(повний текст) |
(еволюція засобів) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
= '''СИСТЕМА Е-ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ''' = | = '''СИСТЕМА Е-ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ''' = | ||
'''Система е-засобів навчання''' (''англ.'' E-learning Resources System) – програмно-апаратний складник навчального середовища різних [[педагогічних систем]], що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції); різновид системи засобів навчання (ЗН), склад якої утворюють електронні (цифрові) ЗН (е-ЗН) – комп’ютерні, [[Комп’ютерно орієнтовані засоби навчальної діяльності|комп’ютерно орієнтовані]], комп’ютерно інтегровані, а структура принципово і переважно базується на використанні [https://iitlt.gov.ua/ ІКТ]. | '''Система е-засобів навчання''' (''англ.'' E-learning Resources System) – програмно-апаратний складник навчального середовища різних [[педагогічних систем]], що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції); різновид системи засобів навчання (ЗН), склад якої утворюють електронні (цифрові) ЗН (е-ЗН) – комп’ютерні, [[Комп’ютерно орієнтовані засоби навчальної діяльності|комп’ютерно орієнтовані]], комп’ютерно інтегровані, а структура принципово і переважно базується на використанні [https://iitlt.gov.ua/ ІКТ]. | ||
== Еволюція засобів навчання == | |||
Еволюція засобів навчання за останнє століття відображає зміну підходів до освіти, технологічний прогрес і нові педагогічні концепції. Основні етапи: | |||
'''1920-ті - 1940-ті:''' | |||
- Традиційні підручники, з текстовими описами явищ і простими ілюстраціями. | |||
- Лабораторії зі стандартним рекомендованим обладнання. | |||
'''1950-ті - 1970-ті:''' | |||
- Навчальні фільми, діафільми для візуалізації складних явищ/концепцій. | |||
- Моделі для пояснення природних явищ. | |||
'''1980-ті - 1990-ті:''' | |||
- Перші комп'ютерні програми для моделювання природних процесів (напр., симуляції фізичних процесів, хімічних реакцій та інш.). | |||
- Мультимедіа. Використання мультимедійних презентацій та інтерактивних матеріалів на уроках. | |||
'''2000-ті - 2010-ті:''' | |||
- Веб-ресурси. Розвиток онлайн-курсів і платформ, які надають доступ до відео-лекцій, інтерактивних завдань, напр. Khan Academy. | |||
- Віртуальні лабораторії для виконання експериментів в цифровому форматі. | |||
'''2010-ті - 2020-ті:''' | |||
- Мобільні технології. Використання мобільних додатків для вивчення природничих наук (наприклад, додатки для визначення рослин або зірок). | |||
- Гейміфікація. Впровадження ігрових елементів у навчальний процес для підвищення мотивації та залучення учнів. | |||
'''2020-ті - сьогодення:''' | |||
- Віртуальна та доповнена реальність. Використання VR і AR для створення інтерактивних освітніх середовищ з ефектом занурення. | |||
- Персоналізоване навчання. Використання штучного інтелекту для адаптації навчальних матеріалів відповідно до індивідуальних потреб учнів. | |||
== Складники системи == | == Складники системи == | ||
Версія за 14:32, 9 жовтня 2024
СИСТЕМА Е-ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
Система е-засобів навчання (англ. E-learning Resources System) – програмно-апаратний складник навчального середовища різних педагогічних систем, що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції); різновид системи засобів навчання (ЗН), склад якої утворюють електронні (цифрові) ЗН (е-ЗН) – комп’ютерні, комп’ютерно орієнтовані, комп’ютерно інтегровані, а структура принципово і переважно базується на використанні ІКТ.
Еволюція засобів навчання
Еволюція засобів навчання за останнє століття відображає зміну підходів до освіти, технологічний прогрес і нові педагогічні концепції. Основні етапи:
1920-ті - 1940-ті:
- Традиційні підручники, з текстовими описами явищ і простими ілюстраціями.
- Лабораторії зі стандартним рекомендованим обладнання.
1950-ті - 1970-ті:
- Навчальні фільми, діафільми для візуалізації складних явищ/концепцій.
- Моделі для пояснення природних явищ.
1980-ті - 1990-ті:
- Перші комп'ютерні програми для моделювання природних процесів (напр., симуляції фізичних процесів, хімічних реакцій та інш.).
- Мультимедіа. Використання мультимедійних презентацій та інтерактивних матеріалів на уроках.
2000-ті - 2010-ті:
- Веб-ресурси. Розвиток онлайн-курсів і платформ, які надають доступ до відео-лекцій, інтерактивних завдань, напр. Khan Academy.
- Віртуальні лабораторії для виконання експериментів в цифровому форматі.
2010-ті - 2020-ті:
- Мобільні технології. Використання мобільних додатків для вивчення природничих наук (наприклад, додатки для визначення рослин або зірок).
- Гейміфікація. Впровадження ігрових елементів у навчальний процес для підвищення мотивації та залучення учнів.
2020-ті - сьогодення:
- Віртуальна та доповнена реальність. Використання VR і AR для створення інтерактивних освітніх середовищ з ефектом занурення.
- Персоналізоване навчання. Використання штучного інтелекту для адаптації навчальних матеріалів відповідно до індивідуальних потреб учнів.
Складники системи
До е-ЗН відносять:
· будь-які фізичні ЗН (конструктивно вбудовані в інші ЗН, або конструктивно окремі), що мають електронний і/або програмний інтерфейс, завдяки яким та за допомогою ІКТ можуть бути цілеспрямовано (з освітньою метою) під’єднані до інших е-ЗН, утворюючи ті, чи інші системи е-ЗН; як матеріально-технічні об’єкти використовуються у складі апаратної, жорсткої (hard) частини систем е-ЗН;
· електронні освітні ресурси (ЕОР) або цифрові освітні ресурси (ЦОР, використовується як синонім ЕОР) – предметно-інформаційні ресурси освітнього призначення (навчального, наукового, управлінського), змістово-технологічна сутність яких визначається та існує у формі електронних моделей освітнього процесу або його фрагментів (наприклад, деякого складника будови ІКТ-орієнтованої методики навчання певного предмета, частини її складу і структури), а не фізичних е-ЗН (перший з наведених вид е-ЗН); входять до складу гнучкої (soft) частини систем е-ЗН. У не мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР існують і подаються на різних типах фізичних носіїв електронних даних, тобто, фізичних е-ЗН. У мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР розташовуються на виділених серверах та віртуальних пристроях хмарної ІКТ-інфраструктури відкритих інформаційно-комунікаційних мереж[1].
Будова (конструкція) систем е-ЗН відображає функціональний аспект та аспект реалізації певних (конкретних) педагогічних систем.
Функціональний аспект систем е-ЗН зумовлений специфікою навчальних предметів, методикою їх викладання і навчання та очікуваними навчальними результатами учнів. У свою чергу, аспект реалізації систем е-ЗН спричинений можливим різноманіттям форм і способів втілення тих, чи інших е-ЗН у педагогічну практику, характеристиками ІКТ, що застосовуються, а також наявними обмеженнями фінансово-ресурсного характеру.
До систем е-ЗН відносять:
демонстраційні та мультимедійні засоби;
засоби контролю рівня знань;
електронні підручники, довідники, енциклопедії, текстовий, графічний і мультимедійний матеріал, що індексується гіперпосиланнями;
ігрові навчальні засоби;
лабораторні практикуми та віртуальні лабораторії; комп’ютерні тренажери; предметно орієнтовані е-середовища (мікросвіти, імітаційно-моделюючі засоби);
інформаційно-пошукові системи та науково-навчальні бази даних (знань); імерсивні системи; інтелектуальні навчальні системи тощо.
Для підвищення дидактичної ефективності використання систем е-ЗН в освітньому процесі їх засоби і технології застосовують спільно з іншими навчально-методичними матеріалами, що не відносяться до класу е-ЗН (наприклад, паперовими підручниками, посібниками та методичними рекомендаціями для вчителів, учнів), утворюючи комп’ютерно орієнтовані програмно-методичні комплекси (КОПМК). В такому разі, у складі комплексу виділяють ресурси, технології і платформи, що використовуються для забезпечення ефективної організації та автоматизованої підтримки освітнього процесу в електронному форматі.
До КОПМК відносять доступні в Інтернет: онлайн-курси, відео-лекції, інтерактивні уроки та тренінги (напр., Khan Academy); інтерактивні матеріали (тести, ігри, вікторини, симуляції (напр., PhET Interactive Simulations); системи відеоконференцій (напр., Zoom, Microsoft Teams, Google Meet), що дозволяють учасникам підтримувати інтерактивну взаємодію під час онлайн-вебінарів та онлайн-зустрічей; платформи для підтримки освітнього процесу (напр., Moodle, Blackboard, Canvas) та системи управління навчанням (LMS), що забезпечують адміністраторам, викладачам і студентам автоматизовану електронну взаємодію та налаштування ЕОР/ЦОР, а також, здійснення контролю за успішністю; електронні спільноти, форуми для підтримки навчання, де учні можуть обмінюватися знаннями та досвідом, а також отримувати консультації спеціалістів тощо.
- ↑ Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Монографія. - К.: Атіка, 2008.