Бех Іван Дмитрович

Бех Іван Дмитрович

Бех Іван Дмитрович - (іноз. Bech Ivan) - український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України.

Бех Іван Дмитрович
Ім’я особи	Бех Іван Дмитрович (іноз. Bech Ivan)
Інші прізвища
Дата і місце народження	09.10.1940, Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
Науковий ступінь	доктор психологічних наук
Вчене звання	професор, дійсний член НАПН України
Напрями діяльності	освіта, наука
Наукова школа
Alma mater	{{{Alma mater}}}
Magnum opus
Відзнаки
Вебсайт

Життєпис

Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

Освіта

У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького

Діяльність

Педагогічна діяльність

Педагогічна діяльність І.Д.Беха розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

Наукова діяльність

Наукова кар'єра І.Д.Беха розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток психологічної науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням І. Беха властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості. Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Н

Основні праці

Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.

Досягнення

Нагороди

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

Родинні зв’язки

Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

Автор

Оприлюднено: 14.10.2024

Останні зміни: 14.10.2024

Модератор: Redaktor