Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 19:24, 5 липня 2025

Електронна бібліотека (ЕБ) - (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних

Електронна бібліотека

Історична довідка

Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого Венівара Буш, який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.

Еволюція формування, становлення

Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека проєкт Гутенберг, започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна World Digital Library, яка представляє матеріали різних культур світу.

Основні відомості

Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).

Класифікація

Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами:

універсальні (наприклад, проєкт Гутенберг – з творами світової літератури); міжнародні (наприклад, World Digital Library – з матеріалами різних культур); науково-освітні (наприклад, Europeana Collections, ArXiv); інституційні (наприклад, Електронний архів Сумського державного університету) та інше.

Завдання та проблеми створення

Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань:

накопичення та зберігання значних обсягів електронних ресурсів;
мережний доступ для користувачів у будь-який час і місці;
підтримка мультимедіа;
гіпертекстові посилання для навігації;
пошук – повнотекстовий і за метаданими;
інтероперабельність – інтеграція з іншими системами;
стандартизація даних та вирішення юридичних аспектів (інтелектуальна власність);
аналітика – збір і опрацювання статистичних даних.

Додаткові відомості

Програмне забезпечення

Найпопулярнішими у світі програмними платформами для Електронних бібліотек відкритого доступу є DSpace та EPrints. Популярність Е. б. на базі DSpace визначається такими чинниками: широкою і системною популяризацією системи розробниками, динамічним розвитком системи, сучасним технологічним стеком, орієнтацією на задоволення потреб навч. закладів. EPrints має низку ін. переваг: простота налаштування робочого процесу для внесення метаданих; простіший та зрозуміліший інтерфейс користувача; ведення повної історії змін метаданих; підтримка кількох ієрархічних дерев метаданих для опису цифрових об’єктів; вбудована система контролю за якістю метаданих; вища швидкодія; більша кількість доповнень, що можуть значно розширити функціонал системи; простота депонування; якісніша підтримка багатомовності; орієнтація на роботу з науковими публікаціями.

Приклади електронних бібліотек

У світі:

В Україні:

Цікаві факти і висловлювання

Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури. Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття.

Джерела

Армс Вильям И. Цифровые библиотеки, 2000.
Електронні бібліотечні інформаційні системи наукових і навчальних закладів: монографія / Спірін О. М. та ін. Київ, 2012.
Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015.
Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index.
Спірін О. М., Новицька Т. Л. Електронна бібліотека // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 288-289.

Довідка

Електронна бібліотека (англ. - Digital Library) - розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі.

Автор

Спірін О. М., Новицька Т. Л.

Оприлюднено: 05.07.2025

Останні зміни: 05.07.2025

Модератор: Радкевич О. П.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 |Абревіатура=ЕБ
 |Дефініція=розподілена інформаційна система, що накопичує, надійно зберігає й ефективно використовує різноманітні колекції цифрових об’єктів, передусім електронних повнотекстових документів, доступних через глобальні мережі передавання даних
-|Ілюстрація=Digital_library_example.jpg
+|Ілюстрація=Digit_lib.jpg
 |Аудіо=https://example.com/audio/digital_library.mp3
 }}
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 === Історична довідка ===
-==== Передумови виникнення ====
+Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого [https://www.ias.ac.in/article/fulltext/reso/005/11/0094-0103 Венівара Буш], який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник [https://pzwiki.wdka.nl/mw-mediadesign/images/8/84/Licklider-15Oct.pdf Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер] визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.
-Перші ідеї створення електронних бібліотек з’явилися завдяки працям американського інженера та вченого [[Автор ідеї::Венівар Буш|V. Bush]], який у 1945 році описав потенційні можливості нових технологій для збору, зберігання, пошуку й опрацювання інформації вченими. Він запропонував технічний підхід до збереження даних на основі фотографії. У 1965 році дослідник [[Автор ідеї::Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер|J.C.R. Licklider]] визначив пріоритетні напрями досліджень, передбачивши основні характеристики електронних бібліотек, які згодом підтвердилися через 30 років.
-==== Еволюція формування, становлення ====
+=== Еволюція формування, становлення ===
-Першим практичним проектом стала електронна бібліотека [[Має відношення::Проект Гутенберг|«Гутенберг»]], започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна [[Має відношення::World Digital Library]], яка представляє матеріали різних культур світу.
+Першим практичним проєктом стала електронна бібліотека [https://www.gutenberg.org/ проєкт Гутенберг], започаткована у 1971 році як універсальна база творів світової літератури. У 2009 році з’явилася міжнародна [https://www.loc.gov/collections/world-digital-library/about-this-collection/ World Digital Library], яка представляє матеріали різних культур світу.
-=== Основні відомості ===
+===Основні відомості===
-Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у:
+Електронна бібліотека забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів для всіх користувачів через глобальні мережі передавання даних. Вона створюється з урахуванням досвіду традиційної інформаційно-бібліотечної діяльності, міжнародних і національних стандартів та рекомендацій. Електронні бібліотеки відіграють провідну роль у: генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки; зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами; наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).
-генерації та поширенні відомостей у галузях культури, освіти і науки;
+==== Класифікація ====
-зміцненні зв’язків і співпраці між країнами, навчальними закладами та дослідницькими центрами;
-наданні доступу до документів обмеженого доступу (рідкісні книги, рукописи, фотоальбоми, дисертації, архіви).
-==== Таксономія / Класифікація ====
 Електронні бібліотеки класифікуються за такими напрямами:
-універсальні (наприклад, [[Має відношення::Проект Гутенберг|«Гутенберг»]] – з творами світової літератури);
+універсальні (наприклад, [https://www.gutenberg.org/ проєкт Гутенберг] – з творами світової літератури);
-міжнародні (наприклад, [[Має відношення::World Digital Library]] – з матеріалами різних культур);
+міжнародні (наприклад, [https://www.loc.gov/collections/world-digital-library/about-this-collection/ World Digital Library] – з матеріалами різних культур);
-науково-освітні (наприклад, [[Має відношення::Europeana Collections]], [[Має відношення::ArXiv]]);
+науково-освітні (наприклад, [https://www.europeana.eu/en/collections Europeana Collections], [https://arxiv.org/ ArXiv]);
-інституційні (наприклад, [[Має відношення::Електронний архів Сумського державного університету]]).
+інституційні (наприклад, [https://essuir.sumdu.edu.ua/?locale=uk Електронний архів Сумського державного університету]) та інше.
 ==== Завдання та проблеми створення ====
 Створення електронних бібліотек передбачає вирішення таких завдань:
-[[Використовує::накопичення та зберігання]] значних обсягів електронних ресурсів;
+* [[Використовує::накопичення та зберігання]] значних обсягів електронних ресурсів;
-[[Використовує::мережний доступ]] для користувачів у будь-який час і місці;
+* [[Використовує::мережний доступ]] для користувачів у будь-який час і місці;
-[[Використовує::підтримка мультимедіа]];
+* [[Використовує::підтримка мультимедіа]];
-[[Використовує::гіпертекстові посилання]] для навігації;
+* [[Використовує::гіпертекстові посилання]] для навігації;
-[[Використовує::пошук]] – повнотекстовий і за метаданими;
+* [[Використовує::пошук]] – повнотекстовий і за метаданими;
-[[Використовує::інтероперабельність]] – інтеграція з іншими системами;
+* [[Використовує::інтероперабельність]] – інтеграція з іншими системами;
-[[Використовує::стандартизація даних]] та вирішення юридичних аспектів ([[Має відношення::інтелектуальна власність]]);
+* [[Використовує::стандартизація даних]] та вирішення юридичних аспектів ([[Має відношення::інтелектуальна власність]]);
-[[Використовує::аналітика]] – збір і опрацювання статистичних даних.
+* [[Використовує::аналітика]] – збір і опрацювання статистичних даних.
 === Додаткові відомості ===
 ==== Програмне забезпечення ====
-Найпопулярніші платформи для електронних бібліотек:
+Найпопулярнішими у світі програмними платформами для Електронних бібліотек відкритого доступу є DSpace та EPrints. Популярність Е. б. на базі DSpace визначається такими чинниками: широкою і системною популяризацією системи розробниками, динамічним розвитком системи, сучасним технологічним стеком, орієнтацією на задоволення потреб навч. закладів. EPrints має низку ін. переваг: простота налаштування робочого процесу для внесення метаданих; простіший та зрозуміліший інтерфейс користувача; ведення повної історії змін метаданих; підтримка кількох ієрархічних дерев метаданих для опису цифрових об’єктів; вбудована система контролю за якістю метаданих; вища швидкодія; більша кількість доповнень, що можуть значно розширити функціонал системи; простота депонування; якісніша підтримка багатомовності; орієнтація на роботу з науковими публікаціями.
-DSpace:
+=== Приклади електронних бібліотек ===
-широка популяризація;
-сучасний технологічний стек;
-орієнтація на навчальні заклади ([[Співпраця::навчальні заклади]]).
-EPrints:
-простота внесення метаданих;
-висока швидкодія;
-підтримка багатомовності;
-орієнтація на наукові публікації ([[Співпраця::наукові установи]]).
-Додаткову інформацію про платформи можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/DSpace|DSpace у Вікіпедії]].
-==== Приклади електронних бібліотек ====
+У світі:
+* [https://www.europeana.eu/en/collections Europeana Collections];
+* [https://arxiv.org/ ArXiv];
+* [https://citeseerx.ist.psu.edu/ CiteSeerx].
+<br>
-У світі: [[Має відношення::Europeana Collections]], [[ Bola::ArXiv]], [[Має відношення::CiteSeerx]].
 В Україні:
-[[Співпраця::Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України]];
+* [http://dspace.nbuv.gov.ua/ Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України];
-[[Співпраця::Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки]];
+* [https://lib.iitta.gov.ua/ Електронна бібліотека НАПН України];
-[[Співпраця::Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана]];
+* [http://eprints.zu.edu.ua/ Електронна бібліотека Житомирського державного університету];
-[[Співпраця::Електронний архів Сумського державного університету]].
+* [https://library.lpnu.ua/ Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки];
-==== Ілюстрації ====
+* [https://ir.kneu.edu.ua/home Інституційний репозитарій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана];
-{{Зображення
+* [https://essuir.sumdu.edu.ua/?locale=uk Електронний архів Сумського державного університету].
-|Назва=Digital_library_interface.png
-|Підпис=Приклад інтерфейсу електронної бібліотеки
-}}
-==== Цікаві факти і висловлювання ====
+=== Цікаві факти і висловлювання ===
-Проект «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури.
+Проєкт «Гутенберг» став першим кроком до оцифрування світової літератури.
 Венівар Буш передбачив появу систем, подібних до сучасних електронних бібліотек, ще в середині XX століття.
@@ Рядок 80: / Рядок 69: @@
 # Новицька Т., Марченко О. Загальні підходи до використання електронних систем відкритого доступу у науково-педагогічних дослідженнях // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015.
 # Система пошуку у відкритих архівах України. URL: https://oai.org.ua/index.php/index.
+# Спірін О. М., Новицька Т. Л. Електронна бібліотека // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 288-289.
-==== Довідка ====
+=== Довідка ===
 <blockquote> '''[[Назва::Електронна бібліотека]]''' (''англ. - [[Name::Digital Library]]'') - [[Дефініція::розподілена інформаційна система, що накопичує, зберігає й використовує цифрові об’єкти, передусім повнотекстові документи, доступні через глобальні мережі]]. </blockquote>
 ===Автор===
+[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Радкевич О. П.| ]]
+[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
+[[День змін::05| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
 {{Статус гасла
 |Статус=Оприлюднено
-|День оприлюднення=31
+|День оприлюднення=05
-|Місяць оприлюднення=12
+|Місяць оприлюднення=07
-|Рік оприлюднення=2024
+|Рік оприлюднення=2025
-|День змін=16
+|День змін=05
-|Місяць змін=06
+|Місяць змін=07
-|Рік змін=2024
+|Рік змін=2025
 |Автор=Спірін О. М., Новицька Т. Л.
 |Модератор=Радкевич О. П.
 }}
-[[Категорія:Blog]]