Грінченко Борис Дмитрович
Грінченко Борис Дмитрович - (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.
| Грінченко Борис Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Ім’я особи | Грінченко Борис Дмитрович
(іноз. Hrinchenko Borys) |
| Інші прізвища | Чайченко В., Яворенко Л., Вартовий П., Вільхівський Б., Перекотиполе, Гречаник |
| Роки життя | 27.03.1863 - 23.04.1910 |
| Науковий ступінь | |
| Вчене звання | |
| Напрями діяльності | письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець |
| Наукова школа | освіта, література |
| Місце народження | хутір Вільховий Яр, Харківська губернія |
| Місце смерті | Оспедалетті, Італія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна |
| Magnum opus | Словарь української мови |
| Відзнаки | |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/ |
Життєпис
Грінченко Борис Дмитрович народився 27 листопада 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківський район Харківської області) неподалік від Харкова у дрібномаєтній зрусифікованій дворянській сім’ї.
У родині було п’ятеро дітей (Борис, Петро, Ганна, Любов, Аполлінарія). Борис був першою дитиною в сім’ї. Невдовзі (1876) батьки переїхали в Кути (Долбіно, Долбин Кут) під Харковом. Батько Грінченка, Дмитро Якович, нащадок козака, вибився у штабс-ротмістри. Був потомственним дворянином, людиною працьовитою та чесною. Мати Поліксенія Миколаївна – щира, гуманна та добра жінка, росіянка, донька полковника Літарєва, поміщика села Великі Проходи Харківського повіту. Вона зовсім не володіла українською мовою, пізніше твори сина спонукали її вивчити мову, щоб читати написане ним.
Освіта
У 1874—1879 рр. навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками.
Під час навчання у Харківському реальному училищі в 1879 р. був заарештований за підозрою у поширенні нелегальної літератури, після звільнення виключений з училища без права здобуття освіти у будь-якому іншому навчальному закладі.
У 1881 р. екстерном склав іспит на народного вчителя при Харківському університеті.
Діяльність
У 1881-1886 рр. - вчителював у селах Харківщини.
У 1886-1887 рр. - працював статистиком Херсонської губернії управи.
З 1887-1893 рр. - викладав на Катеринославщині в однокласній земській школі с. Олексіївна, що знаходилась на території економії відомої освітньої діячки Алчевської Х., таємно навчав учнів української грамоти, а також ознайомлював їх з історією та географією рідного краю, з творчістю найкращих представників національної літератури.
У 1894-1899 рр. працював на різних посадах у Чернігівській губернії земській управі.
Педагогічна діяльність
Наукова діяльність
Науково-експертна діяльність
Міжнародне співробітництво
Політична, громадська та волонтерська діяльність
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
Основні праці
Досягнення
Визнання
Нагороди
Родинні зв’язки
Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.
Марія Миколаївна Грінченко-Загірня (1863 – 1928) – українська письменниця, перекладач, видавець, відома широкому загалу як дружина і соратниця, вірна помічниця і послідовна продовжувачка справи свого чоловіка – відомого українського письменника і громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка.
У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Довідка
Грінченко Борис Дмитрович (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.
Місце народження - хутір Вільховий Яр, Харківська губернія (27.03.1863 - 23.04.1910).
Місце навчання - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.
Місце роботи - .
Напрями діяльності - педагог, письменник, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець.
Найвизначніші праці - Словарь української мови.
Основні нагороди - .
Науковий напрям - освіта, література.
Пов’язані статті УЕЕО
Джерела
Автор
Оприлюднено: ..2025
Останні зміни: ..2025
Модератор: Литовченко О. В.
