Цінність життя - Історія редагувань

IPV: /* Автор */

2025-09-16T11:28:42Z

Автор

← Попередня версія		Версія за 14:28, 16 вересня 2025
Рядок 36:		Рядок 36:
	\|Рік змін=2025		\|Рік змін=2025
	\|Автор=Шахрай В. М.		\|Автор=Шахрай В. М.
	\|Модератор=Євтушок І. А.		\|Модератор=Трейтяк Д. В., Євтушок І. А.
	~~\|Редактор=Трейтяк Д. В~~.
	}}		}}

IPV: /* {{PAGENAME}} */

2025-09-16T11:27:27Z

← Попередня версія		Версія за 14:27, 16 вересня 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	\|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.		\|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.
	}}		}}
			__TOC__

Redactor в 16:15, 5 липня 2025

2025-07-05T16:15:58Z

← Попередня версія		Версія за 19:15, 5 липня 2025
Рядок 24:		Рядок 24:
	[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.\| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.\| ]]		[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.\| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.\| ]]
	[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]		[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]
	[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус: Оприлюднено\| ]]		[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус:: Оприлюднено\| ]]

	{{Статус гасла		{{Статус гасла

Redactor в 14:09, 5 липня 2025

2025-07-05T14:09:21Z

← Попередня версія		Версія за 17:09, 5 липня 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	\|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.		\|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.
	}}		}}
	~~__TOC__~~

	Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович \|Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.		Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович \|Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.
Рядок 24:		Рядок 24:
	[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.\| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.\| ]]		[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.\| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.\| ]]
	[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]		[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]
	[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус:Оприлюднено\| ]]		[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус: Оприлюднено\| ]]

	{{Статус гасла		{{Статус гасла

Ольга Пінчук в 14:06, 5 липня 2025

2025-07-05T14:06:31Z

← Попередня версія		Версія за 17:06, 5 липня 2025
Рядок 25:		Рядок 25:
	[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]		[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]
	[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус:Оприлюднено\| ]]		[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус:Оприлюднено\| ]]

	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Оприлюднено		\|Статус=Оприлюднено

Ольга Пінчук в 14:03, 5 липня 2025

2025-07-05T14:03:11Z

← Попередня версія		Версія за 17:03, 5 липня 2025
Рядок 30:		Рядок 30:
	\|Місяць оприлюднення=12		\|Місяць оприлюднення=12
	\|Рік оприлюднення=2024		\|Рік оприлюднення=2024
	\|День змін=13		\|День змін=05
	\|Місяць змін=02		\|Місяць змін=07
	\|Рік змін=2025		\|Рік змін=2025
	\|Автор=Шахрай В. М.		\|Автор=Шахрай В. М.

Redactor в 13:54, 5 липня 2025

2025-07-05T13:54:35Z

← Попередня версія		Версія за 16:54, 5 липня 2025
Рядок 6:		Рядок 6:
	__TOC__		__TOC__

	Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович \|В. Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.		Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович \|Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.

	Цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. Цінність життя має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.		Цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. Цінність життя має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.

Ольга Пінчук в 13:53, 5 липня 2025

2025-07-05T13:53:53Z

← Попередня версія		Версія за 16:53, 5 липня 2025
Рядок 6:		Рядок 6:
	__TOC__		__TOC__

	Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя ~~(Ц. ж.)~~ було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає ~~Ц. ж.~~ як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження ~~його~~ гідності та цінності приділяв В. Сухомлинський, наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.		Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович \|В. Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.

	~~Ц. ж.~~ відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. ~~Ц. ж.~~ має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.		Цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. Цінність життя має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.

Redactor в 13:48, 5 липня 2025

2025-07-05T13:48:30Z

← Попередня версія		Версія за 16:48, 5 липня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:

	===Автор===		===Автор===
	[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::~~Бббббб Л~~. А.\| ]] [[Редактор::~~Сссс Л~~. А.\| ]]		[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.\| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.\| ]]
	[[День оприлюднення:: 00\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00\| ]] [[Рік оприлюднення:: ~~0000~~\| ]]		[[День оприлюднення:: 31\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12\| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024\| ]]
	[[День змін::00\| ]] [[Місяць змін:: 00\| ]] [[Рік змін:: ~~0000~~\| ]] [[Статус:~~Редагування~~\| ]]		[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін:: 07\| ]] [[Рік змін:: 2025\| ]] [[Статус:Оприлюднено\| ]]
	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Оприлюднено		\|Статус=Оприлюднено
Рядок 34:		Рядок 34:
	\|Рік змін=2025		\|Рік змін=2025
	\|Автор=Шахрай В. М.		\|Автор=Шахрай В. М.
	\|Модератор=~~Трейтяк Д~~. В.		\|Модератор=Євтушок І. А.
	\|Редактор=Трейтяк Д. В.		\|Редактор=Трейтяк Д. В.
	}}		}}

Redactor в 13:46, 5 липня 2025

2025-07-05T13:46:36Z

← Попередня версія		Версія за 16:46, 5 липня 2025
Рядок 16:		Рядок 16:
	# Швейцер Альберт. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 393-395.		# Швейцер Альберт. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 393-395.

	====Довідка====		===Довідка===
	<blockquote>		<blockquote>
	'''[[Назва::Цінність життя]] ''' (''англ. - [[Name::value of life]]'') - [[Дефініція:: виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі]].		'''[[Назва::Цінність життя]] ''' (''англ. - [[Name::value of life]]'') - [[Дефініція:: виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі]].
Рядок 22:		Рядок 22:

	===Автор===		===Автор===
			[[Автор::Аааааа В. Ю.\| ]] [[Модератор::Бббббб Л. А.\| ]] [[Редактор::Сссс Л. А.\| ]]
			[[День оприлюднення:: 00\| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00\| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000\| ]]
			[[День змін::00\| ]] [[Місяць змін:: 00\| ]] [[Рік змін:: 0000\| ]] [[Статус:Редагування\| ]]
	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Оприлюднено		\|Статус=Оприлюднено
Рядок 32:		Рядок 35:
	\|Автор=Шахрай В. М.		\|Автор=Шахрай В. М.
	\|Модератор=Трейтяк Д. В.		\|Модератор=Трейтяк Д. В.
			\|Редактор=Трейтяк Д. В.
	}}		}}

	~~[[Категорія:Blog]]~~