Система е-засобів навчання

СИСТЕМА Е-ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Система е-засобів навчання (англ. E-learning Resources System) – програмно-апаратний складник навчального середовища різних педагогічних систем, що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції); різновид системи засобів навчання (ЗН), склад якої утворюють електронні (цифрові) ЗН (е-ЗН) – комп’ютерні, комп’ютерно орієнтовані, комп’ютерно інтегровані, а структура принципово і переважно базується на використанні ІКТ.

Еволюція засобів навчання

Еволюція засобів навчання за останнє століття відображає зміну підходів до освіти, технологічний прогрес і нові педагогічні концепції. Основні етапи:

1920-ті - 1940-ті:

- Традиційні підручники, з текстовими описами явищ і простими ілюстраціями.

- Лабораторії зі стандартним рекомендованим обладнання.

1950-ті - 1970-ті:

- Навчальні фільми, діафільми для візуалізації складних явищ/концепцій.

- Моделі для пояснення природних явищ.

1980-ті - 1990-ті:

- Перші комп'ютерні програми для моделювання природних процесів (напр., симуляції фізичних процесів, хімічних реакцій та інш.).

- Мультимедіа. Використання мультимедійних презентацій та інтерактивних матеріалів на уроках.

2000-ті - 2010-ті:

- Веб-ресурси. Розвиток онлайн-курсів і платформ, які надають доступ до відео-лекцій, інтерактивних завдань, напр. Khan Academy.

- Віртуальні лабораторії для виконання експериментів в цифровому форматі.

2010-ті - 2020-ті:

- Мобільні технології. Використання мобільних додатків для вивчення природничих наук (наприклад, додатки для визначення рослин або зірок).

- Гейміфікація. Впровадження ігрових елементів у навчальний процес для підвищення мотивації та залучення учнів.

2020-ті - сьогодення:

- Віртуальна та доповнена реальність. Використання VR і AR для створення інтерактивних освітніх середовищ з ефектом занурення.

- Персоналізоване навчання. Використання штучного інтелекту для адаптації навчальних матеріалів відповідно до індивідуальних потреб учнів.

Складники системи

До е-ЗН відносять:

· будь-які фізичні ЗН (конструктивно вбудовані в інші ЗН, або конструктивно окремі), що мають електронний і/або програмний інтерфейс, завдяки яким та за допомогою ІКТ можуть бути цілеспрямовано (з освітньою метою) під’єднані до інших е-ЗН, утворюючи ті, чи інші системи е-ЗН; як матеріально-технічні об’єкти використовуються у складі апаратної, жорсткої (hard) частини систем е-ЗН;

· електронні освітні ресурси (ЕОР) або цифрові освітні ресурси (ЦОР, використовується як синонім ЕОР) – предметно-інформаційні ресурси освітнього призначення (навчального, наукового, управлінського), змістово-технологічна сутність яких визначається та існує у формі електронних моделей освітнього процесу або його фрагментів (наприклад, деякого складника будови ІКТ-орієнтованої методики навчання певного предмета, частини її складу і структури), а не фізичних е-ЗН (перший з наведених вид е-ЗН); входять до складу гнучкої (soft) частини систем е-ЗН. У не мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР існують і подаються на різних типах фізичних носіїв електронних даних, тобто, фізичних е-ЗН. У мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР розташовуються на виділених серверах та віртуальних пристроях хмарної ІКТ-інфраструктури відкритих інформаційно-комунікаційних мереж.

Будова (конструкція) систем е-ЗН відображає функціональний аспект та аспект реалізації певних (конкретних) педагогічних систем.

Функціональний аспект систем е-ЗН зумовлений специфікою навчальних предметів, методикою їх викладання і навчання та очікуваними навчальними результатами учнів. У свою чергу, аспект реалізації систем е-ЗН спричинений можливим різноманіттям форм і способів втілення тих, чи інших е-ЗН у педагогічну практику, характеристиками ІКТ, що застосовуються, а також наявними обмеженнями фінансово-ресурсного характеру.

До систем е-ЗН відносять:

демонстраційні та мультимедійні засоби;

засоби контролю рівня знань;

електронні підручники, довідники, енциклопедії, текстовий, графічний і мультимедійний матеріал, що індексується гіперпосиланнями;

ігрові навчальні засоби;

лабораторні практикуми та віртуальні лабораторії; комп’ютерні тренажери; предметно орієнтовані е-середовища (мікросвіти, імітаційно-моделюючі засоби);

інформаційно-пошукові системи та науково-навчальні бази даних (знань); імерсивні системи; інтелектуальні навчальні системи тощо.

Для підвищення дидактичної ефективності використання систем е-ЗН в освітньому процесі їх засоби і технології застосовують спільно з іншими навчально-методичними матеріалами, що не відносяться до класу е-ЗН (наприклад, паперовими підручниками, посібниками та методичними рекомендаціями для вчителів, учнів), утворюючи комп’ютерно орієнтовані програмно-методичні комплекси (КОПМК). В такому разі, у складі комплексу виділяють ресурси, технології і платформи, що використовуються для забезпечення ефективної організації та автоматизованої підтримки освітнього процесу в електронному форматі.

До КОПМК відносять доступні в Інтернет: онлайн-курси, відео-лекції, інтерактивні уроки та тренінги (напр., Khan Academy); інтерактивні матеріали (тести, ігри, вікторини, симуляції (напр., PhET Interactive Simulations); системи відеоконференцій (напр., Zoom, Microsoft Teams, Google Meet), що дозволяють учасникам підтримувати інтерактивну взаємодію під час онлайн-вебінарів та онлайн-зустрічей; платформи для підтримки освітнього процесу (напр., Moodle, Blackboard, Canvas) та системи управління навчанням (LMS), що забезпечують адміністраторам, викладачам і студентам автоматизовану електронну взаємодію та налаштування ЕОР/ЦОР, а також, здійснення контролю за успішністю; електронні спільноти, форуми для підтримки навчання, де учні можуть обмінюватися знаннями та досвідом, а також отримувати консультації спеціалістів тощо.

Файл:Віртуальність.jpg

Мобільна віртуальність