Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Новини

2025-07-21
Оновлення сайту
Переглянути
2025-07-03
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
2025-07-01
Завершення курсу "Українська електронна енциклопедія освіти: технології наповнення цифровим контентом"
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
Рядок 18: Рядок 18:


====Еволюція формування, становлення====
====Еволюція формування, становлення====
1. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки):
Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність.
2. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки):
З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту.
3. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки):
Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці.
4. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі):
Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами.
===Основні відомості===
===Основні відомості===
====Таксономія / Класифікація====
====Таксономія / Класифікація====
Вебометрія може бути класифікована за різними критеріями, що відображає її різнобічний характер і методологічний підхід. Класифікація вебометрії допомагає систематизувати її різноманітні напрямки дослідження. Хоча чітких і універсальних класифікацій не існує, можна виділити кілька основних підходів:
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями сучасної ергономіки: ''фізична'' (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними та біомеханічними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці; наприклад, робоча поза, розлади опорно-рушійного апарату, компоновка робочого місця, надійність, здоров’я тощо), ''когнітивна'' (вивчає такі психічні процеси, як сприйняття, пам’ять, прийняття рішень і їх вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи; наприклад, пізнавальна діяльність, прийняття рішень, взаємодія людини та цифрових систем, підготовка та безперервне навчання), ''організаційна'' (розглядає питання, пов’язані з оптимізацією СУТС, включаючи їх організаційні структури та процеси управління; наприклад, системи зв’язку між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу та управління), ''інформаційна'' (розглядає питання, пов’язані з кількісними та якісними характеристиками інформації, що формує особистість; наприклад, вплив змісту інформації на ефективність і безпеку її отримувача, оцінка небезпеки інформації для життя і діяльності людини, забезпечення ефективності обробки інформації, можливість захисту від неї або пом'якшення її негативного впливу, розвиток культури інформаційної безпеки, вирішення питань гармонізації можливостей людини та інформаційного середовища).  


''За об'єктом дослідження''
====Особливості====
 
Ергономічні основи когнітивної (пізнавальної) діяльності здобувача освіти (КДЗО) можна визначити таким чином: понятійно-категоріальний апарат КДЗО; ергономічні властивості системи навчальної діяльності та їх оцінювання; система управління КДЗО; закономірності системної організації психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; індивідуальні та групові психофізіологічні властивості учня, що впливають на когнітивний розвиток; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність КД; організація процесу діагностики та використання її результатів з метою управління КДЗО; удосконалення тестування когнітивних здібностей та оптимізація поточної КД здобувача освіти; побудова моделей КД; проектування та експлуатація ІКТ оцінювання КДЗО.
- Вебсайти: аналіз індивідуальних веб-ресурсів, їх структури, контенту та популярності.
 
- Вебсторінки: дослідження окремих сторінок, включаючи їх метадані та SEO (Search Engine Optimization)-параметри.


- Вебмережі: вивчення зв'язків між різними веб-сайтами, зворотних посилань та їх впливу на ранжування.
'''''Ергономічне оцінювання'''''


''За методологією''
СУТС характеризується такими ергономічними властивостями — керованість, обслуговуваність, освоюваність, життєздатність (у цифровому середовищі), життєстійкість (як по відношенню до СУТС, так і по відношенню до її людського складника). Ергономічний аналіз СУТС проводиться з практичною метою у вигляді ергономічного оцінювання та ергономічної експертизи з використанням оцінок: інтегральна (ергономічність), комплексні, групові, одиничні. Інтегральна оцінка обчислюється як сума зважених комплексних показників за шкалою [0,1] і використовується для рекомендацій щодо умов застосування об’єкту аналізу.
 
- Кількісна вебометрія: використання статистичних методів для вимірювання різних параметрів вебресурсів, таких як трафік, кількість зворотних посилань, рейтинг у пошукових системах.
 
- Якісна вебометрія: оцінка контенту, дизайну, доступності та користувацького досвіду вебсайтів.
 
- Соціальна вебометрія: дослідження соціальних медіа, їх впливу на інформаційні потоки та популярність контенту.
 
''За метою дослідження''
 
- Академічна вебометрія: аналіз вебресурсів освітніх установ, наукових публікацій, цитувань тощо.
 
- Комерційна вебометрія: дослідження вебсайтів з метою оцінки бізнес-потенціалу, маркетингових стратегій та конкурентоспроможності.
 
- Громадська вебометрія: аналіз впливу вебресурсів на суспільство, політику, культуру та інші аспекти життя.
 
''За типом даних''
 
- Статичні дані: інформація, що не змінюється з часом, наприклад, структура сайту, метадані.
 
- Динамічні дані: дані, що постійно оновлюються, такі як трафік, кількість відвідувачів, коментарі у соціальних мережах.
 
''За технологіями''
 
- Традиційна вебометрія: використання базових інструментів аналізу, таких як Google Analytics, для збору даних.
 
- Сучасна вебометрія: інтеграція новітніх технологій, таких як машинне навчання, штучний інтелект та великі дані.
 
====Особливості====
Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar.
 
Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості.


===Додаткові відомості===
===Додаткові відомості===
Рядок 87: Рядок 38:


====Цікаві факти і висловлювання====
====Цікаві факти і висловлювання====
"Те, що можна виміряти, можна покращити."
Пітер Друкер
====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Вебометрія]] ''' (''англ. - [[Name::Webometrics (Ranking Web of World Research Centers) ]]'') - [[Дефініція::1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.]].
<blockquote>'''[[Назва::Вебометрія]] ''' (''англ. - [[Name::Webometrics (Ranking Web of World Research Centers) ]]'') - [[Дефініція::1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.]].
Рядок 96: Рядок 44:
===Джерела===
===Джерела===


# Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування. Бібліотечний вісник. 2016. № 2. С. 3-10.
# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c.  
# Інформаційно-аналітична підтримка педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу: посібник / С. М. Іванова та ін.; за наук. ред. проф. О. М. Спіріна. К.: ФОП Ямчинський О.В., 2019. 157 с.
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. ''Advances in Intelligent Systems and Computing'' / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: <nowiki>https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33</nowiki>.  
# Тютюнник A. В., Грицеляк Б. I. Основні критерії і показники вебометричного рейтингу університетів світу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Вип. 38(6). С. 234-244. https://doi.org/10.33407/itlt.v38i6.902
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. ''Advances in Intelligent Systems and Computing''. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. <nowiki>https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494</nowiki>. P.5-43.
# Almind, T. C., Ingwersen, P. Informetric analyses on the world wide web: Methodological approaches to ‘webometrics’. Journal of Documentation 1997. 53(4), Р. 404–426. [https://doi.org/10.1108/EUM0000000007205 https://doi.org/10.1108/EUM000000000725].
# Search engines and alternative data sources in webometric research: An exploratory study. / Jalal, S. K., 2015. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 35(6). Р. 427–435. https://doi.org/10.14429/djlit.35.6.8883


===Автор===
===Автор===

Версія за 22:10, 23 грудня 2024

Ергономіка в освіті

Ергономіка в освіті
Гасло

Ергономіка в освіті(англ.) – розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи.

Історична довідка

Передумови виникнення / Заснування / Походження

Перше використання терміна "ергономіка" належить польському вченому W. Jastrzebowsky (1857). Як дисципліна, ергономіка виникла в роки Другої світової війни, коли зросла роль впливу людини на управління військовими системами, що все більш ускладнювалися. Після війни розвиток ергономіки продовжився в напрямі вирішення завдань цивільного характеру. У 1945 р. було створено перше товариство професійних ергономістів у Великій Британії, які об’єднались у 1949 р. у першу професійну асоціацію, а в 1959 р. було засновано Міжнародну ергономічну асоціацію (МЕА) для задоволення потреб у міжнародному співробітництві, головним чином у Європі.

Еволюція формування, становлення

Основні відомості

Таксономія / Класифікація

Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями сучасної ергономіки: фізична (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними та біомеханічними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці; наприклад, робоча поза, розлади опорно-рушійного апарату, компоновка робочого місця, надійність, здоров’я тощо), когнітивна (вивчає такі психічні процеси, як сприйняття, пам’ять, прийняття рішень і їх вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи; наприклад, пізнавальна діяльність, прийняття рішень, взаємодія людини та цифрових систем, підготовка та безперервне навчання), організаційна (розглядає питання, пов’язані з оптимізацією СУТС, включаючи їх організаційні структури та процеси управління; наприклад, системи зв’язку між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу та управління), інформаційна (розглядає питання, пов’язані з кількісними та якісними характеристиками інформації, що формує особистість; наприклад, вплив змісту інформації на ефективність і безпеку її отримувача, оцінка небезпеки інформації для життя і діяльності людини, забезпечення ефективності обробки інформації, можливість захисту від неї або пом'якшення її негативного впливу, розвиток культури інформаційної безпеки, вирішення питань гармонізації можливостей людини та інформаційного середовища).

Особливості

Ергономічні основи когнітивної (пізнавальної) діяльності здобувача освіти (КДЗО) можна визначити таким чином: понятійно-категоріальний апарат КДЗО; ергономічні властивості системи навчальної діяльності та їх оцінювання; система управління КДЗО; закономірності системної організації психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; індивідуальні та групові психофізіологічні властивості учня, що впливають на когнітивний розвиток; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність КД; організація процесу діагностики та використання її результатів з метою управління КДЗО; удосконалення тестування когнітивних здібностей та оптимізація поточної КД здобувача освіти; побудова моделей КД; проектування та експлуатація ІКТ оцінювання КДЗО.

Ергономічне оцінювання

СУТС характеризується такими ергономічними властивостями — керованість, обслуговуваність, освоюваність, життєздатність (у цифровому середовищі), життєстійкість (як по відношенню до СУТС, так і по відношенню до її людського складника). Ергономічний аналіз СУТС проводиться з практичною метою у вигляді ергономічного оцінювання та ергономічної експертизи з використанням оцінок: інтегральна (ергономічність), комплексні, групові, одиничні. Інтегральна оцінка обчислюється як сума зважених комплексних показників за шкалою [0,1] і використовується для рекомендацій щодо умов застосування об’єкту аналізу.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Вебометрія (англ. - Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)) - 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах..

Джерела

  1. ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c.
  2. Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. Advances in Intelligent Systems and Computing / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33.
  3. Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. Advances in Intelligent Systems and Computing. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494. P.5-43.

Автор


Оприлюднено: 17.12.2024

Останні зміни: 18.12.2024

Модератор: Литовченко О. В.

Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 1 11 8 959 403 575 66 343 284 386 544 213
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Ергономіка в освіті. Українська електронна енциклопедія освіти. 2025. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті (дата звернення: 1.грудень.2025).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2025, грудень 1). Ергономіка в освіті. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті.
І. Прізвище, І. Прізвище "Ергономіка в освіті," Українська електронна енциклопедія освіти, 2025. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті. Дата звернення: грудень 1, 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Ергономіка в освіті." Українська електронна енциклопедія освіти 1 грудень 2025. Веб. 1 грудень 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Ергономіка в освіті' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 1 грудень 2025) дата звернення 1 грудень 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. "Ергономіка в освіті." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення грудень 1, 2025. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. Ергономіка в освіті. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті> [Дата звернення 1 грудень 2025].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Ергономіка в освіті. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2025 [оновлено 2025 грудень 1; цитовано 2025 грудень 1]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ергономіка в освіті.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей