Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 12:31, 22 червня 2026

Драгоманов Михайло Петрович

Драгоманов Михайло Петрович - (іноз. Drahomanov Mykhailo) - український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму.

Драгоманов Михайло Петрович

Ім’я особи	Драгоманов Михайло Петрович (іноз. Drahomanov Mykhailo)
Інші прізвища	псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів, М. Т-ов та ін.
Роки життя	18.09.1841 - 20.06.1895
Науковий ступінь	магістр загальної історії, доцент
Вчене звання	професор
Напрями діяльності	літературознавство, історія, філософія, економіка, педагогіка, фольклористика
Наукова школа	педагогіка
Місце народження	Гадяч, нині Полтавська область
Місце смерті	Софія, нині Болгарія
Поховання	Центральний цвинтар Софії
Alma mater	Київський університет Святого Володимира
Magnum opus	Література російська, великоруська, українська і галицька
Відзнаки
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/

Життєпис

ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (Drahomanov Mykhailo Petrovych) [(псевд. – Українець, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький та ін.) 18.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, м. Софія, Болгарія] – учений-історик, літературознавець, педагог, публіцист, громадський діяч.

Закінчив Гадяцьке повітове училище (1854), продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності. Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху. Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.

Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію. У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження. У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах. Після повернення викладав історію в Київському університеті, став активним діячем київської Громади. Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету. За дорученням Громади оселився в Женеві, де видавав збірник «Громада». Підтримував творчі й родинні зв’язки з племінницею Лесею Українкою (Ларисою Косач).

Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців. У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності. Помер у Софії в 1895 р.

Освіта

У 1854 р. закінчив Гадяцьке повітове училище, продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності.

Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху.

У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.

Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію, а також викладав історію в Київському університеті.

У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах.

У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності.

Наукова діяльність

Педагогічні погляди й ідеї Драгоманова М. П. тісно пов’язані з його ідеологічними, науковими інтересами та громадською діяльністю. Він приділяв значну увагу проблемам виховання дітей і молоді, опублікував чимало статей із питань шкільної освіти («Земство і місцевий елемент в народній освіті», 1866; «Про педагогічне значення малоросійської мови», 1866; «Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії», 1877), де висвітлював роль та значення української навчальної книги, традицій, мови для становлення й розвитку національної школи. На широкому фактологічному матеріалі (звіти, анкети, опитування) показав причини відсутності рідномовної школи та шляхи українського відродження через школу, освіту, виховання дітей і молоді.

Драгоманов М. П. зробив вагомий внесок в україністику, народознавчі студії. Багату фольклорно етнографічну спадщину науковця використовують і нині в системі середньої та вищої освіти.

Науково-експертна діяльність

Драгоманов М. П. засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», видавець політичного журналу «Громада».

Міжнародне співробітництво

Михайло Драгоманов здійснював активну міжнародну наукову та громадську діяльність, що сприяла поширенню української суспільно-політичної та культурної думки в Європі. Упродовж 1870–1873 років він перебував у науковому відрядженні за кордоном, працював у провідних європейських бібліотеках, знайомився з діяльністю університетів та сучасними науковими підходами. Після вимушеного виїзду з України оселився в Женеві, де підтримував зв’язки з українськими громадськими діячами та інтелектуалами, сприяв розвитку міжнародного діалогу щодо українського питання. Важливим етапом його міжнародної діяльності стала робота у Вищій школі в Софії (Болгарія), де він продовжив викладацьку та наукову діяльність, зробивши вагомий внесок у розвиток гуманітарної освіти та зміцнення українсько-болгарських інтелектуальних зв’язків.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Драгоманов М. П. – активний діяч київської Громади.

Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету.

Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Інформаційна та просвітницька діяльність Михайла Драгоманова була невід’ємною складовою його громадської позиції. Він активно популяризував ідеї розвитку національної освіти, демократичних цінностей та культурного відродження українського народу через наукові праці, публіцистичні виступи та видавничу діяльність. Перебуваючи в Женеві, учений видавав збірник «Громада», який став важливим майданчиком для поширення суспільно-політичних, культурних і освітніх ідей серед української інтелігенції. Значну увагу Драгоманов приділяв питанням народної освіти, ролі української мови в навчанні та вихованні молоді, що знайшло відображення у його численних публікаціях. Завдяки активній комунікації з науковими та громадськими колами він сприяв формуванню позитивного іміджу української культури та розвитку громадської думки.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Досягнення

Визнання

Нагороди

Родинні зв’язки

Михайло Драгоманов походив із відомого українського козацько-старшинського роду Драгоманових. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим громадським діячем і прихильником прогресивних ідей. Особливе місце в житті вченого посідала його молодша сестра – письменниця та громадська діячка Ольга Драгоманова, відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала матір’ю Лесі Українки, тому Михайло Драгоманов був рідним дядьком видатної української поетеси. Учений підтримував тісні творчі й родинні зв’язки з родиною Косачів та справив значний вплив на формування світогляду Лесі Українки, сприяючи її зацікавленню європейською культурою, літературою та суспільною думкою.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Драгоманов Михайло Петрович (іноз. Drahomanov Mykhailo) - український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму, магістр загальної історії, доцент.
Місце народження - Гадяч, нині Полтавська область, Україна (18.09.1841 - 20.06.1895).
Місце навчання - Київський університет Святого Володимира.
Місце роботи - Полтава, Київ, Україна, Відень, Женева, Швейцарія, Софія, Болгарія.
Напрями діяльності - літературознавство, історія,філософія, економіка, педагогіка, фольклористика.
Найвизначніші праці - Література російська, великоруська, українська і галицька.
Основні нагороди - .
Науковий напрям - педагогіка.

Джерела

Бєлєнька Г. Педагогічні погляди Михайла Драгоманова у дзеркалі сучасності. Витоки пед. майстерності. 2015. Вип. 15. С. 72–76.
Дічек Н. П. Михайло Петрович Драгоманов. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Наук. думка, 2005. Кн. 1. С. 376–384.
Драгоманов Михайло Петрович: сторінка електрон. інформ.-бібліограф. ресурсу «Педагоги України та світу» / ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; підгот. Покусовою О. С.; онов. Чалою Н. В. Золотаренко Т. О.; наук. керівник Л. Д. Березівська. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: офіц. вебпортал. Київ, 2022. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/ (дата звернення: 17.06.2026).
Михайло Петрович Драгоманов. Твори: бібліографічний покажчик / упоряд. Н. І. Тарасова. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. 168 с.
Наукова спадщина Михайла Драгоманова: (до 180-річчя від дня народж.): вірт. кн. виставка / підгот. Бондарчук О. Б. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського:офіц. вебпортал. Київ, 2021. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=29659 (дата звернення: 17.06.2026).
Сухомлинська О. Драгоманов Михайло Петрович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; за наук. ред. Л. Д. Березівської. Електрон. вид. Вінниця: Твори, 2025. С. 136–137. URI: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=137 (дата звернення: 17.06.2026).

Автор

Сухомлинська О. В., Покусова О. С., Чала Н. В., Золотаренко Т. О.

Оприлюднено: 22.06.2026

Останні зміни: 21.06.2026

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Потребує редагування}}
+=={{PAGENAME}}==
-{{Стаття біографічна}}
+{{Персоналія
+|Дефініція=український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму
+|Прізвище=Драгоманов
+|Ім’я=Михайло
+|По батькові=Петрович
+|Name=Drahomanov Mykhailo
+|Інші прізвища=псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів, М. Т-ов та ін.
+|Портрет=Драгоманов основне фото.png
+|Вчене звання=професор
+|Науковий ступінь=магістр загальної історії, доцент
+|День народження=18
+|Місяць народження=09
+|Рік народження=1841
+|Місце народження=Гадяч, нині Полтавська область
+|День смерті=20
+|Місяць смерті=06
+|Рік смерті=1895
+|Місце смерті=Софія, нині Болгарія
+|Поховання=Центральний цвинтар Софії
+|Стать=ч
+|Alma mater=Київський університет Святого Володимира
+|Magnum opus=Література російська, великоруська, українська і галицька
+|Місце діяльності=Київ
+|Напрями діяльності=літературознавство, історія, філософія, економіка, педагогіка, фольклористика
+|Наукова школа=педагогіка
+|Відзнаки=
+|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/
+}}
+__TOC__
+===Життєпис===
+ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (Drahomanov Mykhailo Petrovych) [(псевд. – Українець, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький та ін.) 18.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, м. Софія, Болгарія] – учений-історик, літературознавець, педагог, публіцист, громадський діяч.
+Закінчив Гадяцьке повітове училище (1854), продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності. Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху. Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.
+Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію. У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження. У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах. Після повернення викладав історію в Київському університеті, став активним діячем київської Громади. Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету. За дорученням  Громади оселився в Женеві, де видавав збірник «Громада». Підтримував творчі й родинні зв’язки з племінницею Лесею Українкою (Ларисою Косач).
+Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців. У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності. Помер у Софії в 1895 р.
+===Освіта===
+У 1854 р. закінчив Гадяцьке повітове училище, продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності.
+Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху.
+У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження.
+===Діяльність===
+====Педагогічна діяльність====
+Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.
+Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію, а також викладав історію в Київському університеті.
+У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах.
+У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності.
+==== Наукова діяльність ====
+Педагогічні погляди й ідеї Драгоманова М. П. тісно пов’язані з його ідеологічними, науковими інтересами та громадською діяльністю. Він приділяв значну увагу проблемам виховання дітей і молоді, опублікував чимало статей із питань шкільної освіти («Земство і місцевий елемент в народній освіті», 1866; «Про педагогічне значення малоросійської мови», 1866; «Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії», 1877), де висвітлював роль та значення української навчальної книги, традицій, мови для становлення й розвитку національної школи. На широкому фактологічному матеріалі (звіти, анкети, опитування) показав причини відсутності рідномовної школи та шляхи українського відродження через школу, освіту, виховання дітей і молоді.
+Драгоманов М. П. зробив вагомий внесок в україністику, народознавчі студії. Багату фольклорно етнографічну спадщину науковця використовують і нині в системі середньої та вищої освіти.
+====Науково-експертна діяльність====
+Драгоманов М. П. засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», видавець політичного журналу «Громада».
+====Міжнародне співробітництво	====
+Михайло Драгоманов здійснював активну міжнародну наукову та громадську діяльність, що сприяла поширенню української суспільно-політичної та культурної думки в Європі. Упродовж 1870–1873 років він перебував у науковому відрядженні за кордоном, працював у провідних європейських бібліотеках, знайомився з діяльністю університетів та сучасними науковими підходами. Після вимушеного виїзду з України оселився в Женеві, де підтримував зв’язки з українськими громадськими діячами та інтелектуалами, сприяв розвитку міжнародного діалогу щодо українського питання. Важливим етапом його міжнародної діяльності стала робота у Вищій школі в Софії (Болгарія), де він продовжив викладацьку та наукову діяльність, зробивши вагомий внесок у розвиток гуманітарної освіти та зміцнення українсько-болгарських інтелектуальних зв’язків.
+====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
+Драгоманов М. П. – активний діяч київської Громади.
+Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету.
+Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців.
+====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
+Інформаційна та просвітницька діяльність Михайла Драгоманова була невід’ємною складовою його громадської позиції. Він активно популяризував ідеї розвитку національної освіти, демократичних цінностей та культурного відродження українського народу через наукові праці, публіцистичні виступи та видавничу діяльність. Перебуваючи в Женеві, учений видавав збірник «Громада», який став важливим майданчиком для поширення суспільно-політичних, культурних і освітніх ідей серед української інтелігенції. Значну увагу Драгоманов приділяв питанням народної освіти, ролі української мови в навчанні та вихованні молоді, що знайшло відображення у його численних публікаціях. Завдяки активній комунікації з науковими та громадськими колами він сприяв формуванню позитивного іміджу української культури та розвитку громадської думки.
+====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
+===Основні праці===
+===Досягнення===
+====Визнання====
+====Нагороди====
+===Родинні зв’язки===
+Михайло Драгоманов походив із відомого українського козацько-старшинського роду Драгоманових. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим громадським діячем і прихильником прогресивних ідей. Особливе місце в житті вченого посідала його молодша сестра – письменниця та громадська діячка Ольга Драгоманова, відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала матір’ю Лесі Українки, тому Михайло Драгоманов був рідним дядьком видатної української поетеси. Учений підтримував тісні творчі й родинні зв’язки з родиною Косачів та справив значний вплив на формування світогляду Лесі Українки, сприяючи її зацікавленню європейською культурою, літературою та суспільною думкою.
+===Додаткові відомості===
+====Фотогалерея====
+<gallery mode="packed" heights="200">
+</gallery>
+====Відеоматеріали====
+<youtube>TF4pEcwxHXU</youtube> <youtube>ZpRO2B4yI9w</youtube><br \> <youtube>7DmZo4HE_5k</youtube> <youtube>r3QC8eIbOCo</youtube><br \><youtube>7xXFylFKD0I</youtube> <youtube>cQm3SalsBp8</youtube>
+====Цікаві факти і висловлювання====
+<blockquote>
+</blockquote>
+====Довідка====
+<blockquote>'''[[Прізвище::Драгоманов]] [[Ім’я::Михайло]] [[По батькові::Петрович]]''' (''іноз. [[Name::Drahomanov Mykhailo]]'') - [[Дефініція::український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму]], [[Науковий ступінь::магістр загальної історії, доцент]].
+Місце народження - [[Місце народження::Гадяч, нині Полтавська область]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1841]] - [[День смерті::20]].[[Місяць смерті::06]].[[Рік смерті::1895]]).
+Місце навчання - [[Alma mater::Київський університет Святого Володимира]].
+Місце роботи - [[Місце діяльності::Полтава]], [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Відень]], [[Місце діяльності::Женева]], [[Місце діяльності::Швейцарія]], [[Місце діяльності::Софія]], [[Місце діяльності::Болгарія]].
+Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::історія]],[[Напрями діяльності::філософія]], [[Напрями діяльності::економіка]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::фольклористика]].
+Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Література російська, великоруська, українська і галицька]].
+Основні нагороди - [[Відзнаки::]].
+Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]].
+</blockquote>
+===Джерела===
+# Бєлєнька Г. Педагогічні погляди Михайла Драгоманова у дзеркалі сучасності. Витоки пед. майстерності. 2015. Вип. 15. С. 72–76.
+#	Дічек Н. П. Михайло Петрович Драгоманов. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Наук. думка, 2005. Кн. 1. С. 376–384.
+#	Драгоманов Михайло Петрович: сторінка електрон. інформ.-бібліограф. ресурсу «Педагоги України та світу» / ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; підгот. Покусовою О. С.; онов. Чалою Н. В. Золотаренко Т. О.; наук. керівник Л. Д. Березівська. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: офіц. вебпортал. Київ, 2022. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/ (дата звернення: 17.06.2026).
+#	Михайло Петрович Драгоманов. Твори: бібліографічний покажчик / упоряд. Н. І. Тарасова. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. 168 с.
+#	Наукова спадщина Михайла Драгоманова: (до 180-річчя від дня народж.): вірт. кн. виставка / підгот. Бондарчук О. Б. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського:офіц. вебпортал. Київ, 2021. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=29659 (дата звернення: 17.06.2026).
+#Сухомлинська О. Драгоманов Михайло Петрович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; за наук. ред. Л. Д. Березівської. Електрон. вид. Вінниця: Твори, 2025. С. 136–137.  URI: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=137 (дата звернення: 17.06.2026).
+===Автор===
+[[Автор::Сухомлинська О. В., Покусова О. С., Чала Н. В., Золотаренко Т. В.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
+[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
+[[День змін::21| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
+{{Статус гасла
+|Статус=Оприлюднено
+|День оприлюднення=22
+|Місяць оприлюднення=06
+|Рік оприлюднення=2026
+|День змін=21
+|Місяць змін=06
+|Рік змін=2026
+|Автор=Сухомлинська О. В., Покусова О. С., Чала Н. В., Золотаренко Т. О.
+|Модератор=Литовченко О. В.
+|Редактор=Литовченко О. В.
+}}
+[[Категорія:Персоналії]]
 [[Категорія:Blog]]
-[[Категорія:Персоналії]]