Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»)
| Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») | |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва (ориг.) | |
| Назва (перекл.) | |
| Укладачі | |
| Дата ухвалення (період дії) | |
| Розташування (країна) | |
| Вебсайт | |
Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») (далі - Програма) – нормативний документ в галузі освіти.
Історичні передумови
Необхідність у створенні Програми визначалася невідповідністю тодішньої системи освіти в Україні тим вимогам, які постали перед нею зі здобуттям незалежності, в умовах розбудови укр. державності, культурного та духовного відродження укр. народу.
Обставини ухвалення
Програма схвалена І з’їздом пед. працівників України (1992) та затверджена постановою КМ України (1993).
Нормативне регулювання в Україні
Головною метою Програми стало визначення стратегії розвитку освіти в Україні на останнє п’ятиріччя XX ст. та перспективу XXI ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Вплив і суспільне значення
Програмою визначено стратегічні завдання, пріоритетні напрями та основ¬ні шляхи реформування освіти в Україні загалом та зокрема: змісту освіти, нац. виховання, дошкільного виховання, загальної середньої освіти, позашкіль¬ного навчання і виховання, профес. освіти, вищої освіти, військової освіти, післядипломної освіти, роботи з пед. працівниками, соціального захисту учасників навч.-виховного процесу, наук, діяльності в системі освіти, управління освітою, фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти, міжнародних зв’язків у галузі освіти.
Додаткові відомості
Принципи реалізації Програми: пріоритетність освіти, що означає випереджальний характер її розвитку, нове ставлення суспільства до освіти, кардинально нові підходи до інвестиційної політи¬ки в освітній сфері; демократизація; гуманізація; гуманітаризація; нац. спрямованість; відкритість системи освіти, що пов’язана з орієнтацією на ці¬лісний неподільний світ, його глобальні проблеми, усвідомлення пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими і класовими, інтеграцію у світові освітні структури; безперервність освіти, що відкриває можливість перетворення освіти на процес, який триває впродовж усього життя людини; нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формуванню цілісної та всебічно розвиненої особистості; багатоукладність та варіативність освіти, що передбачає створення можливостей для широкого вибору форм освіти, навч. закладів, засобів навчання і виховання відповідно до освітніх запитів особистості, запро¬вадження варіативного компоненту змісту освіти, диференціацію ти індивідуалізацію навч.-виховного процесу, створення мережі недерж. навч. закладів.
Джерела
- Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). Київ, 1994.
Автори
Статус гасла: Потребує редагування
Остання зміна: 07.03.2024
Оприлюднено: 18.07.2025
Модератор: Redactor
