мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''! Стаття на редагуванні''' ''(запланований обсяг 19 сторінок)'' | '''! Стаття на редагуванні''' ''(запланований обсяг 19 сторінок)'' | ||
'''Закон базисної організації компетентностей''' – базисна організація компетентностей є системною єдністю п’яти фундаментальних видів компетентностей – інтелектуально-знаннєвого, ціннісно-орієнтаційного, творчо-інноваційного, діалого-консенсусного та художньо-творчого, що відповідно пов’язані з основними видами соціально-культурної інформації – знаннями, цінностями, проектами, консенсусами і художніми образами. | '''Закон базисної організації компетентностей''' – базисна організація компетентностей є системною єдністю п’яти фундаментальних видів компетентностей – інтелектуально-знаннєвого, ціннісно-орієнтаційного, творчо-інноваційного, діалого-консенсусного та художньо-творчого, що відповідно пов’язані з основними видами соціально-культурної інформації – знаннями, цінностями, проектами, консенсусами і художніми образами. | ||
'''Зміст'''<br> | |||
Закон базисної організації компетентностей<br> | Закон базисної організації компетентностей<br> | ||
Актуалізація проблеми<br> | Актуалізація проблеми<br> | ||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
Автори<br> | Автори<br> | ||
'''''Актуалізація проблеми''''' | |||
'''''Актуалізація проблеми'''''<br> | |||
Цивілізаційний поступ людства висунув на порядок денний забезпечення ефективного безперервного навчання людини впродовж життя (англ. lifelong learning) від народження. Таке навчання має результативно формувати її діяльнісні здатності, тобто компетентності. Отже, застосування в освіті компетентнісного підходу, реалізація результатної парадигми та концепції вимірюваної якості, використання європейських і національних рамок кваліфікацій, відповідних рекомендацій, стандартизованого опису освітніх і кваліфікаційних рівнів тощо з огляду на компетентності людини актуалізують теоретичну і практичну проблему закономірної організації останніх. Домінуюча нині емпірична ідентифікація ключових (загальних і спеціальних) компетентностей не забезпечує системності, необхідної ясності, точності й надійності, відтак не запобігає їх довільності, суперечливості та ситуативності, що й спостерігається на практиці.<br> | Цивілізаційний поступ людства висунув на порядок денний забезпечення ефективного безперервного навчання людини впродовж життя (англ. lifelong learning) від народження. Таке навчання має результативно формувати її діяльнісні здатності, тобто компетентності. Отже, застосування в освіті компетентнісного підходу, реалізація результатної парадигми та концепції вимірюваної якості, використання європейських і національних рамок кваліфікацій, відповідних рекомендацій, стандартизованого опису освітніх і кваліфікаційних рівнів тощо з огляду на компетентності людини актуалізують теоретичну і практичну проблему закономірної організації останніх. Домінуюча нині емпірична ідентифікація ключових (загальних і спеціальних) компетентностей не забезпечує системності, необхідної ясності, точності й надійності, відтак не запобігає їх довільності, суперечливості та ситуативності, що й спостерігається на практиці.<br> | ||
Тож, постає потреба у з’ясуванні на найзагальнішому (фундаментальному) рівні базисної організації компетентностей, виявлення їх фундаментальних (канонічних) видів і сутнісних співвідношень.<br> | Тож, постає потреба у з’ясуванні на найзагальнішому (фундаментальному) рівні базисної організації компетентностей, виявлення їх фундаментальних (канонічних) видів і сутнісних співвідношень.<br> | ||
Узагальнення дотичних до проблеми системних досліджень дає змогу однозначно вирішити згадане питання, строго теоретично обґрунтувати, емпірично підтвердити і практично застосувати закон базисної організації компетентностей. [1-20]. | Узагальнення дотичних до проблеми системних досліджень дає змогу однозначно вирішити згадане питання, строго теоретично обґрунтувати, емпірично підтвердити і практично застосувати закон базисної організації компетентностей. [1-20]. | ||
'''''Обґрунтування, моделювання і формулювання закону'''''<br> | |||
Методологія розв’язання проблеми спирається на комплекс наступних ключових понять і термінів, що мають необхідне та достатнє сутнісне й системне, зокрема авторське, розроблення для цілей цієї статті використовуються в таких значеннях [1-10; 14]. | Методологія розв’язання проблеми спирається на комплекс наступних ключових понять і термінів, що мають необхідне та достатнє сутнісне й системне, зокрема авторське, розроблення для цілей цієї статті використовуються в таких значеннях [1-10; 14]. | ||
| Рядок 44: | Рядок 45: | ||
''Закон'' – категорія, що відображує ''істотні, необхідні, стійкі'' зв’язки між явищами реального світу.<br> | ''Закон'' – категорія, що відображує ''істотні, необхідні, стійкі'' зв’язки між явищами реального світу.<br> | ||
Поняття «фундаментальний», «базисний», «основний», «ключовий», «універсальний», «канонічний», «елементарний» – ''синонімічні, однорядкові.'' | Поняття «фундаментальний», «базисний», «основний», «ключовий», «універсальний», «канонічний», «елементарний» – ''синонімічні, однорядкові.'' | ||
!Стаття на редагуванні (запланований обсяг 19 сторінок) | |||
===Автор===<br> | ===Автор===<br> | ||
Луговий В. І., Таланова Ж. В., Слюсаренко О. М. | Луговий В. І., Таланова Ж. В., Слюсаренко О. М. | ||
Версія за 19:53, 31 липня 2025
Закон базисної організації компетентностей
! Стаття на редагуванні (запланований обсяг 19 сторінок)
Закон базисної організації компетентностей – базисна організація компетентностей є системною єдністю п’яти фундаментальних видів компетентностей – інтелектуально-знаннєвого, ціннісно-орієнтаційного, творчо-інноваційного, діалого-консенсусного та художньо-творчого, що відповідно пов’язані з основними видами соціально-культурної інформації – знаннями, цінностями, проектами, консенсусами і художніми образами.
Зміст
Закон базисної організації компетентностей
Актуалізація проблеми
Обґрунтування, моделювання і формулювання закону
Прикладні наслідки закону
Емпіричні підтвердження закону
Практичні застосування закону
Висновки
Джерела
Автори
Актуалізація проблеми
Цивілізаційний поступ людства висунув на порядок денний забезпечення ефективного безперервного навчання людини впродовж життя (англ. lifelong learning) від народження. Таке навчання має результативно формувати її діяльнісні здатності, тобто компетентності. Отже, застосування в освіті компетентнісного підходу, реалізація результатної парадигми та концепції вимірюваної якості, використання європейських і національних рамок кваліфікацій, відповідних рекомендацій, стандартизованого опису освітніх і кваліфікаційних рівнів тощо з огляду на компетентності людини актуалізують теоретичну і практичну проблему закономірної організації останніх. Домінуюча нині емпірична ідентифікація ключових (загальних і спеціальних) компетентностей не забезпечує системності, необхідної ясності, точності й надійності, відтак не запобігає їх довільності, суперечливості та ситуативності, що й спостерігається на практиці.
Тож, постає потреба у з’ясуванні на найзагальнішому (фундаментальному) рівні базисної організації компетентностей, виявлення їх фундаментальних (канонічних) видів і сутнісних співвідношень.
Узагальнення дотичних до проблеми системних досліджень дає змогу однозначно вирішити згадане питання, строго теоретично обґрунтувати, емпірично підтвердити і практично застосувати закон базисної організації компетентностей. [1-20].
Обґрунтування, моделювання і формулювання закону
Методологія розв’язання проблеми спирається на комплекс наступних ключових понять і термінів, що мають необхідне та достатнє сутнісне й системне, зокрема авторське, розроблення для цілей цієї статті використовуються в таких значеннях [1-10; 14].
Система (організація) – цілісність, що характеризується складом і структурою.
Структура – спосіб взаємозв’язку складників системи/організації.
Інформація – образно-знакове відображення, дериват (похідна) і детермінанта (чинник) організації/самоорганізації в неживій і живій природі, у людській психіці теж (невід’ємний атрибут організованої, відтак функціональної природи: найпростішими знаками, що є елементарними неоднорідностями, «0» і «1», або «є» і «немає» тощо, можна інформаційно оцифрувати/відобразити весь світ з усіма нюансами).
Соціально-культурна інформація – інформація, що (на відміну від біолого-генетичної) пов’язана із зажиттєвою людською діяльністю, породжена останньою та їі породжує.
Компетентності – здатності до діяльності / діяльнісні здатності; зажиттєво інформаційно сформовані діяльнісні новоутворення людини (формуються в процесі інформаційно програмованої діяльності).
Діяльність – цілеспрямована людська активність.
Суб’єкт – джерело, носій діяльності, іманентно унікальний.
Об’єкт – предмет, мішень діяльності.
Квазіоб’єкт – уявний образ (проєкт) неіснуючого, нового об’єкта з метою його реалізації.
Квазісуб’єкт – уявний (художній) образ реально неіснуючого ілюзорного суб’єкта.
Навчання – будь-яке зажиттєве засвоєння інформації.
Освіта – цілеспрямоване (організоване) передавання інформації (у межах поколінь і між ними).
Результати навчання – зажиттєво набуті здатності (компетентності), які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після навчання.
Здатність як компетентність передовсім означає, що особа спроможна засвоювати та/або створювати відповідний інформаційний продукт у діяльнісний спосіб.
Психіка – система механізмів сприйняття, перероблення (продукування) інформації та її втілення в програми діяльності.
Закон – категорія, що відображує істотні, необхідні, стійкі зв’язки між явищами реального світу.
Поняття «фундаментальний», «базисний», «основний», «ключовий», «універсальний», «канонічний», «елементарний» – синонімічні, однорядкові.
!Стаття на редагуванні (запланований обсяг 19 сторінок)
===Автор===
Луговий В. І., Таланова Ж. В., Слюсаренко О. М.