Педагогічна взаємодія
Педагогічна взаємодія (ПВ) - (англ. Pedagogical interaction) - процес активної співпраці суб’єктів освітнього процесу, спрямований на досягнення спільних освітніх цілей і результатів, навчання, освіту, виховання, формування та розвиток особистості.
| Педагогічна взаємодія | |
|---|---|
 |
Історична довідка
Передумови виникнення / Заснування / Походження
Педагогічна взаємодія як поняття виникла на основі потреби в ефективному навчанні та вихованні. Її передумови пов'язані з розвитком суспільства, необхідністю передачі знань, формуванням моральних цінностей та соціальних норм. У процесі історичного розвитку освіти взаємодія між учителем і учнем стала ключовим елементом педагогічного процесу.
Історія винайдення та еволюція формування
Історія педагогічної взаємодії бере початок у давніх цивілізаціях, де навчання здійснювалося через наставництво. У середньовіччі взаємодія набувала форм релігійного виховання, а в епоху Відродження акцент змістився на гуманістичні ідеї. У XIX столітті педагогічна взаємодія стала предметом наукового аналізу, зокрема в працях С. Л. Рубінштейна та інших дослідників, які розглядали її як основу розвитку особистості.
Етапи розвитку поняття
1. Античність: Взаємодія між наставником і учнем як основа навчання. 2. Середньовіччя: Релігійне виховання з акцентом на моральні цінності. 3. Епоха Відродження: Гуманістичний підхід до освіти. 4. Новий час: Формування теоретичних основ педагогічної взаємодії. 5. Сучасність: Інтеграція психологічних і соціальних аспектів у педагогічний процес.
Основні відомості
Педагогічна взаємодія характеризується як загальними властивостями взаємодії в цілому, так і специфічними, які відповідають сфері реалізації. До властивостей загального порядку відносять: причинну зумовленість; суперечливість, яка полягає у зіткненні, з одного боку, потреби об’єктів і суб’єктів зберегти себе в незмінному вигляді, а з іншого – у прагненні зміцнити свій стан за рахунок розширення меж свого впливу, в одночасній відкритості й ізольованості педагогічних систем, у різнохарактерному зв’язку суб’єктів і об’єктів, у незбігові теоретичних побудов з реаліями практичного здійснення тощо; активність, яка забезпечує поступальний розвиток системи, і реактивність, яка регулює ефективність педагогічної взаємодії; виникнення нової якості у зв’язках і станах суб’єктів і об’єктів як її результат. Важливим аспектом педагогічної взаємодії є цілеутворення та узгодження цілей її учасників, можливість впливати один на одного і зумовлювати зміни не тільки в пізнавальній, емоційно-вольовій, але й в особистісній сфері.
У професійній підготовці педагогічна взаємодія є системною структурою таких діяльнісних підсистем, як: «викладач – студент(учень)», «викладач – комп’ютер», «студент(учень) – комп’ютер», «студент(учень) – студент(учень)», «викладач – комп’ютер – студент(учень)», «викладач – студент(учень) –батьки», «викладач – студент(учень) – роботодавець» тощо. Кожній із підсистем властиві свої механізми розгортання педагогічної взаємодії: взаємини (викладач і студент(учень) як суб’єкти взаємодії, здатні до самоорганізації й самореалізації, а тому, впливаючи один на одного, змінюються якісно); зв’язки (вони характеризують характер змін, ступінь активності кожного із суб’єктів); педагогічний вплив (передбачає активні дії педагога, який використовує заохочення, переконання, створення ситуації успіху та інші методи); взаєморозуміння (сприяє формуванню єдиного змістового поля суб’єктів педагогічної взаємодії, що дає їм змогу в процесі професійної підготовки діяти за відповідно розробленими алгоритмами, програмами, планами тощо); координація (цей механізм взаємодії пов’язаний з пошуком засобів, що забезпечують відповідність, сумісність у діях, узгодженість в операціях); кооперація (суб’єкти педагогічної взаємодії беруть участь у виконанні спільних проектів або різних, але пов’язаних між собою завдань) та ін.
Педагогічна взаємодія передбачає доцільну організацію спілкування учасників освітнього процесу (відносини співпраці і взаємодопомоги, широкий обмін новою інформацією, зворотній зв'язок, співпереживання радості пізнання, співучасть у вирішенні проблемних питань і пізнавальних завдань), розвиток його творчого характеру та підвищення культури. Умовами побудови педагогічної взаємодіє є: активне включення всіх учасників освітніх процесів в обговорення й реалізацію рішень; формування дослідницької позиції всіх суб’єктів освіти; об’єктивація поведінки через отримання постійного зворотного зв’язку; побудова партнерського спілкування, що означає визнання та прийняття цінності думок, інтересів, особливостей, прагнень кожного. У процесі педагогічної взаємодії відбувається перебудова рольових відносин учасників у рівноправні.
Довідка
Педагогічна взаємодія (англ. - Pedagogical interaction) - процес активної співпраці суб’єктів освітнього процесу, спрямований на досягнення спільних освітніх цілей і результатів, навчання, освіту, виховання, формування та розвиток особистості.
Джерела
- Андрощук І. В. Взаємодія як педагогічна категорія. Педагогічний дискурс. 2013. Вип. 14. С. 15-19.
- Ковальчук Л. Педагогічна взаємодія викладача і студентів під час використання нових інформаційних технологій навчання у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Вісник Львівського університету. 2005. Вип. 19, ч. 2. С. 17-25.
- Подберезський М. К. Характеристика особливостей педагогічної взаємодії.Вісник Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2011. № 2. С. 31-36.
- Кручек В. А. Педагогічна взаємодія.Енциклопедія освіти: 2-ге вид. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 711-712.
Автори
Оприлюднено: 15.05.2025
Останні зміни: 15.05.2025
Модератор: УЕЕО
