Моральні цінності
Моральні цінності - (англ. moral values) - суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини.
Моральні цінності (М.ц.) функціонують у двох вимірах: 1) як об’єктивно існуючі, сформовані конкретно-історичним та соціальним досвідом людства моральні норми, принципи, ідеали; 2) як особистісний феномен, персоніфіковане ставлення людини до суспільних М. ц., їх прийняття чи неприйняття. Розуміння моральних норм в авторитарній і гуманістичній етиці є різним: авторитарна наполягає на однозначному підпорядкуванні людини нормам і дотриманні їх, водночас гуманістична трактує такі норми як варіанти для вільного морального вибору особистості. М. ц., що містять у собі діяльнісно-зацікавлене ставлення людини до світу, слугують нормативною формою моральної орієнтації людини в навколишньому середовищі, втілюючи і реалізуючи її у вигляді конкретних і часто «готових» регулятивів, а також є основою для оцінки явищ дійсності і вчинків людей з точки зору їх моральної значущості.
Структурні елементи М. ц. становлять певну ієрархію, яка зумовлена тим, що історично і онтологічно сходження людини до вершини свого морального розвитку здійснювалося поступово. Особливе місце в системі М. ц. займають такі феномени, як добро, свобода, обов’язок, честь, гідність, сенс життя, щастя, любов. Правильне розуміння їх визначає міру моральності індивіда (вчинки, погляди, оцінки) та здатність виробити на їхній основі стратегію і тактику «правильного життя». Свобода є цінністю, досягнення якої є для особистості благом. Разом з тим, свобода – умова прояву моральності людини, вчинення нею моральних вчинків і дій. Моральна відповідальність проявляється як зворотна сторона вільно прийнятого рішення, як природний наслідок свободи вибору. Свобода і відповідальність взаємозалежні одна від одної: що ширша свобода, то більша відповідальність. У категорії добра втілюються уявлення людей про найбільш позитивне в їхньому житті. Перемога добра над злом завжди розцінюється як торжество справедливості, як правильна (адекватна) міра відплати індивіду за вчинені дії. Обов’язок і совість утворюють морально-психологічний механізм самоконтролю. Обов’язок – це прийнята особистістю необхідність підкорятися громадській волі, не тільки під впливом зовнішніх вимог, а й внутрішніх моральних мотивів. Совість цілком правомірно можна назвати іншою стороною обов’язку, найсильнішим «внутрішнім голосом» моральної дії. Категорії «честь» і «гідність» визначають суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей і вчинків людини. До М. ц. також відносять визначення людиною сенсу свого життя, що розкриває значущість її існування та забезпечує широку самореалізацію. З сенсом життя пов’язані категорії щастя і любові. Щастя відображає міру задоволеності людиною результатами своєї життєдіяльності, а любов проявляється в безкорисливому і всепоглинаючому прагненні до певного об’єкта (до себе, людей (гуманізм), Батьківщини (патріотизм), мистецтва, природи, любов батьків до дітей, любов дітей до батьків, любов чоловіка і жінки тощо), в потребі й готовності до самовіддачі.
У нинішній суспільний період, що характеризується нерідкими проявами насилля над особистістю, нездорової конкуренції, споживацької психології, постає необхідність педагогічно обґрунтованого формування М. ц. у дітей і молоді, тобто організованого процесу трансформації суспільних цінностей в особистісні. Важливим у такому процесі є демонстрування вихованцям значимості істинних цінностей, залучення їх до відповідних видів діяльності, спонукання до самовиховання на ґрунті М. ц. Особливе значення має педагогічна допомога вихованцям у виробленні морального ідеалу – позитивного образу-зразка людини, що є орієнтиром поведінки, а також в усвідомленні сутності несправжніх ідеалів та здатності до їх переборення.
Джерела
- Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416 с.
Довідка
Моральні цінності (англ. - moral values) - суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини.
Автор
Оприлюднено: 31.12.2024
Останні зміни: 13.02.2025
Модератор: Трейтяк Д. В.
