| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|Alma mater=Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка | |Alma mater=Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка | ||
|Magnum opus=Педагогічна поема | |Magnum opus=Педагогічна поема | ||
|Місце діяльності= | |Місце діяльності=Полтава, Україна | ||
|Напрями діяльності=педагог, письменник | |Напрями діяльності=педагог, письменник | ||
|Наукова школа=освіта | |Наукова школа=освіта | ||
Версія за 14:04, 18 жовтня 2024
Макаренко Антон Семенович
Макаренко Антон Семенович - (іноз. Makarenko Anton) - педагог, письменник, один із засновників системи колективного дитячо-підліткового виховання, керівник дитячих виховних колоній.
| Макаренко Антон Семенович | |
|---|---|
| Ім’я особи | Макаренко Антон Семенович
(іноз. Makarenko Anton) |
| Інші прізвища | |
| Роки життя | 13.03.1888 - 01.04.1939 |
| Науковий ступінь | |
| Вчене звання | |
| Напрями діяльності | педагог, письменник |
| Наукова школа | освіта |
| Місце народження | Білопілля Сумського повіту Харківської губернії |
| Місце смерті | Голіцино |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
| Magnum opus | Педагогічна поема |
| Відзнаки | |
| Вебсайт | https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/makarenko-a-s/ |
Життєпис
Макаренко Антон Семенович народився 13 березня 1888 р. в м. Білопілля Сумського повіту Харківської губернії в сім’ї робітника-маляра вагонних залізничних майстерень.
Освіта
У 1895 р. вступив до Білопільського двокласного залізничного училища з п’ятирічним терміном навчання.
У січні 1901 р. сім'я Макаренка переїздить у Крюків. Макаренко А. С. став учнем Кременчуцького чотирикласного міського училища.
При Кременчуцькому міському училищі Макаренко А. С. отримав і першу педагогічну освіту. Закінчивши училище 4 червня 1904 р. з відмінним атестатом, він того ж року вступив до однорічних педагогічних курсів, які готували вчителів для початкових шкіл.
За рік, витримавши випускні іспити на оцінку «вельми добре», 11 серпня 1905 р. Макаренко А. С. отримав звання «учителя початкових училищ із правом викладання у сільських 2-класних училищах Міністерства народної освіти і навчання церковним співам».
У 1914 р., після трирічної роботи в Долинському залізничному училищі, Макаренко вступив до щойно відкритого Полтавського вчительського інституту.
Влітку 1917 р. закінчив інститут із золотою медаллю (медаль отримав за дипломну роботу на тему «Криза сучасної педагогіки») і відмінною характеристикою. Зокрема у ній зазначалося: «Макаренко А. – видатний вихованець за своїми здібностями, знаннями, розвитком і працьовитістю, особливий інтерес виявив до педагогічних і гуманітарних наук, з яких багато читав і представляв чудові твори…».
Діяльність
Педагогічна діяльність
Педагогічний шлях розпочав у Крюківському двокласному залізничному училищі вчителем російської мови, малювання і креслення.
З 24 вересня 1911 р. призначений на посаду вчителя однокласного залізничного училища на станції Долинська Харківсько-Миколаївської залізниці. Крім суто вчительської роботи виконував обов’язки наглядача в гуртожитку для учнів.
Через революцію і початок громадянської війни Макаренко А. С. повернувся до рідного Крюкова на посаду інспектора (сучасною мовою директора) Крюківського двокласного залізничного училища, де колись починав педагогічний шлях.
Очолював заклад до осені 1919 р.
7 вересня 1919 р. Полтавська міська управа запрошує його на посаду завідувача міського нижчого початкового училища імені князя Куракіна.
Наукова діяльність
Науково-експертна діяльність
Міжнародне співробітництво
Політична, громадська та волонтерська діяльність
У березні 1920 р. від Спілки вчителів Макаренка А. С. обрано до складу Полтавської ради солдатських і робітничих депутатів, членом якої він пробув до квітня 1921 р., працюючи в секції освіти.
Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю
Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)
Основні праці
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., Сковороди Г. С., Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.
Найважливіші праці Русової С. Ф.:
Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.
Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
-
Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. – К., 2004 р.
-
Русова С. Ф. Наші визначні жінки. – Вінніпег, Канада, 1945 р.
-
Русова С. Ф. Нова школа. – К., 1917 р.
-
Русова С. Ф. В дитячому садку. – Полтава, 1919 р.
-
Русова С. Ф. Дошкільне виховання. – Катеринослав, 1918 р.
-
Русова С. Ф. Український букварь. – С.-Петербург, 1906 р.
Досягнення
Визнання


Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «Софія Русова». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.
18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.
Нагороди
Родинні зв’язки


Чоловік (з 1874 р.) Русов Олександр Олександрович (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.
Діти:
Русов Михайло Олександрович (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Ліндфорс Любов Олександрівна (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.
Русов Юрій Олександрович (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.
Додаткові відомості
Фотогалерея
-
Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
-
Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
-
Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
-
Сестри Марія та Софія Ліндфорс, 70-ті роки ХІХ ст.
-
Русов О. О. (чоловік Русової С. Ф.)
-
Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
-
Місце поховання Русової С. Ф. та її онука на Ольшанському цвинтарі у Празі (Чехія)
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)
Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)
Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)
Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)
Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)
Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)
Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)
Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)
В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
Довідка
Русова Софія Федорівна (іноз. Rusova Sofiia) - видатний український педагог, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху, доктор наук.
Місце народження - Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія, Україна (18.02.1856 - 05.02.1940).
Місце навчання - Фундуклеївська гімназія.
Місце роботи - Київ, Одеса, Кам'янець-Подільський, Україна, Прага, Чехія.
Напрями діяльності - освіта.
Найвизначніші праці - "Український буквар".
Основні нагороди - нагрудний знак Софія Русова.
Науковий напрям - дошкільна освіта.
Пов’язані статті УЕЕО
нагрудний знак «Софія Русова», Грінченко Б. Д., "Кобзар"
Джерела
- Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
- Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
- Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
- Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
- Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
- Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.): хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
Автор
Оприлюднено: 20.06.2024
Останні зміни: 04.07.2024
Модератор: Lytovchenko











