Дослідницька діяльність

Дослідницька діяльність - (англ. Дослідницька діяльність) - 1) специфічна діяльність, що регулюється свідомістю та активністю особистості і спрямовується на задоволення її пізнавальних та інтелектуальних потреб у отриманні нового знання; 2) у сфері освіти – діяльність закладу освіти, спрямована на проведення наукових досліджень з метою отримання та використання нових знань, а також здійснення технічних і науково-технічних розробок; 3) процес, що спрямовується на виявлення конкретних способів і засобів дій, постановку проблеми, визначення об’єкта дослідження, проведення експерименту, опис та пояснення фактів, отриманих під час експерименту, формування гіпотези, передбачення і перевірку отриманого знання тощо.

Зміст дослідницької діяльності у сфері освіти полягає у проведенні наукових досліджень для отримання та використання нових знань, а також у здійсненні технічних і науково-технічних розробок. Дослідницька діяльність часто ототожнюється з термінами «навчально-дослідницька діяльність», «науково-дослідницька діяльність», «дослідницька робота» та «дослідження», але кожен з цих термінів має свої особливості.

Навчально-дослідницька діяльність

Навчально-дослідницька діяльність – це спеціально організована пізнавальна творча діяльність, що за своєю структурою відповідає науковій діяльності. Вона характеризується цілеспрямованістю, предметністю, вмотивованістю та свідомістю, а її результатом є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, а також суб’єктивно нових для учнів або студентів знань та способів діяльності. Метою навчально-дослідницької діяльності є набуття учнями або студентами функціональних навичок здійснення дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвитку дослідницьких здібностей та активізації особистісної позиції в освітньому процесі.

Основні етапи

1. постановка проблеми;
2. вивчення теорії з означеної проблеми;
3. добір методик дослідження і практичне оволодіння ними;
4. збір власного матеріалу;
5. аналіз та узагальнення зібраного матеріалу;
6. науковий коментар;
7. власні висновки.

Науково-дослідницька діяльність

Науково-дослідницька діяльність визначається як: індивідуальна і колективна взаємодія вчених з питань збагачення і розвитку культури та цивілізації за допомогою об’єктивного і системного знання про світ, людину і її діяльність; робота педагогів-дослідників, які займаються обґрунтуванням (проєктуванням, конструюванням) оптимально функціонуючих навчально-виховних систем на кожному рівні освіти; діяльність, спрямована на отримання і застосування нових знань, у тому числі фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Існують різні види наукових досліджень, зокрема наукове педагогічне дослідження – це процес формування нових педагогічних знань, вид пізнавальної діяльності, спрямованої на відкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку. Розрізняють три рівні наукових досліджень:

1. емпіричний – установлення нових фактів у педагогічній науці;
2. теоретичний – висунення і формування основних, загальних педагогічних закономірностей, що дають змогу пояснити раніше відкриті факти й передбачити їх майбутній розвиток;
3. методологічний – на базі емпіричних і теоретичних досліджень формуються загальні принципи і методи дослідження педагогічних явищ, побудови теорій тощо.

Експеримент як метод дослідження

Основним загальнонауковим методом дослідження є експеримент – комплексний метод дослідження, що забезпечує об’єктивну і доказову перевірку визначеної на початку дослідження гіпотези і дає змогу з’ясувати необхідні умови реалізації запропонованої інновації. Його суть полягає в активній теоретико-практичній діяльності експериментатора.

Існують такі види експерименту:

природний – здійснюється в реальних умовах діяльності людини, де досліджувані не знають про те, що їх вивчають; лабораторний – здійснюється в штучних умовах, де експериментатор має можливість доцільно добирати параметри, штучно створювати умови для забезпечення наукової чистоти експерименту; констатувальний (діагностичний) – спрямований на діагностування ситуації, виявлення характеру і рівня функціонування системи або її окремих елементів і зв’язків; формувальний (перетворювальний) – зорієнтований на вивчення і перетворення динаміки розвитку педагогічних явищ у процесі активного впливу дослідника на умови виконання діяльності, що дає змогу прогнозувати подальший розвиток досліджуваних властивостей на засадах цілеспрямованої змістової взаємодії учасників освітнього процесу.

До етапів педагогічного експерименту відносять:

1. підготовчий;
2. безпосереднє проведення експерименту;
3. завершальний (підведення підсумків експерименту).

Для проведення експерименту застосовується відповідний інструментарій (сукупність методів, засобів, процедур перетворювальної діяльності), що має відповідати вимогам валідності, надійності, зручності використання, відповідності меті пошуку, достатності для розв’язання поставлених завдань.

Джерела

1. Про фахову передвищу освіту: Закон України від 06 червня 2019 року № 2745-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19.
2. Про вищу освіту: Закон України від 09 серпня 2019 року № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.
4. Сисоєва С.О., Кристопчук Т.Є. Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти: навчально-методичний посібник. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 460 с.

Довідка

Дослідницька діяльність (англ. - Research Activity) - 1) специфічна діяльність, що регулюється свідомістю та активністю особистості і спрямовується на задоволення її пізнавальних та інтелектуальних потреб у отриманні нового знання; 2) у сфері освіти – діяльність закладу освіти, спрямована на проведення наукових досліджень з метою отримання та використання нових знань, а також здійснення технічних і науково-технічних розробок; 3) процес, що включає виявлення конкретних способів і засобів дій, постановку проблеми, визначення об’єкта дослідження, проведення експерименту, опис та пояснення фактів, отриманих під час експерименту, формування гіпотези, передбачення і перевірку отриманого знання тощо..

Автор

Радкевич В. О.

Оприлюднено: 28.04.2025

Останні зміни: 28.04.2025

Модератор: Радкевич О.П.