Етичні положення

Етичні положення

Процес рецензування

123123

Попередження плагіату

Редакція визначає явище плагіату наступним чином: Плагіат (англ. plagiarism) – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Самоплагіат (англ. self-plagiarism) – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.

Текстовий плагіат – повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт та ін.

Дії, що характеризують процес плагіату:

• видавання чужої роботи за власну;
• копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці;
• умисне упущення посилання зі списку джерел;
• надання невірних даних про джерело (наприклад «бите» посилання);
• зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело;
• копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті.

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

• точне копіювання без змін (Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів;
• копіювання зі змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації (із перестановкою слів, заміною літер, цифр);
• наслідування стилю;
• переклад з іншої мови;
• запозичення ідеї.

Процедура:

1. Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються виконавчим редактором на унікальність за допомогою сервісу пошуку текстових збігів Unicheck на етапі первинного розгляду.
2. У випадках виявлення плагіату матеріал відхиляється.
3. Усю відповідальність за вірогідність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).