Українська електронна енциклопедія освіти

Версія за 19:51, 13 червня 2025

Грінченко Борис Дмитрович

Грінченко Борис Дмитрович - (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.

Грінченко Борис Дмитрович

Ім’я особи	Грінченко Борис Дмитрович (іноз. Hrinchenko Borys)
Інші прізвища	Чайченко В., Яворенко Л., Вартовий П., Вільхівський Б., Перекотиполе, Гречаник
Роки життя	27.03.1863 - 23.04.1910
Науковий ступінь
Вчене звання
Напрями діяльності	письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець
Наукова школа	освіта, література
Місце народження	хутір Вільховий Яр, Харківська губернія
Місце смерті	Оспедалетті, Італія
Поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
Magnum opus	Словарь української мови
Відзнаки
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/

Життєпис

Грінченко Борис Дмитрович народився 27 листопада 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківський район Харківської області) неподалік від Харкова у дрібномаєтній зрусифікованій дворянській сім’ї.

Освіта

В одинадцятирічному віці Грінченко Б. вступив до Харківського реального училища. У 1874—1879 рр. навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками. Під час навчання у Харківському реальному училищі в 1879 р. був заарештований за підозрою у поширенні нелегальної літератури, після звільнення виключений з училища без права здобуття освіти у будь-якому іншому навчальному закладі. У 1881 р. екстерном склав іспит на народного вчителя при Харківському університеті.

Діяльність

У 1881-1886 рр. - вчителював у селах Харківщини. У 1886-1887 рр. - працював статистиком Херсонської губернії управи. З 1887-1893 рр. - викладав на Катеринославщині в однокласній земській школі с. Олексіївна, що знаходилась на території економії відомої освітньої діячки Алчевської Х., таємно навчав учнів української грамоти, а також ознайомлював їх з історією та географією рідного краю, з творчістю найкращих представників національної літератури. У 1894-1899 рр. працював на різних посадах у Чернігівській губернії земській управі.

Педагогічна діяльність

Наукова діяльність

Науково-експертна діяльність

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Досягнення

Визнання

Нагороди

Родинні зв’язки

Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.

У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Грінченко Борис Дмитрович (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.
Місце народження - хутір Вільховий Яр, Харківська губернія (27.03.1863 - 23.04.1910).
Місце навчання - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.
Місце роботи - .
Напрями діяльності - педагог, письменник, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець.
Найвизначніші праці - Словарь української мови.
Основні нагороди - .
Науковий напрям - освіта, література.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

Автор

Антонець Н. Б., Якобчук Н. О.

Оприлюднено: ..2025

Останні зміни: ..2025

Модератор: Литовченко О. В.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 |Місяць народження=03
 |Рік народження=1863
-|Місце народження=хутір Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки, Харківська область
+|Місце народження=хутір Вільховий Яр, Харківська губернія
 |День смерті=23
 |Місяць смерті=04
 |Рік смерті=1910
-|Місце смерті=Оспедалетті, Королівство Італія
+|Місце смерті=Оспедалетті, Італія
 |Поховання=Байкове кладовище
 |Стать=ч
 |Alma mater=Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
-|Magnum opus=
+|Magnum opus=Словарь української мови
 |Місце діяльності=
 |Напрями діяльності=письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 ===Освіта===
-У 1874—1879 роках навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками. За поширення заборонених царським урядом видань його заарештували і кілька місяців тримали в ув'язненні.
+В одинадцятирічному віці Грінченко Б. вступив до Харківського реального училища.
+У 1874—1879 рр. навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками. Під час навчання у Харківському реальному училищі в 1879 р. був заарештований за підозрою у поширенні нелегальної літератури, після звільнення виключений з училища без права здобуття освіти у будь-якому іншому навчальному закладі.
+У 1881 р. екстерном склав іспит на народного вчителя при Харківському університеті.
 ===Діяльність===
+У 1881-1886 рр. - вчителював у селах Харківщини.
+У 1886-1887 рр. - працював статистиком Херсонської губернії управи.
+З 1887-1893 рр. - викладав на Катеринославщині в однокласній земській школі с. Олексіївна, що знаходилась на території економії відомої освітньої діячки Алчевської Х., таємно навчав учнів української грамоти, а також ознайомлював їх з історією та географією рідного краю, з творчістю найкращих представників національної літератури.
+У 1894-1899 рр. працював на різних посадах у Чернігівській губернії земській управі.
 ====Педагогічна діяльність====
@@ Рядок 65: / Рядок 72: @@
 ===Родинні зв’язки===
+Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.
+У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
+Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.
 ===Додаткові відомості===
@@ Рядок 80: / Рядок 91: @@
 <blockquote>'''[[Прізвище::Грінченко]] [[Ім’я::Борис]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''іноз. [[Name::Hrinchenko Borys]]'') - [[Дефініція::український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч]].
-Місце народження - [[Місце народження::хутір Вільховий Яр]], [[Місце народження::Харківська область]] ([[День народження::27]].[[Місяць народження::03]].[[Рік народження::1863]] - [[День смерті::23]].[[Місяць смерті::04]].[[Рік смерті::1910]]).
+Місце народження - [[Місце народження::хутір Вільховий Яр]], [[Місце народження::Харківська губернія]] ([[День народження::27]].[[Місяць народження::03]].[[Рік народження::1863]] - [[День смерті::23]].[[Місяць смерті::04]].[[Рік смерті::1910]]).
 Місце навчання - [[Alma mater::Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна ]].
@@ Рядок 88: / Рядок 99: @@
 Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагог]], [[Напрями діяльності::письменник]], [[Напрями діяльності::літературознавець]],  [[Напрями діяльності::лексикограф]],  [[Напрями діяльності::етнограф]],  [[Напрями діяльності::перекладач]],  [[Напрями діяльності::видавець]].
-Найвизначніші праці - [[Magnum opus::]].
+Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Словарь української мови]].
 Основні нагороди - [[Відзнаки::]].