Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 20:17, 25 вересня 2025

Психологічні ресурси

Психологічні ресурси (ПР) - (англ. personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)) - сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.

Психологічні ресурси
[[Файл:\|360px\|Психологічні ресурси]]

Історична довідка

Передумови виникнення / Заснування / Походження

Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

Еволюція формування, становлення

Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

Основні відомості

У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

Таксономія / Класифікація

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Психологічні ресурси (англ. - personal resources) - сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.

Джерела

Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4

Автори

Автор - Чиханцова О. А., модератор - Вернік О. Л., редактор - Бойко С. А.

Чиханцова О. А.

Оприлюднено: 00.00.0000

Останні зміни: 00.00.0000

Модератор: УЕЕО

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =={{PAGENAME}}==
 {{Довідка
-|Name=Example of reference
+|Назва=Психологічні ресурси
-|Абревіатура=АБСД
+|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
-|Дефініція=стаття надає приклад для створення статей-довідок, що містіть ілюстрацій та аудіо.
+|Абревіатура=ПР
-|Ілюстрація=Burov 2.jpg
+|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
+|Ілюстрація=
 |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
 }}
 __TOC__
-===Як оформляти посилання===
-Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях
-Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту
+===Історична довідка===
+====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
+Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.
-Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах
+====Еволюція формування, становлення====
+Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.
-====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====
+Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.
-Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]
-або
-Опис посилання
+===Основні відомості===
+У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.
-Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].
-====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====
-Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як "Співпраця", "Автор ідеї", "Має відношення" та "Використовує" - подібно тому, як це робиться у блоці "Довідка". Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.
-Приклади:
-Якщо треба змінити форму опису
-Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]
-Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]
-якщо не потрібно змінювати форму опису.
-Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]
-Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.
-====Ілюстрації====
-Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:
-{{Зображення
-|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png
-|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом
-}}
-===Історична довідка===
-====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
-Перше використання терміна "Назва терміну" належить вченому ИИИ у 1999 році
-====Еволюція формування, становлення====
-===Основні відомості===
 ====Таксономія / Класифікація====
-Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями :
-''фізична'' (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними,
-''нефізична'' (вивчає питання, не пов’язані з анатомічними, антропометричними,
 ===Додаткові відомості===
 ====Фотогалерея====
@@ Рядок 69: / Рядок 33: @@
 ====Довідка====
 <blockquote>
-'''[[Назва::Ббббббб]] ''' (''англ. - [[Name::Yyyyyyy]]'') - [[Дефініція:: розділ .... ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, ...., а також навчальне ми]].
+'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
 </blockquote>
 ===Джерела===
-# Про створення Аааа
+# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
-# Особливості Ааааа
+# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
+# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]
 ===Автори===
+[[Автор::Чиханцова О. А.| Автор - Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]
-[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]
 [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]
 [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Замовлено| ]]
@@ Рядок 89: / Рядок 53: @@
 |Місяць змін=00
 |Рік змін=0000
-|Автор=Аааааа В. Ю.
+|Автор=Чиханцова О. А.
 |Модератор=УЕЕО
-|Редактор=Ссссс Л. А.
+|Редактор=Бойко С. А.
 }}
 [[Категорія:Blog]]