Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Новини

2025-07-21
Оновлення сайту
Переглянути
2025-07-03
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
2025-07-01
Завершення курсу "Українська електронна енциклопедія освіти: технології наповнення цифровим контентом"
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
 
(Не показані 119 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
|Ім’я=Костянтин
|Ім’я=Костянтин
|По батькові=Дмитрович
|По батькові=Дмитрович
|Name=Ushinskyі Konstantin
|Name=Ushynskyi Kostiantyn
|Інші прізвища=
|Інші прізвища=
|Портрет=Us_1.jpg
|Портрет=Us_1.jpg
|Вчене звання=
|Вчене звання=професор
|Науковий ступінь=
|Науковий ступінь=кандидат юриспруденції
|День народження=18
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Місяць народження=02
|Рік народження=1823
|Рік народження=1823
|Місце народження=с. Богданка на Новгород-Сіверщині в Чернігівській губернії
|Місце народження=Тула, Тульська губернія, Російська імперія (або с. Богданка Глухівського повіту Чернігівської губернії)
|День смерті=23
|День смерті=24
|Місяць смерті=12
|Місяць смерті=12
|Рік смерті=1870
|Рік смерті=1870
|Місце смерті=Одеса
|Місце смерті=Одеса
|Поховання=Київ, Видубецький монастир
|Поховання=Київ, Некрополь Видубицького монастиря
|Стать=ч
|Стать=ч
|Alma mater=
|Alma mater=Імператорський Московський університет
|Magnum opus=
|Magnum opus=Рідне слово
|Місце діяльності=
|Місце діяльності=росія
|Напрями діяльності=
|Напрями діяльності=педагогіка, юриспруденція
|Наукова школа=
|Наукова школа=історія педагогіки, початкова освіта
|Відзнаки=
|Відзнаки=Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.»
|Вебсайт=
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ushynskyy-k-d/
}}
}}
__TOC__
__TOC__


===Життєпис===
===Життєпис===
Народився 18.02 або 19.02 (02.03 або 03.03) 1823 (за ін. даними 1824) – 23.12 (за ін. даними 24.12) 1870 (04.01 або 05.01.1871) у с. Богданка на Новгород-Сіверщині (за іншими даними, в Тулі) в родині дрібномаєткового дворянина.  
Народився 18.02 або 19.02 (02.03 або 03.03) 1823 (за ін. даними 1824) – 23.12 (за ін. даними 24.12) 1870 (04.01 або 05.01.1871) у с. Богданка на Новгород-Сіверщині (за іншими даними, в Тулі) в родині дрібномаєткового дворянина.   
   
[[Файл:Us 7.jpg|ліворуч|альт=Ушинський Д. Г.]]
[[Файл:Us 7.jpg|ліворуч]]
[[Файл:Us 8.jpg|ліворуч|альт=Гусак-Капніст Л. С.]]
Батько, Дмитро Григорович, був дрібномаєтковим дворянином і викладачем кадетського корпусу. Він багато років був офіцером Російської імператорської армії, а також брав участь у французько-російській війні 1812 року. Після звільнення з військової служби через хворобу підполковник Дмитро Ушинський працював службовцем у різних державних установах імперії.
Труднощі з встановленням точного місця та року народження Ушинського пов'язані з тим, що запису в метричній книзі про його народження не було зроблено, а його батько постійно змінював місце служби, через що метричне свідоцтво Костянтин отримав лише у 1833 р.  
 
Батько, Дмитро Григорович, був дрібномаєтковим дворянином і викладачем кадетського корпусу. Він багато років був офіцером Російської імператорської армії, а також брав участь у французько-російській війні 1812 року. Після звільнення з військової служби через хворобу підполковник Дмитро Ушинський працював службовцем у різних державних установах імперії.
 
 
[[Файл:Us 8.jpg|ліворуч]]
 
 
 
Мати, Любов Степанівна Гусак-Капніст, яка походила з родини відомого українського письменника В. В. Капніста, померла, коли синові було 11 років. Але його початковою освітою й вихованням опікувалась саме вона. Прищеплену нею любов до української мови й культури педагог проніс через усе життя.
 


Батько, Ушинський Дмитро Григорович, був дрібномаєтковим дворянином і викладачем кадетського корпусу, багато років був офіцером Російської імператорської армії та брав участь у французько-російській війні 1812 р. Після звільнення з військової служби через хворобу підполковник Дмитро Ушинський працював службовцем у різних державних установах імперії.


Мати, Гусак-Капніст (Ушинська) Любов Степанівна, походила з родини відомого українського письменника Капніста В. В. Померла, коли синові було 11 років, однак його початковою освітою й вихованням опікувалась саме вона. Прищеплену нею любов до української мови й культури педагог проніс через усе життя.


===Освіта===
===Освіта===
Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії (1840), яка була однією з найкращих на той час. Після закінчення гімназії він вступив на юридичний факультет Московського університету в 1840 р. і закінчив його в 1844 р. з відзнакою. Під час навчання захоплювався лекціями професора-юриста П. Г. Редкіна та історика Т. М. Грановського.     
Середню освіту Ушинський К. Д. здобув у Новгород-Сіверській гімназії (1840), що була на той час одним з найкращих освітніх закладів. Після закінчення гімназії в 1840 р. він вступив на юридичний факультет Московського університету, який закінчив у 1844 р. з відзнакою. Під час навчання захоплювався лекціями професора-юриста Редкіна П. Г. та історика Грановського Т. М.     


===Діяльність===
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Us 2.jpg|ліворуч]]
[[Файл:Us 2.jpg|ліворуч]]
Після закінчення університету К. Д. Ушинського призначають виконувачем обов’язків професора в ярославський Демидовський юридичний ліцей на кафедру камеральних (економіко-юридичних) наук (1846-1849 рр.).  
Після закінчення університету Ушинського К. Д. призначають виконувачем обов’язків професора в ярославський Демидовський юридичний ліцей на кафедру камеральних (економіко-юридичних) наук (1846-1849 рр.).  


Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849–1855 рр.).   
Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849–1855 рр.).   


Після років безробіття, журнальної праці Костянтин Дмитрович влаштувався в 1854 р. викладачем, а згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності й розробки основних проблем педагогічної науки. Наприкінці 1859 р. Костянтина Дмитровича призначили інспектором Смольного інституту.
Після років безробіття, журнальної праці в 1854 р. Костянтин Дмитрович влаштувався викладачем, а згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності та розробки основних проблем педагогічної науки. Наприкінці 1859 р. Ушинського було призначено інспектором у Смольний інститут шляхетних дівчат.
 


==== Наукова діяльність ====
==== Наукова діяльність ====
Великою заслугою К. Д. Ушинського є те, що він одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Така ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. І хоча педагог не заперечував значення історичного досвіду інших народів, проте вимагав, щоб засвоєння його було підпорядковане принципові народності….
Ушинський К. Д. одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Ця ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. Педагог не заперечував значення історичного досвіду інших народів, однак вимагав, щоб засвоєння його було підпорядковане принципові народності.


У педагогічній системі Ушинського важливе місце посідало вчення про мету виховання, що визначалося ним як підготовка людини до життя та праці, як формування в людини почуття обов'язку перед народом та виховування в людини патріотизму. У вихованні дітей він надавав велике значення сім'ї та вважав украй необхідним родинне виховання. Найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства, — вважав учений.
У педагогічній системі Ушинського важливе місце посідало вчення про мету виховання, що визначалася ним як підготовка людини до життя та праці, формування у неї почуття обов'язку перед народом та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Патріотизм|патріотизму]]. У вихованні дітей велике значення педагог надавав сім'ї та вважав украй необхідним родинне виховання. Вважав, що найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства.
[[Файл:Us 23.png|праворуч|350x350px]]
[[Файл:Us_23.png|праворуч|350x350пкс]]
Окрім того, він приділяв велике значення мові народу, адже, за його словами, «якщо вимерла мова в устах народу, вимер і народ». Педагог обстоював думку, що кожний народ має право мати школу рідною мовою, засуджував царизм за заборону вивчення української мови в школах на українських землях. Визначив основні шляхи й засоби розвиваючого навчання, був поборником класно-урочної системи навчання, врахування вікових і психологічних особливостей дітей. Він надавав важливого значення праці в психологічному та фізичному розвитку людини, вказував на керівну роль школи й особи вчителя у вихованні дітей.
Велике значення Ушинський К. Д. приділяв мові народу, адже, за його словами, «якщо вимерла мова в устах народу, вимер і народ». Він обстоював думку, що кожний народ має право на школу рідною мовою, засуджував царизм за заборону вивчення української мови у школах на українських землях. Костянтин Дмитрович визначив основні шляхи й засоби розвиваючого навчання, був поборником класно-урочної системи навчання, врахування вікових і психологічних особливостей дітей, надавав важливого значення праці в психологічному та фізичному розвитку людини, вказував на керівну роль школи й особи вчителя у вихованні дітей.


Рідна мова має бути основним предметом початкового навчання, аби діти навчалися свідомо використовувати її скарби, розвинули в собі дар слова, засвоїли граматичні закони в логічній системі.
Ушинський К. Д.  став основоположником нової народної школи. Основою виховання молодого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу він вважав народність і наголошував, що «у кожного народу своя особлива національна система виховання, своя особлива мета й особливі засоби в досягненні цієї мети», а також «будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела».


Костянтин Дмитрович став основоположником нової народної школи. Основою виховання молодого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу Ушинський вважав народність і наголошував, що «у кожного народу своя особлива національна система виховання, своя особлива мета й особливі засоби в досягненні цієї мети», а також «будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела».
Значне місце у педагогічній спадщині педагога посідають питання [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сім%27я|сім'ї]] і родинного виховання. Погляди Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до народу, а найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї – виховання громадян, корисних для суспільства.


Значне місце у педагогічній спадщині видатного педагога Ушинського посідають питання сім'ї і родинного виховання. Погляди Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до народу. Найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства, — вважав учений.
Аналізуючи загальні основи європейського, а також американського виховання, учений дійшов таких висновків:


Аналізуючи загальні основи європейського, а також американського виховання, учений дійшов висновку:
# Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці.
# «У кожного народу своя особлива національна система виховання; а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим».
# Досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, «в якому досвід всесвітньої історії належить усім народом».
# «Науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів; але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя».
# Громадське виховання не може самостійно вирішувати питання життя, «не веде за собою історії, але йде слідом за нею».
# «Громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного».
# Збудження громадської думки у справі виховання — основа його розвитку.


— загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці;
Великого значення у своїх творах педагог надавав природничій освіті дітей. Знання історії, географії батьківщини – «важливі засоби до того, щоб повернути школу до народності». Початкове навчання має бути ближчим до життя, тоді успішно розвиваються розум і [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Свідомість|свідомість]] дитини. А от схоластичне навчання не приносить користі; раціональна організація шкільних занять має базуватися на постійній розумовій діяльності учнів. Учений аналізував проблеми наочності викладання, порядку й систематичності знань учнів. Розробив правила побудови уроку: вчитель має залучати до роботи всіх учнів, домагатися від них уважності; вміти урізноманітнювати методи викладання, тримати в полі зору не тільки клас у цілому, а й кожного окремого учня. Критикуючи так звану німецьку рецептурну педагогіку, Костянтин Дмитрович стверджував, що учитель повинен знати основи дидактичної і психологічної теорії, але застосування їх залежить від нього самого.
[[Файл:Us 46.jpg|ліворуч]]
Залишив після себе багато робіт присвячених фізичному розвитку і [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Виховання|вихованню]] людини. Найвідоміші з них: «Потреба відпочинку і сну», «Воля як влада душі над тілом», «Схильність до лінощів», «Фізіологічне пояснення довільності рухів», «Фізична теорія довільності рухів».


— «у кожного народу своя особлива національна система виховання; а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим»;
Костянтин Дмитрович обстоював думку про те, що загальна освіта має бути пронизана ідеями гуманності і патріотизму. Виховання дається нелегко, вимагає культури волі й характеру, які великою мірою формуються в процесі [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Навчання|навчання]]. Побудоване виняткове на інтересі, воно не сприяє виробленню цих рис.


— досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, «в якому досвід всесвітньої історії належить усім народом»;
Цінними є думки вченого про роль і статус учителя в суспільстві, його професійну майстерність моральних сентенцій, системи покарань і нагород. Оскільки педагогічна професія вимагає тривалої спеціальної та практичної підготовки, Ушинський К. Д. розробив проєкт організації вчительських семінарій, склав програми з педагогіки для спеціальних класів жіночих навчальних закладів.
 
— «науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів;але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя»;
 
— громадське виховання не може самостійно вирішувати питання життя, «не веде за собою історії, але йде слідом за нею»;
 
— «громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного»;
 
— збудження громадської думки у справі виховання — основа його розвитку.
 
Педагог піднімав у своїх творах різноманітні питання. Зокрема, великого значення надавав природничій освіті дітей. Знання історії, географії батьківщини – «важливі засоби до того, щоб повернути школу до народності». Початкове навчання має бути ближчим до життя, тоді успішно розвиваються розум і свідомість дитини. А от схоластичне навчання не приносить користі; раціональна організація шкільних занять має базуватися на постійній розумовій діяльності учнів. Учений аналізував проблеми наочності викладання, порядку й систематичності знань учнів. Розробив правила побудови уроку: вчитель має залучати до роботи всіх учнів, домагатися від них уважності; вміти урізноманітнювати методи викладання, тримати в полі зору не тільки клас у цілому, а й кожного окремого учня. Критикуючи так звану німецьку рецептурну педагогіку, Ушинський стверджував: учитель повинен знати основи дидактичної і психологічної теорії, але застосування їх залежить від нього самого.
 
Окрім іншого, Костянтин Ушинський багато уваги приділяв фізичному розвитку людини. Він залишив після себе багато робіт, присвячених фізичному вихованню. Найвідоміші з них: «Потреба відпочинку і сну», «Воля як влада душі над тілом», «Схильність до лінощів», «Фізіологічне пояснення довільності рухів», «Фізична теорія довільності рухів».
 
Костянтин Дмитрович обстоював думку про те, що загальна освіта має бути пронизана ідеями гуманності і патріотизму. Виховання дається нелегко, вимагає культури волі й характеру, які великою мірою формуються в процесі навчання. Побудоване виняткове на інтересі, воно не сприяє виробленню цих рис.
 
Цінними є думки вченого про роль і статус учителя в суспільстві, його професійну майстерність моральних сентенцій, системи покарань і нагород. Педагогічна професія вимагає тривалої спеціальної та практичної підготовки. Костянтин Дмитрович розробив проєкт організації вчительських семінарій, склав програми з педагогіки для спеціальних класів жіночих навчальних закладів…
 
Творча спадщина Ушинського посіла вагоме місце у вітчизняному та світовому педагогічному просторі.


====Науково-експертна діяльність====
====Науково-експертна діяльність====
Певний час він присвятив журналістській діяльності, зокрема працював у журналі «Современник»: писав статті, перекладав наукову і художню літературу.
Певний час Ушинський К. Д. присвятив журналістській діяльності, зокрема працював у журналі «Современник», писав статті, перекладав наукову і художню літературу.


====Міжнародне співробітництво ====
====Міжнародне співробітництво ====


====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
Окрім педагогічної діяльності Костянтин Дмитрович Ушинський займався також й правознавством. Він відстоював ідеї природного права, яке зобов'язане впливати на характер регулювання суспільних відносин на державному рівні. Свої правові погляди він виклав у таких своїх роботах, як: «Про камеральну освіту» (1848), «Про злочинність в Англії і Франції» (1854), «Лист про виховання спадкоємця російського престолу» (1859), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (т. 1–2, 1868—1869) тощо.
Окрім педагогічної діяльності Ушинський К. Д. працював у галузі правознавства та відстоював ідеї природного права, що мало впливати на характер регулювання суспільних відносин на державному рівні. Був прихильником запровадження в університетах курсу камерального права де, за його поглядами, мали б поєднуватися адміністративні закони із законами економічного характеру.  


Окрім того, правознавець був прихильником запровадження в університетах курсу так званого камерального права де, за його поглядами, мали б поєднуватися адміністративні закони та заклади із законами економічного характеру.
Свої правові погляди він виклав у таких роботах, як «Про камеральну освіту» (1848), «Про злочинність в Англії і Франції» (1854), «Лист про виховання спадкоємця російського престолу» (1859), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (т. 1–2, 1868—1869) та ін.  


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====  
====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====  
Рядок 114: Рядок 95:
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
===Основні праці===
Ушинський склав підручники для початкового навчання «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861 року) та «Рідне слово» (1864 року), у яких науковий рівень знань поєднувався з доступністю, яскравістю викладу та служив завданням морального й естетичного виховання.  
Творча спадщина Ушинського посіла вагоме місце у вітчизняному та світовому педагогічному просторі, зокрема «Вибрані педагогічні твори» (1949) та  «Твори, у 6-ти т.» (1954-1955).   
 
«Три елементи школи» (1857 р.), «Про народність у громадському вихованні» (1857 р.), «Про заходи поширення освіти через грамотність» (1857 р.). Ці статті зробили Костянтина Дмитровича Ушинського відомим і популярним педагогом.   


Серед найбільш популярних статей та праць можна відзначити: «Три елементи школи» (1857), «Про народність у громадському вихованні» (1857), «Про користь педагогічної літератури» (1857), «Про заходи поширення освіти через грамотність» (1857), «Людина як предмет виховання», «Проект учительської семінарії», «Праця в її психічному і виховному значенні», «Дитячий світ» та ін. 


Педагог склав підручники для початкового навчання «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861) та «Рідне слово» (1864), у яких науковий рівень знань поєднувався з доступністю, яскравістю викладу та служив завданням морального й естетичного виховання. 


Твори для дітей: «Івасик-Боягуз: оповідання та казки» (1958), «Вітер і сонце» (1961), «Дітям: оповідання та казки» (1977), «Лисиця й глечик» (1946), «Чотири бажання» (1947) та ін. З цими виданнями можна ознайомитися у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В. О. Сухомлинського.


{{#widget:Iframe
{{#widget:Iframe
Рядок 128: Рядок 110:
}}
}}


===== '''Праці Ушинського К. Д. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського''' =====
'''Праці Ушинського К. Д. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського'''
<gallery mode="packed" heights="200">
<gallery mode="packed" heights="200">
Файл:Us 13.jpg|alt=Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ : Рад. школа, 1952– 1955.|Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Файл:Us 13.jpg|alt=Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ : Рад. школа, 1952– 1955.|Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Файл:Us 14.jpg|alt=Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ : Рад. школа, 1952– 1955.|Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Файл:Us 14.jpg|alt=Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ : Рад. школа, 1952– 1955.|Твори в 6 томах / К. Д. Ушинський. ТТ. 1–6 . – Київ: Рад. школа, 1952– 1955.
Файл:Us 15.jpg|alt=Родное слово для детей младшего возраста. Год второй. Вторая после азбуки книга для чтения, с картинками в тексте / К. Д. Ушинский. – Изд. 90-е . – Санкт-Петербург : Изд. Н. С. Ушинской, 1897 (В тип.: М. Меркушева, бывш. Н. Лебедева, В. С. Балашева и К°, Товар. «Общественная Польза»). – 188, IV с. : рис.|Родное слово для детей младшего возраста / К. Д. Ушинский. – Санкт-Петербург: Изд. Н. С. Ушинской, 1897.
Файл:Us 15.jpg|alt=Родное слово для детей младшего возраста. Год второй. Вторая после азбуки книга для чтения, с картинками в тексте / К. Д. Ушинский. – Изд. 90-е . – Санкт-Петербург : Изд. Н. С. Ушинской, 1897 (В тип.: М. Меркушева, бывш. Н. Лебедева, В. С. Балашева и К°, Товар. «Общественная Польза»). – 188, IV с. : рис.|Родное слово для детей младшего возраста / К. Д. Ушинский. – Санкт-Петербург: Изд. Н. С. Ушинской, 1897.
</gallery>'''Твори К. Д. Ушинського К. Д. для дітей з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського'''
</gallery>


'''Твори Ушинського К. Д. для дітей з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського'''
<gallery heights="180" mode="packed">
<gallery heights="180" mode="packed">
Файл:Us 16.jpg
Файл:Us 16.jpg
Рядок 145: Рядок 128:
===Досягнення===
===Досягнення===
====Визнання====
====Визнання====
<gallery mode="packed" widths="200" heights="200">
<gallery mode="packed" widths="200" heights="170">
Файл:Us 24.jpg|Пам’ятник у сквері Ушинського в Києві. На пам’ятнику написано: Відомий педагог і громадський діяч Костянтин Дмитрович Ушинський, 1824-1871. Споруджено до 150-річчя з дня народження
Файл:Us 24.jpg|Пам’ятник у сквері Ушинського в Києві. На пам’ятнику написано: Відомий педагог і громадський діяч Костянтин Дмитрович Ушинський, 1824-1871. Споруджено до 150-річчя з дня народження
Файл:Us 25.jpg|Пам’ятник–бюст К. Д. Ушинському – засновнику педагогічної науки, Новгород-Сіверський,державна гімназія ім. К. Д.  Ушинського
Файл:Us 25.jpg|Пам’ятник–бюст К. Д. Ушинському – засновнику педагогічної науки, Новгород-Сіверський,державна гімназія ім. К. Д. Ушинського
Файл:Us 26.jpg|Сквер імені К. Д. Ушинського (м. Київ)
Файл:Us 26.jpg|Сквер імені К. Д. Ушинського (м. Київ)
Файл:Us 39.jpg|Меморіальна дошка, м. Одеса, пров. Чайковського, буд. № 12
Файл:Us 40.jpg|Меморіальна дошка на навчальному корпусі Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського
Файл:Us 41.jpg|Надгробний пам’ятник із білого граніту у формі хреста на могилі К. Д. Ушинського. Під хрестом наведено епітафію. Київ, Видубицький монастир
Файл:Us 42.jpg|Напис на хартії, що прикрашає пам’ятник на могилі К. Д. Ушинського
</gallery>
'''Заклади, яким присвоєно ім’я К. Д. Ушинського'''
<gallery mode="packed" heights="100">
Файл:Us 33.jpg|Гімназія № 1 імені К. Д. Ушинського (м. Сімферополь)
Файл:Us 34.jpg|Новгород-Сіверська державна гімназія ім. К. Д. Ушинського Адреса: Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н,
Файл:Us 35.png|Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського Адреса: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 34
Файл:Us 36.jpg
Файл:Us 37.jpg|Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського Адреса: м. Чернігів, вул. Гоголя, 16, пров. Коцюбинського, 4
Файл:Us 38.jpg
</gallery>
</gallery>


6 серпня 2021 р. президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, віце-президент НАПН України Олег Топузов, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва та директор Педагогічного музею України Олександр Міхно побували в селі Богданка і відвідали музейну кімнату, присвячену Костянтину Ушинському, у селі Ковтунове (Шосткинський р-н, Сумщина).<gallery mode="packed" heights="140">
6 серпня 2021 р. президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, віце-президент [[Сем_посилання::https://naps.gov.ua/|НАПН України]] Олег Топузов, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва та директор [[Сем_посилання::http://pmu.in.ua/|Педагогічного музею України]] Олександр Міхно побували в с. Богданка і відвідали музейну кімнату, присвячену Костянтину Ушинському, у с. Ковтунове (Шосткинський р-н, Сумщина).<gallery mode="packed">
Файл:Us 27.jpg
Файл:Us 27.jpg
Файл:Us 28.jpg
Файл:Us 28.jpg
Рядок 160: Рядок 157:
</gallery>
</gallery>


1968 р. у школі с. Богданка, Шосткінського р-ну, Сумської області відкрили '''меморіальну кімнату-музей Ушинського К. Д.''' На подвір’ї встановили '''пам’ятник-погруддя''' роботи сумського скульптора Красножона Я.<gallery heights="200" mode="packed">
Файл:Us 43.jpg
Файл:Us 45.jpg
Файл:Us 44.jpg
</gallery>
'''Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.»''', заснована 15 вересня 2005 р. Автор зображення Андрій Фентісов
<gallery mode="packed" heights="200">
Файл:Us 12.jpg
</gallery>
====Нагороди====


Нагороди
===Родинні зв’язки===
===Родинні зв’язки===
[[Файл:Us 11.jpg|праворуч|277x277пкс]]
[[Файл:Us_11.jpg|праворуч]]
 
[[Файл:Us 10.jpg|ліворуч]]Дружина (з 1851 р.)  ''Дорошенко (Ушинська) Надія Семенівна'' (1831—1914). Вона була подругою дитинства Ушинського. Походила з роду збіднілих українських дворян.  
[[Файл:Us 10.jpg|ліворуч]]Дружина (з 1851 р.)  ''Дорошенко Надія Семенівна'' (1831—1914). Вона була подругою дитинства Ушинського. Походила з роду збіднілих українських дворян.  


Діти:
Діти:


''Ушинський Павло Костянтинович'' (1852—1870) —  Трагічно загинув на полюванні.
''Ушинський Павло Костянтинович'' (1852—1870) —  трагічно загинув (у 18 років) на полюванні.


Ушинський ''Костянтин Костянтинович'' (1859—1918) — Навчався у Київській гімназії. Загинув під час радянсько-української війни 1918 року в Чернігові.
''Ушинська Віра Костянтинівна'' (1855—1920) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. Згодом після навчання відкрила на батьківські та свої кошти дві початкові школи в Києві, яким потім було надано ім'я Костянтина Дмитровича.


Ушинський ''Володимир Костянтинович'' (1861—1918) — Навчався у Київській гімназії. Загинув під час радянсько-української війни 1918 року у Чернігові.
''Ушинська Надія Костянтинівна'' (1856—1944) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. У 1895 році на материнські та свої кошти побудувала у селі Богданка початкову школу для селянських дітей. Навчалися діти у школах за книгами її батька — «Рідне слово» і «Дитячий світ». Після радянсько-української війни та інших подій, що її супроводжувала, Надія Костянтинівна емігрувала до Праги.


''Ушинська Віра Костянтинівна'' (1855—1920) — Навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. Згодом після навчання відкрила на батьківські та свої кошти дві початкові школи в Києві, яким потім було надано ім'я Костянтина Дмитровича. Там само в Києві Віра Костянтинівна померла.
Ушинський ''Костянтин Костянтинович'' (1859—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.


''Ушинська Надія Костянтинівна'' (1856—1944) — Навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. У 1895 році на материнські та свої кошти побудувала у селі Богданка початкову школу для селянських дітей. Навчалися діти у школах за книгами її батька — «Рідне слово» і «Дитячий світ». Після радянсько-української війни та інших подій, що її супроводжувала, Надія Костянтинівна емігрувала за кордон і померла в роки Другої світової війни у Празі.
Ушинський ''Володимир Костянтинович'' (1861—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.


''Ушинська Ольга Костянтинівна'' (1867—1963) — Була дружиною голови Київської губернської земської управи М. А. Суковкіна, який був послом у Константинополі. Вони мали чотирьох дітей. Після розпаду імперії емігрували до Франції, де й померли.
''Ушинська Ольга Костянтинівна'' (1867—1963) — дружина голови Київської губернської земської управи М. А. Суковкіна, який був послом у Константинополі. Вони мали чотирьох дітей. Після розпаду імперії емігрували до Франції.


Усі внуки і правнуки Костянтина Дмитровича Ушинського живуть за кордоном. Майже увесь рід Ушинських відноситься до педагогів.  
Усі внуки і правнуки Костянтина Дмитровича Ушинського живуть за кордоном. Майже увесь рід Ушинських відноситься до педагогів.  
Рядок 188: Рядок 196:
<gallery mode="packed" heights="180">
<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Us 3.jpg|Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Акварель невідомого художника. 1840 р.
Файл:Us 3.jpg|Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Акварель невідомого художника. 1840 р.
Файл:Us 4.jpg|У студентські роки. Акварель невідомого художника. 1840-ті роки
Файл:Us 4.jpg|У студентські роки. Акварель невідомого художника. 1840-ті рр.
Файл:Us 5.jpg|Інспектор класів Гатчинського інституту. 1855 р.
Файл:Us 5.jpg|Інспектор класів Гатчинського інституту. 1855 р.
Файл:Us 6.jpg|Художник І. М. Крамськой. 1972 р.
Файл:Us 6.jpg|Художник І. М. Крамськой. 1972 р.
Файл:Us 9.jpg|Ушинський К. Д., 1850 р.
Файл:Us 9.jpg|Ушинський К. Д., 1850 р.
Файл:Us 21.jpg|Вірш Ушинського К. Д. записаний в альбом його коханої − Н. Дорошенко. Над цим віршем вона написала: «Я згодна». 15–16 верес. 1852 р.
Файл:Us 21.jpg|Вірш Ушинського К. Д. записаний в альбом його коханої − Дорошенко Н. С. Над цим віршем вона написала: «Я згодна». 15–16 верес. 1852 р.
</gallery>
</gallery>


Рядок 222: Рядок 230:


Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді. (Ушинський К. Д.)
Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді. (Ушинський К. Д.)
Рідна мова має бути основним предметом початкового навчання, аби діти навчалися свідомо використовувати її скарби, розвинули в собі дар слова, засвоїли граматичні закони в логічній системі. (Ушинський К. Д.)
Духовний розвиток, духовне виховання людини зокрема і народу взагалі здійснюється не лише школою, а кількома великими вихователями: природою, життям, наукою і релігією. (Ушинський К. Д.)


</blockquote>
</blockquote>


====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Ушинський]] [[Ім’я::Костянтин]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''іноз. [[Name::]]'') - [[Дефініція::педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання]], [[Вчене звання::]], [[Науковий ступінь::]].
<blockquote>'''[[Прізвище::Ушинський]] [[Ім’я::Костянтин]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''іноз. [[Name::Ushynskyi Kostiantyn]]'') - [[Дефініція::педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання]], [[Вчене звання::професор]], [[Науковий ступінь::кандидат юриспруденції]].


Місце народження - [[Місце народження::с. Богданка на Новгород-Сіверщині в Чернігівській губернії]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1824]] - [[День смерті::23]].[[Місяць смерті::12]].[[Рік смерті::1870]]).  
Місце народження - [[Місце народження::Тула, Тульська губернія, Російська імперія]], [[Місце народження::с. Богданка Глухівського повіту Чернігівська губернія, Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1824]] - [[День смерті::23]].[[Місяць смерті::12]].[[Рік смерті::1870]]).  


Місце навчання - [[Alma mater::]].  
Місце навчання - [[Alma mater::Імператорський Московський університет]].  


Місце роботи - [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]].  
Місце роботи - [[Місце діяльності::Москва]], [[Місце діяльності::росія]].


Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].
Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка, юриспруденція]].


Найвизначніші праці - [[Magnum opus::]].  
Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Рідне слово]].  


Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак]].  
Основні нагороди - [[Відзнаки::Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.»]].  


Науковий напрям - [[Наукова школа::]].</blockquote>
Науковий напрям - [[Наукова школа::історія педагогіки, початкова освіта]].
</blockquote>


===Джерела===
===Джерела===
#Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва; чл. редкол.: О. І. Ляшенко… Л. Д. Березівська та ін.]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 1050–1051.
#Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської.  Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. ХХ століття. С. 284–292.
#Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської.  Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. ХХ століття. С. 284–292.
#Ідеї К. Д. Ушинського в контексті сучасної педагогічної науки та освіти: 1991-2009 рр. (до 185-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2010.  
#Ідеї К. Д. Ушинського в контексті сучасної педагогічної науки та освіти: 1991-2009 рр. (до 185-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2010. 123 с.
#Пономарьов О. Великий мрійник у педагогіці: [про видатного укр. педагога К. Д. Ушинського]. ''Новий Колегіум.'' 2019. № 2. С. 79–87.


===Автор===
===Автор===
[[Автор::Олійник В. В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::01| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2024| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|Статус=Оприлюднено
Рядок 252: Рядок 272:
|Місяць оприлюднення=07
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2024
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=26
|День змін=04
|Місяць змін=06
|Місяць змін=07
|Рік змін=2024
|Рік змін=2024
|Автор=Березівська Л. Д.
|Автор=Березівська Л. Д.
|Модератор=Lytovchenko
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
}}
[[Категорія:УЕЕО]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Поточна версія на 23:32, 9 липня 2025

Ушинський Костянтин Дмитрович

Ушинський Костянтин Дмитрович - (іноз. Ushynskyi Kostiantyn) - педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання.

Ушинський Костянтин Дмитрович

Ім’я особи Ушинський Костянтин Дмитрович

(іноз. Ushynskyi Kostiantyn)

Інші прізвища
Роки життя 18.02.1823 - 24.12.1870
Науковий ступінь кандидат юриспруденції
Вчене звання професор
Напрями діяльності педагогіка, юриспруденція
Наукова школа історія педагогіки, початкова освіта
Місце народження Тула, Тульська губернія, Російська імперія (або с. Богданка Глухівського повіту Чернігівської губернії)
Місце смерті Одеса
Поховання Київ, Некрополь Видубицького монастиря
Alma mater Імператорський Московський університет
Magnum opus Рідне слово
Відзнаки Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.»
Вебсайт https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ushynskyy-k-d/


Життєпис

Народився 18.02 або 19.02 (02.03 або 03.03) 1823 (за ін. даними 1824) – 23.12 (за ін. даними 24.12) 1870 (04.01 або 05.01.1871) у с. Богданка на Новгород-Сіверщині (за іншими даними, в Тулі) в родині дрібномаєткового дворянина.

Ушинський Д. Г.
Гусак-Капніст Л. С.

Труднощі з встановленням точного місця та року народження Ушинського пов'язані з тим, що запису в метричній книзі про його народження не було зроблено, а його батько постійно змінював місце служби, через що метричне свідоцтво Костянтин отримав лише у 1833 р.

Батько, Ушинський Дмитро Григорович, був дрібномаєтковим дворянином і викладачем кадетського корпусу, багато років був офіцером Російської імператорської армії та брав участь у французько-російській війні 1812 р. Після звільнення з військової служби через хворобу підполковник Дмитро Ушинський працював службовцем у різних державних установах імперії.

Мати, Гусак-Капніст (Ушинська) Любов Степанівна, походила з родини відомого українського письменника Капніста В. В. Померла, коли синові було 11 років, однак його початковою освітою й вихованням опікувалась саме вона. Прищеплену нею любов до української мови й культури педагог проніс через усе життя.

Освіта

Середню освіту Ушинський К. Д. здобув у Новгород-Сіверській гімназії (1840), що була на той час одним з найкращих освітніх закладів. Після закінчення гімназії в 1840 р. він вступив на юридичний факультет Московського університету, який закінчив у 1844 р. з відзнакою. Під час навчання захоплювався лекціями професора-юриста Редкіна П. Г. та історика Грановського Т. М.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Після закінчення університету Ушинського К. Д. призначають виконувачем обов’язків професора в ярославський Демидовський юридичний ліцей на кафедру камеральних (економіко-юридичних) наук (1846-1849 рр.).

Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849–1855 рр.).

Після років безробіття, журнальної праці в 1854 р. Костянтин Дмитрович влаштувався викладачем, а згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності та розробки основних проблем педагогічної науки. Наприкінці 1859 р. Ушинського було призначено інспектором у Смольний інститут шляхетних дівчат.

Наукова діяльність

Ушинський К. Д. одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Ця ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. Педагог не заперечував значення історичного досвіду інших народів, однак вимагав, щоб засвоєння його було підпорядковане принципові народності.

У педагогічній системі Ушинського важливе місце посідало вчення про мету виховання, що визначалася ним як підготовка людини до життя та праці, формування у неї почуття обов'язку перед народом та патріотизму. У вихованні дітей велике значення педагог надавав сім'ї та вважав украй необхідним родинне виховання. Вважав, що найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства.

Велике значення Ушинський К. Д. приділяв мові народу, адже, за його словами, «якщо вимерла мова в устах народу, вимер і народ». Він обстоював думку, що кожний народ має право на школу рідною мовою, засуджував царизм за заборону вивчення української мови у школах на українських землях. Костянтин Дмитрович визначив основні шляхи й засоби розвиваючого навчання, був поборником класно-урочної системи навчання, врахування вікових і психологічних особливостей дітей, надавав важливого значення праці в психологічному та фізичному розвитку людини, вказував на керівну роль школи й особи вчителя у вихованні дітей.

Ушинський К. Д. став основоположником нової народної школи. Основою виховання молодого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу він вважав народність і наголошував, що «у кожного народу своя особлива національна система виховання, своя особлива мета й особливі засоби в досягненні цієї мети», а також «будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела».

Значне місце у педагогічній спадщині педагога посідають питання сім'ї і родинного виховання. Погляди Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до народу, а найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї – виховання громадян, корисних для суспільства.

Аналізуючи загальні основи європейського, а також американського виховання, учений дійшов таких висновків:

  1. Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці.
  2. «У кожного народу своя особлива національна система виховання; а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим».
  3. Досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, «в якому досвід всесвітньої історії належить усім народом».
  4. «Науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів; але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя».
  5. Громадське виховання не може самостійно вирішувати питання життя, «не веде за собою історії, але йде слідом за нею».
  6. «Громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного».
  7. Збудження громадської думки у справі виховання — основа його розвитку.

Великого значення у своїх творах педагог надавав природничій освіті дітей. Знання історії, географії батьківщини – «важливі засоби до того, щоб повернути школу до народності». Початкове навчання має бути ближчим до життя, тоді успішно розвиваються розум і свідомість дитини. А от схоластичне навчання не приносить користі; раціональна організація шкільних занять має базуватися на постійній розумовій діяльності учнів. Учений аналізував проблеми наочності викладання, порядку й систематичності знань учнів. Розробив правила побудови уроку: вчитель має залучати до роботи всіх учнів, домагатися від них уважності; вміти урізноманітнювати методи викладання, тримати в полі зору не тільки клас у цілому, а й кожного окремого учня. Критикуючи так звану німецьку рецептурну педагогіку, Костянтин Дмитрович стверджував, що учитель повинен знати основи дидактичної і психологічної теорії, але застосування їх залежить від нього самого.

Залишив після себе багато робіт присвячених фізичному розвитку і вихованню людини. Найвідоміші з них: «Потреба відпочинку і сну», «Воля як влада душі над тілом», «Схильність до лінощів», «Фізіологічне пояснення довільності рухів», «Фізична теорія довільності рухів».

Костянтин Дмитрович обстоював думку про те, що загальна освіта має бути пронизана ідеями гуманності і патріотизму. Виховання дається нелегко, вимагає культури волі й характеру, які великою мірою формуються в процесі навчання. Побудоване виняткове на інтересі, воно не сприяє виробленню цих рис.

Цінними є думки вченого про роль і статус учителя в суспільстві, його професійну майстерність моральних сентенцій, системи покарань і нагород. Оскільки педагогічна професія вимагає тривалої спеціальної та практичної підготовки, Ушинський К. Д. розробив проєкт організації вчительських семінарій, склав програми з педагогіки для спеціальних класів жіночих навчальних закладів.

Науково-експертна діяльність

Певний час Ушинський К. Д. присвятив журналістській діяльності, зокрема працював у журналі «Современник», писав статті, перекладав наукову і художню літературу.

Міжнародне співробітництво

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Окрім педагогічної діяльності Ушинський К. Д. працював у галузі правознавства та відстоював ідеї природного права, що мало впливати на характер регулювання суспільних відносин на державному рівні. Був прихильником запровадження в університетах курсу камерального права де, за його поглядами, мали б поєднуватися адміністративні закони із законами економічного характеру.

Свої правові погляди він виклав у таких роботах, як «Про камеральну освіту» (1848), «Про злочинність в Англії і Франції» (1854), «Лист про виховання спадкоємця російського престолу» (1859), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (т. 1–2, 1868—1869) та ін.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Творча спадщина Ушинського посіла вагоме місце у вітчизняному та світовому педагогічному просторі, зокрема «Вибрані педагогічні твори» (1949) та «Твори, у 6-ти т.» (1954-1955).

Серед найбільш популярних статей та праць можна відзначити: «Три елементи школи» (1857), «Про народність у громадському вихованні» (1857), «Про користь педагогічної літератури» (1857), «Про заходи поширення освіти через грамотність» (1857), «Людина як предмет виховання», «Проект учительської семінарії», «Праця в її психічному і виховному значенні», «Дитячий світ» та ін.

Педагог склав підручники для початкового навчання «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861) та «Рідне слово» (1864), у яких науковий рівень знань поєднувався з доступністю, яскравістю викладу та служив завданням морального й естетичного виховання.

Твори для дітей: «Івасик-Боягуз: оповідання та казки» (1958), «Вітер і сонце» (1961), «Дітям: оповідання та казки» (1977), «Лисиця й глечик» (1946), «Чотири бажання» (1947) та ін. З цими виданнями можна ознайомитися у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В. О. Сухомлинського.

Праці Ушинського К. Д. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Твори Ушинського К. Д. для дітей з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Досягнення

Визнання

Заклади, яким присвоєно ім’я К. Д. Ушинського

6 серпня 2021 р. президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, віце-президент НАПН України Олег Топузов, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва та директор Педагогічного музею України Олександр Міхно побували в с. Богданка і відвідали музейну кімнату, присвячену Костянтину Ушинському, у с. Ковтунове (Шосткинський р-н, Сумщина).

1968 р. у школі с. Богданка, Шосткінського р-ну, Сумської області відкрили меморіальну кімнату-музей Ушинського К. Д. На подвір’ї встановили пам’ятник-погруддя роботи сумського скульптора Красножона Я.


Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.», заснована 15 вересня 2005 р. Автор зображення Андрій Фентісов

Нагороди

Родинні зв’язки

Дружина (з 1851 р.) Дорошенко (Ушинська) Надія Семенівна (1831—1914). Вона була подругою дитинства Ушинського. Походила з роду збіднілих українських дворян.

Діти:

Ушинський Павло Костянтинович (1852—1870) — трагічно загинув (у 18 років) на полюванні.

Ушинська Віра Костянтинівна (1855—1920) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. Згодом після навчання відкрила на батьківські та свої кошти дві початкові школи в Києві, яким потім було надано ім'я Костянтина Дмитровича.

Ушинська Надія Костянтинівна (1856—1944) — навчалася спочатку у Київській гімназії та Одеському інституті шляхетних дівчат. У 1895 році на материнські та свої кошти побудувала у селі Богданка початкову школу для селянських дітей. Навчалися діти у школах за книгами її батька — «Рідне слово» і «Дитячий світ». Після радянсько-української війни та інших подій, що її супроводжувала, Надія Костянтинівна емігрувала до Праги.

Ушинський Костянтин Костянтинович (1859—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.

Ушинський Володимир Костянтинович (1861—1918) — навчався у Київській гімназії, захищав Україну від більшовицької окупації й загинув в Чернігові у 1918 р.

Ушинська Ольга Костянтинівна (1867—1963) — дружина голови Київської губернської земської управи М. А. Суковкіна, який був послом у Константинополі. Вони мали чотирьох дітей. Після розпаду імперії емігрували до Франції.

Усі внуки і правнуки Костянтина Дмитровича Ушинського живуть за кордоном. Майже увесь рід Ушинських відноситься до педагогів.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали


Provided ID could not be validated. Provided ID could not be validated.

Цікаві факти і висловлювання

Найголовніша дорога людського виховання є переконання. (Ушинський К. Д.)

Для того, щоб подолати почуття сорому, потрібно іноді не менш геройства, як і для того, щоб подолати почуття страху. (Ушинський К. Д.)

Найважливіша частина виховання – освіта характеру. (Ушинський К. Д.)

Найголовніша дорога людського виховання є переконання. (Ушинський К. Д.)

Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її. (Ушинський К. Д.)

Розширювати свої знання можна тільки тоді, коли дивишся прямо в очі власному незнанню. (Ушинський К. Д.)

Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас. (Ушинський К. Д.)

Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік. (Ушинський К. Д.)

Страх – рясне джерело пороків. (Ушинський К. Д.)

Книга… залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто… не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Ушинський К. Д.)

Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді. (Ушинський К. Д.)

Рідна мова має бути основним предметом початкового навчання, аби діти навчалися свідомо використовувати її скарби, розвинули в собі дар слова, засвоїли граматичні закони в логічній системі. (Ушинський К. Д.)

Духовний розвиток, духовне виховання людини зокрема і народу взагалі здійснюється не лише школою, а кількома великими вихователями: природою, життям, наукою і релігією. (Ушинський К. Д.)

Довідка

Ушинський Костянтин Дмитрович (іноз. Ushynskyi Kostiantyn) - педагог, основоположник наук, педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання, професор, кандидат юриспруденції.

Місце народження - Тула, Тульська губернія, Російська імперія, с. Богданка Глухівського повіту Чернігівська губернія, Україна (18.02.1824 - 23.12.1870).

Місце навчання - Імператорський Московський університет.

Місце роботи - Москва, росія.

Напрями діяльності - педагогіка, юриспруденція.

Найвизначніші праці - Рідне слово.

Основні нагороди - Золота медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.».

Науковий напрям - історія педагогіки, початкова освіта.

Джерела

  1. Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва; чл. редкол.: О. І. Ляшенко… Л. Д. Березівська та ін.]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 1050–1051.
  2. Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. ХХ століття. С. 284–292.
  3. Ідеї К. Д. Ушинського в контексті сучасної педагогічної науки та освіти: 1991-2009 рр. (до 185-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2010. 123 с.
  4. Пономарьов О. Великий мрійник у педагогіці: [про видатного укр. педагога К. Д. Ушинського]. Новий Колегіум. 2019. № 2. С. 79–87.

Автор


Оприлюднено: 01.07.2024

Останні зміни: 04.07.2024

Модератор: Литовченко О. В.

Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 1 39 23 4445 3022 5010 1514 2853 2626 646 8451
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська електронна енциклопедія освіти. 2025. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович (дата звернення: 30.листопад.2025).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2025, листопад 30). Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович.
І. Прізвище, І. Прізвище "Ушинський Костянтин Дмитрович," Українська електронна енциклопедія освіти, 2025. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович. Дата звернення: листопад 30, 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Ушинський Костянтин Дмитрович." Українська електронна енциклопедія освіти 30 листопад 2025. Веб. 30 листопад 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Ушинський Костянтин Дмитрович' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 30 листопад 2025) дата звернення 30 листопад 2025.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. "Ушинський Костянтин Дмитрович." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення листопад 30, 2025. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2025. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович> [Дата звернення 30 листопад 2025].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Ушинський Костянтин Дмитрович. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2025 [оновлено 2025 листопад 30; цитовано 2025 листопад 30]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Ушинський Костянтин Дмитрович.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей