Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
}} | }} | ||
За класифікацією О. Є. Смоляк, | За класифікацією О. Є. Смоляк, персональні дані - це дані загального характеру (прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та специфічні дані (дані про стан здоров’я, історія хвороби, діагнози тощо; біометричні показники; етнічна належність; ставлення до релігії; переконання, належність до громадських об’єднань; ідентифікаційні коди чи номери; персональні символи; підпис; відбитки пальців, записи голосу, фотографії; дані про розмір зарплати або інші законні доходи, про вклади й рахунки в банках, нерухомість, зміст податкової декларації; кредитна історія; дані про судимість та інше. Під персональними даними розуміють також сукупність відомостей, що використовуються в службовій діяльності (роботі) відповідних державних та не державних органів для отримання інформації про суб’єкта (фізичну особу), що уможливлює її ідентифікацію. По-перше, це оперативні дані як основа для прийняття організаційних рішень або виконання певних адміністративних функцій; по-друге, це наукова або технічна інформація, що відображає результати експериментів, обстежень; по-третє, це інформація, що стосується конкретної людини, а саме: кредитна історія, історія хвороби, дані криміналістичного обліку, замовлення поїздок, прізвище та інші. | ||
Права фізичної особи на | Права фізичної особи на персональні дані - це права на регулювання використання інформації про себе в суспільних відносинах. За правовою природою права фізичної особи на власні персональні дані належать до особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття фізичної особи. Права на персональні дані є родовими відносно прав на власне зображення і такими, що посідають самостійне місце серед інших особистих немайнових прав, об’єкти яких містять інформаційний елемент (зокрема, право на особисте життя, індивідуальність, особисті папери тощо). | ||
Залежно від виду, | Залежно від виду, персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу Законом України «Про захист персональних даних» або відповідною особою. До конфіденційної інформації не належать персональні дані, що стосуються здійснення особою посадових або службових повноважень, пов'язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб’єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; припинення правовідносин між суб’єктом персональних даних та власником чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Концепція персональних даних як об’єкта правового захисту сформувалася порівняно недавно, хоча самі дані про людей збиралися століттями. У стародавніх суспільствах, таких як Єгипет чи Рим, інформація про громадян (наприклад, переписи населення) використовувалася для оподаткування та управління, але не розглядалася як щось, що потребує захисту. З появою друкарства та масового документообігу в Європі (XVI–XVII століття) почали формуватися передумови для систематизації особистих відомостей. | Концепція персональних даних як об’єкта правового захисту сформувалася порівняно недавно, хоча самі дані про людей збиралися століттями. У стародавніх суспільствах, таких як Єгипет чи Рим, інформація про громадян (наприклад, переписи населення) використовувалася для оподаткування та управління, але не розглядалася як щось, що потребує захисту. З появою друкарства та масового документообігу в Європі (XVI–XVII століття) почали формуватися передумови для систематизації особистих відомостей. | ||
Сучасне розуміння персональних даних виникло | Сучасне розуміння персональних даних виникло у XX столітті з розвитком інформаційних технологій та комп’ютеризації. Ключовим поштовхом стало усвідомлення ризиків, пов’язаних із масовим збором і обробкою даних у цифрову еру. | ||
===Передумови виникнення=== | ===Передумови виникнення=== | ||
Виникнення поняття | '''Виникнення поняття персональні дані пов’язане з кількома факторами''': | ||
#Технологічний прогрес: Розвиток комп’ютерів у середині XX століття | #Технологічний прогрес: Розвиток комп’ютерів у середині XX століття дав змогу зберігати й обробляти величезні обсяги інформації. | ||
#Соціальні зміни: Зростання бюрократії та потреба в ідентифікації громадян у державах із | #Соціальні зміни: Зростання бюрократії та потреба в ідентифікації громадян у державах із великою кількістю населення. | ||
#Правові ініціативи: Усвідомлення необхідності захисту приватності як фундаментального права людини, закріпленого, наприклад, у Загальній декларації прав людини (1948). | #Правові ініціативи: Усвідомлення необхідності захисту приватності як фундаментального права людини, закріпленого, наприклад, у Загальній декларації прав людини (1948). | ||
#Перші спроби законодавчого регулювання з’явилися в Європі. У 1970 році в німецькій землі Гессен був ухвалений один із перших законів про захист даних (Datenschutzgesetz), що стало прообразом сучасних норм. | #Перші спроби законодавчого регулювання з’явилися в Європі. У 1970 році в німецькій землі Гессен був ухвалений один із перших законів про захист даних (Datenschutzgesetz), що стало прообразом сучасних норм. | ||
Поточна версія на 22:52, 30 березня 2025
Персональні дані - (англ. Personal data) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
За класифікацією О. Є. Смоляк, персональні дані - це дані загального характеру (прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та специфічні дані (дані про стан здоров’я, історія хвороби, діагнози тощо; біометричні показники; етнічна належність; ставлення до релігії; переконання, належність до громадських об’єднань; ідентифікаційні коди чи номери; персональні символи; підпис; відбитки пальців, записи голосу, фотографії; дані про розмір зарплати або інші законні доходи, про вклади й рахунки в банках, нерухомість, зміст податкової декларації; кредитна історія; дані про судимість та інше. Під персональними даними розуміють також сукупність відомостей, що використовуються в службовій діяльності (роботі) відповідних державних та не державних органів для отримання інформації про суб’єкта (фізичну особу), що уможливлює її ідентифікацію. По-перше, це оперативні дані як основа для прийняття організаційних рішень або виконання певних адміністративних функцій; по-друге, це наукова або технічна інформація, що відображає результати експериментів, обстежень; по-третє, це інформація, що стосується конкретної людини, а саме: кредитна історія, історія хвороби, дані криміналістичного обліку, замовлення поїздок, прізвище та інші.
Права фізичної особи на персональні дані - це права на регулювання використання інформації про себе в суспільних відносинах. За правовою природою права фізичної особи на власні персональні дані належать до особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття фізичної особи. Права на персональні дані є родовими відносно прав на власне зображення і такими, що посідають самостійне місце серед інших особистих немайнових прав, об’єкти яких містять інформаційний елемент (зокрема, право на особисте життя, індивідуальність, особисті папери тощо). Залежно від виду, персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу Законом України «Про захист персональних даних» або відповідною особою. До конфіденційної інформації не належать персональні дані, що стосуються здійснення особою посадових або службових повноважень, пов'язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб’єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; припинення правовідносин між суб’єктом персональних даних та власником чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Історична довідка
Концепція персональних даних як об’єкта правового захисту сформувалася порівняно недавно, хоча самі дані про людей збиралися століттями. У стародавніх суспільствах, таких як Єгипет чи Рим, інформація про громадян (наприклад, переписи населення) використовувалася для оподаткування та управління, але не розглядалася як щось, що потребує захисту. З появою друкарства та масового документообігу в Європі (XVI–XVII століття) почали формуватися передумови для систематизації особистих відомостей.
Сучасне розуміння персональних даних виникло у XX столітті з розвитком інформаційних технологій та комп’ютеризації. Ключовим поштовхом стало усвідомлення ризиків, пов’язаних із масовим збором і обробкою даних у цифрову еру.
Передумови виникнення
Виникнення поняття персональні дані пов’язане з кількома факторами:
- Технологічний прогрес: Розвиток комп’ютерів у середині XX століття дав змогу зберігати й обробляти величезні обсяги інформації.
- Соціальні зміни: Зростання бюрократії та потреба в ідентифікації громадян у державах із великою кількістю населення.
- Правові ініціативи: Усвідомлення необхідності захисту приватності як фундаментального права людини, закріпленого, наприклад, у Загальній декларації прав людини (1948).
- Перші спроби законодавчого регулювання з’явилися в Європі. У 1970 році в німецькій землі Гессен був ухвалений один із перших законів про захист даних (Datenschutzgesetz), що стало прообразом сучасних норм.
Етапи розвитку
- До XX століття: Збір даних вівся вручну (реєстри, архіви) і не мав системного захисту.
- Середина XX століття: Поява комп’ютерів і баз даних зробила можливим масовий збір інформації, що викликало занепокоєння щодо приватності.
- 1970–1980-ті роки: Формування перших нормативних актів. У 1980 році ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) видала рекомендації щодо захисту персональних даних.
- 1995 рік: У ЄС ухвалено Директиву 95/46/ЄС — перший загальноєвропейський акт про захист даних.
- 2018 рік: Вступ у силу Загального регламенту про захист даних (GDPR) у ЄС, який став глобальним стандартом регулювання персональних даних.
Джерела
- Про захист персональних даних: Закон України N2 2297-УІ від 1 черв. 2010 р. // Офіційний вісник України. 2010. № 49. С. 199 (зі змін.; ост. ред. 9 черв. 2013 р.).
- Радкевич О. П. Цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.031 Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2014.243 с.
- Смоляк О. Є. Доступ до публічної інформації у контексті законодавчих новел // Митна справа. 2011. Вип. 2 (74). Ч. 2. С. 81-87.
- Дмитренко О. А. Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2010.210 с.
Автор
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 16.06.2024
Модератор: Радкевич О. П.
