Українська електронна енциклопедія освіти

Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education

Нові статті

Новини

2026-05-26
Дистанційний курс: Внесення контенту в «Українську електронну енциклопедію освіти» з використанням генеративного штучного інтелекту
Переглянути
2026-05-26
Оновлення сайту
Переглянути
2026-05-26
Семінар для редакторів: Червень 2025
Переглянути
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
 
(Не показані 95 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
|По батькові=Петрович
|По батькові=Петрович
|Name=Drahomanov Mykhailo
|Name=Drahomanov Mykhailo
|Інші прізвища=
|Інші прізвища=псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів, М. Т-ов та ін.
|Портрет=Dr 22.jpg
|Портрет=Драгоманов основне фото.png
|Вчене звання=
|Вчене звання=професор
|Науковий ступінь=
|Науковий ступінь=магістр загальної історії, доцент
|День народження=18
|День народження=18
|Місяць народження=09
|Місяць народження=09
Рядок 20: Рядок 20:
|Поховання=Центральний цвинтар Софії
|Поховання=Центральний цвинтар Софії
|Стать=ч
|Стать=ч
|Alma mater=Історико-філологічний факультет Київського університету
|Alma mater=Київський університет Святого Володимира
|Magnum opus=
|Magnum opus=Література російська, великоруська, українська і галицька
|Місце діяльності=Київ
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=
|Напрями діяльності=літературознавство, історія, філософія, економіка, педагогіка, фольклористика
|Наукова школа=
|Наукова школа=педагогіка
|Відзнаки=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/
}}
}}
__TOC__
__TOC__


===Життєпис===
===Життєпис===
Народився Драгоманов Михайло Петрович 18 вересня 1841 року в Гадячі на Полтавщині. Батьки, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу боротьби…» – згадував пізніше Михайло Петрович.
ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (Drahomanov Mykhailo Petrovych) [(псевд. – Українець, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький та ін.) 18.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, м. Софія, Болгарія] – учений-історик, літературознавець, педагог, публіцист, громадський діяч.  


[[Файл:Dr 7.jpg|ліворуч|150x150пкс]]
Закінчив Гадяцьке повітове училище (1854), продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності. Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху. Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.  
Батько, ''Драгоманов Петро Якимович (Якович, Акимович)'' (1802-1860) -  правник, колезький асесор, перекладач, поет, нащадок козацького роду, предводитель дворянства, дотримувався декабристських поглядів.


Походив з дрібної полтавської шляхти (дрібнопомісних дворян), нащадків козацької старшини, полковницького роду.  
Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію. У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження. У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах. Після повернення викладав історію в Київському університеті, став активним діячем київської Громади. Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету. За дорученням  Громади оселився в Женеві, де видавав збірник «Громада». Підтримував творчі й родинні зв’язки з племінницею Лесею Українкою (Ларисою Косач).  
[[Файл:Dr 12.jpg|ліворуч|164x164пкс]]
Мати, ''Цяцька (Драгоманова) Єлизавета Іванівна'' (1821-1895) - представниця українського дворянського (козацько-старшинського) роду, мати Олени Пчілки, Михайла Драгоманова, бабуся та хрещена мати Лесі Українки.


Освіти Єлизавета Іванівна не мала, але багато читала українською та російською мовами. Була жінкою незвичайною, із розвиненою інтуїцією, неабияким умінням господарювати, «тримати дім», педагогічним хистом, невгасимою потребою духовно-інтелектуального розвитку, потягом до прекрасного — тобто особистістю непересічною.
Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців. У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності. Помер у Софії в 1895 р.


===Освіта===
У 1854 р. закінчив Гадяцьке повітове училище, продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності.


===Освіта===
Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху.
3 1849 по 1853 рр. навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання  у Полтавській гімназії. Восени 1859 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира.  
 
У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження.


===Діяльність===
===Діяльність===


====Педагогічна діяльність====
====Педагогічна діяльність====
Інтерес до педагогіки М. Драгоманов М. виявив ще під час навчання в університеті. Вже тоді брав активну участь у діяльності недільних шкіл, а згодом — і Тимчасової педагогічної школи.
Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.


Вже під час навчання в університеті Драгоманов М. розпочав свою педагогічну кар’єру – став викладачем у першій на теренах Російської імперії чоловічій недільній школі у м. Києві, яку було відкрито ініціативними студентами з дозволу Пирогова М. у 1859 році. Він вважав недільні школи «засобом поширення освіти серед народу та політичного просвітництва». Невдовзі недільні школи були закриті, але Драгоманов М. продовжував педагогічну та просвітницьку роботу у Тимчасовій педагогічній школі – на волонтерських засадах готував вчителів-українців до роботи у сільських школах.
Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію, а також викладав історію в Київському університеті.


У 1863 р. працював викладачем у Київському університеті святого Володимира і викладав студентам історію Стародавнього Сходу.
У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах.
 
У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності.


==== Наукова діяльність ====
==== Наукова діяльність ====
[[Файл:Dr 20.jpg|праворуч|250x250пкс]]
Стрижень педагогіки Драгоманова М. полягає у навчанні і вихованні поколінь на матеріалі української культури як окремого, а головне – унікального і неповторного утворення, що займає належне місце у скарбниці світової культури і є своєрідною матрицею освіти і виховання, невичерпним джерелом зразків і типів поведінки, патріотизму і моральної снаги особистості.


Основним елементом становлення національної свідомості людини вважав рідну мову, необхідність використання якої у навчальному процесі відстоював протягом всього життя.
Педагогічні погляди й ідеї Драгоманова М. П. тісно пов’язані з його ідеологічними, науковими інтересами та громадською діяльністю. Він приділяв значну увагу проблемам виховання дітей і молоді, опублікував чимало статей із питань шкільної освіти («Земство і місцевий елемент в народній освіті», 1866; «Про педагогічне значення малоросійської мови», 1866; «Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії», 1877), де висвітлював роль та значення української навчальної книги, традицій, мови для становлення й розвитку національної школи. На широкому фактологічному матеріалі (звіти, анкети, опитування) показав причини відсутності рідномовної школи та шляхи українського відродження через школу, освіту, виховання дітей і молоді.
Драгоманов М. П. зробив вагомий внесок в україністику, народознавчі студії. Багату фольклорно етнографічну спадщину науковця використовують і нині в системі середньої та вищої освіти.


Драгоманов М. розглядав рідну мову, як необхідний компонент освіти і найкращий показник освіченності людини.
====Науково-експертна діяльність====


Основою педагогічного вчення Драгоманова М. стала теза про те, що людство у своєму духовному розвитку має опиратися на національні культурні здобутки.
Драгоманов М. П. засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», видавець політичного журналу «Громада».
[[Файл:Dr 19.jpg|праворуч]]
Драгоманов М. окреслив ряд принципових завдань, які стояли перед сучасною йому українською освітньою системою. У першу чергу – впровадження в українську шкільну систему загальнолюдських цінностей та гуманістичних ідеалів добра, справедливості, людяності. Це не лише мало сприяти якісному зростанню свідомості українського суспільства, а й долучило би українську націю до європейської спільноти, частиною якої вона і мала б бути. Але, у контексті загальнолюдських цінностей, українці мали б знати, цінувати та поважати надбання власного народу, не принижувати його заслуги, сприяти українському національно-культурному відродженню та передавати ці цінності та знання вже наступним поколінням.


Фундаментальна думка мислителя розгорталась у царині утвердження народної педагогіки – українського фольклору, звичаїв, обрядів, релігійних вірувань, символів народного мистецтва, іграшок.
Драгоманов М. П. розглядав родинне виховання як першу природну і постійно діючу ланку національного виховання дітей засобами народної педагогіки у колі найближчих по крові і духу людей. Вчений вбачав у ньому не лише засіб становлення особистості, але й джерело зміцнення єдності поколінь, що створюють народ і націю, об’єднуються в державу. Він підкреслював, що піклування про розвиток і виховання дитини дає батькам відчуття повноти життя, особистого щастя і власної значущості, піднімає їх над повсякденністю й наближає до ідеалу.
Основними засобами родинного виховання є любов до дитини; трудовий характер життєдіяльності; слово (роз’яснення, бесіда, розповідь, навіювання, настанови, прохання, розмова тощо); усна народна творчість (казки, билини, загадки, приказки, прислів’я та ін.); приклад старших; праця і творчість; ігри; сімейні, народні та національні традиції; народні та релігійні обряди і ритуали, свята; заохочення та покарання.
====Науково-експертна діяльність====
====Міжнародне співробітництво ====
====Міжнародне співробітництво ====
Після Емського указу в 1876 році Драгоманов вимушений був емігрувати. Спочатку їде до Відня, потім у Женеву (Швейцарія), де живе до 1889 р. Михайло Петрович у Женеві організовує друкарню та разом зі своїми прихильниками видає український часопис «Громада», твори українських письменників.


У 1889 р. на запрошення уряду Болгарії Драгоманов їде до Софії, де займає кафедру історії в тодішній Софійській вищій школі.  
Михайло Драгоманов здійснював активну міжнародну наукову та громадську діяльність, що сприяла поширенню української суспільно-політичної та культурної думки в Європі. Упродовж 1870–1873 років він перебував у науковому відрядженні за кордоном, працював у провідних європейських бібліотеках, знайомився з діяльністю університетів та сучасними науковими підходами. Після вимушеного виїзду з України оселився в Женеві, де підтримував зв’язки з українськими громадськими діячами та інтелектуалами, сприяв розвитку міжнародного діалогу щодо українського питання. Важливим етапом його міжнародної діяльності стала робота у Вищій школі в Софії (Болгарія), де він продовжив викладацьку та наукову діяльність, зробивши вагомий внесок у розвиток гуманітарної освіти та зміцнення українсько-болгарських інтелектуальних зв’язків.


====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
====Політична, громадська та волонтерська діяльність====


====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
Драгоманов М. П. – активний діяч київської Громади.
[[Файл:Dr 10.jpg|праворуч|250x250пкс]]


====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету.
===Основні праці=== 


[http://old.lib.npu.edu.ua/new-collections/documents/view/1/direction:desc/sort:id Михайло Драгоманов – видатний діяч України: до 170-річчя від дня народження]
Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців.  


Електронна колекція містить оцифровані видання з фонду рідкісних книг Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, а також інші текстові матеріали та електронні бібліографічні ресурси.
====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====


Найважливіші праці Драгоманова М. П.:
Інформаційна та просвітницька діяльність Михайла Драгоманова була невід’ємною складовою його громадської позиції. Він активно популяризував ідеї розвитку національної освіти, демократичних цінностей та культурного відродження українського народу через наукові праці, публіцистичні виступи та видавничу діяльність. Перебуваючи в Женеві, учений видавав збірник «Громада», який став важливим майданчиком для поширення суспільно-політичних, культурних і освітніх ідей серед української інтелігенції. Значну увагу Драгоманов приділяв питанням народної освіти, ролі української мови в навчанні та вихованні молоді, що знайшло відображення у його численних публікаціях. Завдяки активній комунікації з науковими та громадськими колами він сприяв формуванню позитивного іміджу української культури та розвитку громадської думки.


Галицько-руське письменство (1876), Про українських козаків, татар та турків (1876), Нові украјінські пісні про громадські справи (1764–1880). (1881), Політичні пісні украјінського народу XVIII–XIX ст. (1883 і 1885), Австро-руські спомини (1867–1877) (1889), Про брацтво хрестителів або баптистів на Украіні (1893), Листи на Наддніпрянску Украіну (1894), Пропащий час. Українцї під Московським царством (1654–1876) (1909),Автобіографія (1917), Віра і громадські справи (1915) та ін.
====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===


*
===Досягнення===


===Досягнення===
====Визнання====
====Визнання====
[[Файл:Dr 29.jpg|ліворуч|180x180px]]
Ювілейна монета номіналом 2 гривні, яку випустив Національний банк України, присвячена 160-річчю з дня народження видатного українського політичного діяча, вченого-історика, літературознавця та етнографа Драгоманова Михайла Петровича.
Монету введено в обіг 26 вересня 2001 року. Вона належить до серії «Видатні особистості України».
Заклади, що носять ім’я Драгоманова М. П.: Національний педагогічний університет іменіМ. П. Драгоманова, Вище професійне училище НПУ ім. М. П. Драгоманова,Гімназія НПУ імені Драгоманова.<gallery mode="packed" heights="150">
Файл:Dr 30.jpg
Файл:Dr 31.jpg
Файл:Dr 32.jpg
</gallery>
[[Файл:Dr 33.jpg|ліворуч|200x200пкс]]
Кабінет-музей Драгоманова М. П. в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова
Основна експозиція кабінета-музея складається з 11-ти тематичних стендів, кожен з яких описує певний етап життя великого мислителя.
# Місто Гадяч – батьківщина М. П. Драгоманова
# Дитячі та юнацькі роки М. П. Драгоманова
# М. П. Драгоманов – студент Київського університету Св. Володимира
# М. П. Драгоманов – викладач та науковець Київського університету Св. Володимира
# Михайло Драгоманов і соратники
# Громадсько політичне життя 70-ті рр. ХІХ ст.
# Женевський період науково-видавничої діяльності М. Драгоманова
# Наукова спадщина та видавнича діяльність М. П. Драгоманова
# Увіковічнення пам’яті М. П. Драгоманова
# Цензура про видання М. П. Драгоманова
# Родина М. П. Драгоманова
<gallery mode="packed" heights="150">
Файл:Dr 25.jpg
Файл:Dr 24.jpg
Файл:Dr 27.jpg
Файл:Dr 28.JPG
Файл:Dr 26.jpg
</gallery>


====Нагороди====
====Нагороди====


===Родинні зв’язки===
===Родинні зв’язки===
[[Файл:Dr 13.jpg|праворуч|200x200пкс]]
Дружина (з 1864 р.) ''Драгоманова (Кучинська) Людмила Михайлівна'' (1842-1918) - українська громадсько-культурна діячка, перекладачка, художниця.
Освіту Людмила здобула у приватному Київському пансіоні шляхетних дівчат А. Нельговської. Мала мистецькі таланти: виступала на сцені як акторка-аматорка у 1860-ті роки, блискуче грала на фортеп'яно.
Увійшла у коло громадівців і відтоді поділяла всі життєві негаразди й успіхи чоловіка, допомагала у видавничій справі, перекладала його твори.
Діти:


''Шишманова (Драгоманова)'' ''Лідія Михайлівна'' (1865-1937) − болгарська письменниця, журналістка, театральна і музична критикиня, перекладачка, активістка жіночого руху, громадська діячка, господиня літературного салону. Українка, яка своєю працею сприяла розвиткові та зміцненню українсько-болгарських взаємин.
Михайло Драгоманов походив із відомого українського козацько-старшинського роду Драгоманових. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим громадським діячем і прихильником прогресивних ідей. Особливе місце в житті вченого посідала його молодша сестра – письменниця та громадська діячка Ольга Драгоманова, відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала матір’ю Лесі Українки, тому Михайло Драгоманов був рідним дядьком видатної української поетеси. Учений підтримував тісні творчі й родинні зв’язки з родиною Косачів та справив значний вплив на формування світогляду Лесі Українки, сприяючи її зацікавленню європейською культурою, літературою та суспільною думкою.
 
У Женеві отримала середню освіту, відвідувала заняття приватних професорів, навчалася в Женевському університеті на філологічному факультеті. Пройшла повний курс порівняльної історії літератури, відвідувала лекції з філософії. Вивчала історію мистецтва, стиль і композицію, декламацію. Навчалася музиці (клас фортепіано) в приватній консерваторії. Вчилася співу у пані Сіллем, учениці відомого професора Стокгаузена. 
 
Великий вплив на Лідію Шишманову та її освіту мав батько, якого вона вважала ''«вчителем свого життя»''.
 
У 1884—1885 рр. закінчила університет і консерваторію.
[[Файл:Dr 16.jpg|праворуч|250x250пкс]]
1885 р. розпочала перекладацьку діяльність з перекладу на французьку мову «Марії» Т. Шевченка. 
 
12 лютого 1893 р. створила Болгарське музичне товариство. 
 
Співпрацювала з українською еміґрацією в Софії як активна і почесна учасниця різних товариств і комітетів. Стояла біля витоків «Українсько-болгарського товариства», першим керівником якого був її чоловік.
 
Упорядкувала й видала друком понад 100 сторінок мемуаристики про чоловіка та свого батька Михайла Драгоманова.
 
Завдяки своїй рішучості, хоробрості була в перших рядах борців за національну та соціальну свободу болгар. На початку 1920-х Шишманова включилася в рух борців за мир і стала головою болгарської секції «Міжнародної жіночої ліги миру і свободи». Водночас дописувала до українських часописів.
 
Написала спогади про Михайла Драгоманова, Лесю Українку та Івана Шишманова.
 
''Драгоманов Світозар Михайлович'' (1884-1958) - економіст, кооператор, перекладач, публіцист, викладач ВНЗ у Києві; член УВАН у США і голова уванівської Комісії для збирання і вивчення науково-літературної спадщини М. Драгоманова. Член УНДС, член Центрального комітету УНДС.
 
Початкову освіту отримав у Женеві. З 1891-1892 рр. навчається у французькій початковій школі, а у 1892-1894 рр. в ліцеї «Janson de Sailly» в Парижі (1892–1894). З 1895 -1897 рр. навчається в женевському коледжі Святого Антуана.
 
1904 року вступає на інженерно-хімічне відділення Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ. Майже наприкінці навчання Світозар зрозумів, що майбутній фах — не його покликання.
 
1909 року залишив Політехніку і вступив до Київського комерційного інституту, економічне відділення якого закінчив з відзнакою 1915 року. В студентські роки Світозар Драгоманов цікавився соціалістичною літературою і був членом РСДРП.
 
У роки української державності активно включився у державотворичий процес. У Міністерстві праці Уряду УНР обіймав посаду віце-директора одного з департаментів.
 
За Гетьманату працював у Всеукраїнському союзі земств, створеному Симоном Петлюрою у квітні 1918 р.
 
Після поразки української державності лишився в Україні, де працював у різних установах.
 
Протягом 1941–1943 років працював у Вукоспілці.
[[Файл:Dr 15.jpg|праворуч|204x204пкс]]
Автор низки статей про присвячених питанню європейської федерації і проблемі федералізму, спогадів про Лесю Українку, «Життя М. Драгоманова» та ін. Перекладав з французької: праці М. Драгоманова — «Федералістичний панславізм», «Вільна спілка». Уклав «Бібліографічний покажчик літературно-критичних і літературно-історичних висловлювань М. П. Драгоманова за перепискою з сучасниками»,
 
''Труш (Драгоманова) Аріадна Михайлівна'' (1877-1954) - дочка Михайла Драгоманова. Авторка спогадів про Лесю Українку.
 
Освіту здобула в Сорбонні, студіювала літературу, історію, філософію та математику.
 
1889 р. разом з батьками переїхала до Софії, де навчалася малярству в Софійській мистецькій школі.


===Додаткові відомості===
===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" heights="200">
<gallery mode="packed" heights="200">
Файл:Dr 8.jpg
 
Файл:Dr 9.jpg
Файл:Dr 11.jpg
Файл:Dr 18.jpg
Файл:Dr 21.jpg
Файл:Dr 2.jpg
</gallery>
</gallery>


Рядок 213: Рядок 107:
====Цікаві факти і висловлювання====
====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>
<blockquote>
Життя без ідеалу подібне до корабля без компаса. (Драгоманов М. П.)
Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу і Європа.  (Драгоманов М. П.)
Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України та її народу... Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною. (З парці «Втрачена епоха». Драгоманов М. П.)
Не можна вважати себе кращими за інших. Треба знати свої сильні та слабкі сторони, розвивати свої здібності та поважати інших. (Драгоманов М. П.)
Народ без книги, як птах без крил. (Драгоманов М. П.)
Треба змінювати суспільство, а не вбивати його. (Драгоманов М. П.)
Справедливість має бути в основі усього в житті. (Драгоманов М. П.)
Кожен громадянин має право на свою думку, своє переконання, свою волю та свою незалежність. (Драгоманов М. П.)


</blockquote>
</blockquote>


====Довідка====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Драгоманов]] [[Ім’я::Михайло]] [[По батькові::Петрович]]''' (''іноз. [[Name::Drahomanov Mykhailo]]'') - [[Дефініція::український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].
<blockquote>'''[[Прізвище::Драгоманов]] [[Ім’я::Михайло]] [[По батькові::Петрович]]''' (''іноз. [[Name::Drahomanov Mykhailo]]'') - [[Дефініція::український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму]], [[Науковий ступінь::магістр загальної історії, доцент]].


Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).  
Місце народження - [[Місце народження::Гадяч, нині Полтавська область]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1841]] - [[День смерті::20]].[[Місяць смерті::06]].[[Рік смерті::1895]]).  


Місце навчання - [[Alma mater::]].  
Місце навчання - [[Alma mater::Київський університет Святого Володимира]].  


Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].  
Місце роботи - [[Місце діяльності::Полтава]], [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Відень]], [[Місце діяльності::Женева]], [[Місце діяльності::Швейцарія]], [[Місце діяльності::Софія]], [[Місце діяльності::Болгарія]].


Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].
Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::історія]],[[Напрями діяльності::філософія]], [[Напрями діяльності::економіка]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::фольклористика]].


Найвизначніші праці - [[Magnum opus::]].  
Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Література російська, великоруська, українська і галицька]].  


Основні нагороди - [[Відзнаки::]].  
Основні нагороди - [[Відзнаки::]].  


Науковий напрям - [[Наукова школа::]].</blockquote>
Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]].
</blockquote>


===Джерела===
===Джерела===
#
# Бєлєнька Г. Педагогічні погляди Михайла Драгоманова у дзеркалі сучасності. Витоки пед. майстерності. 2015. Вип. 15. С. 72–76.
# Дічек Н. П. Михайло Петрович Драгоманов. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Наук. думка, 2005. Кн. 1. С. 376–384.
# Драгоманов Михайло Петрович: сторінка електрон. інформ.-бібліограф. ресурсу «Педагоги України та світу» / ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; підгот. Покусовою О. С.; онов. Чалою Н. В. Золотаренко Т. О.; наук. керівник Л. Д. Березівська. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: офіц. вебпортал. Київ, 2022. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/ (дата звернення: 17.06.2026).
# Михайло Петрович Драгоманов. Твори: бібліографічний покажчик / упоряд. Н. І. Тарасова. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. 168 с.
# Наукова спадщина Михайла Драгоманова: (до 180-річчя від дня народж.): вірт. кн. виставка / підгот. Бондарчук О. Б. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського:офіц. вебпортал. Київ, 2021. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=29659 (дата звернення: 17.06.2026).
#Сухомлинська О. Драгоманов Михайло Петрович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; за наук. ред. Л. Д. Березівської. Електрон. вид. Вінниця: Твори, 2025. С. 136–137.  URI: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=137 (дата звернення: 17.06.2026).


===Автор===
===Автор===
[[Автор::Сухомлинська О. В., Покусова О. С., Чала Н. В., Золотаренко Т. В.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::21| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|День оприлюднення=22
|Місяць оприлюднення=06
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=04
|День змін=21
|Місяць змін=07
|Місяць змін=06
|Рік змін=2024
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б.
|Автор=Сухомлинська О. В., Покусова О. С., Чала Н. В., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Lytovchenko
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
}}
[[Категорія:УЕЕО]]
 
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Поточна версія на 12:31, 22 червня 2026

Драгоманов Михайло Петрович

Драгоманов Михайло Петрович - (іноз. Drahomanov Mykhailo) - український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму.

Драгоманов Михайло Петрович

Ім’я особи Драгоманов Михайло Петрович

(іноз. Drahomanov Mykhailo)

Інші прізвища псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів, М. Т-ов та ін.
Роки життя 18.09.1841 - 20.06.1895
Науковий ступінь магістр загальної історії, доцент
Вчене звання професор
Напрями діяльності літературознавство, історія, філософія, економіка, педагогіка, фольклористика
Наукова школа педагогіка
Місце народження Гадяч, нині Полтавська область
Місце смерті Софія, нині Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софії
Alma mater Київський університет Святого Володимира
Magnum opus Література російська, великоруська, українська і галицька
Відзнаки
Вебсайт https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/

Життєпис

ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (Drahomanov Mykhailo Petrovych) [(псевд. – Українець, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький та ін.) 18.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, м. Софія, Болгарія] – учений-історик, літературознавець, педагог, публіцист, громадський діяч.

Закінчив Гадяцьке повітове училище (1854), продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності. Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху. Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.

Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію. У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження. У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах. Після повернення викладав історію в Київському університеті, став активним діячем київської Громади. Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету. За дорученням Громади оселився в Женеві, де видавав збірник «Громада». Підтримував творчі й родинні зв’язки з племінницею Лесею Українкою (Ларисою Косач).

Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців. У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності. Помер у Софії в 1895 р.

Освіта

У 1854 р. закінчив Гадяцьке повітове училище, продовжив навчання в Полтавській гімназії, де рано виявив інтерес як до науки, так і до громадської діяльності.

Вищу освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира, де долучився до громадсько-політичного руху.

У 1870 р. захистив магістерську дисертацію та отримав право на закордонне наукове відрядження.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Був одним із ініціаторів відкриття недільних україномовних шкіл. Із дозволу М. Пирогова, який опікувався Київським навчальним округом, таку школу, чи не одну з перших на теренах Російської імперії, відкрили у вересні 1859 р. Учителював у них, складав навчальну літературу. У 1863 р. блискуче закінчив університет і почав викладати у 2-й київській гімназії.

Із 1864 р. Драгоманов М. П. ‒ приват-доцент, а з 1873 р. – штатний доцент Київського університету, досліджував стародавню історію, а також викладав історію в Київському університеті.

У 1870-73 рр. працював у європейських бібліотеках, слухав лекції в тамтешніх університетах.

У 1889 р. прийняв запрошення Вищої школи (Болгарія) і повернувся до викладацької діяльності.

Наукова діяльність

Педагогічні погляди й ідеї Драгоманова М. П. тісно пов’язані з його ідеологічними, науковими інтересами та громадською діяльністю. Він приділяв значну увагу проблемам виховання дітей і молоді, опублікував чимало статей із питань шкільної освіти («Земство і місцевий елемент в народній освіті», 1866; «Про педагогічне значення малоросійської мови», 1866; «Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії», 1877), де висвітлював роль та значення української навчальної книги, традицій, мови для становлення й розвитку національної школи. На широкому фактологічному матеріалі (звіти, анкети, опитування) показав причини відсутності рідномовної школи та шляхи українського відродження через школу, освіту, виховання дітей і молоді.

Драгоманов М. П. зробив вагомий внесок в україністику, народознавчі студії. Багату фольклорно етнографічну спадщину науковця використовують і нині в системі середньої та вищої освіти.

Науково-експертна діяльність

Драгоманов М. П. засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», видавець політичного журналу «Громада».

Міжнародне співробітництво

Михайло Драгоманов здійснював активну міжнародну наукову та громадську діяльність, що сприяла поширенню української суспільно-політичної та культурної думки в Європі. Упродовж 1870–1873 років він перебував у науковому відрядженні за кордоном, працював у провідних європейських бібліотеках, знайомився з діяльністю університетів та сучасними науковими підходами. Після вимушеного виїзду з України оселився в Женеві, де підтримував зв’язки з українськими громадськими діячами та інтелектуалами, сприяв розвитку міжнародного діалогу щодо українського питання. Важливим етапом його міжнародної діяльності стала робота у Вищій школі в Софії (Болгарія), де він продовжив викладацьку та наукову діяльність, зробивши вагомий внесок у розвиток гуманітарної освіти та зміцнення українсько-болгарських інтелектуальних зв’язків.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

Драгоманов М. П. – активний діяч київської Громади.

Національні проблеми були в центрі наукових інтересів Драгоманова М. П., через що в 1875 р. його звільнили з університету.

Обстоюючи в політиці федералізм, у соціальному житті – демократизм, у культурі – раціоналізм, Драгоманов М. П. поступово відійшов від громадівців.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Інформаційна та просвітницька діяльність Михайла Драгоманова була невід’ємною складовою його громадської позиції. Він активно популяризував ідеї розвитку національної освіти, демократичних цінностей та культурного відродження українського народу через наукові праці, публіцистичні виступи та видавничу діяльність. Перебуваючи в Женеві, учений видавав збірник «Громада», який став важливим майданчиком для поширення суспільно-політичних, культурних і освітніх ідей серед української інтелігенції. Значну увагу Драгоманов приділяв питанням народної освіти, ролі української мови в навчанні та вихованні молоді, що знайшло відображення у його численних публікаціях. Завдяки активній комунікації з науковими та громадськими колами він сприяв формуванню позитивного іміджу української культури та розвитку громадської думки.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Основні праці

Досягнення

Визнання

Нагороди

Родинні зв’язки

Михайло Драгоманов походив із відомого українського козацько-старшинського роду Драгоманових. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим громадським діячем і прихильником прогресивних ідей. Особливе місце в житті вченого посідала його молодша сестра – письменниця та громадська діячка Ольга Драгоманова, відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала матір’ю Лесі Українки, тому Михайло Драгоманов був рідним дядьком видатної української поетеси. Учений підтримував тісні творчі й родинні зв’язки з родиною Косачів та справив значний вплив на формування світогляду Лесі Українки, сприяючи її зацікавленню європейською культурою, літературою та суспільною думкою.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Відеоматеріали



Цікаві факти і висловлювання

Довідка

Драгоманов Михайло Петрович (іноз. Drahomanov Mykhailo) - український вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, засновник українського соціалізму, магістр загальної історії, доцент.

Місце народження - Гадяч, нині Полтавська область, Україна (18.09.1841 - 20.06.1895).

Місце навчання - Київський університет Святого Володимира.

Місце роботи - Полтава, Київ, Україна, Відень, Женева, Швейцарія, Софія, Болгарія.

Напрями діяльності - літературознавство, історія,філософія, економіка, педагогіка, фольклористика.

Найвизначніші праці - Література російська, великоруська, українська і галицька.

Основні нагороди - .

Науковий напрям - педагогіка.

Джерела

  1. Бєлєнька Г. Педагогічні погляди Михайла Драгоманова у дзеркалі сучасності. Витоки пед. майстерності. 2015. Вип. 15. С. 72–76.
  2. Дічек Н. П. Михайло Петрович Драгоманов. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Наук. думка, 2005. Кн. 1. С. 376–384.
  3. Драгоманов Михайло Петрович: сторінка електрон. інформ.-бібліограф. ресурсу «Педагоги України та світу» / ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; підгот. Покусовою О. С.; онов. Чалою Н. В. Золотаренко Т. О.; наук. керівник Л. Д. Березівська. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: офіц. вебпортал. Київ, 2022. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/drahomanov-m-p/ (дата звернення: 17.06.2026).
  4. Михайло Петрович Драгоманов. Твори: бібліографічний покажчик / упоряд. Н. І. Тарасова. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. 168 с.
  5. Наукова спадщина Михайла Драгоманова: (до 180-річчя від дня народж.): вірт. кн. виставка / підгот. Бондарчук О. Б. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського:офіц. вебпортал. Київ, 2021. URL: https://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=29659 (дата звернення: 17.06.2026).
  6. Сухомлинська О. Драгоманов Михайло Петрович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; за наук. ред. Л. Д. Березівської. Електрон. вид. Вінниця: Твори, 2025. С. 136–137. URI: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=137 (дата звернення: 17.06.2026).

Автор


Оприлюднено: 22.06.2026

Останні зміни: 21.06.2026

Обговоріть цю сторінку
Кількість переглядів
1200 1000 800 600 400 200 0 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 2430 2153 3123 3903 2420 497
Цитувати статтю
Прізвище Ім'я, та Прізвище Ім'я. Драгоманов Михайло Петрович. Українська електронна енциклопедія освіти. 2026. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович (дата звернення: 23.червень.2026).
Прізвище, І., Прізвище, І. (2026, червень 23). Драгоманов Михайло Петрович. Українська електронна енциклопедія освіти. Взято з https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович.
І. Прізвище, І. Прізвище "Драгоманов Михайло Петрович," Українська електронна енциклопедія освіти, 2026. [Електронний ресурс]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович. Дата звернення: червень 23, 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. "Драгоманов Михайло Петрович." Українська електронна енциклопедія освіти 23 червень 2026. Веб. 23 червень 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 'Драгоманов Михайло Петрович' Українська електронна енциклопедія освіти (Київ, 23 червень 2026) дата звернення 23 червень 2026.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2026. "Драгоманов Михайло Петрович." Українська електронна енциклопедія освіти. Дата звернення червень 23, 2026. https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович.
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. 2026. Драгоманов Михайло Петрович. Українська електронна енциклопедія освіти. Доступно: <https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович> [Дата звернення 23 червень 2026].
Прізвище, Ім'я, та Прізвище, Ім'я. Драгоманов Михайло Петрович. Українська електронна енциклопедія освіти. [Інтернет]. Київ: ІЦО НАПН України; 2026 [оновлено 2026 червень 23; цитовано 2026 червень 23]. Доступно: https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Драгоманов Михайло Петрович.
Або скористайтесь сервісом офомлення бібліографічних описів для енциклопедичних статей