Психологічні ресурси
Психологічні ресурси (ПР) - (англ. personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)) - сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
| Психологічні ресурси | |
|---|---|
| [[Файл:|360px|Психологічні ресурси]] |
Історична довідка
Передумови виникнення / Заснування / Походження
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.
Еволюція формування, становлення
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.
Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.
Основні відомості
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.
Таксономія / Класифікація
Додаткові відомості
Фотогалерея
Відеоматеріали
Цікаві факти і висловлювання
Довідка
Психологічні ресурси (англ. - personal resources) - сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
Джерела
- Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
- Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
- Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4
Автори
Автор - Чиханцова О. А., модератор - Вернік О. Л., редактор - Бойко С. А.
Оприлюднено: 00.00.0000
Останні зміни: 00.00.0000
Модератор: УЕЕО
