IPV (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
IPV (обговорення | внесок) м (→{{PAGENAME}}) |
||
| (Не показано 7 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=={{PAGENAME}}== | |||
{{Дефініція | {{Дефініція | ||
|Name=family pedagogy | |Name=family pedagogy | ||
|Дефініція=галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання. | |Дефініція=галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання.}} | ||
__TOC__ | |||
Сімейна педагогіка | Сімейна педагогіка як галузь педагогічної науки знаходиться на етапі свого становлення, вироблення категоріального апарату. Предметом сімейної педагогіки є сутність, механізми виховання в сім’ї, вплив цього процесу на становлення особистості дитини. Завдання сімейної педагогіки: пізнання гуманістичних традицій і звичаїв сімейного виховання з метою екстраполяції позитивного досвіду минулого в сучасну теорію і практику виховання в сім’ї; розроблення теоретичних засад сучасного сімейного виховання; розкриття форм, методів і прийомів ефективного сімейного виховання; дослідження шляхів підвищення педагогічної культури батьків; обґрунтування доцільного співвідношення сімейного і суспільного виховання і технологій взаємодії батьків і професійних педагогів; впровадження наукових досліджень в практику сімейного виховання. Методи сімейної педагогіки поділяються на дві групи: методи виховання і навчання, за допомогою яких здійснюється виховання в сім’ї; дослідницькі методи, які використовуються для вивчення сім’ї як виховного інституту. | ||
Основними категоріями | Основними категоріями сімейної педагогіки є закономірності і принципи сімейного виховання. Об’єктивні закономірності: розвиток суспільства вносить корективи в зміст сімейного виховання відповідно до державного укладу, політики, економіки, культури і релігії; сучасне демократичне суспільство з ринковими умовами, що характеризується зростаючою свободою особистості, породжує збільшення варіантів шлюбно-сімейних відносин, відповідно ускладнюючи сімейне виховання; комп’ютеризація з Інтернетом розширює число проблем у сімейному вихованні, занурюючи дітей у віртуальний світ, що призводить до їх віддалення від сім’ї і батьків. | ||
Принципи сімейного виховання: гуманізації; врахування вікових особливостей дітей; зв’язку з реальним життям; творчого підходу батьків до виховання; єдності вимог до дитини та розумності і справедливості цих вимог; опори у виховній дії на позитивне; поєднання виховання з самовихованням; неперервності і динамічності; мінімізації заохочень і покарань тощо. | Принципи сімейного виховання: гуманізації; врахування вікових особливостей дітей; зв’язку з реальним життям; творчого підходу батьків до виховання; єдності вимог до дитини та розумності і справедливості цих вимог; опори у виховній дії на позитивне; поєднання виховання з самовихованням; неперервності і динамічності; мінімізації заохочень і покарань тощо. Сімейна педагогіка тісно пов’язана з демографією, соціологією, психологією, фізіологією, конфліктологією, філософією, етнографією. Сімейна педагогіка використовує надбання психології сімейних взаємин: механізми сімейного виховання, стилі батьківської поведінки; типи сімейних взаємин; типології неправильного виховання; сімейні конфлікти та шляхи виходу з них та ін. | ||
Сімейна педагогіка ґрунтується на узагальненні та аналізі ідей сімейного виховання, що вироблені педагогічною думкою минулого. Найперші погляди на сімейне виховання склалися в народній педагогіці на основі багатовікового життєвого досвіду. У засобах народної педагогіки (казках, прислів’ях, легендах, піснях, іграх, обрядових дійствах) закладена своєрідна програма гідного сімейного життя, визначена етика взаємин, що не втратили цінності і дотепер. | |||
Проблема сімейного виховання піднімалася в педагогічній думці України, починаючи з такої пам’ятки давньоруської літератури як «Повчання дітям Володимира Мономаха». Значення сімейного виховання і ролі батьків у виховному процесі широко розкрито в педагогічній спадщині К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та інших відомих педагогів. Водночас на теперішній час сімейне виховання вивчене меншою мірою, ніж суспільне. Причини: тривалий час здійснювалася державна політика, що орієнтувалася переважно на суспільне виховання, понижуючи роль сім’ї як виховного інституту; сім’я як одне з найскладніших соціальних утворень потребує міждисциплінарного дослідження, а не лише в рамках педагогіки; сімейне життя і виховання – доволі складні предмети наукового дослідження, адже нерідко закриті для «сторонніх». Сьогодення вимагає активізації в розвитку | Проблема сімейного виховання піднімалася в педагогічній думці України, починаючи з такої пам’ятки давньоруської літератури як «Повчання дітям Володимира Мономаха». Значення сімейного виховання і ролі батьків у виховному процесі широко розкрито в педагогічній спадщині К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та інших відомих педагогів. Водночас на теперішній час сімейне виховання вивчене меншою мірою, ніж суспільне. Причини: тривалий час здійснювалася державна політика, що орієнтувалася переважно на суспільне виховання, понижуючи роль сім’ї як виховного інституту; сім’я як одне з найскладніших соціальних утворень потребує міждисциплінарного дослідження, а не лише в рамках педагогіки; сімейне життя і виховання – доволі складні предмети наукового дослідження, адже нерідко закриті для «сторонніх». Сьогодення вимагає активізації в розвитку сімейної педагогіки, адже без участі сім’ї в сучасних соціокультурних реаліях неможливим є вирішення багатьох питань, пов’язаних з освітою та вихованням дітей. | ||
===Джерела=== | ===Джерела=== | ||
# | # Алєксєєнко Т. Ф., Марушкевич, А. А. Постовий, В. Г. та ін. Родинна педагогіка: навч.-метод. посіб. Київ: ПАРАПАН, 2002. 215 с. | ||
# | # Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. Київ: ІЗМН, 1997. 232 с. | ||
====Довідка==== | ====Довідка==== | ||
| Рядок 24: | Рядок 23: | ||
</blockquote> | </blockquote> | ||
=== | ===Автори=== | ||
{{Статус гасла | {{Статус гасла | ||
|Статус=Оприлюднено | |Статус=Оприлюднено | ||
| Рядок 33: | Рядок 32: | ||
|Місяць змін=02 | |Місяць змін=02 | ||
|Рік змін=2025 | |Рік змін=2025 | ||
|Автор=Шахрай В. М | |Автор=Гончар Л. В., Шахрай В. М. | ||
|Модератор=Трейтяк Д. В. | |Модератор=Трейтяк Д. В. | ||
}} | }} | ||
[[Категорія:Blog]] | [[Категорія:Blog]] | ||
Поточна версія на 11:15, 16 вересня 2025
Сімейна педагогіка
Сімейна педагогіка - (англ. family pedagogy) - галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання.
Сімейна педагогіка як галузь педагогічної науки знаходиться на етапі свого становлення, вироблення категоріального апарату. Предметом сімейної педагогіки є сутність, механізми виховання в сім’ї, вплив цього процесу на становлення особистості дитини. Завдання сімейної педагогіки: пізнання гуманістичних традицій і звичаїв сімейного виховання з метою екстраполяції позитивного досвіду минулого в сучасну теорію і практику виховання в сім’ї; розроблення теоретичних засад сучасного сімейного виховання; розкриття форм, методів і прийомів ефективного сімейного виховання; дослідження шляхів підвищення педагогічної культури батьків; обґрунтування доцільного співвідношення сімейного і суспільного виховання і технологій взаємодії батьків і професійних педагогів; впровадження наукових досліджень в практику сімейного виховання. Методи сімейної педагогіки поділяються на дві групи: методи виховання і навчання, за допомогою яких здійснюється виховання в сім’ї; дослідницькі методи, які використовуються для вивчення сім’ї як виховного інституту.
Основними категоріями сімейної педагогіки є закономірності і принципи сімейного виховання. Об’єктивні закономірності: розвиток суспільства вносить корективи в зміст сімейного виховання відповідно до державного укладу, політики, економіки, культури і релігії; сучасне демократичне суспільство з ринковими умовами, що характеризується зростаючою свободою особистості, породжує збільшення варіантів шлюбно-сімейних відносин, відповідно ускладнюючи сімейне виховання; комп’ютеризація з Інтернетом розширює число проблем у сімейному вихованні, занурюючи дітей у віртуальний світ, що призводить до їх віддалення від сім’ї і батьків.
Принципи сімейного виховання: гуманізації; врахування вікових особливостей дітей; зв’язку з реальним життям; творчого підходу батьків до виховання; єдності вимог до дитини та розумності і справедливості цих вимог; опори у виховній дії на позитивне; поєднання виховання з самовихованням; неперервності і динамічності; мінімізації заохочень і покарань тощо. Сімейна педагогіка тісно пов’язана з демографією, соціологією, психологією, фізіологією, конфліктологією, філософією, етнографією. Сімейна педагогіка використовує надбання психології сімейних взаємин: механізми сімейного виховання, стилі батьківської поведінки; типи сімейних взаємин; типології неправильного виховання; сімейні конфлікти та шляхи виходу з них та ін.
Сімейна педагогіка ґрунтується на узагальненні та аналізі ідей сімейного виховання, що вироблені педагогічною думкою минулого. Найперші погляди на сімейне виховання склалися в народній педагогіці на основі багатовікового життєвого досвіду. У засобах народної педагогіки (казках, прислів’ях, легендах, піснях, іграх, обрядових дійствах) закладена своєрідна програма гідного сімейного життя, визначена етика взаємин, що не втратили цінності і дотепер. Проблема сімейного виховання піднімалася в педагогічній думці України, починаючи з такої пам’ятки давньоруської літератури як «Повчання дітям Володимира Мономаха». Значення сімейного виховання і ролі батьків у виховному процесі широко розкрито в педагогічній спадщині К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та інших відомих педагогів. Водночас на теперішній час сімейне виховання вивчене меншою мірою, ніж суспільне. Причини: тривалий час здійснювалася державна політика, що орієнтувалася переважно на суспільне виховання, понижуючи роль сім’ї як виховного інституту; сім’я як одне з найскладніших соціальних утворень потребує міждисциплінарного дослідження, а не лише в рамках педагогіки; сімейне життя і виховання – доволі складні предмети наукового дослідження, адже нерідко закриті для «сторонніх». Сьогодення вимагає активізації в розвитку сімейної педагогіки, адже без участі сім’ї в сучасних соціокультурних реаліях неможливим є вирішення багатьох питань, пов’язаних з освітою та вихованням дітей.
Джерела
- Алєксєєнко Т. Ф., Марушкевич, А. А. Постовий, В. Г. та ін. Родинна педагогіка: навч.-метод. посіб. Київ: ПАРАПАН, 2002. 215 с.
- Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. Київ: ІЗМН, 1997. 232 с.
Довідка
Сімейна педагогіка (англ. - family pedagogy) - галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання.
Автори
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 13.02.2025
Модератор: Трейтяк Д. В.
