Соколянський Іван Панасович - Історія редагувань

Sukhomllib: /* Джерела */

2026-02-19T17:49:46Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 20:49, 19 лютого 2026
Рядок 247:		Рядок 247:
	# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.		# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.
	# Соколянський Іван Панасович (25.03.1889 - 27.11.1960): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Боровковою Т. В.; оновл. І. М. Щочкіною, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/sokolyanskyy-i-p/]] (дата звернення: 05.08.2024).		# Соколянський Іван Панасович (25.03.1889 - 27.11.1960): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Боровковою Т. В.; оновл. І. М. Щочкіною, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/sokolyanskyy-i-p/]] (дата звернення: 05.08.2024).
			#Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 933-934.
	# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.		# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.
	# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.		# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.

Sukhomllib: /* Джерела */

2026-01-15T15:10:13Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 18:10, 15 січня 2026
Рядок 246:		Рядок 246:
	# Кабанова О. О. Внесок I. П. Соколянського в розвиток вітчизняної освіти на зламі 20-х рр. XX ст. ''Вісник Чернігів. нац. пед. ун-та.'' 2015. № 124. С. 266-268.		# Кабанова О. О. Внесок I. П. Соколянського в розвиток вітчизняної освіти на зламі 20-х рр. XX ст. ''Вісник Чернігів. нац. пед. ун-та.'' 2015. № 124. С. 266-268.
	# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.		# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.
	#Соколянський Іван Панасович ~~/ Педагоги~~ України та ~~світу /~~/ Державна науково-педагогічна бібліотека України ~~ім.~~ В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/sokolyanskyy-i-p/]].		# Соколянський Іван Панасович (25.03.1889 - 27.11.1960): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Боровковою Т. В.; оновл. І. М. Щочкіною, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/sokolyanskyy-i-p/]] (дата звернення: 05.08.2024).
	# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.		# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.
	# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.		# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.

Sukhomllib: /* Джерела */

2025-12-24T18:22:35Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 21:22, 24 грудня 2025
Рядок 246:		Рядок 246:
	# Кабанова О. О. Внесок I. П. Соколянського в розвиток вітчизняної освіти на зламі 20-х рр. XX ст. ''Вісник Чернігів. нац. пед. ун-та.'' 2015. № 124. С. 266-268.		# Кабанова О. О. Внесок I. П. Соколянського в розвиток вітчизняної освіти на зламі 20-х рр. XX ст. ''Вісник Чернігів. нац. пед. ун-та.'' 2015. № 124. С. 266-268.
	# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.		# Рапіна Л. Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки: до 135-річчя від дня народження. ''Особлива дитина: навчання і виховання.'' 2024. № 2. С. 162-177.
			#Соколянський Іван Панасович / Педагоги України та світу // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/sokolyanskyy-i-p/]].
	# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.		# Сухомлинська О. В. Соколянський Іван Панасович (1889–1960). ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: ХХ ст. С. 296–302.
	# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.		# Ярмаченко, М. Соколянський Іван Панасович: [коротка біограф. довідка]. ''Педагогічний словник'' / редкол.: М. Д. Ярмаченко, І. А. Зязюн, О. В. Сухомлинська [та ін.]; за ред. М. Д. Ярмаченка; АПН України, Ін-т педагогіки. Київ: Пед. думка, 2001. С. 427.

Sukhomllib: /* Автор */

2025-07-08T16:44:17Z

Автор

← Попередня версія		Версія за 19:44, 8 липня 2025
Рядок 250:		Рядок 250:

	===Автор===		===Автор===

			[[Автор::Щочкіна І. М., Золотаренко Т. О., Сухомлинська О. В.\| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.\| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.\| ]]
			[[День оприлюднення::05\| ]] [[Місяць оприлюднення::08\| ]] [[Рік оприлюднення::2024\| ]]
			[[День змін::03\| ]] [[Місяць змін::08\| ]] [[Рік змін::2024\| ]] [[Статус::Оприлюднено\| ]]

	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Оприлюднено		\|Статус=Оприлюднено
Рядок 259:		Рядок 264:
	\|Рік змін=2024		\|Рік змін=2024
	\|Автор=Щочкіна І. М., Золотаренко Т. О., Сухомлинська О. В.		\|Автор=Щочкіна І. М., Золотаренко Т. О., Сухомлинська О. В.
	\|Модератор=~~Lytovchenko~~		\|Модератор=Литовченко О. В.
			\|Редактор=Литовченко О. В.
	}}		}}
	[[Категорія:УЕЕО]]		[[Категорія:УЕЕО]]
	[[Категорія:Персоналії]]		[[Категорія:Персоналії]]

Sukhomllib: /* Джерела */

2025-07-08T16:42:40Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 19:42, 8 липня 2025
Рядок 241:		Рядок 241:
	===Пов’язані статті УЕЕО===		===Пов’язані статті УЕЕО===
	===Джерела===		===Джерела===
	# Гайденко К. А. І. П. Соколянський про соціальне виховання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку (20–30 рр. ХХ ст.). ''Використання ресурсів позашкільної освіти у процесі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами'': зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; [за заг. ред. Ю. Д. Бойчука]. Харків, 2021. С. 34–37. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12491		# Гайденко К. А. І. П. Соколянський про соціальне виховання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку (20–30 рр. ХХ ст.). ''Використання ресурсів позашкільної освіти у процесі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами'': зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; [за заг. ред. Ю. Д. Бойчука]. Харків, 2021. С. 34–37. URL: [[Сем_посилання::https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12491]].
	# Єфіменко Н. В. Іван Панасович Соколянський. Київ, 2000. 104 с.		# Єфіменко Н. В. Іван Панасович Соколянський. Київ, 2000. 104 с.
	# Єфіменко Н. В. І. П. Соколянський: віхи життя і педагогічної творчості. ''Дефектологія.'' 1998. № 3. С. 52–55.		# Єфіменко Н. В. І. П. Соколянський: віхи життя і педагогічної творчості. ''Дефектологія.'' 1998. № 3. С. 52–55.

Sukhomllib: /* Нагороди */

2025-07-08T16:40:53Z

Нагороди

← Попередня версія		Версія за 19:40, 8 липня 2025
Рядок 186:		Рядок 186:

	====Нагороди====		====Нагороди====
	За свою педагогічну діяльність Академією педагогічних наук РРФСР нагороджений 2-ю премією та медаллю імені [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|Ушинського~~]] [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|~~К. Д.]] (1947).		За свою педагогічну діяльність Академією педагогічних наук РРФСР нагороджений 2-ю премією та медаллю імені [[Педагог::Ушинський Костянтин Дмитрович\|Ушинського К. Д.]] (1947).

	У 1980 р. Соколянському І. П. (посмертно) та його учневі й послідовнику Мещерякову О. І. за розробку і втілення методики розподіленої дозованої діяльності у навчанні сліпоглухонімих дітей була присуджена [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Державна_премія_СРСР#:~:text=Держа́вна%20пре́мія%20СРСР%20(1966–1991,1935%2C%201957–1991).\|Державна премія СРСР з науки і техніки]].		У 1980 р. Соколянському І. П. (посмертно) та його учневі й послідовнику Мещерякову О. І. за розробку і втілення методики розподіленої дозованої діяльності у навчанні сліпоглухонімих дітей була присуджена [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Державна_премія_СРСР#:~:text=Держа́вна%20пре́мія%20СРСР%20(1966–1991,1935%2C%201957–1991).\|Державна премія СРСР з науки і техніки]].

Sukhomllib: /* Нагороди */

2025-07-08T16:39:20Z

Нагороди

← Попередня версія		Версія за 19:39, 8 липня 2025
Рядок 188:		Рядок 188:
	За свою педагогічну діяльність Академією педагогічних наук РРФСР нагороджений 2-ю премією та медаллю імені [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|Ушинського]] [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|К. Д.]] (1947).		За свою педагогічну діяльність Академією педагогічних наук РРФСР нагороджений 2-ю премією та медаллю імені [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|Ушинського]] [[Ушинський Костянтин Дмитрович\|К. Д.]] (1947).

	У 1980 р. Соколянському І. П. (посмертно) та його учневі й послідовнику Мещерякову О. І. за розробку і втілення методики розподіленої дозованої діяльності у навчанні сліпоглухонімих дітей була присуджена [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0~~#:~:text=%~~D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%CC%81%D0%B2%D0%BD%D0~~%~~B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%CC%81%D0%BC%D1%96%D1%8F%20%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0~~%20(~~1966%E2%80%931991~~,1935%2C%~~201957%E2%80%931991~~). Державна премія СРСР з науки і техніки].		У 1980 р. Соколянському І. П. (посмертно) та його учневі й послідовнику Мещерякову О. І. за розробку і втілення методики розподіленої дозованої діяльності у навчанні сліпоглухонімих дітей була присуджена [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Державна_премія_СРСР#:~:text=Держа́вна%20пре́мія%20СРСР%20(1966–1991,1935%2C%201957–1991).\|Державна премія СРСР з науки і техніки]].

	===Родинні зв’язки===		===Родинні зв’язки===

Sukhomllib: /* Науково-експертна діяльність */

2025-07-08T16:38:12Z

Науково-експертна діяльність

← Попередня версія		Версія за 19:38, 8 липня 2025
Рядок 119:		Рядок 119:

	====Науково-експертна діяльність====		====Науково-експертна діяльність====
	Результати своїх експериментальних досліджень Іван Панасович оприлюднював у педагогічній пресі, найчастіше в журналі «[http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/90_rokiv_ukr_visnik_refleksologii/ Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології]». Учений був одним із ініціаторів його створення, членом редколегії, активним дописувачем, формував спрямування й політику цього видання.		Результати своїх експериментальних досліджень Іван Панасович оприлюднював у педагогічній пресі, найчастіше в журналі «[[Сем_посилання::http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/90_rokiv_ukr_visnik_refleksologii/\|Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології]]». Учений був одним із ініціаторів його створення, членом редколегії, активним дописувачем, формував спрямування й політику цього видання.

	====Міжнародне співробітництво ====		====Міжнародне співробітництво ====

Sukhomllib: /* Наукова діяльність */

2025-07-08T16:37:27Z

Наукова діяльність

Sukhomllib: /* Педагогічна діяльність */

2025-07-08T16:30:32Z

Педагогічна діяльність

← Попередня версія		Версія за 19:30, 8 липня 2025
Рядок 66:		Рядок 66:
	У 1930 р. завдяки клопотанням Івана Панасовича у Харкові було відкрито Науково-дослідний інститут дефектології УРСР, і вчений став його першим директором.		У 1930 р. завдяки клопотанням Івана Панасовича у Харкові було відкрито Науково-дослідний інститут дефектології УРСР, і вчений став його першим директором.
	[[Файл:Sk 13.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]		[[Файл:Sk 13.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]
	На початку 1930-х рр. вчений працював в Українському інституті експериментальної медицини, та у [https://knmu.edu.ua/ Харківському медичному інституті].		На початку 1930-х рр. вчений працював в Українському інституті експериментальної медицини, та у [[Сем_посилання::https://knmu.edu.ua/\|Харківському медичному інституті]].

	У 1934 р. отримав звання професора.		У 1934 р. отримав звання професора.

← Попередня версія		Версія за 19:37, 8 липня 2025
Рядок 77:		Рядок 77:

	==== Наукова діяльність ====		==== Наукова діяльність ====
	На початку 20-х рр. Іван Панасович зосереджує свою увагу на загальних проблемах педагогіки, розробляє її теоретико-методологічне обгрунтування. Він вирішує проблеми згідно з загальним спрямуванням тогочасної науки – на основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_~~(~~%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F~~) рефлексології] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F~~ педології]. Методологічною основою його праць виступає природничо-наукова концепція розвитку педагогічної науки.		На початку 20-х рр. Іван Панасович зосереджує свою увагу на загальних проблемах педагогіки, розробляє її теоретико-методологічне обгрунтування. Він вирішує проблеми згідно з загальним спрямуванням тогочасної науки – на основі [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/
			Рефлексологія_(психологія)\|рефлексології]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Педологія\|педології]]. Методологічною основою його праць виступає природничо-наукова концепція розвитку педагогічної науки.
	[[Файл:Sk 22.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]		[[Файл:Sk 22.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]
	Соколянський І. П. вважає, що складний процес розвитку особистості зумовлений єдністю біологічних та соціальних чинників. Ця єдність у нього не виступає як механічне, статичне поєднання спадкових факторів і факторів середовища, а є складною, диференційованою, динамічною системою, що характеризує як окремі психічні функції, так і різні етапи вікового розвитку дитини.		Соколянський І. П. вважає, що складний процес розвитку особистості зумовлений єдністю біологічних та соціальних чинників. Ця єдність у нього не виступає як механічне, статичне поєднання спадкових факторів і факторів середовища, а є складною, диференційованою, динамічною системою, що характеризує як окремі психічні функції, так і різні етапи вікового розвитку дитини.

	Іван Панасович був представником соціогенетичного напряму Харківської школи педології. Відштовхуючись від фізіологічного вчення Павлова І. П., він писав: «Я вважаю, що праці славетного фізіолога академіка Павлова настановлюють нову добу в наших знаннях природи людського організму. Між тими поглядами, які ми виробляємо на педагогічний процес на засадах умовних [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81~~ рефлексів], і старим (традиційним) нічого спільного немає й бути не може».		Іван Панасович був представником соціогенетичного напряму Харківської школи педології. Відштовхуючись від фізіологічного вчення Павлова І. П., він писав: «Я вважаю, що праці славетного фізіолога академіка Павлова настановлюють нову добу в наших знаннях природи людського організму. Між тими поглядами, які ми виробляємо на педагогічний процес на засадах умовних [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Рефлекс\|рефлексів]], і старим (традиційним) нічого спільного немає й бути не може».
	[[Файл:Sk 16.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]		[[Файл:Sk 16.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]
	Тому процес мислення у дитини розглядав як функцію нервової системи, що приводиться в рух за допомогою умовних рефлексів. Визначений у такий спосіб процес формування дитини сприймався як соціогенетичний: оскільки мислення – це умовний рефлекс, ~~сповокований~~ середовищем, то необхідно насамперед звернутися до вдосконалення останнього, щоб саме середовище поліпшувало й піднімало на вищий щабель процес мислення людини, яке все ж залишається властивістю організму й певною мірою генетично успадковується людиною.		Тому процес мислення у дитини розглядав як функцію нервової системи, що приводиться в рух за допомогою умовних рефлексів. Визначений у такий спосіб процес формування дитини сприймався як соціогенетичний: оскільки мислення – це умовний рефлекс, спровокований середовищем, то необхідно насамперед звернутися до вдосконалення останнього, щоб саме середовище поліпшувало й піднімало на вищий щабель процес мислення людини, яке все ж залишається властивістю організму й певною мірою генетично успадковується людиною.

	Наукові погляди Соколянського І. П. впродовж його діяльності поступово змінювалися, в основному під впливом ідеологічних та політичних чинників. Так, до 1917 р. він, як і всі представники експериментальної психології, займав суто біогенетичні позиції.		Наукові погляди Соколянського І. П. впродовж його діяльності поступово змінювалися, в основному під впливом ідеологічних та політичних чинників. Так, до 1917 р. він, як і всі представники експериментальної психології, займав суто біогенетичні позиції.
Рядок 89:		Рядок 90:
	На початку 20-х, став вважати, що розвиток складних психічних процесів – увага, запам’ятовування, мислення, загалом уся поведінка – значно більшою мірою залежить від середовища, що оточує її (від умов виховання і навчання, ідеології, соціально-культурних умов життя, рівня спілкування, форм і засобів діяльності), ніж від спадковості. Він розглядав середовище не лише як умову, а і як основне джерело розвитку дитини.		На початку 20-х, став вважати, що розвиток складних психічних процесів – увага, запам’ятовування, мислення, загалом уся поведінка – значно більшою мірою залежить від середовища, що оточує її (від умов виховання і навчання, ідеології, соціально-культурних умов життя, рівня спілкування, форм і засобів діяльності), ніж від спадковості. Він розглядав середовище не лише як умову, а і як основне джерело розвитку дитини.

	Соколянський І. П., як і всі педологи того часу, розглядав [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0~~ педагогіку] як науку про організацію певних зумовлених форм поведінки людської особистості (або колективу) й негативно ставився до визначення її як науки про навчання й виховання дітей. Він на прикладі дітей з особливими потребами (сліпоглухонімих, сліпих та глухих) доводив необхідність застосування ланцюгової методики діяльності мозку Павлова І. П. у їх навчанні.		Соколянський І. П., як і всі педологи того часу, розглядав [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Педагогіка\|педагогіку]] як науку про організацію певних зумовлених форм поведінки людської особистості (або колективу) й негативно ставився до визначення її як науки про навчання й виховання дітей. Він на прикладі дітей з особливими потребами (сліпоглухонімих, сліпих та глухих) доводив необхідність застосування ланцюгової методики діяльності мозку Павлова І. П. у їх навчанні.

	Виховання Іван Панасович розглядав у контексті формування в дітей класової поведінки. Загальнопедагогічний процес як процес організації обумовлених форм поведінки, за Соколянським І. П., містив:		Виховання Іван Панасович розглядав у контексті формування в дітей класової поведінки. Загальнопедагогічний процес як процес організації обумовлених форм поведінки, за Соколянським І. П., містив:
Рядок 107:		Рядок 108:
	Під вихованням основних звичок учений розумів формування навичок з обслуговування, самообслуговування дітей, тобто поведінку в широкому значенні цього слова. Під вихованням спеціальних звичок – вивчення різних предметів у школі. Виховання соціальних звичок трактувалося як формування дитини у дусі класової боротьби. Виховання соціальних звичок цілковито покладалось на все соціальне оточення, особливо на гру, самоврядування, дитячий рух.		Під вихованням основних звичок учений розумів формування навичок з обслуговування, самообслуговування дітей, тобто поведінку в широкому значенні цього слова. Під вихованням спеціальних звичок – вивчення різних предметів у школі. Виховання соціальних звичок трактувалося як формування дитини у дусі класової боротьби. Виховання соціальних звичок цілковито покладалось на все соціальне оточення, особливо на гру, самоврядування, дитячий рух.

	У 1920-ті рр. Іван Панасович став активним організатором рефлексологічного напрямку в психолого-педагогічних науках. Оскільки рефлексологія була суто експериментальною наукою, то для її розвитку необхідним було створення відповідної дослідно-~~експерементальної~~ бази. Вчений багато працював в цьому напрямку, і в 1925 р. за його ініціативи в Харкові відкрилася перша в Радянському Союзі спеціальна школа-клініка для сліпоглухонімих дітей, високі результати якої були відомі в усьому світі.		У 1920-ті рр. Іван Панасович став активним організатором рефлексологічного напрямку в психолого-педагогічних науках. Оскільки рефлексологія була суто експериментальною наукою, то для її розвитку необхідним було створення відповідної дослідно-експериментальної бази. Вчений багато працював в цьому напрямку, і в 1925 р. за його ініціативи в Харкові відкрилася перша в Радянському Союзі спеціальна школа-клініка для сліпоглухонімих дітей, високі результати якої були відомі в усьому світі.

	Як «головний інспектор з дефективного дитинства» він керував діяльністю Харківського лікарського-педологічного кабінету, створеного в 1922 р. в приміщенні Психоневрологічного інституту. Ним було розроблено схему лікарського, психологічного й педагогічного листка обстеження дитини. Велику увагу вчений приділяв також роботі з учителями та вихователями, організовував гуртки-семінари з проведення показових уроків.		Як «головний інспектор з дефективного дитинства» він керував діяльністю Харківського лікарського-педологічного кабінету, створеного в 1922 р. в приміщенні Психоневрологічного інституту. Ним було розроблено схему лікарського, психологічного й педагогічного листка обстеження дитини. Велику увагу вчений приділяв також роботі з учителями та вихователями, організовував гуртки-семінари з проведення показових уроків.

	Широка експериментальна праця ґрунтувалася на вченні про [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C~~ вищу нервову систему], на дослідженні рухових частин кори головного мозку, вивченні реакцій організму, які можна спостерігати дослідно-експериментальним шляхом, і була тісно пов’язана з психіатричними та психопатологічними дослідженнями.		Широка експериментальна праця ґрунтувалася на вченні про [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Вища_нервова_діяльність\|вищу нервову систему]], на дослідженні рухових частин кори головного мозку, вивченні реакцій організму, які можна спостерігати дослідно-експериментальним шляхом, і була тісно пов’язана з психіатричними та психопатологічними дослідженнями.
	[[Файл:Sk 15.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]		[[Файл:Sk 15.jpg\|праворуч\|250x250пкс]]
	Особливими науковими здобутками характеризується харківський період життя Івана Опанасовича (1923–1939). Важливими для педагогічної теорії і практики стали результати його досліджень різних аспектів соціалізації дітей зі спеціальними потребами, характерною ознакою яких була всебічна практична спрямованість. Вже першого року свого перебування в Харкові Соколянський І. створив при педагогічній лабораторії дослідницької станції спеціальний відділ сліпоглухонімих, а незабаром і лікувально-педагогічні кабінети, де застосовували всі досягнення тогочасної [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F~~ дефектології]. Співробітники цих кабінетів не лише займалися [https://uk.wikipedia.org/wiki/~~%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE~~-~~%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE~~-~~%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8~~ науково-дослідною роботою], але й надавали реальну допомогу дітям з комбінованими вадами.		Особливими науковими здобутками характеризується харківський період життя Івана Опанасовича (1923–1939). Важливими для педагогічної теорії і практики стали результати його досліджень різних аспектів соціалізації дітей зі спеціальними потребами, характерною ознакою яких була всебічна практична спрямованість. Вже першого року свого перебування в Харкові Соколянський І. створив при педагогічній лабораторії дослідницької станції спеціальний відділ сліпоглухонімих, а незабаром і лікувально-педагогічні кабінети, де застосовували всі досягнення тогочасної [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Дефектологія\|дефектології]]. Співробітники цих кабінетів не лише займалися [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Науково-дослідні_та_дослідно-конструкторські_роботи\|науково-дослідною роботою]], але й надавали реальну допомогу дітям з комбінованими вадами.

	Вчений-педагог створив оригінальну методику навчання сліпоглухонімих, яка отримала визнання в усьому світі, розробив конструкцію читальної машини для сліпих – апарат для читання звичайного шрифту, що й зараз використовується в спеціальній педагогіці, що дозволило цим людям здобувати освіту, навіть вищу. Підготував десятки кваліфікованих педагогів та лікарів для роботи з дітьми, які мають вади зору та слуху.		Вчений-педагог створив оригінальну методику навчання сліпоглухонімих, яка отримала визнання в усьому світі, розробив конструкцію читальної машини для сліпих – апарат для читання звичайного шрифту, що й зараз використовується в спеціальній педагогіці, що дозволило цим людям здобувати освіту, навіть вищу. Підготував десятки кваліфікованих педагогів та лікарів для роботи з дітьми, які мають вади зору та слуху.

	====Науково-експертна діяльність====		====Науково-експертна діяльність====