Максимович Михайло Олександрович
Максимович Михайло Олександрович - (іноз. ) - видатний український науковець, енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, поет, фольклорист, філолог, архівознавець, природознавець.
| Максимович Михайло Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Ім’я особи | Максимович Михайло Олександрович
(іноз. ) |
| Інші прізвища | |
| Роки життя | 03.09.1804 - 10.11.1973 |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Вчене звання | ординарний професор |
| Напрями діяльності | |
| Наукова школа | |
| Місце народження | с. Тимківщина, Полтавська губернія |
| Місце смерті | х. Михайлова Гора, Полтавська губернія |
| Поховання | х. Михайлова Гора, поблизу с. Прохорівки |
| Alma mater | Московський університет |
| Magnum opus | |
| Відзнаки | |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/ |
Життєпис
Михайло Максимович народився 3 вересня 1804 р. на хуторі Тимківшина (тепер с. Богуславець) Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської обл.) в сім’ї маломаєтних дворян.
Батько Максимович Олександр Іванович (1782—1851) і мати Тимківська Гликерія Федорівна (1788—1834) – вихідці із старшинських козацьких родів, нобілітованих у дворянство.
Батько походив із військовослужбовців, був сільським суддею, переймався архітектурою. Мати мала п’ятьох братів і двох сестер. Усі брати закінчили Московський університет; двоє з них – Ілля та Роман – були професорами.
Освіта
Початкову освіту Михайло здобув у церковнопарафіяльній школі Благовіщенського жіночого монастиря в Золотоноші (до 1811). Тут він вивчив грамоту, часословець і псалтир. Згодом навчався у свого дядька, доктора права, професора Харківського університету Тимківського Іллі Федоровича в маєтку Туранівцях «началам разных наук и по-латыни». Саме дядько й «заронив у душу хлопчика перші зерна любові до філософії та взагалі до науки».
Наприкінці 1812 р. Михайла віддали до Новгород-Сіверської гімназії, засновником якої був Тимківський І. Ф., а директором – його тесть, статський радник Халанський І. І. Тут він серйозно захопився природничими науками, зокрема ботанікою, ознайомився з творчістю Ломоносова М. В., Жуковського В. А.
У 1819 р. Максимович М. О. закінчив гімназійний курс, виголосивши на публічному екзамені промову про історію освіти.
Цього ж року він переїхав до москви до свого дядька Тимківського Р. Ф., професора грецької та римської словесності Московського університету.
Вищу освіту племінникові допомогли здобути Роман Федорович та інший дядько – Єгор Федорович, чиновник міністерства закордонних справ.
У 1819 р. Михайла зараховують «казеннокоштним» студентом словесного (філологічного) відділення Московського університету, а через два роки він переходить на природничо-математичний факультет.
У 1823 р. закінчив Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний).
Залишився при університеті для науково-академічної праці, викладав ботаніку.
У 1827 р. Максимович М. О. склав магістерський іспит, успішно захистив дисертацію на тему «О системах растительного царства» і здобув науковий ступінь магістра (кандидата) природознавства.
У 1833 р. одержав науковий ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету.
Діяльність
Педагогічна діяльність
Просвітитель прагнув втілити в життя свій план удосконалення освіти в країні. Суть цього задуму полягала в розширенні можливості щодо отримання освіти всіма без винятку верствами населення. Обов’язковою умовою була відміна тілесних покарань. Важливим пунктом – усіляке сприяння розвиткові української науки, в тому числі історії, мовознавства, а також етнографії, фольклористики та ін. Максимович мав намір укласти український словник, видати нове зібрання українських пісень, підготувати українську енциклопедію.
Науково-експертна діяльність
Міжнародне співробітництво
Політична, громадська та волонтерська діяльність
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
Основні праці
Протягом 11 років (1823–1834) Михайло Олександрович опублікував понад 100 власних праць.
Серед них: «О системе растительного царства» (1823), підручник для студентів «Главные основания зоологии или науки о животных» (1824), «Основания ботаники. Органология растений» (1828), «Систематика растений. Основания ботаники» (1831).
Його «Ботаника» вважалась найкращою на той час, була настільною книжкою всіх природознавців росії, а в Московському університеті – основним навчальним посібником.
Праці вченого поширювались у Варшаві, Берліні та інших містах Європи. Слід згадати його літературно-лінгвістичні дослідження цього періоду: «Мнение о малороссийском языке и правописании оного» (1829), три книги альманахів «Денница» (1830–1834); одну з перших природничих книжок для народу «Книгу Наума о великом божьем мире» (1833), яка витримала 12 видань; «Размышление о природе» (1833).
Характерною особливістю праць М. О. Максимовича було те, що в них виявився його талант і філософа й мислителя; адже розробка проблем природознавства потребувала їх осмислення, що неминуче спонукало до філософії.
Досягнення
Визнання
Нагороди
Родинні зв’язки
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Довідка
Максимович Михайло Олександрович (іноз. ) - в, .
Місце народження - , Україна (..1804 - 10.11.).
Місце навчання - .
Місце роботи - Київ, Одеса, Кам'янець-Подільський, Україна, Прага, Чехія.
Напрями діяльності - .
Найвизначніші праці - .
Основні нагороди - .
Науковий напрям - .
Пов’язані статті УЕЕО
Джерела
Автор
Оприлюднено: 20.06.2024
Останні зміни: 04.07.2025
Модератор: Литовченко О. В.
