Художнє (образне) мислення
Художнє (образне) мислення - (англ. artistic (figurative) thinking) - поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному); в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва.
Художнє (образне) мислення — поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному). Це підкреслює його роль у генерації та дешифруванні естетичних смислів; в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва. У цьому контексті художнє мислення розглядається як найвищий рівень художньої свідомості, що передбачає здатність до образного узагальнення, емоційного осмислення та символічного мислення. Художнє мислення позиціонується як уніфікований тип когнітивної діяльності, що лежить в основі всіх різновидів художнього відображення. Ця концепція базується на ідентифікації низки спільних ознак, притаманним різним мистецьким формам: образний характер, асоціативність та метафоричність у відображенні дійсності, чуттєва і практично-матеріальна обумовленість форм його побутування, специфічне співвідношення у ньому змісту і форми. Художнє мислення виконує подвійну функцію: продукування художніх образів і реконструкцію образів реципієнтом (глядачем, читачем, слухачем) у процесі комунікації з твором мистецтва. До функцій художнього мислення відносять відображення дійсності у формі художніх образів у свідомості митця як автора мистецького твору, а також — відтворення цих художніх образів у свідомості «споживача» (глядача, читача, слухача) під час комунікації з твором мистецтва. Суттєвою ознакою художнього мислення є його нерозривний взаємозв'язок з творчою діяльністю індивіда. Художнє мислення є іманентною складовою творчого процесу створення художнього твору автором і притаманне всім його стадіям: накопичення життєвих вражень, народження замислу твору, добір мовних засобів певного виду мистецтва, реалізація ідеї у процесі художньо-творчої діяльності. Одиницею художнього мислення є художній образ як результат втілення ідеї митця за допомогою специфічних художніх мов, які, своєю чергою, є носіями художньої свідомості та інструментарієм художнього мислення Сутнісною характеристикою художнього образу виступає його багатозначність. Це зумовлює варіативність інтерпретацій з боку реципієнта (глядача, читача, слухача) та створює простір для його власної творчої активності, що може призводити до генерації нових образів. Такий процес вимагає від реципієнта активного осмислення як авторського задуму, так і власних думок та емоційних переживань.
Джерела
- Естетика: підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Л. Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л. Т. Левчук: 2-ге вид., допов. і перероб. Київ: Вища шк., 2006. 431 с.
- Комаровська О. А. Художньо- обдарована особистість: сутність, реалії, розвиток: монографія. Івано-Франківськ: НАІР, 2014. 412 с.
- Поліщук О. П. Художнє мислення в контексті естетичної теорії: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра філос. наук: 09.00.08 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2009. 32 с.
Довідка
Художнє (образне) мислення (англ. - artistic (figurative) thinking) - поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному); в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва.
Автори
Оприлюднено: 23.06.2025
Останні зміни: 23.06.2025
Модератор: Трейтяк Д. В.