Це гасло потребує редагування згідно вказаної структури та додавання мультимедійного контенту. Щоб стати автором статті або внести пропозиції щодо її змісту, будь ласка, скористайтесь формою зворотного зв'язку на сторінці Контакти.
ГІПОТЕЗА (від давньогр. ὑπόθεσις – припущення, підвалина) – наукове знання у формі гадки, допущення; ймовірне, але ще не доведене знання, яке служить для пояснення явищ чи процесів дійсності.
Характеристика
Гіпотеза висувається в науковому дослідженні на етапі пошуку можливих шляхів розв’язання наукової проблеми, як момент у прагненні до істини, що допомагає суттєво зекономити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Гіпотеза має допускати перевірку та вимагає обґрунтування: у випадку після підтвердження ймовірного гіпотетичного знання в ході наукового дослідження воно визнається достовірним, а гіпотеза перетворюється на теорію якщо ж гіпотетичне припущення не підтвердилося, гіпотеза або доповнюється та уточнюється, або повністю відкидається як хибна, після чого висувається інша гіпотеза. Але й гіпотеза, що виявилася хибною, виконує значну евристичну функцію: зокрема, певні гіпотези існували в історії науки тривалий час в якості визнаних припущень і мали суттєвий вплив на розвиток теоретичного знання, проте були врешті-решт спростовані завдяки виникненню нових експериментальних засобів і методів (наприклад, гіпотеза ефіру в фізиці). За ступенем обґрунтованості вирізняють робочі та наукові гіпотези, за рівнем їх узагальненості – часткові та загальні. Вимоги до наукових гіпотез подібні до вимог до наукових теорій: здатність бути перевіреною чи спростованою, простота, несуперечливість, відповідність фактичному матеріалу та здатність пояснювати проблемні явища. За Імре Лакатосом, гіпотеза може існувати також у формі ad hoc гіпотези у межах окремої науково-дослідної програми, яка базується на певній засадничій теорії: така гіпотеза виконує функцію «захисту» теорії від спростування фактами, які їй суперечать, і висувається для пояснення аномальних явищ на ґрунті даної теорії, а не в якості альтернативи щодо неї.
Цікаві факти і висловлювання
«Я гіпотез не вигадую» («Hypotheses non fingo»), – славетна фраза, що була висловлена І. Ньютоном у нарисі «Загальний коментар», опублікованому у 1713 р. в якості додатку до другого видання його основної (латиномовної) наукової праці «Математичні начала натуральної філософії». Великий фізик мав на увазі, що він відмовляється розглядати питання про причини феномена всесвітнього тяжіння, оскільки уявлення про такі причини не можуть бути виведені з явищ, – а тому їм не може бути й місця в експериментальній науці. Проте, якщо розуміти термін «гіпотеза» відповідно до сучасного слововживання, як імовірне знання, що не суперечить досвідним даним, а допускає та вимагає перевірки такими даними, то будь-яка експериментальна наука, включаючи й механіку І. Ньютона, обов’язково використовує гіпотези у процесі створення достовірного знання.
Джерела
1. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. / За ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. С. 12–16.
2. Lakatos I. The Methodology of Scientific Research Programmes. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 250 p.
3. Колесников О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [1] (дата звернення: 06.08.2024). Автор https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Мєлков_Ю._О.
