Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
=== Історична довідка === | === Історична довідка === | ||
Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого [ | Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого [https://www.ias.ac.in/article/fulltext/reso/005/11/0094-0103 Венівара Буш], який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник [https://pzwiki.wdka.nl/mw-mediadesign/images/8/84/Licklider-15Oct.pdf Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер] визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років. | ||
=== Еволюція формування, становлення === | |||
Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека [ | Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека [https://www.gutenberg.org/ проєкт Гутенберг], започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна [https://www.loc.gov/collections/world-digital-library/about-this-collection/ World Digital Library], яка представляє матеріали різних культур світу. | ||
=== Основні відомості === | ===Основні відомості=== | ||
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви). | Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви). | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами: | Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами: | ||
універсальні (наприклад, [ | універсальні (наприклад, [https://www.gutenberg.org/ проєкт Гутенберг] – з творами світової літератури); | ||
міжнародні (наприклад, [ | міжнародні (наприклад, [https://www.loc.gov/collections/world-digital-library/about-this-collection/ World Digital Library] – з матеріалами різних культур); | ||
науково-освітні (наприклад, [ | науково-освітні (наприклад, [https://www.europeana.eu/en/collections Europeana Collections], [https://arxiv.org/ ArXiv]); | ||
інституційні (наприклад, [ | інституційні (наприклад, [https://essuir.sumdu.edu.ua/?locale=uk Електронний архів Сумського державного університету]) та інше. | ||
==== Завдання та проблеми створення ==== | ==== Завдання та проблеми створення ==== | ||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
==== Програмне забезпечення ==== | ==== Програмне забезпечення ==== | ||
Найпопулярнішими у світі програмними платформами для Електронних бібліотек відкритого доступу є DSpace та EPrints. Популярність Е. б. на базі DSpace визначається такими чинниками: широкою і системною популяризацією системи розробниками, динамічним розвитком системи, сучасним технологічним стеком, орієнтацією на задоволення потреб навч. закладів. EPrints має низку ін. переваг: простота налаштування робочого процесу для внесення метаданих; простіший та зрозуміліший інтерфейс користувача; ведення повної історії змін метаданих; підтримка кількох ієрархічних дерев метаданих для опису цифрових об’єктів; вбудована система контролю за якістю метаданих; вища швидкодія; більша кількість доповнень, що можуть значно розширити функціонал системи; простота депонування; якісніша підтримка багатомовності; орієнтація на роботу з науковими публікаціями. | |||
=== Приклади електронних бібліотек === | |||
У світі: | У світі: | ||
* [ | * [https://www.europeana.eu/en/collections Europeana Collections]; | ||
* [ | * [https://arxiv.org/ ArXiv]; | ||
* [ | * [https://citeseerx.ist.psu.edu/ CiteSeerx]. | ||
<br> | <br> | ||
В Україні: | В Україні: | ||
* [ | * [http://dspace.nbuv.gov.ua/ Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України]; | ||
* [ | * [https://lib.iitta.gov.ua/ Електронна бібліотека НАПН України]; | ||
* [ | * [http://eprints.zu.edu.ua/ Електронна бібліотека Житомирського державного університету]; | ||
* [ | * [https://library.lpnu.ua/ Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки]; | ||
* [ | * [https://ir.kneu.edu.ua/home Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана]; | ||
* [https://essuir.sumdu.edu.ua/?locale=uk Електронний архів Сумського державного університету]. | |||
=== Цікаві факти і висловлювання === | |||
Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. | Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. | ||
| Рядок 79: | Рядок 69: | ||
# Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015. | # Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015. | ||
# Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index. | # Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index. | ||
# Спірін О. М., Новицька Т. Л. Електронна бібліотека // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 288-289. | |||
=== Довідка === | |||
<blockquote> '''[[Назва::Електронна бібліотека]]''' (''англ. - [[Name::Digital Library]]'') - [[Дефініція::розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі]]. </blockquote> | <blockquote> '''[[Назва::Електронна бібліотека]]''' (''англ. - [[Name::Digital Library]]'') - [[Дефініція::розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі]]. </blockquote> | ||
===Автор=== | ===Автор=== | ||
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Радкевич О. П.| ]] | |||
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]] | |||
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]] | |||
{{Статус гасла | {{Статус гасла | ||
|Статус=Оприлюднено | |Статус=Оприлюднено | ||
|День оприлюднення= | |День оприлюднення=05 | ||
|Місяць оприлюднення= | |Місяць оприлюднення=07 | ||
|Рік оприлюднення= | |Рік оприлюднення=2025 | ||
|День змін= | |День змін=05 | ||
|Місяць змін= | |Місяць змін=07 | ||
|Рік змін= | |Рік змін=2025 | ||
|Автор=Спірін О. М., Новицька Т. Л. | |Автор=Спірін О. М., Новицька Т. Л. | ||
|Модератор=Радкевич О. П. | |Модератор=Радкевич О. П. | ||
}} | }} | ||
Поточна версія на 19:24, 5 липня 2025
Електронна бібліотека (ЕБ) - (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних
| Електронна бібліотека | |
|---|---|
 |
Історична довідка
Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого Венівара Буш, який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.
Еволюція формування, становлення
Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека проєкт Гутенберг, започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна World Digital Library, яка представляє матеріали різних культур світу.
Основні відомості
Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).
Класифікація
Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами:
універсальні (наприклад, проєкт Гутенберг – з творами світової літератури); міжнародні (наприклад, World Digital Library – з матеріалами різних культур); науково-освітні (наприклад, Europeana Collections, ArXiv); інституційні (наприклад, Електронний архів Сумського державного університету) та інше.
Завдання та проблеми створення
Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань:
- накопичення та зберігання значних обсягів електронних ресурсів;
- мережний доступ для користувачів у будь-який час і місці;
- підтримка мультимедіа;
- гіпертекстові посилання для навігації;
- пошук – повнотекстовий і за метаданими;
- інтероперабельність – інтеграція з іншими системами;
- стандартизація даних та вирішення юридичних аспектів (інтелектуальна власність);
- аналітика – збір і опрацювання статистичних даних.
Додаткові відомості
Програмне забезпечення
Найпопулярнішими у світі програмними платформами для Електронних бібліотек відкритого доступу є DSpace та EPrints. Популярність Е. б. на базі DSpace визначається такими чинниками: широкою і системною популяризацією системи розробниками, динамічним розвитком системи, сучасним технологічним стеком, орієнтацією на задоволення потреб навч. закладів. EPrints має низку ін. переваг: простота налаштування робочого процесу для внесення метаданих; простіший та зрозуміліший інтерфейс користувача; ведення повної історії змін метаданих; підтримка кількох ієрархічних дерев метаданих для опису цифрових об’єктів; вбудована система контролю за якістю метаданих; вища швидкодія; більша кількість доповнень, що можуть значно розширити функціонал системи; простота депонування; якісніша підтримка багатомовності; орієнтація на роботу з науковими публікаціями.
Приклади електронних бібліотек
У світі:
В Україні:
- Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України;
- Електронна бібліотека НАПН України;
- Електронна бібліотека Житомирського державного університету;
- Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки;
- Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Електронний архів Сумського державного університету.
Цікаві факти і висловлювання
Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття.
Джерела
- Армс Вильям И. Цифровые библиотеки, 2000.
- Електронні бібліотечні інформаційні системи наукових і навчальних закладів: монографія / Спірін О. М. та ін. Київ, 2012.
- Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015.
- Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index.
- Спірін О. М., Новицька Т. Л. Електронна бібліотека // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 288-289.
Довідка
Електронна бібліотека (англ. - Digital Library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі.
Автор
Оприлюднено: 05.07.2025
Останні зміни: 05.07.2025
Модератор: Радкевич О. П.
