Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 21:10, 16 травня 2025

Відкритий освітній простір (ВОП) - (англ. Open Educational Space) - освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування

Відкритий освітній простір

Передумови виникнення

Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».

Еволюція формування, становлення

Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.

Основні відомості

Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:

свободу самовизначення власного образу;
можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;
доступ до глобальних освітніх ресурсів.

На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива.

У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:

цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;
педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;
удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.

Класифікація

Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:

відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;
відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;
відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;
відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.

Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.

Завдання та проблеми створення

Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:

нелінійність освітніх процесів; свобода вибору термінів, темпів і місця навчання; доступність ресурсів через мережу Інтернет; перехід до Навчання впродовж життя; інтеграція традиційних освітніх інституцій: Заклад дошкільної освіти, Заклад вищої освіти тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.
Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.

Додаткові відомості

Особливості функціонування

У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.

Приклади

Цікаві факти і висловлювання

Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття. «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.

Джерела

Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188.
Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019.
Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.
Спірін О. М. Відкритий освітній простір // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 122-123

Довідка

Відкритий освітній простір (англ. - Open Educational Space) - освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування.

Автори

Спірін О. М.

Оприлюднено: 31.12.2024

Останні зміни: 16.06.2024

Модератор: Радкевич О. П.

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3
 }}
-=== Історична довідка ===
-Одним із перших, хто заклав теоретичні основи для ідеї відкритої освіти, був американський педагог і філософ [[Автор ідеї::Джон Дьюї|John Dewey]], який на початку XX століття наголошував на необхідності індивідуалізації навчання та залучення учнів до активного процесу пізнання. Пізніше, у 1960-х роках, британський педагог [[Автор ідеї::Майкл Янг|Michael Young]] запропонував ідею доступності освіти для всіх, що стало поштовхом до розвитку відкритих освітніх систем. Виникнення Інтернету наприкінці XX століття, зокрема його масове поширення у 1990-х роках, створило технологічні передумови для реалізації відкритого освітнього простору, забезпечивши доступ до інформаційно-освітніх ресурсів у глобальному масштабі.
 ==== Передумови виникнення ====
@@ Рядок 23: / Рядок 20: @@
 * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;
 * доступ до глобальних освітніх ресурсів.
+<br>
 На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива.
@@ Рядок 46: / Рядок 44: @@
 Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:
-[[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;
+нелінійність освітніх процесів;
-[[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;
+свобода вибору термінів, темпів і місця навчання;
-[[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;
+доступність ресурсів через мережу Інтернет;
-[[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];
+перехід до [[Використовує::Навчання впродовж життя]];
-інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.
+інтеграція традиційних освітніх інституцій: [[Використовує::Заклад дошкільної освіти]], [[Використовує::Заклад вищої освіти]] тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.
 <br>
 Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.
@@ Рядок 60: / Рядок 58: @@
 ==== Приклади ====
-У світі: [[Має відношення::Erasmus+]], [[Має відношення::Coursera]];
-В Україні: [[Співпраця::Національна платформа відкритої освіти]], [[Співпраця::Простір дистанційного навчання ЗВО]].
-Додаткову інформацію можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Відкрита_освіта|Відкрита освіта у Вікіпедії]].
 ==== Цікаві факти і висловлювання ====
@@ Рядок 75: / Рядок 69: @@
 # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188.
 # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019.
-# Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017. URL: https://cyberleninka.ru/article.
+# Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.
+# Спірін О. М. Відкритий освітній простір // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 122-123
 ==== Довідка ====