Школа Женевська
| Школа Женевська | |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва (ориг.) | |
| Назва (перекл.) | |
| Галузь науки | |
| Об’єкт досліджень | |
| Розташування (країна) | |
| Дата заснування (період існування) | |
| Засновник (очільник) | |
| Представники | |
| Вебсайт | |
Школа Женевська- лінгвістична школа, одна з найвідоміших мовознавчих шкіл першої половини XX ст.
Історична довідка
Заснування
Ш. ж., назва якої існує від 1908 р., виростала на ідеях Ф. де Соссюра та наук, традиціях Женевського ун-ту, у якому вчений працював з 1891 р.
Характеристика
Очільник
Засновником Ш. ж. е швейцарський мовознавець Ф. де Соссюр
Засадничі ідеї
Науковці досліджували питання про співвідношення ідеального й соціального в явищах мови та мовлення. Соссюр досліджував онтологічну сутність мови як семіотичної системи. Характеристику суспільної природи мови науковець подає у праці «Курс загальної лінгвістики» (1916), що виявила психол. соціологізм його концепції через опозицію «соціальне в мові» - «індивідуальне в мові». Ф. де Соссюра визнано засновником соціо¬логічного напряму в мовознавстві. Новаторство Ф. де Соссюра полягало в розкритті семіологічного характеру соціального та соціокультурного в мові: мовознавство визнано галуззю семіології, висунуто вимогу вивчення мови як ін. суспільних явищ, серед яких - звичаї, повір’я, формули ввічливості тощо.
Видатні представники
Ш. Баллі, А. Сеше, С. Карцевський, А. Фрей, Р. Годель та ін.
Джерела
- 1. Махінов В. М. Женевська лінгвістична школа про теоретичні засади формування мовної особистості // Наукові записки Національного педа¬гогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Сер.: «Педагогічні та історичні науки». 2013. Вип. 113. С. 142—148.
Автори
Статус гасла: Потребує редагування
Остання зміна: 07.03.2024
Оприлюднено: 24.04.2026
Модератор: Redactor
