Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Новини

2025-07-21
Оновлення сайту
Переглянути
2025-07-03
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
2025-07-01
Завершення курсу "Українська електронна енциклопедія освіти: технології наповнення цифровим контентом"
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 225 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=={{PAGENAME}}==
=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
{{Персоналія
|Дефініція=український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху
|Дефініція=польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч
|Прізвище=Русова
|Прізвище=Корчак
|Ім’я=Софія
|Ім’я=Януш
|По батькові=Федорівна
|По батькові=
|Name=Rusova Sofiia
|Name=Korchak Yanush
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Інші прізвища=Гольдшмит Генрик
|Портрет=rus 1.jpg
|Портрет=Kr 1.jpeg
|Вчене звання=
|Вчене звання=-
|Науковий ступінь=доктор наук
|Науковий ступінь=-
|День народження=18
|День народження=22
|Місяць народження=02
|Місяць народження=07
|Рік народження=1856
|Рік народження=1878
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|Місце народження=Варшава, Польща
|День смерті=05
|День смерті=07
|Місяць смерті=02
|Місяць смерті=08
|Рік смерті=1940
|Рік смерті=1942
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Місце смерті=Треблінка, Польща
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Поховання=-
|Стать=ж
|Стать=ч
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Alma mater=Імператорський Варшавський університет, Летючий університет
|Magnum opus=Український буквар
|Magnum opus=Як любити дітей
|Місце діяльності=Київ
|Місце діяльності=Варшава, Польща
|Напрями діяльності=літературний критик, вихователька, політична діячка, правозахисниця
|Напрями діяльності=лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Наукова школа=освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Відзнаки=Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/korchak-janush/
}}
}}
__TOC__
__TOC__


===Життєпис===
===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в Олешні Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.  
[[Файл:Kr 2.jpg|ліворуч|alt=]]
Народився Корчак Януш (справжнє ім’я Я. Корчака – Генрик Гольдшмит) у 1878 р. у Варшаві в сім’ї адвоката. Родина була інтелігентна і забезпечена.
 
Спершу непогане матеріальне становище Гольдшмитів почало погіршуватися через психічну хворобу батька (1891 року він вперше потрапив до психіатричної лікарні із ознаками божевілля). Після його смерті родина швидко збідніла і 17-річний Корчак почав займатися репетиторством, щоб допомогти утримувати родину.
 
Батько - Юзеф Гольдшмит (1844-1896), адвокат. Мати - Цецилія (до шлюбу Гембицька) (1853/54-1920).


===Освіта===
===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F#:~:text=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F%2C%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE%2D%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F. Фундуклеївської гімназії] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.
[[Файл:Kr 5.jpg|ліворуч]]
У вересні 1886 р. – поступив до школи.
 
З 1891-1896 рр. – навчання у гімназії.


У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.
У 1896 р. – займається репетиторством.
 
З 1898-1904 рр. - навчання на медичному факультеті [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Імператорський_Варшавський_університет|Імператорського Університету у Варшаві]]. Навчався в Летючому університеті. 
 
Його наставником був, зокрема [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Вацлав_Налковський|Вацлав Налковський.]]
У 1903 р. закінчив університет і працював дитячим лікарем на громадських засадах – у бібліотеці Благодійного товариства. 
 
23 березня 1905 р. отримав диплом лікаря.


===Діяльність===
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|250пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
[[Файл:Kr 10.jpg|ліворуч]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.  
Із молодих років Корчак цікавився питаннями, пов'язаними з вихованням дітей, був під впливом ідей та досвіду «нового виховання». Захоплювався теорією педагогічного прогресизму, розвинутою, зокрема, [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї]], а також працями [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан_Овідій_Декролі|Декролі]], [[Педагог::Монтессорі Марія|Монтессорі]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоганн_Генріх_Песталоцці|Песталоцці]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Герберт_Спенсер|Спенсера]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фрідріх_Фребель|Фребеля]]; знав педагогічні концепції Толстого.
 
Корчак Януш є засновником та директором дитячих притулків «Будинок дітей» та «Наш будинок» у Варшаві.
 
Разом із [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефанія_Вільчинська|Стефанією Вільчинською]] (1886—1942) Корчак Януш заснував і керував Домом Сиріт — варшавським [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Школа-інтернат|сиротинцем]] для єврейських дітей, який фінансувало товариство євреїв «Допомога сиротам».
 
Дім розпочав діяльність 7 жовтня 1912 р., а Корчак став його директором. Головною вихователькою була Вільчинська С. — пані Стефа. Корчак керував сиротинцем упродовж 30 років.
 
З 1919 р. Корчак Януш із Фальською Мар'єю разом працювали над створенням ще однієї інституції опіки над дітьми — сиротинця для польських дітей «Наш Дім». Співпраця з Фальською тривала до 1936 р. У «Нашому Домі» також використовувалися новаторські педагогічні методи.


Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_(%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0) Кобзаря]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).
Обидва сиротинці, призначені для дітей віком 7-14 років, втілювали у життя концепцію самоврядної спільноти, яка створювала власні інституції.


Пізніше працювала повитухою на хуторі поблизу Борзни й вела культурно-освітянську роботу. Від 1879 р. вчителювала в Олешні.  
==== Наукова діяльність ====
У передмові до своєї книги „Серце віддаю дітям” [[Педагог::Сухомлинський Василь Олександрович]] пише про те, як знайомство з творами Корчака Януша „Коли я знову стану маленьким” і „Як любити дітей” розкрило перед ним світ людини, яка всю себе до останку віддала дітям: „Життя Януша Корчака, його подвиг вражаючої моральної сили й чистоти послужили мені натхненням. Я зрозумів: щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддавати їм своє серце”.


У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури. З 1909 р. викладала в Комерційному інституті, комерційній школі 1 Учительського товариства та у [https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/ Фребелівському педагогічному інституті] в Києві.
Корчак Януш - один з піонерів досліджень в галузі психології дитини та виховної діагностики. Зачинатель діяльності щодо захисту [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Права_дитини|прав дітей.]]
[[Файл:Kr 18.jpg|ліворуч]]
В центрі педагогічної концепції Корчака Януша дитина як повноцінна людина і особистість, а тому завдання виховання полягає у вільному гармонійному розвитку її талантів та здібностей, формування в дусі ідеалів добра, свободи та краси, шляхом пробудження бажання до самопізнання, самовдосконалення, самооцінки. «Дитина – перш за все людина, котру уважний педагог повинен вивчати і ставитися до неї з повагою та довірою».  


У 1917 р. – член Української Центральної Ради, голова Всеукраїнської учительської спілки. У міністерстві освіти (за гетьманату) очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти. Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).
Педагог-гуманіст підкреслював необхідність діалогу з дітьми.


Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.
Був прихильником емансипації дитини, її самостановлення й пошани до її прав. Органи самоврядування вихованців, які діяли у Корчакових закладах, щодня практикували засади демократії — Корчак вважав, що вони однаково стосуються і дітей, і дорослих.  


Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.
Педагогічним кредо Корчака Януша було – любов до дітей, повага до особистості дитини, тендітне ставлення до її серця. Своєю основною педагогічною ідеєю він вважав пошук прихованих зв’язків між вихованням дітей і нашим майбутнім, між дитинством і зрілим віком. Він у прямому значенні застосовував діалектику в польській педагогіці й медицині, в чому запевняє суспільна направленість його діяльності. На це не завжди звертали увагу, і тому створювалися різноманітні міфи про Корчака Я. – національні, релігійні, ідеологічні, але всі вони проходили повз головне – до чого прагнув Корчак Я., кого і як він хотів виховати. За його словами, він усе життя хотів виховати „добру людину”, але ніхто не знав, що це означало.
[[Файл:Kr 20.jpg|праворуч]]
Основа педагогічної концепції Корчака Я. — дитина і її благо, захист, любов і повага до неї, виховання в праці і спільній діяльності, самоорганізація через самоконтроль і самоврядування.
Корчак Я. — один із зачинателів соціальної педагогіки, педагог-гуманіст, який опікувався найбільш вразливим дитинством — бідним, знедоленим, декласованим, підданим [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Остракізм|остракізму.]]
Підкреслював індивідуальний підхід до кожної дитини, сформулював і оприлюднив своєрідні права дитини, і серед них право на смерть, наполягав на висуненні перед дітьми реальних завдань, які можна виконати.


1920 р. – лекторка педагогіки Кам'янець-Подільського державного українського університету та голова Української національної жіночої ради (до 1938 р.).
Найважливіші елементи Корчакової концепції виховання:


З 1922 р. перебувала в еміграції, зокрема з 1923 р. - професорка педагогіки Українського Педагогічного Інституту імені Михайла Драгоманова у Празі.
- заперечення насильства — фізичного чи вербального, яке є наслідком вікової переваги або посади;


==== Наукова діяльність ====
- ідея виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.
 
- впевненість, що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;
 
- принцип, що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;


Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.
- віра, що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;
[[Файл:Rus 14.jpg|250пкс|праворуч]]
Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.


Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.
- визнання за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;


Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.
- переконаність у тому, що процес розвитку дитини — це тяжка праця.
[[Файл:Kr 22.jpg|праворуч]]
Ще у своїх ранніх творах Корчак Я. писав про те, що дорослі повинні любити своїх дітей і що всі діти, незалежно від того, в якій вони сім’ї народилися, потребують прихильності й любові батьків і вихователів.


Головне завдання виховання забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.
Батьки й вихователі мають дуже уважно вивчати дітей, розуміти їхній внутрішній світ, відшукувати спонукальні мотиви їхньої поведінки. їм слід завжди пам’ятати: все, досягнуте муштрою, насильством, заборонами, „нетривке і ненадійне. І коли слухняна, поступлива дитина раптом перестає слухатись, стає впертою й непокірливою, то найчастіше ці реакції прояв її прагнення до самодіяльності, не треба гніватись на те, що дитина є тим, ким вона є”. Автор закликає батьків і вихователів бути поблажливими до дітей, враховувати їхні вікові особливості, не приймати необдуманих рішень, стримувати себе від нерозумних дій. Він каже, що краще в таких випадках переждати час, перечекати, перетерпіти, і тоді перемога швидше може бути на боці батьків чи вихователів. За Корчаком Я., дорослі, які постійно й набридливо повчають дітей, самі можуть робити дуже багато помилок. Вічно щось забороняючи, вимагаючи, наказуючи, вони не враховують, що формують у дитини пасивність, лицемірство.
[[Файл:Kr 23.jpg|праворуч]]
Корчак Я. офіційну педагогіку називав [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Диктатура|диктатурою]] наказів і заборон. Корчак Я. вбачав мудрість [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Педагогіка|педагогіки]] не в тому, щоб змусити дитину робити так, як потрібно, а в тому, щоб навчити її самостійно діяти, без примусу, на основі розумної думки, розумного осмислення. Зробити це можна через глибоке знання індивідуальних особливостей.


Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.
Корчак Я. вчив ніколи не нехтувати повсякденними дрібними справами, незначними зусиллями волі й розуму; вчив прощати. Він відмічав три стадії духовного розвитку: набуття віри, усвідомлення Батьківщини, виховання любові до людини і, на його думку, проходження цих трьох стадій кожною людиною – це є шлях до кращого суспільного ладу.
[[Файл:Kr 27.jpg|праворуч]]
У Корчака Я. взагалі все народжувалось з рефлексії, гарячого почуття реального життя, повної радості й болю, які забезпечували йому живий зв’язок із людьми. Теорія й практика – вільний і постійний зв’язок науки з поезією, творчої уяви з реальним світом. Корчак Я. ніколи не намагався створити закінчену теорію розвитку дитини. Він діяв у плані здійснення виховних ідеалів, розкриваючи й затверджуючи в дітях можливості саморозвитку, закладені в них природою.


Педагогиня справедливо вважається класиком вітчизняного дошкільного виховання, про що красномовно свідчать її твори «Теорія і практика дошкільного виховання», «Дошкільне виховання», «Націоналізація дошкільного виховання», «Нові методи дошкільного виховання» та інші, а також подвижницька практична діяльність у галузі дошкільного виховання.
Щоб розвивати волю, мужність, самостійність та інші цінні якості, необхідна, стверджує Корчак Я., система виховання, яка б ґрунтувалася на дитячій активності й самодіяльності, на мобілізації власних зусиль і праці дітей в інтересах їхнього виховання й перевиховання. „Найважче і непоправне – це коли ваш вихованець, – говорив Корчак Я., – перестає боротися із собою, зневірившись у навколишньому світі. Коли він підкориться або, а це ще гірше, прийде до терпляче чекати. Дитина не терпить примусу, у покаранні дитини – корінь зла! “
[[Файл:Kr 26.jpg|праворуч]]
Взаємозв’язок поваги і вимогливості – характерна риса педагогічних ідей Корчака Януша, який закликав поважати дітей, серйозно ставитися до їхніх справ і переживань. На його думку, якщо дитина не зустріне поваги й розуміння до своїх почуттів, то й сама в майбутньому замість душевного тепла, виявлятиме до людей байдужість і холодну безпристрасність.


'''Концепція рідної української школи'''
Педагогічні ідеї Корчака Януша й сьогодні є дуже актуальними. Його методи виховання, спрямовані на виховання повноцінної особистості, на виявлення й розвиток вроджених талантів дитини, на становлення дитини як повноцінної, соціально активної одиниці, мають застосовуватися і застосовуються сьогодні. І як же можна справді говорити про виховання без любові до дитини, без уважного й тендітного ставлення до неї, до її душі. Потрібно також відмітити ту увагу, яку Корчак Я. приділяв значенню колективу у вихованні, а також важливість самостійності дітей, яку їм допомагав виховувати колектив, але за умови самоуправління в цьому колективі.


Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.
У Корчака Я., якого називали „Песталоцці з Варшави”, була одна мета любов дитини до рідної землі і до рідної мови, любов до села й праці. Педагогічні погляди польського гуманіста Корчака Я. цікавлять світову педагогічну громадськість насамперед своєрідністю підходу до періоду дитинства в процесі формування особистості, безкорисливості, гуманністю, визнанням за вихованцями рівноправності з дорослими.


Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.
У 1942 р. Корчак Януш загинув разом із 200-ми своїми вихованцями в газових камерах концентраційного [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Треблінка|табору Треблінка]].


====Науково-експертна діяльність====
====Науково-експертна діяльність====
У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні  надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.  
[[Файл:Kr 28.jpg|ліворуч]]
Корчак Януш дебютував 26 вересня 1896 р. у тижневику «Кольце».


Аналіз публікацій Софії Федорівни у «Світлі» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про Драгоманова М. П., Лесгафта П. Ф., Руссо Ж.–Ж., розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).
У 1898—1901 рр. друкувався у часописі «Чительня для вшисткіх».


Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став  віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди Коменського А. Я., Руссо Ж. Ж., Кершенштейнера Г. , Дьюї Дж. та ін.).  
З 1901 р. почав писати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фейлетон|фейлетони.]] У 1905 р. вийшла добірка його фейлетонів, які друкувалися у «Кольцях» під назвою ''Koszałki-Opałki'' («Небилиці») та роман «Діти вулиці» (1901).
 
Корчак Я. засновник часопису для дітей «Mały przegląd» (Малий огляд) та автор циклу радіопередач «Розмови старого лікаря».
 
Він створив газету дітей і молоді «Мали пшеґльонд» (1926—1939). Вона виходила як додаток до варшавського тижневика «Наш пшеґльонд».  
 
Організував перший у світі дитячий журнал «Малий пшегланд».


====Міжнародне співробітництво ====
====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.


====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=Українська делегація на Міжнародному Жіночому Конгресі у Римі 1923 р.|праворуч|300x300пкс]]
Проводить велику громадську роботу на захист дітей та дитинства. Вів передачі на радіо, захищав малолітніх правопорушників у судах.
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.


Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.
====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
Педагог провадив також свою діяльність у циклі радіопередач. У них він створив власний стиль звертання до наймолодших радіослухачів і дуже просто говорив до них про важливі речі. У 1936 році педагогічні програми Корчака було скасовано (попри захоплені відгуки слухачів і рецензентів) через зростання антисемітських настроїв і відповідного зовнішнього тиску. Корчак повернувся на радіо через два роки, а до слухачів Польського Радіо він звертався також після початку війни у перші дні вересня 1939 року.


Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом Грінченка Б. Д. в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати Черкасенко С. Ф. та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
Під час [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_світова_війна|Першої світової війни]] був мобілізований як лікар, два рази відвідував Київ, в 1915 р. був тут у триденній відпустці, другого разу — у 1917—1918 рр. під час воєнних дій. Весь свій вільний час віддавав ознайомленню з виховними закладами Києва, переважно притулками й інтернатами, де займався спостереженнями, дослідженнями й безпосередньою роботою вихователя.


8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення Стешенка І. М. - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., Чепігою Я. Ф. та Черкасенком С. Ф. започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.
===Основні праці===
Автор праць з теорії та практики виховання, статей на педагогічну тематику, творів для дітей.


Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.
Найвідоміші праці: «Як любити дітей» (1914), «Виховні моменти» (1919), «Право дитини на повагу» (1929), «Правила життя» (1939) «Жартівлива педагогіка» (1939) та ін., а також книги для дітей «Король Мацюсь» (1923), «Коли я знову стану малим» (1925), «Банкрутство малого Джека» (1924), «Кайтусь-чарівник» (1935) та ін.


Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.
===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Korchak Janush 33.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|220x220пкс]]
 
Нагородна медаль «За внесок у справу захисту дитинства» товариства «Дім Януша Корчака» у Єрусалимі. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Варшава 1878–1942 Треблінка». На звороті – зображення дубової гілки та вислів педагога «Немає дітей є люди», а також напис: «Товариство Януша Корчака Дім у Єрусалимі» англійською мовою та івритом. Автор дизайну Марк Сальман.
 
 
[[Файл:Korchak Janush 34.jpg|праворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]
 
 
Мідна медаль 1979 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення жовтої пташки на долоні та написи:  «1878 Варшава» й «Освенцем 1942». Автор Лев Розумовський.
 
 
[[Файл:Korchak Janush 32.jpg|ліворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]
 
 
Польська пам’ятна медаль, присвячена Янушу Корчаку. 1979 р. На лицьовій стороні зображення пам’ятника Янушу Корчаку та напис: «Януш Корчак Зелена Гура 1979». На звороті – напис «Любив дітей та помер достойно, як у легенді, котру я створив».
 
 
[[Файл:Korchak Janush 31.jpg|праворуч|alt=|безрамки|220x220пкс]]
 
 
Польська пам’ятна медаль з посрібленої бронзи 1983 р. випуску. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення двох дітей з марками у руках та напис: «Крайова молодіжна філателістична виставка. Будгощ – 83». Художник Станіслава Ватробска.
 
[[Файл:Kr 30.jpg|ліворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
У долі багатьох вигнанців з України велику роль відіграв притулок для дітей українців-емігрантів, у створенні якого в 1924–1925 рр. найактивнішу участь взяла Русова С. Ф. і який вона очолювала впродовж п’яти років. Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.


Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.


Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу до миру” в Празі (1927) та ін.
Пам’ятна бронзова медаль, випущена до 100-річчя від дня народження Януша Корчака. 1978 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис польською мовою: «На честь народження Януша Корчака 1878 1978». На зворотній стороні обриси ‒ облич чотирьох людей. Дизайнери: Катаржина Пискорська і Адам Мижак.


====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою. 


Найважливіші праці Русової С. Ф.:
[[Файл:Kr 29.jpg|праворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]


Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.


Монета 100 злотих із зображенням Януша Корчака. 1978 р. Срібло 0.625 проба. Випущено до 100-річчя від дня народження педагога.


{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=300
|height=310
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=300
|height=310
|border=0
}}


==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery mode="packed" widths="180" heights="180">
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Януш Корчак памятники.jpg|На єврейському кладовищі у Варшаві (Польща).
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. – К., 2004 р.
Файл:Януш Корчак памятники 2.jpg|Біля колишнього «Будинку сиріт», нині Дитячий будинок № 2 у Варшаві.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. – Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Януш Корчак памятники 3.jpg|Пам’ятник архітектора Збігнев Вільма та скульптора Ян Богдан Хмелевськи у Варшаві.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. – К., 1917 р.
Файл:Януш Корчак памятники 4.jpg|Пам’ятник скульпторки Ханни Данилевич у районі Марисен Ваверски у Варшаві.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. – Полтава, 1919 р.
Файл:Януш Корчак памятники 5.jpg|Пам’ятник авторства Тадеуша Тобоша та  Марека Пржецлавського у м. Зелена Гура (Польща).
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. – Катеринослав, 1918 р.
Файл:Януш Корчак памятники 6.jpg|Пам’ятник скульптора Іцхака Белфера (останнього вихованця Я. Корчака) у м. Гюнцбург (Німеччина).
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. – С.-Петербург, 1906 р.
Файл:Януш Корчак памятники 7.jpg|Пам’ятник скульптора Якова Епштейна у Бат-Ямі (Ізраїль).
Файл:Януш_Корчак_меморіал.jpg|Меморіал Яд Вашем у Єрусалимі (Ізраїль).
Файл:Януш Корчак памятна дошка.jpg|Меморіальна дошка на вул. Володимирській, 47 у Києві.
Файл:Януш корчак горельєф.jpg|Горельєф «Останній шлях Корчака» на фасаді синагоги «Парк Авеню» у Нью-Йорку (США).
Файл:Януш Корчак меморіальний камінь.jpg|Меморіальний камінь  на місці загибелі педагога у концтаборі Треблінка (Польща).
</gallery>
</gallery>
'''Навчальні заклади'''


===Досягнення===
<gallery mode="packed" widths="160" heights="160">
====Визнання====
Файл:Вища школа Корчак.jpg|Вища школа педагогічних наук імені Януша Корчака у Варшаві (Польща)
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
Файл:Вища школа пед наук ім Януша Корчака.jpg|Вища школа педагогічних наук імені Януша Корчака у Варшаві (Польща)
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|альт=Нагрудний знак "Софія Русова"]]
Файл:Корчак медичні установи.jpg|Інститут реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку імені Януша Корчака в Одесі.
Файл:Корчак медичні установи 1.jpg|Педіатрична лікарня імені Януша Корчака у м. Лодзь (Польща).
</gallery>


Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/ Софія Русова]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.
[[Файл:Емблема польського ліцею.jpg|ліворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]
[[Файл:Корчак будинок, де мешкав.jpg|праворуч|альт=|безрамки|220x220пкс]]


18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.


====Нагороди====
Емблема Польського ліцею гуманітарних наук та інформаційних технологій ім. Януша Корчака у Вінниці.


===Родинні зв’язки===
Будинок, у якому мешкав Януш Корчак під час перебування у Києві, вулиця Володимирська 47.
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|праворуч|177x177пкс|Русов Ю. О.]]
Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.


Діти: 


''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
====Нагороди====
11 листопада 1925 р. - за свою освітньо-виховну діяльність Корчак Я. отримав Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, яким його нагороджено в День незалежності Польщі.


''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.
У 1937 р. - за літературну творчість Корчак Я. отримав Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури.


''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) –  український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.
===Родинні зв’язки===
У Корчака Я. була молодша сестра – Анна.
Він ніколи не був одружений і не мав своїх дітей.


===Додаткові відомості===
===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="200" heights="200">
<gallery mode="packed" heights="120">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Kr 6.jpg
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Kr 7.jpg
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Kr 11.jpg
Файл:Rus 14.jpg|Сестри Марія та Софія Ліндфорс, 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Kr 8.jpg
Файл:Rus 13.jpg|Русов О. О. (чоловік Русової С. Ф.)
Файл:Kr 9.jpg
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Kr 12.jpg
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука на Ольшанському цвинтарі у Празі (Чехія)
Файл:Kr 13.jpg
Файл:Kr 14.jpg
Файл:Kr 15.jpg
Файл:Kr 16.jpg
Файл:Kr 17.jpg
Файл:Kr 21.jpg
Файл:Kr 25.jpg
Файл:Kr 24.jpg
</gallery>
</gallery>


====Відеоматеріали====
====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>
<youtube>zz-zAi3XIjQ</youtube> <youtube>x_sovva7F6Q</youtube><br \> <youtube>nWfmleryHKs</youtube> <youtube>y3oUCjuPuho</youtube><br \> <youtube>New14LnQxjI</youtube>


====Цікаві факти і висловлювання====
====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)
<blockquote>«Дитина розмірковує і бачить зв'язок між речами так само, як дорослий — у неї немає тільки багажу дорослого досвіду» (Корчак Я.)


Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)
«Немає дітей — є люди» (Корчак Я.)


Бути гарним педагогом це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)
«Завдання книги полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» (Корчак Я.)


Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)
«У тебе гаряча вдача, — кажу я хлопчині, — та й добре: бийся собі — тільки не дуже сильно, злися — але лише раз на день. Якщо хочете, в одній цій фразі вміщається весь виховний метод, яким я користуюся». (Корчак Я, «Дитина в сім'ї»)


Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)
«Замість того, щоб спостерігати, щоби бачити й розуміти, береться перший, що спадає на гадку приклад „вдалої (успішної) дитини“ і перед власною дитиною ставиться вимога: ось зразок на який ти маєш рівнятися…» (Корчак Я.)


Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)
«…У теорії виховання ми часто забуваємо про те, що повинні вчити дитину не лише цінувати правду —але й розпізнавати брехню, не тільки любити — але й ненавидіти, не тільки поважати — але й зневажати, не лише погоджуватися — але й заперечувати, не тільки слухатися — але й бунтувати…» (Корчак Я.)


Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)
«Одна з найбільших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Запальна дитина, не пам'ятаючи себе, вдарила; доросла людина, не пам'ятаючи себе, вбила. У простодушної дитини виманили іграшку; доросла людина програла в карти весь свій статок. Дітей нема — є люди, але з іншим масштабом розумінь, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів…» (Корчак Я.)


Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)
В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>
</blockquote>


====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::видатний український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].
<blockquote>'''[[Прізвище::Корчак]] [[Ім’я::Януш]] [[По батькові::]]''' (''іноз. [[Name::Korchak Yanush]]'') - [[Дефініція::польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч]], [[Науковий ступінь::]].


Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).  
Місце народження - [[Місце народження::Варшава]], [[Місце народження::Польща]] ([[День народження::22]].[[Місяць народження::07]].[[Рік народження::1878]] - [[День смерті::07]].[[Місяць смерті::08]].[[Рік смерті::1942]]).  


Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].  
Місце навчання - [[Alma mater::Імператорський Варшавський університет]], [[Alma mater::Летючий університет]].  


Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].  
Місце роботи - [[Місце діяльності::Варшава]], [[Місце діяльності::Польща]].  


Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].
Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::лікар]], [[Напрями діяльності::педагог]], [[Напрями діяльності::письменник]], [[Напрями діяльності::громадський діяч]].


Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Український буквар"]].  
Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Як любити дітей]].  


Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].  
Основні нагороди - [[Відзнаки::Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі]], [[Відзнаки::Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури]].  


Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>
Науковий напрям - [[Наукова школа::освіта]].
</blockquote>


===Пов’язані статті УЕЕО===
===Пов’язані статті УЕЕО===
[[Названо на честь::нагрудний знак «Софія Русова»]], [[Співпраця::Грінченко Б. Д.]], [[Пов’язано::"Кобзар"]]
 


===Джерела===
===Джерела===
# Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Березівська Л. Януш Корчак в інформаційних ресурсах Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського: історико-джерелознавчий аспект. ''Гуманна педагогіка у контексті євроінтеграції: ідеї Януша Корчака про абсолютну самоцінність дитини: до 145-річчя від дня народження польського лікаря, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча'' / Ін-т педагогіки НАПН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, Ун-т імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща). Умань: ЦП «Компринт», 2023. С. 10–12. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/735918/]].
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Гаратик А. Ідеї педоцентризму в педагогічній спадщині Януша Корчака і Василя Сухомлинського. ''Рідна шк''. 2009. № 8/9. С. 22–24.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Денисюк С. В. Проблема формування особистості у педагогічній спадщині педагога-гуманіста Януша Корчака (1878-1942 рр.): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. Київ, 2000. 20 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Довга Т. Валеопедагогічні ідеї в гуманістичному досвіді Януша Корчака і Василя Сухомлинського. ''Початкова шк''. 2014. № 1. С. 56–58.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Забута Т., Ямницький М. Педагогічна творчість Януша Корчака: монографія / Міжнар. пед. акад., Рівн. екон.-гуманітар. ін-т. Рівне: . в.], 1997. 201, [1] с.
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.): хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
#Кушнір В. М. Досвід роботи з важкими дітьми в педагогічній спадщині Я. Корчака та В. Сухомлинського. ''Наук. вісн. Чернів. ун-ту'': зб. наук. пр. Чернівці, 2002. Вип. 153. С. 72–77.
#Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: монографія / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: Жовтий О. О., 2011. 159 с.
#Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2004. 211 с.
#Кушнір В. М. Януш Корчак та Василь Сухомлинський: дві постаті гуманістичної педагогіки: монографія / МОН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. Умань: Візаві, 2020. 182 c.
#Мисько В. І. Дитиноцентризм у педагогічній спадщині Януша Корчака: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич, 2017. 236 с.
#Польський педагог, гуманіст Януш Корчак (1878–1942): до 125-річчя від дня народження: біобібліор. покажч. / АПН України, ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського; уклад.: В. В. Вербова, Н. А. Горбенко, С. В. Іщук, С. В. Петровська; наук. ред. П. І. Рогова, Т. Ф. Букшина; наук. консультант О. В. Сухомлинська; авт. проекту і відп. за випуск Н. А. Палащина; ред.: Р. С. Жданова, Н. Г. Богун; рец. М. Б. Євтух. Київ: Дух і літера, 2003. 132 с.
#Сисоєва С., Соколова І. Януш Корчак (1878–1942). ''Нариси з історії розвитку педагогічної думки'': навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. Ч. ІІІ «ХХ століття в історії світової та вітчизняної педагогіки». С. 183–190.
#Сухомлинська О. В. Корчак Януш. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 490–491.


===Автор===
===Автор===
[[Автор::Сухомлинська О. В.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::09| ]] [[Місяць оприлюднення::05| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
[[День змін::08| ]] [[Місяць змін::05| ]] [[Рік змін::2025| ]]
{{Статус гасла
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|День оприлюднення=09
|Місяць оприлюднення=06
|Місяць оприлюднення=05
|Рік оприлюднення=2024
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=04
|День змін=08
|Місяць змін=07
|Місяць змін=05
|Рік змін=2024
|Рік змін=2025
|Автор=Антонець Н. Б.
|Автор=Сухомлинська О. В.
|Модератор=Lytovchenko
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Blog]]

Поточна версія на 14:31, 2 жовтня 2025

Корчак Януш

Корчак Януш - (іноз. Korchak Yanush) - польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч.

Корчак Януш

Ім’я особи Корчак Януш

(іноз. Korchak Yanush)

Інші прізвища Гольдшмит Генрик
Роки життя 22.07.1878 - 07.08.1942
Науковий ступінь -
Вчене звання -
Напрями діяльності лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч
Наукова школа освіта
Місце народження Варшава, Польща
Місце смерті Треблінка, Польща
Поховання -
Alma mater Імператорський Варшавський університет, Летючий університет
Magnum opus Як любити дітей
Відзнаки Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури
Вебсайт https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/korchak-janush/


Життєпис

Народився Корчак Януш (справжнє ім’я Я. Корчака – Генрик Гольдшмит) у 1878 р. у Варшаві в сім’ї адвоката. Родина була інтелігентна і забезпечена.

Спершу непогане матеріальне становище Гольдшмитів почало погіршуватися через психічну хворобу батька (1891 року він вперше потрапив до психіатричної лікарні із ознаками божевілля). Після його смерті родина швидко збідніла і 17-річний Корчак почав займатися репетиторством, щоб допомогти утримувати родину.

Батько - Юзеф Гольдшмит (1844-1896), адвокат. Мати - Цецилія (до шлюбу Гембицька) (1853/54-1920).

Освіта

У вересні 1886 р. – поступив до школи.

З 1891-1896 рр. – навчання у гімназії.

У 1896 р. – займається репетиторством.

З 1898-1904 рр. - навчання на медичному факультеті Імператорського Університету у Варшаві. Навчався в Летючому університеті.

Його наставником був, зокрема Вацлав Налковський. У 1903 р. закінчив університет і працював дитячим лікарем на громадських засадах – у бібліотеці Благодійного товариства.

23 березня 1905 р. отримав диплом лікаря.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Із молодих років Корчак цікавився питаннями, пов'язаними з вихованням дітей, був під впливом ідей та досвіду «нового виховання». Захоплювався теорією педагогічного прогресизму, розвинутою, зокрема, Дьюї, а також працями Декролі, Монтессорі, Песталоцці, Спенсера, Фребеля; знав педагогічні концепції Толстого.

Корчак Януш є засновником та директором дитячих притулків «Будинок дітей» та «Наш будинок» у Варшаві.

Разом із Стефанією Вільчинською (1886—1942) Корчак Януш заснував і керував Домом Сиріт — варшавським сиротинцем для єврейських дітей, який фінансувало товариство євреїв «Допомога сиротам».

Дім розпочав діяльність 7 жовтня 1912 р., а Корчак став його директором. Головною вихователькою була Вільчинська С. — пані Стефа. Корчак керував сиротинцем упродовж 30 років.

З 1919 р. Корчак Януш із Фальською Мар'єю разом працювали над створенням ще однієї інституції опіки над дітьми — сиротинця для польських дітей «Наш Дім». Співпраця з Фальською тривала до 1936 р. У «Нашому Домі» також використовувалися новаторські педагогічні методи.

Обидва сиротинці, призначені для дітей віком 7-14 років, втілювали у життя концепцію самоврядної спільноти, яка створювала власні інституції.

Наукова діяльність

У передмові до своєї книги „Серце віддаю дітям” Сухомлинський Василь Олександрович пише про те, як знайомство з творами Корчака Януша „Коли я знову стану маленьким” і „Як любити дітей” розкрило перед ним світ людини, яка всю себе до останку віддала дітям: „Життя Януша Корчака, його подвиг вражаючої моральної сили й чистоти послужили мені натхненням. Я зрозумів: щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддавати їм своє серце”.

Корчак Януш - один з піонерів досліджень в галузі психології дитини та виховної діагностики. Зачинатель діяльності щодо захисту прав дітей.

В центрі педагогічної концепції Корчака Януша дитина як повноцінна людина і особистість, а тому завдання виховання полягає у вільному гармонійному розвитку її талантів та здібностей, формування в дусі ідеалів добра, свободи та краси, шляхом пробудження бажання до самопізнання, самовдосконалення, самооцінки. «Дитина – перш за все людина, котру уважний педагог повинен вивчати і ставитися до неї з повагою та довірою».

Педагог-гуманіст підкреслював необхідність діалогу з дітьми.

Був прихильником емансипації дитини, її самостановлення й пошани до її прав. Органи самоврядування вихованців, які діяли у Корчакових закладах, щодня практикували засади демократії — Корчак вважав, що вони однаково стосуються і дітей, і дорослих.

Педагогічним кредо Корчака Януша було – любов до дітей, повага до особистості дитини, тендітне ставлення до її серця. Своєю основною педагогічною ідеєю він вважав пошук прихованих зв’язків між вихованням дітей і нашим майбутнім, між дитинством і зрілим віком. Він у прямому значенні застосовував діалектику в польській педагогіці й медицині, в чому запевняє суспільна направленість його діяльності. На це не завжди звертали увагу, і тому створювалися різноманітні міфи про Корчака Я. – національні, релігійні, ідеологічні, але всі вони проходили повз головне – до чого прагнув Корчак Я., кого і як він хотів виховати. За його словами, він усе життя хотів виховати „добру людину”, але ніхто не знав, що це означало.

Основа педагогічної концепції Корчака Я. — дитина і її благо, захист, любов і повага до неї, виховання в праці і спільній діяльності, самоорганізація через самоконтроль і самоврядування. Корчак Я. — один із зачинателів соціальної педагогіки, педагог-гуманіст, який опікувався найбільш вразливим дитинством — бідним, знедоленим, декласованим, підданим остракізму. Підкреслював індивідуальний підхід до кожної дитини, сформулював і оприлюднив своєрідні права дитини, і серед них право на смерть, наполягав на висуненні перед дітьми реальних завдань, які можна виконати.

Найважливіші елементи Корчакової концепції виховання:

- заперечення насильства — фізичного чи вербального, яке є наслідком вікової переваги або посади;

- ідея виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;

- впевненість, що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;

- принцип, що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;

- віра, що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;

- визнання за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;

- переконаність у тому, що процес розвитку дитини — це тяжка праця.

Ще у своїх ранніх творах Корчак Я. писав про те, що дорослі повинні любити своїх дітей і що всі діти, незалежно від того, в якій вони сім’ї народилися, потребують прихильності й любові батьків і вихователів.

Батьки й вихователі мають дуже уважно вивчати дітей, розуміти їхній внутрішній світ, відшукувати спонукальні мотиви їхньої поведінки. їм слід завжди пам’ятати: все, досягнуте муштрою, насильством, заборонами, „нетривке і ненадійне. І коли слухняна, поступлива дитина раптом перестає слухатись, стає впертою й непокірливою, то найчастіше ці реакції – прояв її прагнення до самодіяльності, не треба гніватись на те, що дитина є тим, ким вона є”. Автор закликає батьків і вихователів бути поблажливими до дітей, враховувати їхні вікові особливості, не приймати необдуманих рішень, стримувати себе від нерозумних дій. Він каже, що краще в таких випадках переждати час, перечекати, перетерпіти, і тоді перемога швидше може бути на боці батьків чи вихователів. За Корчаком Я., дорослі, які постійно й набридливо повчають дітей, самі можуть робити дуже багато помилок. Вічно щось забороняючи, вимагаючи, наказуючи, вони не враховують, що формують у дитини пасивність, лицемірство.

Корчак Я. офіційну педагогіку називав диктатурою наказів і заборон. Корчак Я. вбачав мудрість педагогіки не в тому, щоб змусити дитину робити так, як потрібно, а в тому, щоб навчити її самостійно діяти, без примусу, на основі розумної думки, розумного осмислення. Зробити це можна через глибоке знання індивідуальних особливостей.

Корчак Я. вчив ніколи не нехтувати повсякденними дрібними справами, незначними зусиллями волі й розуму; вчив прощати. Він відмічав три стадії духовного розвитку: набуття віри, усвідомлення Батьківщини, виховання любові до людини і, на його думку, проходження цих трьох стадій кожною людиною – це є шлях до кращого суспільного ладу.

У Корчака Я. взагалі все народжувалось з рефлексії, гарячого почуття реального життя, повної радості й болю, які забезпечували йому живий зв’язок із людьми. Теорія й практика – вільний і постійний зв’язок науки з поезією, творчої уяви з реальним світом. Корчак Я. ніколи не намагався створити закінчену теорію розвитку дитини. Він діяв у плані здійснення виховних ідеалів, розкриваючи й затверджуючи в дітях можливості саморозвитку, закладені в них природою.

Щоб розвивати волю, мужність, самостійність та інші цінні якості, необхідна, стверджує Корчак Я., система виховання, яка б ґрунтувалася на дитячій активності й самодіяльності, на мобілізації власних зусиль і праці дітей в інтересах їхнього виховання й перевиховання. „Найважче і непоправне – це коли ваш вихованець, – говорив Корчак Я., – перестає боротися із собою, зневірившись у навколишньому світі. Коли він підкориться або, а це ще гірше, прийде до терпляче чекати. Дитина не терпить примусу, у покаранні дитини – корінь зла! “

Взаємозв’язок поваги і вимогливості – характерна риса педагогічних ідей Корчака Януша, який закликав поважати дітей, серйозно ставитися до їхніх справ і переживань. На його думку, якщо дитина не зустріне поваги й розуміння до своїх почуттів, то й сама в майбутньому замість душевного тепла, виявлятиме до людей байдужість і холодну безпристрасність.

Педагогічні ідеї Корчака Януша й сьогодні є дуже актуальними. Його методи виховання, спрямовані на виховання повноцінної особистості, на виявлення й розвиток вроджених талантів дитини, на становлення дитини як повноцінної, соціально активної одиниці, мають застосовуватися і застосовуються сьогодні. І як же можна справді говорити про виховання без любові до дитини, без уважного й тендітного ставлення до неї, до її душі. Потрібно також відмітити ту увагу, яку Корчак Я. приділяв значенню колективу у вихованні, а також важливість самостійності дітей, яку їм допомагав виховувати колектив, але за умови самоуправління в цьому колективі.

У Корчака Я., якого називали „Песталоцці з Варшави”, була одна мета – любов дитини до рідної землі і до рідної мови, любов до села й праці. Педагогічні погляди польського гуманіста Корчака Я. цікавлять світову педагогічну громадськість насамперед своєрідністю підходу до періоду дитинства в процесі формування особистості, безкорисливості, гуманністю, визнанням за вихованцями рівноправності з дорослими.

У 1942 р. Корчак Януш загинув разом із 200-ми своїми вихованцями в газових камерах концентраційного табору Треблінка.

Науково-експертна діяльність

Корчак Януш дебютував 26 вересня 1896 р. у тижневику «Кольце».

У 1898—1901 рр. друкувався у часописі «Чительня для вшисткіх».

З 1901 р. почав писати фейлетони. У 1905 р. вийшла добірка його фейлетонів, які друкувалися у «Кольцях» під назвою Koszałki-Opałki («Небилиці») та роман «Діти вулиці» (1901).

Корчак Я. засновник часопису для дітей «Mały przegląd» (Малий огляд) та автор циклу радіопередач «Розмови старого лікаря».

Він створив газету дітей і молоді «Мали пшеґльонд» (1926—1939). Вона виходила як додаток до варшавського тижневика «Наш пшеґльонд».

Організував перший у світі дитячий журнал «Малий пшегланд».

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Проводить велику громадську роботу на захист дітей та дитинства. Вів передачі на радіо, захищав малолітніх правопорушників у судах.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Педагог провадив також свою діяльність у циклі радіопередач. У них він створив власний стиль звертання до наймолодших радіослухачів і дуже просто говорив до них про важливі речі. У 1936 році педагогічні програми Корчака було скасовано (попри захоплені відгуки слухачів і рецензентів) через зростання антисемітських настроїв і відповідного зовнішнього тиску. Корчак повернувся на радіо через два роки, а до слухачів Польського Радіо він звертався також після початку війни у перші дні вересня 1939 року.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Під час Першої світової війни був мобілізований як лікар, два рази відвідував Київ, в 1915 р. був тут у триденній відпустці, другого разу — у 1917—1918 рр. під час воєнних дій. Весь свій вільний час віддавав ознайомленню з виховними закладами Києва, переважно притулками й інтернатами, де займався спостереженнями, дослідженнями й безпосередньою роботою вихователя.

Основні праці

Автор праць з теорії та практики виховання, статей на педагогічну тематику, творів для дітей.

Найвідоміші праці: «Як любити дітей» (1914), «Виховні моменти» (1919), «Право дитини на повагу» (1929), «Правила життя» (1939) «Жартівлива педагогіка» (1939) та ін., а також книги для дітей «Король Мацюсь» (1923), «Коли я знову стану малим» (1925), «Банкрутство малого Джека» (1924), «Кайтусь-чарівник» (1935) та ін.

Досягнення

Визнання

Нагородна медаль «За внесок у справу захисту дитинства» товариства «Дім Януша Корчака» у Єрусалимі. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Варшава 1878–1942 Треблінка». На звороті – зображення дубової гілки та вислів педагога «Немає дітей є люди», а також напис: «Товариство Януша Корчака Дім у Єрусалимі» англійською мовою та івритом. Автор дизайну Марк Сальман.



Мідна медаль 1979 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення жовтої пташки на долоні та написи: «1878 Варшава» й «Освенцем 1942». Автор Лев Розумовський.



Польська пам’ятна медаль, присвячена Янушу Корчаку. 1979 р. На лицьовій стороні зображення пам’ятника Янушу Корчаку та напис: «Януш Корчак Зелена Гура 1979». На звороті – напис «Любив дітей та помер достойно, як у легенді, котру я створив».



Польська пам’ятна медаль з посрібленої бронзи 1983 р. випуску. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення двох дітей з марками у руках та напис: «Крайова молодіжна філателістична виставка. Будгощ – 83». Художник Станіслава Ватробска.


Пам’ятна бронзова медаль, випущена до 100-річчя від дня народження Януша Корчака. 1978 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис польською мовою: «На честь народження Януша Корчака 1878 – 1978». На зворотній стороні обриси ‒ облич чотирьох людей. Дизайнери: Катаржина Пискорська і Адам Мижак.



Монета 100 злотих із зображенням Януша Корчака. 1978 р. Срібло 0.625 проба. Випущено до 100-річчя від дня народження педагога.


Навчальні заклади


Емблема Польського ліцею гуманітарних наук та інформаційних технологій ім. Януша Корчака у Вінниці.

Будинок, у якому мешкав Януш Корчак під час перебування у Києві, вулиця Володимирська 47.


Нагороди

11 листопада 1925 р. - за свою освітньо-виховну діяльність Корчак Я. отримав Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, яким його нагороджено в День незалежності Польщі.

У 1937 р. - за літературну творчість Корчак Я. отримав Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури.

Родинні зв’язки

У Корчака Я. була молодша сестра – Анна. Він ніколи не був одружений і не мав своїх дітей.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали



Цікаві факти і висловлювання

«Дитина розмірковує і бачить зв'язок між речами так само, як дорослий — у неї немає тільки багажу дорослого досвіду» (Корчак Я.)

«Немає дітей — є люди» (Корчак Я.)

«Завдання книги – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» (Корчак Я.)

«У тебе гаряча вдача, — кажу я хлопчині, — та й добре: бийся собі — тільки не дуже сильно, злися — але лише раз на день. Якщо хочете, в одній цій фразі вміщається весь виховний метод, яким я користуюся». (Корчак Я, «Дитина в сім'ї»)

«Замість того, щоб спостерігати, щоби бачити й розуміти, береться перший, що спадає на гадку приклад „вдалої (успішної) дитини“ і перед власною дитиною ставиться вимога: ось зразок на який ти маєш рівнятися…» (Корчак Я.)

«…У теорії виховання ми часто забуваємо про те, що повинні вчити дитину не лише цінувати правду —але й розпізнавати брехню, не тільки любити — але й ненавидіти, не тільки поважати — але й зневажати, не лише погоджуватися — але й заперечувати, не тільки слухатися — але й бунтувати…» (Корчак Я.)

«Одна з найбільших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Запальна дитина, не пам'ятаючи себе, вдарила; доросла людина, не пам'ятаючи себе, вбила. У простодушної дитини виманили іграшку; доросла людина програла в карти весь свій статок. Дітей нема — є люди, але з іншим масштабом розумінь, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів…» (Корчак Я.)

Довідка

Корчак Януш (іноз. Korchak Yanush) - польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч, .

Місце народження - Варшава, Польща (22.07.1878 - 07.08.1942).

Місце навчання - Імператорський Варшавський університет, Летючий університет.

Місце роботи - Варшава, Польща.

Напрями діяльності - лікар, педагог, письменник, громадський діяч.

Найвизначніші праці - Як любити дітей.

Основні нагороди - Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури.

Науковий напрям - освіта.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

  1. Березівська Л. Януш Корчак в інформаційних ресурсах Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського: історико-джерелознавчий аспект. Гуманна педагогіка у контексті євроінтеграції: ідеї Януша Корчака про абсолютну самоцінність дитини: до 145-річчя від дня народження польського лікаря, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча / Ін-т педагогіки НАПН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, Ун-т імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща). Умань: ЦП «Компринт», 2023. С. 10–12. URL: https://lib.iitta.gov.ua/735918/.
  2. Гаратик А. Ідеї педоцентризму в педагогічній спадщині Януша Корчака і Василя Сухомлинського. Рідна шк. 2009. № 8/9. С. 22–24.
  3. Денисюк С. В. Проблема формування особистості у педагогічній спадщині педагога-гуманіста Януша Корчака (1878-1942 рр.): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. Київ, 2000. 20 с.
  4. Довга Т. Валеопедагогічні ідеї в гуманістичному досвіді Януша Корчака і Василя Сухомлинського. Початкова шк. 2014. № 1. С. 56–58.
  5. Забута Т., Ямницький М. Педагогічна творчість Януша Корчака: монографія / Міжнар. пед. акад., Рівн. екон.-гуманітар. ін-т. Рівне: [б. в.], 1997. 201, [1] с.
  6. Кушнір В. М. Досвід роботи з важкими дітьми в педагогічній спадщині Я. Корчака та В. Сухомлинського. Наук. вісн. Чернів. ун-ту: зб. наук. пр. Чернівці, 2002. Вип. 153. С. 72–77.
  7. Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: монографія / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: Жовтий О. О., 2011. 159 с.
  8. Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2004. 211 с.
  9. Кушнір В. М. Януш Корчак та Василь Сухомлинський: дві постаті гуманістичної педагогіки: монографія / МОН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. Умань: Візаві, 2020. 182 c.
  10. Мисько В. І. Дитиноцентризм у педагогічній спадщині Януша Корчака: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич, 2017. 236 с.
  11. Польський педагог, гуманіст Януш Корчак (1878–1942): до 125-річчя від дня народження: біобібліор. покажч. / АПН України, ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського; уклад.: В. В. Вербова, Н. А. Горбенко, С. В. Іщук, С. В. Петровська; наук. ред. П. І. Рогова, Т. Ф. Букшина; наук. консультант О. В. Сухомлинська; авт. проекту і відп. за випуск Н. А. Палащина; ред.: Р. С. Жданова, Н. Г. Богун; рец. М. Б. Євтух. Київ: Дух і літера, 2003. 132 с.
  12. Сисоєва С., Соколова І. Януш Корчак (1878–1942). Нариси з історії розвитку педагогічної думки: навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. Ч. ІІІ «ХХ століття в історії світової та вітчизняної педагогіки». С. 183–190.
  13. Сухомлинська О. В. Корчак Януш. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 490–491.

Автор


Оприлюднено: 09.05.2025

Останні зміни: 08.05.2025

Модератор: Литовченко О. В.

Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 76 334 26 7859 11102 6028 4104 2598 2374 1896 7579
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Корчак Януш. Українська електронна енциклопедія освіти. 2025. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш (дата звернення: 30.листопад.2025).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2025, листопад 30). Корчак Януш. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш.
І. Прізвище, І. Прізвище "Корчак Януш," Українська електронна енциклопедія освіти, 2025. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш. Дата звернення: листопад 30, 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Корчак Януш." Українська електронна енциклопедія освіти 30 листопад 2025. Веб. 30 листопад 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Корчак Януш' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 30 листопад 2025) дата звернення 30 листопад 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. "Корчак Януш." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення листопад 30, 2025. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. Корчак Януш. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш> [Дата звернення 30 листопад 2025].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Корчак Януш. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2025 [оновлено 2025 листопад 30; цитовано 2025 листопад 30]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Корчак Януш.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей