Мітка: Ручний відкіт |
|||
| Рядок 78: | Рядок 78: | ||
===Родинні зв’язки=== | ===Родинні зв’язки=== | ||
[[Файл:Грінченко дружина.jpg|ліворуч| | [[Файл:Грінченко дружина.jpg|ліворуч|200x700пкс|Грінченко Б. з дружиною та донькою]] | ||
Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. | Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. | ||
Версія за 20:03, 13 червня 2025
Грінченко Борис Дмитрович
Грінченко Борис Дмитрович - (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.
| Грінченко Борис Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Ім’я особи | Грінченко Борис Дмитрович
(іноз. Hrinchenko Borys) |
| Інші прізвища | Чайченко В., Яворенко Л., Вартовий П., Вільхівський Б., Перекотиполе, Гречаник |
| Роки життя | 27.03.1863 - 23.04.1910 |
| Науковий ступінь | |
| Вчене звання | |
| Напрями діяльності | письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець |
| Наукова школа | освіта, література |
| Місце народження | хутір Вільховий Яр, Харківська губернія |
| Місце смерті | Оспедалетті, Італія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна |
| Magnum opus | Словарь української мови |
| Відзнаки | |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/ |
Життєпис
Грінченко Борис Дмитрович народився 27 листопада 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківський район Харківської області) неподалік від Харкова у дрібномаєтній зрусифікованій дворянській сім’ї.
Освіта
В одинадцятирічному віці Грінченко Б. вступив до Харківського реального училища.
У 1874—1879 рр. навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками.
Під час навчання у Харківському реальному училищі в 1879 р. був заарештований за підозрою у поширенні нелегальної літератури, після звільнення виключений з училища без права здобуття освіти у будь-якому іншому навчальному закладі.
У 1881 р. екстерном склав іспит на народного вчителя при Харківському університеті.
Діяльність
У 1881-1886 рр. - вчителював у селах Харківщини.
У 1886-1887 рр. - працював статистиком Херсонської губернії управи.
З 1887-1893 рр. - викладав на Катеринославщині в однокласній земській школі с. Олексіївна, що знаходилась на території економії відомої освітньої діячки Алчевської Х., таємно навчав учнів української грамоти, а також ознайомлював їх з історією та географією рідного краю, з творчістю найкращих представників національної літератури.
У 1894-1899 рр. працював на різних посадах у Чернігівській губернії земській управі.
Педагогічна діяльність
Наукова діяльність
Науково-експертна діяльність
Міжнародне співробітництво
Політична, громадська та волонтерська діяльність
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
Основні праці
Досягнення
Визнання
Нагороди
Родинні зв’язки
Грінченко Б. був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.
У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Довідка
Грінченко Борис Дмитрович (іноз. Hrinchenko Borys) - український письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, дослідник української старовини, перекладач, видавець, громадсько-культурний діяч.
Місце народження - хутір Вільховий Яр, Харківська губернія (27.03.1863 - 23.04.1910).
Місце навчання - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.
Місце роботи - .
Напрями діяльності - педагог, письменник, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець.
Найвизначніші праці - Словарь української мови.
Основні нагороди - .
Науковий напрям - освіта, література.
Пов’язані статті УЕЕО
Джерела
Автор
Оприлюднено: ..2025
Останні зміни: ..2025
Модератор: Литовченко О. В.
