| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
7 вересня 1919 р. Полтавська міська управа запрошує його на посаду завідувача міського нижчого початкового училища імені князя Куракіна. | 7 вересня 1919 р. Полтавська міська управа запрошує його на посаду завідувача міського нижчого початкового училища імені князя Куракіна. | ||
У 1920 р. за дорученням Полтавського губернського відділу народної освіти України створив трудову колонію для неповнолітніх, схильних до правопорушень, і безпритульних дітей у селі Ковалівка під Полтавою. У 1921 р. колонії було присвоєно ім’я М. Горького, а в 1926 р. перевели до містечка Куряж під Харковом. | |||
З 1927 р. педагог поєднував роботу в колонії з організацією дитячої трудової комуни імені Ф. Е. Дзержинського у передмісті Харкова. У 1928–1935 рр. – її завідувач. | |||
У 1935–1937 рр. – Макаренко А. С. заступник начальника відділу трудколоній Народного Комісаріату внутрішніх справ УРСР у Києві. | |||
У 1936 р. за сумісництвом керував колонією для неповнолітніх у м. Бровари під Києвом. | |||
Із 1937 р. жив у Москві, провадив літературну і громадсько-педагогічну діяльність. | |||
==== Наукова діяльність ==== | ==== Наукова діяльність ==== | ||
У численних статтях і виступах Макаренко А. С. розповідав про шляхи реалізації своїх педагогічних ідей в умовах масової школи. Найважливішим результатом його новаторської педагогічної діяльності стало створення наукової методики виховної роботи з дитячим колективом на основі діяльнісного підходу, у якій поєднувалося навчання з продуктивною працею, моральним, фізичним й естетичним вихованням, забезпечувалася увага до формування і окремої особистості, і всього колективу. | |||
Він був новатором інтенсивної педагогіки, за технологією якої вихованці водночас були і вихователями, чому сприяла послідовна реалізація принципу демократичного самоврядування у колективі. | |||
До перевиховання асоціальної молоді підходив з гуманістичним прагненням знайти в кожному позитивні якості і розкрити творчий потенціал, реалізував виховний принцип «проєктувати найкраще в людині». | |||
Виявив педагогічну роль таких суспільних чинників як середовище, колектив, сім’я у формуванні особистості, встановив співвідношення мети й засобів виховання, зовнішніх і внутрішніх стимулів організації життя колективу й особи, окреслив основи етичної концепції, яку базував на ідеї суспільної відповідальності. | |||
Встановлюючи шляхи і методи виховання людини в колективі й «через» колектив, обґрунтував виховне значення таких педагогічних новацій як діяльність зведених загонів, «командирська педагогіка», принцип «перспективних ліній» у розвитку колективу, принцип «паралельної дії». Зміст свого педагогічного досвіду визначив принципом «якомога більше вимогливості до людини і якомога більше поваги до неї». | |||
Працюючи у виховних закладах, Макаренко А. С. здійснив масову ресоціалізацію дітей-правопорушників (понад 3000 осіб). | |||
Педагогічна творчість Макаренка стала складником реформаторських пошуків міжнародної педагогіки першої третини ХХ ст., а Макаренка визнано одним із класиків виховання світового рівня. | |||
====Науково-експертна діяльність==== | ====Науково-експертна діяльність==== | ||
| Рядок 69: | Рядок 92: | ||
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)==== | ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)==== | ||
===Основні праці=== | ===Основні праці=== | ||
«Педагогічна поема» (1933, 1935), «Прапори на баштах» (1938), «Марш 30 року» (1932). | |||
===Досягнення=== | ===Досягнення=== | ||
====Визнання==== | ====Визнання==== | ||
====Нагороди==== | ====Нагороди==== | ||
===Родинні зв’язки=== | ===Родинні зв’язки=== | ||
Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист. | Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист. | ||
Діти: | Діти: | ||
===Додаткові відомості=== | ===Додаткові відомості=== | ||
====Фотогалерея==== | ====Фотогалерея==== | ||
====Відеоматеріали==== | ====Відеоматеріали==== | ||
<br \> <br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> | |||
====Цікаві факти і висловлювання==== | ====Цікаві факти і висловлювання==== | ||
| Рядок 179: | Рядок 151: | ||
===Джерела=== | ===Джерела=== | ||
# | #Антонова О. Є. Педагогіка довжиною з життя. ''Інноваційність ідей А. С. Макаренка в педагогіці ХХІ століття'' : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк; Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2013. Розд. 1, параграф 1.2. С. 40–48. URL: <nowiki>http://eprints.zu.edu.ua/12464/1/1.pdf</nowiki> | ||
#Дічек Н. П. Макаренко Антон Семенович. ''Енциклопедія освіти'' / НАПН України ; голов. ред. В. Г. Кремень. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ, 2021. С. 526–527. | |||
#Ткаченко А. В. Поезія та проза педагогічної дороги Антона Макаренка. ''Інституційний репозитарій Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка''. Полтава, 2019. URL: <nowiki>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4831</nowiki> (дата звернення: 05.04.2023). | |||
# | |||
===Автор=== | ===Автор=== | ||
Версія за 14:17, 18 жовтня 2024
Макаренко Антон Семенович
Макаренко Антон Семенович - (іноз. Makarenko Anton) - педагог, письменник, один із засновників системи колективного дитячо-підліткового виховання, керівник дитячих виховних колоній.
| Макаренко Антон Семенович | |
|---|---|
| Ім’я особи | Макаренко Антон Семенович
(іноз. Makarenko Anton) |
| Інші прізвища | |
| Роки життя | 13.03.1888 - 01.04.1939 |
| Науковий ступінь | |
| Вчене звання | |
| Напрями діяльності | педагог, письменник |
| Наукова школа | освіта |
| Місце народження | Білопілля Сумського повіту Харківської губернії |
| Місце смерті | Голіцино |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
| Magnum opus | Педагогічна поема |
| Відзнаки | |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/makarenko-a-s/ |
Життєпис
Макаренко Антон Семенович народився 13 березня 1888 р. в м. Білопілля Сумського повіту Харківської губернії в сім’ї робітника-маляра вагонних залізничних майстерень.
Освіта
У 1895 р. вступив до Білопільського двокласного залізничного училища з п’ятирічним терміном навчання.
У січні 1901 р. сім'я Макаренка переїздить у Крюків. Макаренко А. С. став учнем Кременчуцького чотирикласного міського училища.
При Кременчуцькому міському училищі Макаренко А. С. отримав і першу педагогічну освіту. Закінчивши училище 4 червня 1904 р. з відмінним атестатом, він того ж року вступив до однорічних педагогічних курсів, які готували вчителів для початкових шкіл.
За рік, витримавши випускні іспити на оцінку «вельми добре», 11 серпня 1905 р. Макаренко А. С. отримав звання «учителя початкових училищ із правом викладання у сільських 2-класних училищах Міністерства народної освіти і навчання церковним співам».
У 1914 р., після трирічної роботи в Долинському залізничному училищі, Макаренко вступив до щойно відкритого Полтавського вчительського інституту.
Влітку 1917 р. закінчив інститут із золотою медаллю (медаль отримав за дипломну роботу на тему «Криза сучасної педагогіки») і відмінною характеристикою. Зокрема у ній зазначалося: «Макаренко А. – видатний вихованець за своїми здібностями, знаннями, розвитком і працьовитістю, особливий інтерес виявив до педагогічних і гуманітарних наук, з яких багато читав і представляв чудові твори…».
Діяльність
Педагогічна діяльність
Педагогічний шлях розпочав у Крюківському двокласному залізничному училищі вчителем російської мови, малювання і креслення.
З 24 вересня 1911 р. призначений на посаду вчителя однокласного залізничного училища на станції Долинська Харківсько-Миколаївської залізниці. Крім суто вчительської роботи виконував обов’язки наглядача в гуртожитку для учнів.
Через революцію і початок громадянської війни Макаренко А. С. повернувся до рідного Крюкова на посаду інспектора (сучасною мовою директора) Крюківського двокласного залізничного училища, де колись починав педагогічний шлях.
Очолював заклад до осені 1919 р.
7 вересня 1919 р. Полтавська міська управа запрошує його на посаду завідувача міського нижчого початкового училища імені князя Куракіна.
У 1920 р. за дорученням Полтавського губернського відділу народної освіти України створив трудову колонію для неповнолітніх, схильних до правопорушень, і безпритульних дітей у селі Ковалівка під Полтавою. У 1921 р. колонії було присвоєно ім’я М. Горького, а в 1926 р. перевели до містечка Куряж під Харковом.
З 1927 р. педагог поєднував роботу в колонії з організацією дитячої трудової комуни імені Ф. Е. Дзержинського у передмісті Харкова. У 1928–1935 рр. – її завідувач.
У 1935–1937 рр. – Макаренко А. С. заступник начальника відділу трудколоній Народного Комісаріату внутрішніх справ УРСР у Києві.
У 1936 р. за сумісництвом керував колонією для неповнолітніх у м. Бровари під Києвом.
Із 1937 р. жив у Москві, провадив літературну і громадсько-педагогічну діяльність.
Наукова діяльність
У численних статтях і виступах Макаренко А. С. розповідав про шляхи реалізації своїх педагогічних ідей в умовах масової школи. Найважливішим результатом його новаторської педагогічної діяльності стало створення наукової методики виховної роботи з дитячим колективом на основі діяльнісного підходу, у якій поєднувалося навчання з продуктивною працею, моральним, фізичним й естетичним вихованням, забезпечувалася увага до формування і окремої особистості, і всього колективу.
Він був новатором інтенсивної педагогіки, за технологією якої вихованці водночас були і вихователями, чому сприяла послідовна реалізація принципу демократичного самоврядування у колективі.
До перевиховання асоціальної молоді підходив з гуманістичним прагненням знайти в кожному позитивні якості і розкрити творчий потенціал, реалізував виховний принцип «проєктувати найкраще в людині».
Виявив педагогічну роль таких суспільних чинників як середовище, колектив, сім’я у формуванні особистості, встановив співвідношення мети й засобів виховання, зовнішніх і внутрішніх стимулів організації життя колективу й особи, окреслив основи етичної концепції, яку базував на ідеї суспільної відповідальності.
Встановлюючи шляхи і методи виховання людини в колективі й «через» колектив, обґрунтував виховне значення таких педагогічних новацій як діяльність зведених загонів, «командирська педагогіка», принцип «перспективних ліній» у розвитку колективу, принцип «паралельної дії». Зміст свого педагогічного досвіду визначив принципом «якомога більше вимогливості до людини і якомога більше поваги до неї».
Працюючи у виховних закладах, Макаренко А. С. здійснив масову ресоціалізацію дітей-правопорушників (понад 3000 осіб).
Педагогічна творчість Макаренка стала складником реформаторських пошуків міжнародної педагогіки першої третини ХХ ст., а Макаренка визнано одним із класиків виховання світового рівня.
Науково-експертна діяльність
Міжнародне співробітництво
Політична, громадська та волонтерська діяльність
У березні 1920 р. від Спілки вчителів Макаренка А. С. обрано до складу Полтавської ради солдатських і робітничих депутатів, членом якої він пробув до квітня 1921 р., працюючи в секції освіти.
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
Основні праці
«Педагогічна поема» (1933, 1935), «Прапори на баштах» (1938), «Марш 30 року» (1932).
Досягнення
Визнання
Нагороди
Родинні зв’язки
Чоловік (з 1874 р.) Русов Олександр Олександрович (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.
Діти:
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)
Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)
Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)
Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)
Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)
Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)
Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)
Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)
В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
Довідка
Русова Софія Федорівна (іноз. Rusova Sofiia) - видатний український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху, доктор наук.
Місце народження - Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія, Україна (18.02.1856 - 05.02.1940).
Місце навчання - Фундуклеївська гімназія.
Місце роботи - Київ, Одеса, Кам'янець-Подільський, Україна, Прага, Чехія.
Напрями діяльності - освіта.
Найвизначніші праці - "Український буквар".
Основні нагороди - нагрудний знак Софія Русова.
Науковий напрям - дошкільна освіта.
Пов’язані статті УЕЕО
нагрудний знак «Софія Русова», Грінченко Б. Д., "Кобзар"
Джерела
- Антонова О. Є. Педагогіка довжиною з життя. Інноваційність ідей А. С. Макаренка в педагогіці ХХІ століття : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк; Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2013. Розд. 1, параграф 1.2. С. 40–48. URL: http://eprints.zu.edu.ua/12464/1/1.pdf
- Дічек Н. П. Макаренко Антон Семенович. Енциклопедія освіти / НАПН України ; голов. ред. В. Г. Кремень. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ, 2021. С. 526–527.
- Ткаченко А. В. Поезія та проза педагогічної дороги Антона Макаренка. Інституційний репозитарій Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Полтава, 2019. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4831 (дата звернення: 05.04.2023).
Автор
Оприлюднено: 20.06.2024
Останні зміни: 04.07.2024
Модератор: Lytovchenko
