Українська електронна енциклопедія освіти

Поточна версія на 22:14, 8 липня 2025

Вебометрія

Вебометрія (В.) - (англ. Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)) - 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.

Вебометрія

Історична довідка

Передумови виникнення / Заснування / Походження

Істотний внесок у дослідження з проблеми вебометрії внесли представники бібліотекознавства, наукознавства та соціології, такі як Г. Добров, Т. Алміндн, П. Інгверсен Д. Прайс, А. Прічард та ін. Означений термін у 1997 р. був описаний Томасом Алміндном (Tomas C. Almind) і Петером Інгверсеном у роботі «Informetric analyses on the World Wide Web: Methodological approaches to «webometrics». Фахівці виокремлюють чотири головні галузі вебометричних досліджень: контент-аналіз вебсторінок; аналіз структури посилання на сайт; вебаналіз використання (наприклад, файли системного журналу для пошуку та перегляду інформаційної поведінки користувачів та ін.); вебтехнологічний аналіз (включаючи роботу пошукової системи).

Термін "вебометрія" походить від двох складових:

"Веб" – це скорочення від англійського "World Wide Web" (всесвітня павутина), тобто інтернет.

"Метрія" – грецьке слово (μέτρον, "metron"), яке означає вимірювання.

Таким чином, вебометрія буквально означає "вимірювання вебу". Вперше цей термін з'явився наприкінці 1990-х років і був введений для опису наукової дисципліни, яка аналізує структуру, використання та розвиток веб-простору за допомогою кількісних методів. Вебометрія тісно пов’язана з бібліометрією та інфометрією, але зосереджується виключно на веб-середовищі, включаючи такі аспекти, як кількість посилань, взаємозв’язки веб-сайтів, а також індексацію контенту пошуковими системами.

Еволюція формування, становлення

1. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки):

Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність.

2. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки):

З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту. 3. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки):

Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці.

4. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі):

Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами.

Основні відомості

Таксономія / Класифікація

Вебометрія може бути класифікована за різними критеріями, що відображає її різнобічний характер і методологічний підхід. Класифікація вебометрії допомагає систематизувати її різноманітні напрямки дослідження. Хоча чітких і універсальних класифікацій не існує, можна виділити кілька основних підходів:

За об'єктом дослідження

- Вебсайти: аналіз індивідуальних веб-ресурсів, їх структури, контенту та популярності.

- Вебсторінки: дослідження окремих сторінок, включаючи їх метадані та SEO (Search Engine Optimization)-параметри.

- Вебмережі: вивчення зв'язків між різними веб-сайтами, зворотних посилань та їх впливу на ранжування.

За методологією

- Кількісна вебометрія: використання статистичних методів для вимірювання різних параметрів вебресурсів, таких як трафік, кількість зворотних посилань, рейтинг у пошукових системах.

- Якісна вебометрія: оцінка контенту, дизайну, доступності та користувацького досвіду вебсайтів.

- Соціальна вебометрія: дослідження соціальних медіа, їх впливу на інформаційні потоки та популярність контенту.

За метою дослідження

- Академічна вебометрія: аналіз вебресурсів освітніх установ, наукових публікацій, цитувань тощо.

- Комерційна вебометрія: дослідження вебсайтів з метою оцінки бізнес-потенціалу, маркетингових стратегій та конкурентоспроможності.

- Громадська вебометрія: аналіз впливу вебресурсів на суспільство, політику, культуру та інші аспекти життя.

За типом даних

- Статичні дані: інформація, що не змінюється з часом, наприклад, структура сайту, метадані.

- Динамічні дані: дані, що постійно оновлюються, такі як трафік, кількість відвідувачів, коментарі у соціальних мережах.

За технологіями

- Традиційна вебометрія: використання базових інструментів аналізу, таких як Google Analytics, для збору даних.

- Сучасна вебометрія: інтеграція новітніх технологій, таких як машинне навчання, штучний інтелект та великі дані.

Особливості

Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar.

Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

"Те, що можна виміряти, можна покращити." Пітер Друкер

Довідка

Вебометрія (англ. - Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)) - 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах..

Джерела

Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування. Бібліотечний вісник. 2016. № 2. С. 3-10.
Інформаційно-аналітична підтримка педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу: посібник / С. М. Іванова та ін.; за наук. ред. проф. О. М. Спіріна. К.: ФОП Ямчинський О.В., 2019. 157 с.
Тютюнник A. В., Грицеляк Б. I. Основні критерії і показники вебометричного рейтингу університетів світу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Вип. 38(6). С. 234-244. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v38i6.902.
Almind, T. C., Ingwersen, P. Informetric analyses on the world wide web: Methodological approaches to ‘webometrics’. Journal of Documentation 1997. 53(4), Р. 404–426. DOI: https://doi.org/10.1108/EUM0000000007205 https://doi.org/10.1108/EUM000000000725.
Search engines and alternative data sources in webometric research: An exploratory study. / Jalal, S. K., 2015. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 35(6). Р. 427–435.DOI: https://doi.org/10.14429/djlit.35.6.8883.

Автор

Іванова С. М.

Оприлюднено: 27.12.2024

Останні зміни: 26.12.2024

Модератор: Литовченко О. В.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =={{PAGENAME}}==
-{| style="width: 30em; font-size: 80%; line-height: 20px; border: 1px solid #e5ecf7; background-color: #fbfcfe; color: black; margin-bottom: 1em; margin-left: 2em; padding: 0.75em; float: right; text-align: left;"
+{{Довідка
-! style="text-align: center; background-color:#e5ecf7; padding: 0.5em;" colspan="2" |<big>{{PAGENAME}}</big>
+|Name=Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)
-|-
+|Дефініція=1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.
-| style="text-align: center;" colspan=2 | [[Файл:E-learning Resources System 3.png|300px|Гасло]] <br \>
+|Ілюстрація=Vb 2.jpg
-|-
+|Абревіатура=В.
-| style="text-align: center;" colspan=2 | <br \> {{#widget:Audio
+|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
-|url=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
 }}
-|}
-'''Вебометрія''' – ''(англ. Webometrics (Ranking Web of World Research Centers)'' – 1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.
 __TOC__
 ===Історична довідка===
 ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
-====Еволюція формування, становлення====
-Еволюція засобів навчання останнього століття відображає зміну підходів до освіти, науково-технологічний прогрес і нові педагогічні концепції. Основні етапи й характерні ознаки:
-'''1920–1940 рр.'''
+Істотний внесок у дослідження з проблеми вебометрії внесли представники бібліотекознавства, наукознавства та соціології, такі як Г. Добров, Т. Алміндн, П. Інгверсен Д. Прайс, А. Прічард та ін. Означений термін у 1997 р. був описаний Томасом Алміндном (Tomas C. Almind) і Петером Інгверсеном у роботі «Informetric analyses on the World Wide Web: Methodological approaches to «webometrics». Фахівці виокремлюють чотири головні галузі вебометричних досліджень: контент-аналіз вебсторінок; аналіз структури посилання на сайт; вебаналіз використання (наприклад, файли системного журналу для пошуку та перегляду інформаційної поведінки користувачів та ін.); вебтехнологічний аналіз (включаючи роботу пошукової системи).
-# Традиційні підручники, з текстовими описами явищ і статичними ілюстраціями.
-# Лабораторії з рекомендованим стандартним обладнанням.
+Термін "вебометрія" походить від двох складових:
+"Веб" – це скорочення від англійського "World Wide Web" (всесвітня павутина), тобто інтернет.
-'''1950–1970 рр.'''
+"Метрія" – грецьке слово (μέτρον, "metron"), яке означає вимірювання.
-# Навчальні фільми, діафільми для візуалізації складних явищ/концепцій.
-# Моделі (статичні і динамічні) для пояснення природних явищ.
+Таким чином, вебометрія буквально означає "вимірювання вебу". Вперше цей термін з'явився наприкінці 1990-х років і був введений для опису наукової дисципліни, яка аналізує структуру, використання та розвиток веб-простору за допомогою кількісних методів.
+Вебометрія тісно пов’язана з бібліометрією та інфометрією, але зосереджується виключно на веб-середовищі, включаючи такі аспекти, як кількість посилань, взаємозв’язки веб-сайтів, а також індексацію контенту пошуковими системами.
-'''1980–1990 рр.'''
+====Еволюція формування, становлення====
-# Перші комп’ютери і комп'ютерні програми для моделювання природних процесів (напр., симуляції фізичних процесів, хімічних реакцій та інш.).
+. Поява Інтернету (1980-1990-ті роки):
-# Мультимедіа. Використання мультимедійних презентацій та інтерактивних матеріалів на уроках.
+Відкриття Інтернету для широкої аудиторії спонукало до виникнення потреби в його аналізі. Перші дослідження зосереджувалися на кількісних аспектах, таких як кількість вебсторінок та їх доступність.
-'''2000–2010 рр.'''
+. Розвиток пошукових систем (1990-ті роки):
-# Вебресурси. Розвиток онлайн-курсів та Інтернет-платформ, за допомогою яких забезпечується доступ до відео-лекцій, інтерактивних завдань, засобів контролю рівня навчальних досягнень, напр. KhanAcademy.
-# Віртуальні лабораторії для проведення навчальних експериментів в онлайн режимі.
+З появою пошукових систем, таких як Yahoo! та Google, з'явилася можливість аналізувати дані про популярність та видимість вебсайтів. Введення алгоритмів ранжування, які оцінювали якість та релевантність контенту.
+. Становлення вебометрії як наукової дисципліни (2000-ті роки):
-'''2010–2020 рр.'''
+Вебометрія почала формуватися як окрема галузь досліджень, з акцентом на методах кількісного аналізу вебресурсів. Виникнення перших наукових журналів та конференцій, присвячених вебометрії та вебаналітиці.
-# Мобільні технології. Використання мобільних ЗН, програмних додатків та хмаро орієнтованих інформаційно-комунікаційних мереж для побудови екстериторіальних (е-дистанційних) освітніх систем та забезпечення електронних комунікацій рухомих об'єктів їх складу.
-# Гейміфікація. Впровадження в освітній процес комп’ютерних ігрових елементів для покращення навчальних результатів і підвищення мотивації учнів до навчання.
+. Сучасні тенденції (2010-ті роки і далі):
-'''2020 р. – сьогодення:'''
+Використання великих даних (big data) та штучного інтелекту для аналізу вебконтенту. Розширення об'єкта дослідження, включаючи соціальні медіа та їх вплив на інформаційні потоки. Інтеграція вебометрії з інформаційними системами управління, бібліотечними та освітніми платформами.
-# Віртуальна (VR) та доповнена (AR) реальність, імерсивні системи. Використання VR і AR, імерсивних засобів і технологій для створення інтерактивних освітніх середовищ з ефектом занурення.
-# Персоналізоване навчання. Використання штучного інтелекту для автоматизованої адаптації навчальних матеріалів до індивідуальних потреб учнів.
 ===Основні відомості===
 ====Таксономія / Класифікація====
-====Особливості====
+Вебометрія може бути класифікована за різними критеріями, що відображає її різнобічний характер і методологічний підхід. Класифікація вебометрії допомагає систематизувати її різноманітні напрямки дослідження. Хоча чітких і універсальних класифікацій не існує, можна виділити кілька основних підходів:
-'''Складники системи'''
+''За об'єктом дослідження''
+- Вебсайти: аналіз індивідуальних веб-ресурсів, їх структури, контенту та популярності.
+- Вебсторінки: дослідження окремих сторінок, включаючи їх метадані та SEO (Search Engine Optimization)-параметри.
+- Вебмережі: вивчення зв'язків між різними веб-сайтами, зворотних посилань та їх впливу на ранжування.
+''За методологією''
+- Кількісна вебометрія: використання статистичних методів для вимірювання різних параметрів вебресурсів, таких як трафік, кількість зворотних посилань, рейтинг у пошукових системах.
+- Якісна вебометрія: оцінка контенту, дизайну, доступності та користувацького досвіду вебсайтів.
+- Соціальна вебометрія: дослідження соціальних медіа, їх впливу на інформаційні потоки та популярність контенту.
+''За метою дослідження''
+- Академічна вебометрія: аналіз вебресурсів освітніх установ, наукових публікацій, цитувань тощо.
-До е-ЗН відносять:
+- Комерційна вебометрія: дослідження вебсайтів з метою оцінки бізнес-потенціалу, маркетингових стратегій та конкурентоспроможності.
-# Будь-які фізичні ЗН (конструктивно вбудовані в інші ЗН, або конструктивно окремі), що мають електронний і/або програмний інтерфейс, завдяки яким та за допомогою ІКТ можуть бути цілеспрямовано (з освітньою метою) під’єднані до інших е-ЗН, утворюючи ті, чи інші системи е-ЗН; як матеріально-технічні об’єкти використовуються у складі апаратної, жорсткої (''hard'') частини систем е-ЗН;
+- Громадська вебометрія: аналіз впливу вебресурсів на суспільство, політику, культуру та інші аспекти життя.
-# Електронні освітні ресурси (ЕОР) або цифрові освітні ресурси (ЦОР, використовується як синонім ЕОР) – предметно-інформаційні ресурси освітнього призначення (навчального, наукового, управлінського), змістово-технологічна сутність яких визначається та існує у формі електронних моделей освітнього процесу або його фрагментів (наприклад, деякого складника будови ІКТ-орієнтованої методики навчання певного предмета, частини її складу і структури), а не фізичних е-ЗН (перший з наведених вид е-ЗН); входять до складу гнучкої (''soft'') частини систем е-ЗН. У не мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР існують і подаються на різних типах фізичних носіїв електронних даних, тобто, фізичних е-ЗН. У мережних освітніх системах ЕОР/ЦОР розташовуються на виділених серверах та віртуальних пристроях хмарної ІКТ-інфраструктури відкритих інформаційно-комунікаційних мереж [1].
+''За типом даних''
-Будова (конструкція) систем е-ЗН відображає функціональний аспект та аспект реалізації певних (конкретних) педагогічних систем.
+- Статичні дані: інформація, що не змінюється з часом, наприклад, структура сайту, метадані.
-Функціональний аспект систем е-ЗН зумовлений специфікою навчальних предметів, методикою їх викладання і навчання та очікуваними навчальними результатами учнів. Своєю чергою, аспект реалізації систем е-ЗН спричинений можливим різноманіттям форм і способів втілення тих, чи інших е-ЗН у педагогічну практику, характеристиками ІКТ, що застосовуються, а також наявними обмеженнями фінансово-ресурсного характеру.
+- Динамічні дані: дані, що постійно оновлюються, такі як трафік, кількість відвідувачів, коментарі у соціальних мережах.
-До систем е-ЗН належать:
+''За технологіями''
-# демонстраційні та мультимедійні засоби;
+- Традиційна вебометрія: використання базових інструментів аналізу, таких як Google Analytics, для збору даних.
-# засоби контролю навчальних результатів;
-# електронні підручники, довідники, енциклопедії, текстовий, графічний і мультимедійний матеріал, що індексується гіперпосиланнями;
-# ігрові навчальні засоби;
-# лабораторні практикуми та віртуальні лабораторії; комп’ютерні тренажери; предметно орієнтовані е-середовища (мікросвіти, імітаційно-моделюючі засоби);
-# інформаційно-пошукові системи та науково-навчальні бази даних (знань); імерсивні системи; інтелектуальні навчальні системи та ін.
+- Сучасна вебометрія: інтеграція новітніх технологій, таких як машинне навчання, штучний інтелект та великі дані.
-Для підвищення дидактичної ефективності використання систем е-ЗН в освітньому процесі їх засоби і технології застосовують спільно з іншими навчально-методичними матеріалами, що не належать до класу е-ЗН (наприклад, паперовими підручниками, посібниками та методичними рекомендаціями для вчителів, учнів), утворюючи комп’ютерно орієнтовані програмно-методичні комплекси (КОПМК). У такому разі, у складі комплексу виділяють ресурси, технології й платформи, що використовуються для забезпечення ефективної організації та автоматизованої підтримки освітнього процесу в електронному форматі.
+====Особливості====
+Методи вебометрії активно використовуються в різних прикладних контекстах, зокрема, при складанні вебометричного рейтингу наукових установ, університетів, бібліотек світу та ін. Вебометричний рейтинг університетів світу (англ. Webometrics ranking of world’s universities) – один з рейтингів закладів вищої освіти за ступенем представлення їхньої діяльності в Інтернет-просторі. Рейтинг існує з 2004 р., публікується двічі на рік (у липні та січні). Його складає Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Екперти Cybermetrics Lab аналізують понад 20 тис. закладів вищої освіти і визначають їхнє місце застосовуючи власну методологію вебометрії. Для складання рейтингу використовуються 4 показники: Size (S) – кількість сторінок сайту, що індексуються пошуковими системами Google, Yahoo, LiveSearch і Exalead, Visibility (V) – кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайту університету через пошукові системи YahooSearch, LiveSearch і Exalead, RichFiles (R) – кількість розміщених на сайті файлів з науковими даними, Scholar (Sc) – кількість сторінок і посилань на сайт університету чи наукової установи, отриманих з використанням бази Google Scholar.
-До КОПМК відносять доступні в Інтернет: онлайн-курси, відеолекції, інтерактивні уроки та тренінги (напр., KhanAcademy); інтерактивні матеріали (тести, ігри, вікторини, симуляції (напр., PhETInteractiveSimulations); системи відеоконференцій (напр., Zoom, Microsoft Teams, GoogleMeet), що дозволяють учасникам підтримувати інтерактивну взаємодію під час онлайн-вебінарів та онлайн-зустрічей; платформи для підтримки освітнього процесу (напр., Moodle, Blackboard, Canvas) та системи управління навчанням (LMS), що забезпечують адміністраторам, викладачам і студентам автоматизовану електронну взаємодію та налаштування ЕОР/ЦОР, а також, здійснення контролю за успішністю; електронні спільноти, форуми для підтримки навчання, де учні можуть обмінюватися знаннями та досвідом, а також отримувати консультації спеціалістів тощо.
+Вебометричний індекс нині активно застосовують для оцінювання наукової і освітньої діяльності організацій та установ, що провадять науково-освітню діяльність. Адже це важливий показник діяльності наукових установ і освітніх закладів. За допомогою цього рейтингу можливо додатково мотивувати дослідників у всьому світі публікувати результати своєї наукової діяльності у відкритому доступі, що робить їх доступними для широкої громадськості.
 ===Додаткові відомості===
 ====Фотогалерея====
-<gallery mode="packed">
+<gallery mode="packed" heights="180">
-Файл:Science demonstration 17th Century .jpg|Наукова демонстрація (XVII ст.)
+Файл:Vb 1.jpeg
-Файл:Huygens s experiments 1650.jpg|Досліди Гюйгенса (1650 р.)
-Файл:Lecture by Nicolas Lemery 17th century .jpg|Лекція Ніколя Лемері (XVII ст.)
-Файл:Meteorologia Astronomical Instruments 1709.jpg|Астрономічні інструменти. Meteorologia (1709 р.)
 </gallery>
 ====Відеоматеріали====
-<youtube>KB0kWLLTYLY</youtube>
-<youtube>TRvQZZPUshE</youtube>
-# Відео завантажене на канал Ripple tank experiment | Physics teaching equipment (експеримент Ripple tank | Обладнання для навчання фізики) 19 лют. 2021 р. від SF Scientific. На відео «Хвильова ванна», що використовується для демонстрації властивостей механічних хвиль, які виникають на поверхні рідини.
-# Human Eye Augmented Reality | Будова людського ока (AR). Відео завантажено на канал Magic EdTech 10 жовтня 2017 р.
 ====Цікаві факти і висловлювання====
-Зображення для цієї статті генеровано за допомогою штучного інтелекту ChatGPT та DALL-E від OpenAI. Використовувався запит щодо зображення футуристичного класу, де діти та вчитель працюють із високотехнологічним цифровим обладнанням.
+<blockquote>"Те, що можна виміряти, можна покращити." Пітер Друкер
+</blockquote>
 ====Довідка====
-<blockquote>'''[[Назва::Система е-засобів навчання]] ''' (''англ. - [[Name::E-learning Resources System]]'') - [[Дефініція::програмно-апаратний складник навчального середовища різних педагогічних систем, що потенційно має і практично здатний реалізувати (підтримати реалізацію) певну системоутворювальну функцію (функції)]].
+<blockquote>'''[[Назва::Вебометрія]] ''' (''англ. - [[Name::Webometrics (Ranking Web of World Research Centers) ]]'') - [[Дефініція::1) дослідження кількісних аспектів побудови та використання інформаційних ресурсів, структур та технологій за допомогою веб-орієнтованих бібліометричних та інфометричних підходів; 2) дослідження мережного контенту, насамперед кількісними методами, з метою соціологічних досліджень, за допомогою методів, які не є визначеними для однієї галузі дослідження; 3) підгалузь кіберметрії – науковий напрям, рамки якого позначені аналізом рейтингів сайтів і зв’язків між ними, моніторингом інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету. Також, це кількісні аспекти конструювання і використання інформаційних ресурсів, структур і технологій стосовно до Всесвітньої мережі Інтернет, що ґрунтуються на відомих у наукознавстві наукометричних і бібліометричних методах.]].
 </blockquote>
 ===Джерела===
-#  Биков, В.Ю. [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/845/ Моделі організаційних систем відкритої освіти:монографія]. Київ: Атіка, 2009. 684 с.
-#  Биков В.Ю. [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1178/ Інноваційні інструменти та перспективні напрями інформатизації освіти]. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід,проблеми, перспективи: третя між нар. Наук.-практ. конф.: [в 2ч]. Ч 1. / Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. – 2012. 1 (2Ч). стор. 14-26.
+# Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування. Бібліотечний вісник. 2016. № 2. С. 3-10.
-#  Спірін О. М. [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730761/ Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті.] Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед.наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427.
+# Інформаційно-аналітична підтримка педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу: посібник / С. М. Іванова та ін.; за наук. ред. проф. О. М. Спіріна. К.: ФОП Ямчинський О.В., 2019. 157 с.
-#  Жук, Ю.О. [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/731245/ Засоби навчання]. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 359-360.
+# Тютюнник A. В., Грицеляк Б. I. Основні критерії і показники вебометричного рейтингу університетів світу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013.  Вип. 38(6). С. 234-244. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v38i6.902]].
-#  [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/615/ Комп’ютерно орієнтовані засоби навчання з фізики в школі:] посібник/Жук, Ю.О., Соколюк, О.М. та ін. Київ: Педагогічна думка, 2011. 152 с. .
+# Almind, T. C., Ingwersen, P. Informetric analyses on the world wide web: Methodological approaches to ‘webometrics’. Journal of Documentation 1997. 53(4), Р. 404–426. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.1108/EUM0000000007205 https://doi.org/10.1108/EUM000000000725]].
-#  [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716741/ Шкільний фізичний експеримент з використанням цифрових вимірювальних комплексів]: старша школа: навчально-методичний посібник/Різак В. М., Литвинова С. Г., Соколюк О. М., Чобаль О. І. Ужгород: УжНУ «Говерла», 2019. 256 с. .
+# Search engines and alternative data sources in webometric research: An exploratory study. / Jalal, S. K., 2015. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 35(6). Р. 427–435.DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.14429/djlit.35.6.8883]].
-#  Дементієвська Н. П., Соколюк О.М. [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733495/ Віртуальні лабораторні роботи з фізики з використанням інтерактивних комп’ютерних моделювань]: збірник навчальних матеріалів. Київ: ІЦО НАПН України, 2022. 157 с.
-#  Santosh Kumar. [https://santoshavsk.medium.com/the-evolution-of-education-a-century-of-change-and-progress-globally-b8e2f2cc9fbb The Evolution of Education: A Century of Change and Progress Globally].
-#  Janel Ann Reyneke. T[https://medium.com/@janelreyneke/the-evolution-of-edtech-a-not-so-brief-history-ef7eab82a3d5 he Evolution of EdTech: A NOT So Brief History].
 ===Автор===
+[[Автор::Іванова С. М.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
+[[День оприлюднення::27| ]] [[Місяць оприлюднення::12| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
+[[День змін::26| ]] [[Місяць змін::12| ]] [[Рік змін::2024| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
 {{Статус гасла
 |Статус=Оприлюднено
-|День оприлюднення=16
+|День оприлюднення=27
-|Місяць оприлюднення=10
+|Місяць оприлюднення=12
 |Рік оприлюднення=2024
-|День змін=22
+|День змін=26
-|Місяць змін=10
+|Місяць змін=12
 |Рік змін=2024
-|Автор=Биков В. Ю., Соколюк О. М.
+|Автор=Іванова С. М.
-|Модератор=Пінчук О. П.
+|Модератор=Литовченко О. В.
+|Редактор=Литовченко О. В.
 }}
+[[Категорія:Blog]]
 [[Категорія:Цифровізація]]
-[[Категорія:Blog]]