Безпека інформаційних систем

Безпека інформаційних систем

Безпека інформаційних систем

Безпека інформаційних систем (б.і.с.) – (англ.) – це захищеність систем від випадкового або навмисного втручання в процес їх функціонування, спроб несанкціонованого отримання інформації, модифікації або фізичного руйнування їх компонентів, тобто здатність протидіяти різним впливам на інформаційну систему.

Історична довідка

Передумови виникнення / Заснування / Походження

Б.і.с. є частиною більш широкої проблеми – безпеки комп'ютерних систем або ще більш загальної проблеми - інформаційної безпеки (англ. іnformation security, скор. іnfosec).

Основні відомості

Таксономія / Класифікація

Б.і.с. відноситься до процесів та методологій, пов'язаних із збереженням інформації конфіденційною, доступною та забезпечення її цілісності. Б.і.с. стосується не лише комп'ютерної інформації, але і захисту даних та інформації у всіх її формах, у т.ч. мережній. Вимоги безпеки можуть змінюватися в залежності від призначення системи, характеру використання даних внаслідок і типу можливих загроз.

Напрями забезпечення б.і.с. являють собою сукупність комплексних заходів, направлених на запобігання загрозам інформаційним системам на різних рівнях. Виділяють захист правовий, організаційний, інженерно-технічний.

Особливості

Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar.

Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості.

Додаткові відомості

Фотогалерея

• 

Цікаві факти і висловлювання

"Те, що можна виміряти, можна покращити." Пітер Друкер

Довідка

Вебометрія (англ. - Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)) - 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах..

Джерела

1. Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування. Бібліотечний вісник. 2016. № 2. С. 3-10.
2. Інформаційно-аналітична підтримка педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу: посібник / С. М. Іванова та ін.; за наук. ред. проф. О. М. Спіріна. К.: ФОП Ямчинський О.В., 2019. 157 с.
3. Тютюнник A. В., Грицеляк Б. I. Основні критерії і показники вебометричного рейтингу університетів світу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Вип. 38(6). С. 234-244. https://doi.org/10.33407/itlt.v38i6.902
4. Almind, T. C., Ingwersen, P. Informetric analyses on the world wide web: Methodological approaches to ‘webometrics’. Journal of Documentation 1997. 53(4), Р. 404–426. https://doi.org/10.1108/EUM000000000725.
5. Search engines and alternative data sources in webometric research: An exploratory study. / Jalal, S. K., 2015. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 35(6). Р. 427–435. https://doi.org/10.14429/djlit.35.6.8883

Автор

Іванова С. М.

Оприлюднено: 17.12.2024

Останні зміни: 18.12.2024

Модератор: Литовченко О. В.