Українська електронна енциклопедія освіти

Дьюї Джон

Дьюї Джон - (іноз. Diui Dzhon) - американський педагог, філософ, психолог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму.

Дьюї Джон
Ім’я особи	Дьюї Джон (іноз. Diui Dzhon)
Інші прізвища
Роки життя	20.10.1859 - 01.06.1952
Науковий ступінь
Вчене звання
Напрями діяльності
Наукова школа
Місце народження	Берлінгтон, Вермонт, США
Місце смерті	Нью-Йорк, США
Поховання
Alma mater
Magnum opus
Відзнаки
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/dewey-j/

Життєпис

Дьюї Дж. народився 20 жовтня 1859 р. в місті Берлінгтон, штат Вермонт, у родині середніх статків.

Освіта

У 1879 р. закінчив Вермонтський університет.

Продовжив освіту в університеті Дж. Гопкінса (Балтімор), де співпрацював із психологами Ч. Пірсом, С. Холлом, філософом Дж. Моррісом, які справили значний вплив на формування його наукового світогляду.

У 1884 р. захистив дисертацію «Психологія Канта» і розпочав викладацьку діяльність.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Два роки викладав у приватній школі в Ойл Сіті (штат Пенсильванія).

1884–1894 рр. – професор філософії Мічиганського і Міннесотського університетів.

1894–1904 рр. – професор філософії і педагогіки Чиказького університету.

1904–1930 рр. – професор Колумбійського університету.

Наукова діяльність

В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення світової педагогіки, лежала філософія прагматизму, що прийняла форму інструменталізму.

Уважав, що дитина пізнає нове не заради самих знань, як думали попередники, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що може зробити сама. У цьому напрямку Дьюї вперше «поєднав» пізнання і діяльність.

Основні тези теорії Дьюї:

- навчання має відбуватися шляхом досвідченого пізнання навколишньої дійсності;

- справжнім і цінним є тільки те, що дозволяє практичний результат;

- у основі навчально-виховного процесу повинні лежати інтереси дитини;

- орієнтованість викладання на майбутню діяльність у суспільстві;

- необхідна безперервна освіта всім віковим категоріям.

Дьюї вважав за необхідне систематично включати у навчальний процес ігрову діяльність. Головне завдання педагога — створити умови, які сприяють виявлення внутрішньої злагоди учня, і усувати ситуації, які заважають чи перешкоджають розвитку. Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу та його рішення, активність навчання та життя дитини, зв'язок навчання з життям дитини, грою і працею.

Він вважав, що завдання школи – навчити дитину знаходити вихід із будь-якої ситуації, пристосовуватися до довкілля. Тому дітей варто підготувати до виконання конкретних завдань, а не давати їм абстрактні знання з підручників.

Заперечував об’єктивність істини, ототожнював її з корисністю.

При Чиказькому університеті Дьюї Джон створив експериментальну новаторську школу-лабораторію (1896–1904), де традиційні навчальні плани і методи викладання були замінені трудовою та ігровою діяльністю, яка визначалася спонтанними інтересами і особистим досвідом учнів.

Дьюї Джон доповнив теорію прагматизму новим напрямом – інструменталізмом, згідно з яким усі види людської діяльності тлумачилися як інструменти, створені особистостями для розв’язання індивідуальних і соціальних проблем. Тому метою здобуття освіти за Дьюї Джоном проголошувалося формування уміння пристосовуватися до дійсності, чого найкращим чином можна досягти через навчання дією, тобто у процесі одержання знань із практичної самодіяльності, особистого досвіду.

Ручна праця виступала системотвірним стрижнем шкільного життя, бо праця – це «повторення еволюції людини і шляхів пізнання суспільства», а пізнання тлумачилося як складна форма поведінки, засіб для виживання. Роль вчителя зводилася до спрямовування самодіяльності дітей і пробудження їх допитливості.

Дьюї Джон критикував сучасну йому американську систему освіти за відірваність від дійсності. Поділяючи ідеї меліоризму, вважав можливим поступове поліпшення суспільства шляхом реформування освіти, розглядав школу як «лабораторію» демократії. Впроваджував ідею школи-общини, яка організовує життя дітей на основі співпраці і взаємодопомоги, де навчальний процес відбувається з урахуванням інтересів учнів і залученням їх до активної практичної діяльності, де забезпечується гармонізація індивідуального розвитку людини та її становлення як суспільної особи. Водночас школи, що працювали за концепцією Джона Дьюї, не мали сталих навчальних програм з послідовною системою предметів.

Дж.Дьюї розробив нову філософію виховання, яка ґрунтувалася на ідеях прагматизму, педоцентризму, демократизації освіти та соціалізації особистості, інтеграції змісту освіти, розвитку творчого мислення учнів, обґрунтуванні умов самореалізації учня і вчителя, гуманізації взаємин між педагогом та вихованцями.

Ідеї Дьюї Джон справили значний вплив на педагогічну практику і теорію не лише в США, а й багатьох країн світу. Такі новації в українській школі 20-х років, як метод проектів і комплексна система навчання, теж основувалися на педагогіці Дьюї Джона.

Науково-експертна діяльність

Хоча Дьюї найбільше відомий публікаціями в галузі освіти, він писав на інші теми, такі як досвід, природа, мистецтво, логіка, демократія й етика.

У 1949 р. став співавтором серії статей по епістемології «Пізнання і пізнане» спільно з Артуром Ф. Бентлі.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

У 1919 р. став одним із засновників Нової школи соціальних досліджень в Нью-Йорку.

Стояв на чолі «Ліги незалежної політичної дії».

Під час Другої світової війни виступав проти ідеології нацизму, зокрема, проти насильства над педагогікою в Третьому рейху.

Основні праці

Автор більш як 30 книг и 900 наукових статей з педагогіки, філософії, естетики, соціології.

Роботи, у яких відбито результати педагогічних роздумів і досліджень, проведених Дж.Дьюї в експериментальній школі – “Школа і суспільство” (1899), “Дитина і програма навчання” (1902). Одночасно його глибоко цікавлять проблеми психології, етики. Цим проблемам присвячені його праці: “Психологія” (1886), “Вивчення етики” (1894), “Психологія і суспільна практика” (1901).

“Логіка, теорія дослідження” (1938), “Свобода і культура” (1940), “Освіта сьогодні” (1940), “Школа майбутнього” (1940), “Проблеми людини” (1946).

“Школа і дитина” (1906), “Етика” (1908), “Як ми мислимо?” (1910), “Школи майбутнього” (1915), “Нариси з експериментальної логіки” (1916), “Демократія і освіта” (1916) та ін.

Джон Дьюї написав низку впливових робіт з філософії, освіти та психології. Деякі з його найвідоміших творів включають "Демократія та освіта", "Проблеми людської природи та поведінки" та "Моральні принципи в освіті".

Свої педагогічні погляди Джон Дьюї виклав у працях «Моє педагогічне кредо» (1897) і «Школа і суспільство» (1899), де сповідуванні ним ідеї педоцентризму (руссоїзму) набули оновленого звучання і вираження у поняттях прагматичної філософії, що виявилося актуальним в умовах індустріальної епохи.

Свою теорію естетики Дж. Дьюї розкриває через поняття досвіду, визначення якого можна зустріти в фундаментальних роботах автора, таких як «Досвід, природа і мистецтво» (1925) і «Мистецтво як досвід» (1934).

Родинні зв’язки

Дьюї одружився на Алісі Чіпман у 1886 році, незабаром після того, як Чіпман одержала докторський ступінь в Мічиганському університеті. У них було шестеро дітей: Фредерік Арчибальд Дьюї, Евелін Риггс Дьюї, Морріс (померлий молодим), Гордон Чіпман Дьюї, Люсі Еліс Чіпман Дьюї і Джейн Мері Дьюї. Еліс Чіпман померла в 1927 році у віці 68 років. Ослаблена малярією під час поїздки до Туреччини в 1924 р. і серцевим нападом під час поїздки в Мехіко в 1926 році, вона померла від церебрального тромбозу 13 липня 1927 року. Дьюї 11 грудня 1946 року одружився на Естель Роберті Ловиц Грант, давній подрузі і компаньйонці. За наполяганням Роберти пара усиновила двох братів і сестер, Льюїса (зміненого на Джона-молодшого) і Ширлі.

Додаткові відомості

Довідка

Дьюї Джон (іноз. Diui Dzhon) - американський педагог, філософ, психолог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму, .

Місце народження - , (20.10.1859 - 01.06.1952).

Місце навчання - .

Місце роботи - , .

Напрями діяльності - філософія, педагогіка, психологія.

Найвизначніші праці - .

Основні нагороди - .

Науковий напрям - психологія, освіта.

Автор

Дічек Н. П., Чала Н. В., Золотаренко Т. О.

Оприлюднено: ..2025

Останні зміни: ..2025

Модератор: Литовченко О. В.