у роботі Першого з'їзду педагогічних працівників України як науковий керівник секції «Національна система виховання», член редколегій багатьох педагогічних видань.
 
У 1993 р. — член редакційної колегії «[[Сем_посилання::https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal|Вісника Академії педагогічних наук України]]».
 
З 1994 р. М. Г. Стельмахович був головою першої у [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикарпатський_національний_університет_імені_Василя_Стефаника|Прикарпатському університеті]] спеціалізованої Вченої ради за спеціальністю «Теорія та історія педагогіки». За час її функціонування під керівництвом Стельмаховича М. Г. захищено більш як 20 дисертаційних робіт.
 
Він плідно співпрацював із вченими з Бельгії, Болгарії, Канади, Німеччини, Польщі.
 
У 1995 р. — член атестаційної комісії Міністерства освіти, яка проводила ліцензування освітньої діяльності Дрогобицького державного педагогічного інституту.


====Міжнародне співробітництво ====
====Міжнародне співробітництво ====
Рядок 87: Рядок 113:


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
Стельмахович М. Г. – Почесний член Товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка.
У 1993 р. — провідний співробітник (за сумісництвом) Науково-методичного центру «Українська етнопедагогіка і народознавство» АПН України при Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.
 
Тривалий час Стельмахович М. Г. співпрацював із науковим центром «Гуцульщина» в селищі Верховина.
 
Стельмахович М. Г. – Почесний член Товариства української мови [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнське_товариство_«Просвіта»_імені_Тараса_Шевченка|«Просвіта» ім. Тараса Шевченка]], Всеукраїнського педагогічного товариства ім. [[Педагог:: Ващенко Григорій Григорович|Григорія Ващенка]].


====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
===Основні праці===
М. Г. Стельмахович написав понад 300 наукових праць (монографії, навчальні посібники, брошури і статті) з актуальних проблем педагогіки, історії української педагогіки, етнопедагогіки, українознавства, проблем теорії і практики національного виховання, методики викладання української мови у школі, української родинної педагогіки, родинознавства (фамілістики).
Стельмахович М. Г. написав понад 300 наукових праць (монографії, навчальні посібники, брошури і статті) з актуальних проблем педагогіки, історії української педагогіки, етнопедагогіки, українознавства, проблем теорії і практики національного виховання, методики викладання української мови у школі, української родинної педагогіки, родинознавства (фамілістики).
 
Він автор і співавтор важливих у педагогічній науці концепцій: «Педагогіка народознавства» (1990), «Дошкільне виховання в Україні» (1993), «Шляхи гуманізації педагогічної науки в Україні» (1997), був науковим консультантом «Концепції школи нової генерації української національної школи-родини» (1994), яку підготували науковці Інституту українознавства Київського національного виховання у школах і вузах, що й відображено в підготовлених за його участі вузівських програмах з історії педагогіки (1993) та української педагогіки (1993). У 1993 р. учений оприлюднив першу в Україні авторську програму з українського родинознавства.


Головною працею його життя стала книга «Народна педагогіка» (1985), де він широко використовуючи різноманітний матеріал українського фольклору, етнографії, надбання передової думки, повсякденної практики родинного виховання в українських сім'ях, розкриває сутність народної педагогіки, її ідеали, традиції, зв'язок з історією і культурою.
Головна праця Стельмаховича М. Г. «Народна педагогіка» (1985), де він широко використовуючи різноманітний матеріал українського фольклору, етнографії, надбання передової думки, повсякденної практики родинного виховання в українських сім'ях, розкриває сутність народної педагогіки, її ідеали, традиції, зв'язок з історією і культурою.


Він автор і співавтор важливих у педагогічній науці концепцій: «Педагогіка народознавства» (1990), «Дошкільне виховання в Україні» (1993), «Шляхи гуманізації педагогічної науки в Україні» (1997), був науковим консультантом «Концепції школи нової генерації української національної школи-родини» (1994), яку підготували науковці Інституту українознавства Київського національного виховання у школах і вузах, що й відображено в підготовлених за його участі вузівських програмах з історії педагогіки (1993) та української педагогіки (1993). У 1993 р. учений оприлюднив першу в Україні авторську програму з українського родинознавства.
Праці педагога: «Народна дидактика» (1985), «Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4—8 класах» (1981), «Народне дитинознавство» (1991), «Українська народна педагогіка» (1992), «Українське родинознавство» (1994), «Українознавство» (1994), «Методика викладання народознавства в школі» (1995),«Українознавство в національній школі» (1995), «Українська родинна педагогіка» (1996), методичний посібник для педагогічних факультетів і вчителів початкових класів «Теорія і практика українського національного виховання» (1996).


Науковий доробок М.Г. Стельмаховича щодо проблем української етнопедагогіки започаткували його праці «Мудрість народної педагогіки» (1971) та «Педагогіка життя» (1989). У 80-х роках ХХ ст. в періодичних виданнях друкують низку його етнографічних праць («Хліб у народній педагогіці» (1981), «Земля у народній педагогіці» (1983), «Із джерел народної мудрості» (1984) та ін.), перейнятих турботою про необхідність відродження й розвитку національної освіти.
Науковий доробок Стельмаховича М. Г. щодо проблем української етнопедагогіки започаткували його праці «Мудрість народної педагогіки» (1971) та «Педагогіка життя» (1989).


За словами В.І. Кононенка, «Мирослав Гнатович полюбляв публіцистику, мав до неї природний хист». Свідченням цього є ґрунтовні статті останнього періоду життя, назви яких говорять самі за себе: «Шануймо українського вчителя» (1995), «Оберігаймо святе ім’я Матері» (1995) та ін. Численні статті М.Г. Стельмаховича, надруковані в журналах «Рідна школа», «Початкова школа», «Дивослово», на шпальтах «Педагогічної газети», газети «Освіта» та інших видань, завжди викликали жвавий інтерес не тільки освітян, але й широкого читацького загалу.
Статті у періодичних виданнях: «Хліб у народній педагогіці» (1981), «Земля у народній педагогіці» (1983), «Із джерел народної мудрості» (1984), «Шануймо українського вчителя» (1995), «Оберігаймо святе ім’я Матері» (1995) та ін.  


Написані в 90-ті роки ХХ ст. книги «Народне дитинознавство» (1991), «Українське родинознавство» (1994), «Українська родинна педагогіка» (1996), методичний посібник для педагогічних факультетів і вчителів початкових класів «Теорія і практика українського національного виховання» (1996), активна участь у виданні посібників «Українознавство» (1994), «Методика викладання народознавства в школі» (1995), «Українознавство в національній школі» (1995).
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/Stelmakhovich_M.Pedagogical_essence.pdf
|width=290
|height=310
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/Stelmakhovich_M.Education_in_Ukrainian_studies.pdf
|width=290
|height=310
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/Stelmakhovich_M.Ethno-pedagogical_foundations.pdf
|width=290
|height=310
|border=0
}}


===Досягнення===
===Досягнення===
====Визнання====
====Визнання====
У 2002 р. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією започатковано [[Сем_посилання::https://ips.ligazakon.net/document/IF020057|педагогічну премію імені Мирослава Стельмаховича]], якою відзначають педагогів за значний внесок у розвиток освітньої галузі Прикарпаття.
Його ім’ям названо одну з вулиць м. Івано-Франківська.
[[Файл:St 18.jpg|ліворуч|180x180пкс]]
[[Файл:St 17.jpg|праворуч|183x183пкс]]
На базі Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Відбувся круглий стіл на тему «Мирослав Стельмахович і сучасність: ідеї, пошуки, перспективи».
Фахівцями Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки підготовлено книжково-журнальну виставку «Мирослав Стельмахович і сучасність: ідеї, пошуки, перспективи».
[[Файл:St 16.jpg|ліворуч|180x180пкс]]
Всеукраїнська науково-практична конференція «Мирослав Гнатович Стельмахович – видатний український педагог». Виступ доньки М. Г. Стельмаховича Оксани Мирославівн, у заміжжі Нахлік, кандидата філологічних наук, старшої наукової співробітниці Інституту Івана Франка НАН України.
[[Файл:St 14.jpg|ліворуч|200x200пкс]]
[[Файл:St 15.jpg|праворуч|173x173px]]
Меморіальна дошка на будинку-музеї Івана Франка у Івано-Франківську на вул. Грушевського, 4.
Урочисте відкриття пам’ятного барельєфу академіку Мирославу Стельмаховичу на фасаді Коломийського педагогічного коледжу, 2022 р.


====Нагороди====
====Нагороди====
За свою педагогічну працю Стельмахович М. Г. нагороджено численними відзнаками
За свою педагогічну працю Стельмахович М. Г. нагороджено численними відзнаками, зокрема Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та НАПН України.
{{Нагорода|Нагорода=Заслужений вчитель УРСР|Рік нагородження=1958}}
{{Нагорода
{{Нагорода|Рік нагородження=1968|Нагорода=Герой Соціалістичної праці|Тип=звання}}
|Нагорода=Відмінник народної освіти
|Рік нагородження=1980
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=1985
|Нагорода=медаль "Ветеран праці"
|Тип=звання
}}
{{Нагорода
|Нагорода=медаль А. С. Макаренка
|Рік нагородження=1990
}}
{{Нагорода
|Нагорода=срібна медаль головного комітету Виставки досягнень народного господарства
|Рік нагородження=1991
}}
{{Нагорода
|Нагорода=друга премія Президії АПН України за наукові праці, опубліковані у 1995 р.
|Рік нагородження=1996
}}


===Родинні зв’язки===
===Родинні зв’язки===
[[Файл:St 8.jpg|ліворуч|258x258пкс]]
Дружина ''(з 1958 р.) Стельмахович Мирослава Дмитрівна -'' вчителька математики.
 
Діти:
 
Донька ''Стельмахович (Нахлік) Оксана Мирославівна (19.04.1959) -'' кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця [[Сем_посилання::http://ifnan.gov.ua/|Інституту Івана Франка НАН України]].
 
У 1980 р. закінчила філологічний факультет (українське відділення) Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. С. Стефаника.
 
З 1981-1985 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі української літератури [[Сем_посилання::https://udu.edu.ua/|Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Український державний університет імені Михайла Драгоманова)]].
[[Файл:St 13.jpg|праворуч]]
28 червня 1985 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Творчість Марійки Підгірянки в західно-українському літературному процесі початку ХХ століття».
 
З 1988-1992 рр. працювала редактором головної редакції [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Веселка_(видавництво)|видавництва «Веселка»]].
 
У 2006 р. присвоєно Вчене звання старшого наукового співробіт­ника.
 
У 2010 р. - Лауреат [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Чернігівська_обласна_премія_імені_Михайла_Коцюбинського|Чернігівської літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського]].
 
Від жовтня 2018 р. – старша наукова співробітниця відділу франкознавства.


===Додаткові відомості===
===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" heights="190">
Файл:St 2.jpg
Файл:St 4.jpg
Файл:St 5.jpg
Файл:St 6.jpg
Файл:St 9.jpg
Файл:St 10.jpg
Файл:St 12.jpg
</gallery>
====Відеоматеріали====
====Відеоматеріали====
<br \> <br \> Цікаві факти і висловлювання<blockquote></blockquote>
<youtube>R0lJB1gewME</youtube> <youtube>uL-m9X-Kzz4</youtube><br \> <youtube>S2ZN_WqHycY</youtube> <youtube>1zkSDoWuKFk</youtube>
 
====      Цікаві факти і висловлювання ====
<blockquote>“Сім’я - це життєвий осередок, що приводить на світ божий, плекає найвищу цінність людства – дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити в своїх потомках. Кожна людина є смертною, але сім’я, рід, родина, народ безсмертні".
 
(Стельмаховч М. Г.)
 
 
«Дивлячись у минуле – зніміть капелюхи. Дивлячись у майбутнє – засукайте рукави».
 
(Стельмаховч М. Г.)
 
</blockquote>


====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::видатний український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].
<blockquote>'''[[Прізвище::Стельмахович]] [[Ім’я::Мирослав]] [[По батькові::Гнатович]]''' (''іноз. [[Name::Stelmakhovych Myroslav]]'') - [[Дефініція::український вчений-педагог, філолог, викладач, фахівець з історії й теорії педагогіки, народної педагогіки, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання, дійсний член АНП України]], [[Науковий ступінь::доктор педагогічних наук]].


Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).  
Місце народження - [[Місце народження::с. Уличне Дрогобицький район, Львівська область]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::25]].[[Місяць народження::06]].[[Рік народження::1934]] - [[День смерті::23]].[[Місяць смерті::04]].[[Рік смерті::1998]]).  


Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].  
Місце навчання - [[Alma mater::Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Я. Франка]].  


Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].  
Місце роботи - [[Місце діяльності::Коломия]], [[Місце діяльності::Івано-Франківськ]], [[Місце діяльності::Львів]], [[Місце діяльності::Україна]].  


Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].
Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка]].


Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Український буквар"]].  
Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Народна педагогіка]].  


Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].  
Основні нагороди - [[Відзнаки::Відмінник народної освіти]].  


Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>
Науковий напрям - [[Наукова школа::національна освіта]].
</blockquote>


===Пов’язані статті УЕЕО===
===Пов’язані статті УЕЕО===


===Джерела===
===Джерела===
#Завгородня Т. К. Стельмахович Мирослав Гнатович (1934–1998) / Т. К. Завгородня // Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ, 2005. – Кн. 2: ХХ століття. – С. 525–530.
#Васильчук С. В. Мирослав Гнатович Стельмахович (1934–1998): біобібліогр. довідник / авт.-упоряд. С. В. Васильчук; [передм. М. Б. Євтуха; ред. М. М. Васильчук]; АПН України.  Київ: Вік, 1998.  62 [2] с.
# Квасниця І. Стельмахович Мирослав Гнатович [Електронний ресурс] / Ірина Квасниця // Спадщина України: [офіц. сайт]. – Текст. дані. – Київ, – Режим доступу: <nowiki>http://www.spadshina.com/programs/tvortsi-respubliki-ukrayini.100-rokiv-derzhavnosti/stelmahovich-miroslav-gnatovich/</nowiki> (дата звернення: 06.06.2024). – Назва з екрана.
#Завгородня Т. К. Стельмахович Мирослав Гнатович (1934–1998). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ, 2005. Кн. 2: ХХ століття. С. 525–530.
# Кононенко В. І. Видатний педагог / В. І. Кононенко // Сподвижник української етнопедагогіки (на пошану дійсного члена АПН України Мирослава Стельмаховича). – Івано-Франківськ, 1999. – С. 6.
# Квасниця І. Стельмахович Мирослав Гнатович. ''Спадщина України'': [офіц. сайт]. URL: [[Сем_посилання::http://www.spadshina.com/programs/tvortsi-respubliki-ukrayini.100-rokiv-derzhavnosti/stelmahovich-miroslav-gnatovich/]].
# Стельмахович М. Педагогічні умови ефективного використання українознавства в системі родинного виховання / М. Стельмахович // Українське народознавство і проблеми національного виховання школярів. – Іван-Франківськ, 1995. – С. 45.
# Келембет Л. Мирослав Стельмахович – сподвижник української етнопедагогіки. ''Джерела.'' 2022. № 1–4. С. 26–28. – URL: [[Сем_посилання::http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/16313/1/Іванофранківськ.pdf]].
# Стельмахович М. Навчальним закладам нового типу українську педагогічну науку / М. Стельмахович // Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку. – Чернівці, 1998. – Ч. І. – С. 8.
# Кононенко В. І. Видатний педагог. ''Сподвижник української етнопедагогіки (на пошану дійсного члена АПН України Мирослава Стельмаховича).'' Івано-Франківськ, 1999. С. 6.
# Лемко Г. І. Сім’я як фактор виховання ціннісних орієнтацій у спадщині М. Стельмаховича. Інновац. педагогіка.  2020.  Вип. 27.  С. 190–193. – Бібліогр.: 4 назви. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2020_27_40]].
# Стельмахович М. Педагогічні умови ефективного використання українознавства в системі родинного виховання. ''Українське народознавство і проблеми національного виховання школярів.'' Іван-Франківськ, 1995. С. 45.
# Стельмахович М. Навчальним закладам нового типу українську педагогічну науку. ''Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку.'' Чернівці, 1998. Ч. І. С. 8.
# Стельмахович Мирослав Гнатович. ''Хто є хто в Україні'': біографічний словник. 1997. Київ: Феникс: 1997. С. 252.
# Швед Г. В. Ідеї родинного виховання в педагогічній спадщині М. Стельмаховича. ''Таврійський вісн. освіти.'' 2020. № 1. С. 18–23.  Бібліогр.: 7 назв.
#Стельмахович Мирослав Гнатович / Педагоги України та світу // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/stelmakhovych-m-h/]].


===Автор===
===Автор===
[[Автор::Павленко Т. С., Бойко О. А., Євтух М. Б.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::08| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::23| ]] [[Місяць змін::08| ]] [[Рік змін::2024| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=06
|Місяць оприлюднення=08
|Рік оприлюднення=2024
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=04
|День змін=23
|Місяць змін=07
|Місяць змін=08
|Рік змін=2024
|Рік змін=2024
|Автор=Антонець Н. Б.
|Автор=Павленко Т. С., Бойко О. А., Євтух М. Б.
|Модератор=Lytovchenko
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Blog]]

Поточна версія на 20:23, 24 грудня 2025

Стельмахович Мирослав Гнатович

Стельмахович Мирослав Гнатович - (іноз. Stelmakhovych Myroslav) - український вчений-педагог, філолог, викладач, фахівець з історії й теорії педагогіки, народної педагогіки, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання, дійсний член АНП України.

Стельмахович Мирослав Гнатович

Ім’я особи Стельмахович Мирослав Гнатович

(іноз. Stelmakhovych Myroslav)

Інші прізвища
Роки життя 25.06.1934 - 23.04.1998
Науковий ступінь доктор педагогічних наук
Вчене звання професор
Напрями діяльності педагогіка
Наукова школа національна освіта
Місце народження с. Уличне Дрогобицький район, Львівська область
Місце смерті Коломия
Поховання с. Уличне Дрогобицький район, Львівська область
Alma mater Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Я. Франка
Magnum opus Народна педагогіка
Відзнаки Відмінник народної освіти
Вебсайт https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/stelmakhovych-m-h/


Життєпис

Стельмахович Мирослав Гнатович народився 25 червня 1934 р. в с. Уличне (тепер Дрогобицького району Львівської області) у селянській родині.

Батько в 1939 р. пішов на війну й загинув у німецькому полоні, через рік померла матір. Мирослав разом із молодшим братом Богданом залишився на вихованні стрика Олексія та маминої родички, які замінили їм батька й матір.

Освіта

Середню освіту здобув у рідному селі Уличне Дрогобицького району Львівської області. Тут і завідував сільською бібліоте­кою.

З 1941–1952 рр. — навчання в Уличненській спочатку семирічній, а потім середній школі.

У 1957 р. закінчив з відзнакою філологічний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Я. Франка .

Із 1968 р. навчався в аспірантурі при Науково-дослідному інституті педагогіки Міністерства освіти України й захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток усного мовлення учнів при вивченні фонетики й морфології у середній школі» (1970). У ній доведено, що в роботі з розвитку мовлення необхідна єдність, взаємозв’язок і взаємозумовленість усної і писемної форм рідної мови.

Діяльність

Педагогічна діяльність

У 1957–1960 рр. працював інспектором Турківського райвно (Львівська область).

У 1960 р. його призначили заступником директора Великокам’янської восьмирічної школи Коломийського району на Івано-Франківщині.

Декілька років Мирослав Гнатович був директором сільських восьмирічних шкіл: спочатку (1961–1965) у с. Жуків Тлумацького району, а потім (1965–1968) в с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області.

Ще до захисту дисертації Стельмахович М. Г. починає викладати на кафедрі педагогіки і психології Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. В інституті він обіймає посади спершу старшого викладача, згодом ‒ доцента, завідувача кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

З 1971—1973 рр. — декан факультету підготовки вчите­лів початкових класів Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника; член вченої ради інституту.

З 1973–1985 рр. — завідувач кафедри педагогіки початкового навчання Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника.

У 1985–1997 рр. був деканом педагогічного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Сте­фаника (з вересня 1992 р. — Прикарпатський університет).

У 1988 р. — обраний на посаду професора кафедри педагогіки і методики початкового навчання Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. Василя Стефаника.

У 1989–1997 рр. — очолював наукову творчу групу, яка розробила надбюджетні теми Міністерства освіти України «Народознавство в школі» та «Українознавство у професійно-технічному училищі».

Після захисту докторської дисертації «Традиції й нові тенденції в розвитку родинної етнопедагогіки українського народу» (1990) очолював кафедру українознавства Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

В останні роки життя Стельмахович М. Г. керував кафедрою Коломийського індустріально-педагогічного технікуму (1997–1998), залишаючись одночасно професором Прикарпатського університету.

Наукова діяльність

Мирославу Гнатовичу належить визначна роль у глибинному дослідженні української етнопедагогіки та традиційного родинного виховання. Вченим, починаючи з 1988 р., започатковано рух за відродження й розвиток автентичної української педагогіки й шкільництва на засадах національної педагогічної культури рідного народу, започатковано вивчення українського народознавства в школі.

Навіть у часи тоталітаризму Мирослав Гнатович послідовно пропагував ідеї української національної школи, постійно нагадував про традиції народної педагогіки, вчив поважати й використовувати віковічну мудрість рідного народу. Але повною мірою його талант розкрився після утворення незалежної української держави. З новими силами педагог продовжив працювати над розробкою теорії та практики українського національного виховання.

Стельмахович М. Г. один із творців української етнопедагогічної наукової школи.

Основна заслуга Мирослава Стельмаховича полягає у створенні підвалин української національної педагогіки.

Стельмахович М. Г. зосереджує наукові інтереси переважно на вивченні історії та теорії української народної педагогіки, зокрема її провідного компонента – рідної мови.

Серед великого розмаїття наукових проблем, які досліджував Стельмахович М. Г., є головна: формування особистості українця, національної свідомості, під якою він розумів «сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальними для віднесення особистості до національної спільноти українців, включає в себе ознаки відмінності українського “ми” від іншого “не ми”. І фундамент її закладається в сім’ї через родинне виховання».

Піднесенню національної самосвідомості учня, формуванню сукупності уявлень про українську націю, її самобутність, історичний шлях, сприяє, як вважав Мирослав Гнатович, українська система родинного виховання.

Розуміючи, що основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти є педагогічні працівники, Стельмахович М. Г. багато уваги приділяв теорії і практиці підготовки майбутніх педагогів.

Заслуговує на увагу теза вченого про необхідність зміни змісту навчання в педагогічних навчальних закладах. За твердженням Стельмаховича М. Г., предметом вивчення й застосування на межі ХХ–ХХІ ст. має стати «педагогіка українська, історія української педагогіки, теорія і практика українського національного виховання, українська порівняльна педагогіка, українська етнопедагогіка і етнопсихологія, українська дидактика, українське школознавство, українське родинознавство (фамілістика), українська педагогічна філософія, українська родинна педагогіка і т. д.».

Аналіз навчальних планів освітніх закладів України доводить, що наукові передбачення Стельмаховича М. Г., обґрунтування ним процесу оновлення змісту освіти втілюються в життя. Практика підтверджує висновок ученого, що «90-ті роки ХХ століття в історії української педагогіки – епоха Ренесансу національної освіти».

Педагог зробив значний внесок у розробку теорії клубної роботи студентів, яка входить у державну систему вищої освіти України.

Чільне місце у практичній і науково-теоритичній діяльності академіка АПН України Стельмаховича М. Г. посідала історія педагогіки як навчальна дисципліна. Як теоретик і практик, що на власному досвіді переконався у великих виховних можливостях історії педагогіки й водночас добре знав зміст чинних програм і вузівських підручників, він активно наполягав на необхідності повернення української історико-педагогічної думки до її першовитоків – народного навчально-виховного досвіду.

Він увійшов в історію української педагогічної думки як видатний дослідник народної педагогіки, українського шкільництва, закономірностей і принципів національного виховання, шедеврів української фамілістики.

Науково-експертна діяльність

У 1992 р. — участь у роботі Першого з'їзду педагогічних працівників України як науковий керівник секції «Національна система виховання», член редколегій багатьох педагогічних видань.

У 1993 р. — член редакційної колегії «Вісника Академії педагогічних наук України».

З 1994 р. М. Г. Стельмахович був головою першої у Прикарпатському університеті спеціалізованої Вченої ради за спеціальністю «Теорія та історія педагогіки». За час її функціонування під керівництвом Стельмаховича М. Г. захищено більш як 20 дисертаційних робіт.

Він плідно співпрацював із вченими з Бельгії, Болгарії, Канади, Німеччини, Польщі.

У 1995 р. — член атестаційної комісії Міністерства освіти, яка проводила ліцензування освітньої діяльності Дрогобицького державного педагогічного інституту.

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

У 1993 р. — провідний співробітник (за сумісництвом) Науково-методичного центру «Українська етнопедагогіка і народознавство» АПН України при Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.

Тривалий час Стельмахович М. Г. співпрацював із науковим центром «Гуцульщина» в селищі Верховина.

Стельмахович М. Г. – Почесний член Товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Стельмахович М. Г. написав понад 300 наукових праць (монографії, навчальні посібники, брошури і статті) з актуальних проблем педагогіки, історії української педагогіки, етнопедагогіки, українознавства, проблем теорії і практики національного виховання, методики викладання української мови у школі, української родинної педагогіки, родинознавства (фамілістики).

Він автор і співавтор важливих у педагогічній науці концепцій: «Педагогіка народознавства» (1990), «Дошкільне виховання в Україні» (1993), «Шляхи гуманізації педагогічної науки в Україні» (1997), був науковим консультантом «Концепції школи нової генерації української національної школи-родини» (1994), яку підготували науковці Інституту українознавства Київського національного виховання у школах і вузах, що й відображено в підготовлених за його участі вузівських програмах з історії педагогіки (1993) та української педагогіки (1993). У 1993 р. учений оприлюднив першу в Україні авторську програму з українського родинознавства.

Головна праця Стельмаховича М. Г. «Народна педагогіка» (1985), де він широко використовуючи різноманітний матеріал українського фольклору, етнографії, надбання передової думки, повсякденної практики родинного виховання в українських сім'ях, розкриває сутність народної педагогіки, її ідеали, традиції, зв'язок з історією і культурою.

Праці педагога: «Народна дидактика» (1985), «Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4—8 класах» (1981), «Народне дитинознавство» (1991), «Українська народна педагогіка» (1992), «Українське родинознавство» (1994), «Українознавство» (1994), «Методика викладання народознавства в школі» (1995),«Українознавство в національній школі» (1995), «Українська родинна педагогіка» (1996), методичний посібник для педагогічних факультетів і вчителів початкових класів «Теорія і практика українського національного виховання» (1996).

Науковий доробок Стельмаховича М. Г. щодо проблем української етнопедагогіки започаткували його праці «Мудрість народної педагогіки» (1971) та «Педагогіка життя» (1989).

Статті у періодичних виданнях: «Хліб у народній педагогіці» (1981), «Земля у народній педагогіці» (1983), «Із джерел народної мудрості» (1984), «Шануймо українського вчителя» (1995), «Оберігаймо святе ім’я Матері» (1995) та ін.

Досягнення

Визнання

У 2002 р. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією започатковано педагогічну премію імені Мирослава Стельмаховича, якою відзначають педагогів за значний внесок у розвиток освітньої галузі Прикарпаття.

Його ім’ям названо одну з вулиць м. Івано-Франківська.


На базі Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Відбувся круглий стіл на тему «Мирослав Стельмахович і сучасність: ідеї, пошуки, перспективи».



Фахівцями Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки підготовлено книжково-журнальну виставку «Мирослав Стельмахович і сучасність: ідеї, пошуки, перспективи».


Всеукраїнська науково-практична конференція «Мирослав Гнатович Стельмахович – видатний український педагог». Виступ доньки М. Г. Стельмаховича Оксани Мирославівн, у заміжжі Нахлік, кандидата філологічних наук, старшої наукової співробітниці Інституту Івана Франка НАН України.



Меморіальна дошка на будинку-музеї Івана Франка у Івано-Франківську на вул. Грушевського, 4.



Урочисте відкриття пам’ятного барельєфу академіку Мирославу Стельмаховичу на фасаді Коломийського педагогічного коледжу, 2022 р.

Нагороди

За свою педагогічну працю Стельмахович М. Г. нагороджено численними відзнаками, зокрема Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та НАПН України.


1980 Відмінник народної освіти


1985 медаль "Ветеран праці"


1990 медаль А. С. Макаренка


1991 срібна медаль головного комітету Виставки досягнень народного господарства


1996 друга премія Президії АПН України за наукові праці, опубліковані у 1995 р.


Родинні зв’язки

Дружина (з 1958 р.) Стельмахович Мирослава Дмитрівна - вчителька математики.

Діти:

Донька Стельмахович (Нахлік) Оксана Мирославівна (19.04.1959) - кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України.

У 1980 р. закінчила філологічний факультет (українське відділення) Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. С. Стефаника.

З 1981-1985 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі української літератури Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Український державний університет імені Михайла Драгоманова).

28 червня 1985 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Творчість Марійки Підгірянки в західно-українському літературному процесі початку ХХ століття».

З 1988-1992 рр. працювала редактором головної редакції видавництва «Веселка».

У 2006 р. присвоєно Вчене звання старшого наукового співробіт­ника.

У 2010 р. - Лауреат Чернігівської літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.

Від жовтня 2018 р. – старша наукова співробітниця відділу франкознавства.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Load video
Load video


Load video
Load video

Цікаві факти і висловлювання

“Сім’я - це життєвий осередок, що приводить на світ божий, плекає найвищу цінність людства – дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити в своїх потомках. Кожна людина є смертною, але сім’я, рід, родина, народ безсмертні".

(Стельмаховч М. Г.)


«Дивлячись у минуле – зніміть капелюхи. Дивлячись у майбутнє – засукайте рукави».

(Стельмаховч М. Г.)

Довідка

Стельмахович Мирослав Гнатович (іноз. Stelmakhovych Myroslav) - український вчений-педагог, філолог, викладач, фахівець з історії й теорії педагогіки, народної педагогіки, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання, дійсний член АНП України, доктор педагогічних наук.

Місце народження - с. Уличне Дрогобицький район, Львівська область, Україна (25.06.1934 - 23.04.1998).

Місце навчання - Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Я. Франка.

Місце роботи - Коломия, Івано-Франківськ, Львів, Україна.

Напрями діяльності - педагогіка.

Найвизначніші праці - Народна педагогіка.

Основні нагороди - Відмінник народної освіти.

Науковий напрям - національна освіта.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

  1. Васильчук С. В. Мирослав Гнатович Стельмахович (1934–1998): біобібліогр. довідник / авт.-упоряд. С. В. Васильчук; [передм. М. Б. Євтуха; ред. М. М. Васильчук]; АПН України. Київ: Вік, 1998. 62 [2] с.
  2. Завгородня Т. К. Стельмахович Мирослав Гнатович (1934–1998). Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ, 2005. Кн. 2: ХХ століття. С. 525–530.
  3. Квасниця І. Стельмахович Мирослав Гнатович. Спадщина України: [офіц. сайт]. URL: http://www.spadshina.com/programs/tvortsi-respubliki-ukrayini.100-rokiv-derzhavnosti/stelmahovich-miroslav-gnatovich/.
  4. Келембет Л. Мирослав Стельмахович – сподвижник української етнопедагогіки. Джерела. 2022. № 1–4. С. 26–28. – URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/16313/1/Іванофранківськ.pdf.
  5. Кононенко В. І. Видатний педагог. Сподвижник української етнопедагогіки (на пошану дійсного члена АПН України Мирослава Стельмаховича). Івано-Франківськ, 1999. С. 6.
  6. Лемко Г. І. Сім’я як фактор виховання ціннісних орієнтацій у спадщині М. Стельмаховича. Інновац. педагогіка. 2020. Вип. 27. С. 190–193. – Бібліогр.: 4 назви. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped 2020 27 40.
  7. Стельмахович М. Педагогічні умови ефективного використання українознавства в системі родинного виховання. Українське народознавство і проблеми національного виховання школярів. Іван-Франківськ, 1995. С. 45.
  8. Стельмахович М. Навчальним закладам нового типу українську педагогічну науку. Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку. Чернівці, 1998. Ч. І. С. 8.
  9. Стельмахович Мирослав Гнатович. Хто є хто в Україні: біографічний словник. 1997. Київ: Феникс: 1997. С. 252.
  10. Швед Г. В. Ідеї родинного виховання в педагогічній спадщині М. Стельмаховича. Таврійський вісн. освіти. 2020. № 1. С. 18–23. Бібліогр.: 7 назв.
  11. Стельмахович Мирослав Гнатович / Педагоги України та світу // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/stelmakhovych-m-h/.

Автор

Павленко Т. С., Бойко О. А., Євтух М. Б.


Оприлюднено: 26.08.2024

Останні зміни: 23.08.2024

Модератор: Литовченко О. В.

⟵ ⟶
Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 2187
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Стельмахович Мирослав Гнатович. Українська електронна енциклопедія освіти. 2026. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович (дата звернення: 15.січень.2026).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2026, січень 15). Стельмахович Мирослав Гнатович. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович.
І. Прізвище, І. Прізвище "Стельмахович Мирослав Гнатович," Українська електронна енциклопедія освіти, 2026. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович. Дата звернення: січень 15, 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Стельмахович Мирослав Гнатович." Українська електронна енциклопедія освіти 15 січень 2026. Веб. 15 січень 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Стельмахович Мирослав Гнатович' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 15 січень 2026) дата звернення 15 січень 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2026. "Стельмахович Мирослав Гнатович." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення січень 15, 2026. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2026. Стельмахович Мирослав Гнатович. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович> [Дата звернення 15 січень 2026].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Стельмахович Мирослав Гнатович. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2026 [оновлено 2026 січень 15; цитовано 2026 січень 15]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Стельмахович Мирослав Гнатович.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей