Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 14:31, 2 жовтня 2025

Корчак Януш

Корчак Януш - (іноз. Korchak Yanush) - польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч.

Корчак Януш

Ім’я особи	Корчак Януш (іноз. Korchak Yanush)
Інші прізвища	Гольдшмит Генрик
Роки життя	22.07.1878 - 07.08.1942
Науковий ступінь	-
Вчене звання	-
Напрями діяльності	лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч
Наукова школа	освіта
Місце народження	Варшава, Польща
Місце смерті	Треблінка, Польща
Поховання	-
Alma mater	Імператорський Варшавський університет, Летючий університет
Magnum opus	Як любити дітей
Відзнаки	Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/korchak-janush/

Життєпис

Народився Корчак Януш (справжнє ім’я Я. Корчака – Генрик Гольдшмит) у 1878 р. у Варшаві в сім’ї адвоката. Родина була інтелігентна і забезпечена.

Спершу непогане матеріальне становище Гольдшмитів почало погіршуватися через психічну хворобу батька (1891 року він вперше потрапив до психіатричної лікарні із ознаками божевілля). Після його смерті родина швидко збідніла і 17-річний Корчак почав займатися репетиторством, щоб допомогти утримувати родину.

Батько - Юзеф Гольдшмит (1844-1896), адвокат. Мати - Цецилія (до шлюбу Гембицька) (1853/54-1920).

Освіта

У вересні 1886 р. – поступив до школи.

З 1891-1896 рр. – навчання у гімназії.

У 1896 р. – займається репетиторством.

З 1898-1904 рр. - навчання на медичному факультеті Імператорського Університету у Варшаві. Навчався в Летючому університеті.

Його наставником був, зокрема Вацлав Налковський. У 1903 р. закінчив університет і працював дитячим лікарем на громадських засадах – у бібліотеці Благодійного товариства.

23 березня 1905 р. отримав диплом лікаря.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Із молодих років Корчак цікавився питаннями, пов'язаними з вихованням дітей, був під впливом ідей та досвіду «нового виховання». Захоплювався теорією педагогічного прогресизму, розвинутою, зокрема, Дьюї, а також працями Декролі, Монтессорі, Песталоцці, Спенсера, Фребеля; знав педагогічні концепції Толстого.

Корчак Януш є засновником та директором дитячих притулків «Будинок дітей» та «Наш будинок» у Варшаві.

Разом із Стефанією Вільчинською (1886—1942) Корчак Януш заснував і керував Домом Сиріт — варшавським сиротинцем для єврейських дітей, який фінансувало товариство євреїв «Допомога сиротам».

Дім розпочав діяльність 7 жовтня 1912 р., а Корчак став його директором. Головною вихователькою була Вільчинська С. — пані Стефа. Корчак керував сиротинцем упродовж 30 років.

З 1919 р. Корчак Януш із Фальською Мар'єю разом працювали над створенням ще однієї інституції опіки над дітьми — сиротинця для польських дітей «Наш Дім». Співпраця з Фальською тривала до 1936 р. У «Нашому Домі» також використовувалися новаторські педагогічні методи.

Обидва сиротинці, призначені для дітей віком 7-14 років, втілювали у життя концепцію самоврядної спільноти, яка створювала власні інституції.

Наукова діяльність

У передмові до своєї книги „Серце віддаю дітям” Сухомлинський Василь Олександрович пише про те, як знайомство з творами Корчака Януша „Коли я знову стану маленьким” і „Як любити дітей” розкрило перед ним світ людини, яка всю себе до останку віддала дітям: „Життя Януша Корчака, його подвиг вражаючої моральної сили й чистоти послужили мені натхненням. Я зрозумів: щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддавати їм своє серце”.

Корчак Януш - один з піонерів досліджень в галузі психології дитини та виховної діагностики. Зачинатель діяльності щодо захисту прав дітей.

В центрі педагогічної концепції Корчака Януша дитина як повноцінна людина і особистість, а тому завдання виховання полягає у вільному гармонійному розвитку її талантів та здібностей, формування в дусі ідеалів добра, свободи та краси, шляхом пробудження бажання до самопізнання, самовдосконалення, самооцінки. «Дитина – перш за все людина, котру уважний педагог повинен вивчати і ставитися до неї з повагою та довірою».

Педагог-гуманіст підкреслював необхідність діалогу з дітьми.

Був прихильником емансипації дитини, її самостановлення й пошани до її прав. Органи самоврядування вихованців, які діяли у Корчакових закладах, щодня практикували засади демократії — Корчак вважав, що вони однаково стосуються і дітей, і дорослих.

Педагогічним кредо Корчака Януша було – любов до дітей, повага до особистості дитини, тендітне ставлення до її серця. Своєю основною педагогічною ідеєю він вважав пошук прихованих зв’язків між вихованням дітей і нашим майбутнім, між дитинством і зрілим віком. Він у прямому значенні застосовував діалектику в польській педагогіці й медицині, в чому запевняє суспільна направленість його діяльності. На це не завжди звертали увагу, і тому створювалися різноманітні міфи про Корчака Я. – національні, релігійні, ідеологічні, але всі вони проходили повз головне – до чого прагнув Корчак Я., кого і як він хотів виховати. За його словами, він усе життя хотів виховати „добру людину”, але ніхто не знав, що це означало.

Основа педагогічної концепції Корчака Я. — дитина і її благо, захист, любов і повага до неї, виховання в праці і спільній діяльності, самоорганізація через самоконтроль і самоврядування. Корчак Я. — один із зачинателів соціальної педагогіки, педагог-гуманіст, який опікувався найбільш вразливим дитинством — бідним, знедоленим, декласованим, підданим остракізму. Підкреслював індивідуальний підхід до кожної дитини, сформулював і оприлюднив своєрідні права дитини, і серед них право на смерть, наполягав на висуненні перед дітьми реальних завдань, які можна виконати.

Найважливіші елементи Корчакової концепції виховання:

- заперечення насильства — фізичного чи вербального, яке є наслідком вікової переваги або посади;

- ідея виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;

- впевненість, що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;

- принцип, що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;

- віра, що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;

- визнання за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;

- переконаність у тому, що процес розвитку дитини — це тяжка праця.

Ще у своїх ранніх творах Корчак Я. писав про те, що дорослі повинні любити своїх дітей і що всі діти, незалежно від того, в якій вони сім’ї народилися, потребують прихильності й любові батьків і вихователів.

Батьки й вихователі мають дуже уважно вивчати дітей, розуміти їхній внутрішній світ, відшукувати спонукальні мотиви їхньої поведінки. їм слід завжди пам’ятати: все, досягнуте муштрою, насильством, заборонами, „нетривке і ненадійне. І коли слухняна, поступлива дитина раптом перестає слухатись, стає впертою й непокірливою, то найчастіше ці реакції – прояв її прагнення до самодіяльності, не треба гніватись на те, що дитина є тим, ким вона є”. Автор закликає батьків і вихователів бути поблажливими до дітей, враховувати їхні вікові особливості, не приймати необдуманих рішень, стримувати себе від нерозумних дій. Він каже, що краще в таких випадках переждати час, перечекати, перетерпіти, і тоді перемога швидше може бути на боці батьків чи вихователів. За Корчаком Я., дорослі, які постійно й набридливо повчають дітей, самі можуть робити дуже багато помилок. Вічно щось забороняючи, вимагаючи, наказуючи, вони не враховують, що формують у дитини пасивність, лицемірство.

Корчак Я. офіційну педагогіку називав диктатурою наказів і заборон. Корчак Я. вбачав мудрість педагогіки не в тому, щоб змусити дитину робити так, як потрібно, а в тому, щоб навчити її самостійно діяти, без примусу, на основі розумної думки, розумного осмислення. Зробити це можна через глибоке знання індивідуальних особливостей.

Корчак Я. вчив ніколи не нехтувати повсякденними дрібними справами, незначними зусиллями волі й розуму; вчив прощати. Він відмічав три стадії духовного розвитку: набуття віри, усвідомлення Батьківщини, виховання любові до людини і, на його думку, проходження цих трьох стадій кожною людиною – це є шлях до кращого суспільного ладу.

У Корчака Я. взагалі все народжувалось з рефлексії, гарячого почуття реального життя, повної радості й болю, які забезпечували йому живий зв’язок із людьми. Теорія й практика – вільний і постійний зв’язок науки з поезією, творчої уяви з реальним світом. Корчак Я. ніколи не намагався створити закінчену теорію розвитку дитини. Він діяв у плані здійснення виховних ідеалів, розкриваючи й затверджуючи в дітях можливості саморозвитку, закладені в них природою.

Щоб розвивати волю, мужність, самостійність та інші цінні якості, необхідна, стверджує Корчак Я., система виховання, яка б ґрунтувалася на дитячій активності й самодіяльності, на мобілізації власних зусиль і праці дітей в інтересах їхнього виховання й перевиховання. „Найважче і непоправне – це коли ваш вихованець, – говорив Корчак Я., – перестає боротися із собою, зневірившись у навколишньому світі. Коли він підкориться або, а це ще гірше, прийде до терпляче чекати. Дитина не терпить примусу, у покаранні дитини – корінь зла! “

Взаємозв’язок поваги і вимогливості – характерна риса педагогічних ідей Корчака Януша, який закликав поважати дітей, серйозно ставитися до їхніх справ і переживань. На його думку, якщо дитина не зустріне поваги й розуміння до своїх почуттів, то й сама в майбутньому замість душевного тепла, виявлятиме до людей байдужість і холодну безпристрасність.

Педагогічні ідеї Корчака Януша й сьогодні є дуже актуальними. Його методи виховання, спрямовані на виховання повноцінної особистості, на виявлення й розвиток вроджених талантів дитини, на становлення дитини як повноцінної, соціально активної одиниці, мають застосовуватися і застосовуються сьогодні. І як же можна справді говорити про виховання без любові до дитини, без уважного й тендітного ставлення до неї, до її душі. Потрібно також відмітити ту увагу, яку Корчак Я. приділяв значенню колективу у вихованні, а також важливість самостійності дітей, яку їм допомагав виховувати колектив, але за умови самоуправління в цьому колективі.

У Корчака Я., якого називали „Песталоцці з Варшави”, була одна мета – любов дитини до рідної землі і до рідної мови, любов до села й праці. Педагогічні погляди польського гуманіста Корчака Я. цікавлять світову педагогічну громадськість насамперед своєрідністю підходу до періоду дитинства в процесі формування особистості, безкорисливості, гуманністю, визнанням за вихованцями рівноправності з дорослими.

У 1942 р. Корчак Януш загинув разом із 200-ми своїми вихованцями в газових камерах концентраційного табору Треблінка.

Науково-експертна діяльність

Корчак Януш дебютував 26 вересня 1896 р. у тижневику «Кольце».

У 1898—1901 рр. друкувався у часописі «Чительня для вшисткіх».

З 1901 р. почав писати фейлетони. У 1905 р. вийшла добірка його фейлетонів, які друкувалися у «Кольцях» під назвою Koszałki-Opałki («Небилиці») та роман «Діти вулиці» (1901).

Корчак Я. засновник часопису для дітей «Mały przegląd» (Малий огляд) та автор циклу радіопередач «Розмови старого лікаря».

Він створив газету дітей і молоді «Мали пшеґльонд» (1926—1939). Вона виходила як додаток до варшавського тижневика «Наш пшеґльонд».

Організував перший у світі дитячий журнал «Малий пшегланд».

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Проводить велику громадську роботу на захист дітей та дитинства. Вів передачі на радіо, захищав малолітніх правопорушників у судах.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Педагог провадив також свою діяльність у циклі радіопередач. У них він створив власний стиль звертання до наймолодших радіослухачів і дуже просто говорив до них про важливі речі. У 1936 році педагогічні програми Корчака було скасовано (попри захоплені відгуки слухачів і рецензентів) через зростання антисемітських настроїв і відповідного зовнішнього тиску. Корчак повернувся на радіо через два роки, а до слухачів Польського Радіо він звертався також після початку війни у перші дні вересня 1939 року.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Під час Першої світової війни був мобілізований як лікар, два рази відвідував Київ, в 1915 р. був тут у триденній відпустці, другого разу — у 1917—1918 рр. під час воєнних дій. Весь свій вільний час віддавав ознайомленню з виховними закладами Києва, переважно притулками й інтернатами, де займався спостереженнями, дослідженнями й безпосередньою роботою вихователя.

Основні праці

Автор праць з теорії та практики виховання, статей на педагогічну тематику, творів для дітей.

Найвідоміші праці: «Як любити дітей» (1914), «Виховні моменти» (1919), «Право дитини на повагу» (1929), «Правила життя» (1939) «Жартівлива педагогіка» (1939) та ін., а також книги для дітей «Король Мацюсь» (1923), «Коли я знову стану малим» (1925), «Банкрутство малого Джека» (1924), «Кайтусь-чарівник» (1935) та ін.

Досягнення

Визнання

Нагородна медаль «За внесок у справу захисту дитинства» товариства «Дім Януша Корчака» у Єрусалимі. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Варшава 1878–1942 Треблінка». На звороті – зображення дубової гілки та вислів педагога «Немає дітей є люди», а також напис: «Товариство Януша Корчака Дім у Єрусалимі» англійською мовою та івритом. Автор дизайну Марк Сальман.

Мідна медаль 1979 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення жовтої пташки на долоні та написи: «1878 Варшава» й «Освенцем 1942». Автор Лев Розумовський.

Польська пам’ятна медаль, присвячена Янушу Корчаку. 1979 р. На лицьовій стороні зображення пам’ятника Янушу Корчаку та напис: «Януш Корчак Зелена Гура 1979». На звороті – напис «Любив дітей та помер достойно, як у легенді, котру я створив».

Польська пам’ятна медаль з посрібленої бронзи 1983 р. випуску. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис: «Я Корчак». На звороті – зображення двох дітей з марками у руках та напис: «Крайова молодіжна філателістична виставка. Будгощ – 83». Художник Станіслава Ватробска.

Пам’ятна бронзова медаль, випущена до 100-річчя від дня народження Януша Корчака. 1978 р. На лицьовій стороні портрет Януша Корчака та напис польською мовою: «На честь народження Януша Корчака 1878 – 1978». На зворотній стороні обриси ‒ облич чотирьох людей. Дизайнери: Катаржина Пискорська і Адам Мижак.

Монета 100 злотих із зображенням Януша Корчака. 1978 р. Срібло 0.625 проба. Випущено до 100-річчя від дня народження педагога.

На єврейському кладовищі у Варшаві (Польща).
Біля колишнього «Будинку сиріт», нині Дитячий будинок № 2 у Варшаві.
Пам’ятник архітектора Збігнев Вільма та скульптора Ян Богдан Хмелевськи у Варшаві.
Пам’ятник скульпторки Ханни Данилевич у районі Марисен Ваверски у Варшаві.
Пам’ятник авторства Тадеуша Тобоша та Марека Пржецлавського у м. Зелена Гура (Польща).
Пам’ятник скульптора Іцхака Белфера (останнього вихованця Я. Корчака) у м. Гюнцбург (Німеччина).
Пам’ятник скульптора Якова Епштейна у Бат-Ямі (Ізраїль).
Меморіал Яд Вашем у Єрусалимі (Ізраїль).
Меморіальна дошка на вул. Володимирській, 47 у Києві.
Горельєф «Останній шлях Корчака» на фасаді синагоги «Парк Авеню» у Нью-Йорку (США).
Меморіальний камінь на місці загибелі педагога у концтаборі Треблінка (Польща).

Навчальні заклади

Вища школа педагогічних наук імені Януша Корчака у Варшаві (Польща)
Вища школа педагогічних наук імені Януша Корчака у Варшаві (Польща)
Інститут реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку імені Януша Корчака в Одесі.
Педіатрична лікарня імені Януша Корчака у м. Лодзь (Польща).

Емблема Польського ліцею гуманітарних наук та інформаційних технологій ім. Януша Корчака у Вінниці.

Будинок, у якому мешкав Януш Корчак під час перебування у Києві, вулиця Володимирська 47.

Нагороди

11 листопада 1925 р. - за свою освітньо-виховну діяльність Корчак Я. отримав Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, яким його нагороджено в День незалежності Польщі.

У 1937 р. - за літературну творчість Корчак Я. отримав Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури.

Родинні зв’язки

У Корчака Я. була молодша сестра – Анна. Він ніколи не був одружений і не мав своїх дітей.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

«Дитина розмірковує і бачить зв'язок між речами так само, як дорослий — у неї немає тільки багажу дорослого досвіду» (Корчак Я.)
«Немає дітей — є люди» (Корчак Я.)
«Завдання книги – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» (Корчак Я.)
«У тебе гаряча вдача, — кажу я хлопчині, — та й добре: бийся собі — тільки не дуже сильно, злися — але лише раз на день. Якщо хочете, в одній цій фразі вміщається весь виховний метод, яким я користуюся». (Корчак Я, «Дитина в сім'ї»)
«Замість того, щоб спостерігати, щоби бачити й розуміти, береться перший, що спадає на гадку приклад „вдалої (успішної) дитини“ і перед власною дитиною ставиться вимога: ось зразок на який ти маєш рівнятися…» (Корчак Я.)
«…У теорії виховання ми часто забуваємо про те, що повинні вчити дитину не лише цінувати правду —але й розпізнавати брехню, не тільки любити — але й ненавидіти, не тільки поважати — але й зневажати, не лише погоджуватися — але й заперечувати, не тільки слухатися — але й бунтувати…» (Корчак Я.)
«Одна з найбільших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Запальна дитина, не пам'ятаючи себе, вдарила; доросла людина, не пам'ятаючи себе, вбила. У простодушної дитини виманили іграшку; доросла людина програла в карти весь свій статок. Дітей нема — є люди, але з іншим масштабом розумінь, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів…» (Корчак Я.)

Довідка

Корчак Януш (іноз. Korchak Yanush) - польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч, .
Місце народження - Варшава, Польща (22.07.1878 - 07.08.1942).
Місце навчання - Імператорський Варшавський університет, Летючий університет.
Місце роботи - Варшава, Польща.
Напрями діяльності - лікар, педагог, письменник, громадський діяч.
Найвизначніші праці - Як любити дітей.
Основні нагороди - Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі, Золотий Академічний Лавр Польської Академії Літератури.
Науковий напрям - освіта.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

Березівська Л. Януш Корчак в інформаційних ресурсах Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського: історико-джерелознавчий аспект. Гуманна педагогіка у контексті євроінтеграції: ідеї Януша Корчака про абсолютну самоцінність дитини: до 145-річчя від дня народження польського лікаря, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча / Ін-т педагогіки НАПН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, Ун-т імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща). Умань: ЦП «Компринт», 2023. С. 10–12. URL: https://lib.iitta.gov.ua/735918/.
Гаратик А. Ідеї педоцентризму в педагогічній спадщині Януша Корчака і Василя Сухомлинського. Рідна шк. 2009. № 8/9. С. 22–24.
Денисюк С. В. Проблема формування особистості у педагогічній спадщині педагога-гуманіста Януша Корчака (1878-1942 рр.): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. Київ, 2000. 20 с.
Довга Т. Валеопедагогічні ідеї в гуманістичному досвіді Януша Корчака і Василя Сухомлинського. Початкова шк. 2014. № 1. С. 56–58.
Забута Т., Ямницький М. Педагогічна творчість Януша Корчака: монографія / Міжнар. пед. акад., Рівн. екон.-гуманітар. ін-т. Рівне: [б. в.], 1997. 201, [1] с.
Кушнір В. М. Досвід роботи з важкими дітьми в педагогічній спадщині Я. Корчака та В. Сухомлинського. Наук. вісн. Чернів. ун-ту: зб. наук. пр. Чернівці, 2002. Вип. 153. С. 72–77.
Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: монографія / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: Жовтий О. О., 2011. 159 с.
Кушнір В. М. Провідні гуманістичні ідеї творчої спадщини Януша Корчака у контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2004. 211 с.
Кушнір В. М. Януш Корчак та Василь Сухомлинський: дві постаті гуманістичної педагогіки: монографія / МОН України, Уман. держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. Умань: Візаві, 2020. 182 c.
Мисько В. І. Дитиноцентризм у педагогічній спадщині Януша Корчака: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич, 2017. 236 с.
Польський педагог, гуманіст Януш Корчак (1878–1942): до 125-річчя від дня народження: біобібліор. покажч. / АПН України, ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського; уклад.: В. В. Вербова, Н. А. Горбенко, С. В. Іщук, С. В. Петровська; наук. ред. П. І. Рогова, Т. Ф. Букшина; наук. консультант О. В. Сухомлинська; авт. проекту і відп. за випуск Н. А. Палащина; ред.: Р. С. Жданова, Н. Г. Богун; рец. М. Б. Євтух. Київ: Дух і літера, 2003. 132 с.
Сисоєва С., Соколова І. Януш Корчак (1878–1942). Нариси з історії розвитку педагогічної думки: навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. Ч. ІІІ «ХХ століття в історії світової та вітчизняної педагогіки». С. 183–190.
Сухомлинська О. В. Корчак Януш. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 490–491.

Автор

Сухомлинська О. В.

Оприлюднено: 09.05.2025

Останні зміни: 08.05.2025

Модератор: Литовченко О. В.