Максимович Михайло Олександрович - Історія редагувань

Sukhomllib: /* Джерела */

2026-01-15T16:10:02Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 19:10, 15 січня 2026
Рядок 361:		Рядок 361:
	#Корпанюк М. Михайло Максимович – будитель. ''Теоретична і дидактична філологія.'' 2015. Вип. 20. С. 54–65. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2015_20_8]].		#Корпанюк М. Михайло Максимович – будитель. ''Теоретична і дидактична філологія.'' 2015. Вип. 20. С. 54–65. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2015_20_8]].
	#Михайло Максимович: бібліогр. покажч.: до 200-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Краскова та ін.; М-во освіти і науки України; ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2004. 29 с.		#Михайло Максимович: бібліогр. покажч.: до 200-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Краскова та ін.; М-во освіти і науки України; ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2004. 29 с.
	#Максимович Михайло Олександрович ~~/ Педагоги~~ України та ~~світу /~~/ Державна науково-педагогічна бібліотека України ~~ім.~~ В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/]].		#Максимович Михайло Олександрович (03.09.1804 - 10.11.1873): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Павленко Т. С., Деревянко Т. М.; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/]] (дата звернення: 02.12.2025).
	#Ольхіна Н. І. Михайло Максимович – фундатор наукового дискурсу ХІХ ст. та родоначальник історіософської концепції українського козацтва. ''Наук. скарбниця освіти Донеччини''. 2009. № 2. С. 13–18.		#Ольхіна Н. І. Михайло Максимович – фундатор наукового дискурсу ХІХ ст. та родоначальник історіософської концепції українського козацтва. ''Наук. скарбниця освіти Донеччини''. 2009. № 2. С. 13–18.
	#Побірченко Н. С. Максимович Михайло Олександрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 527–528.		#Побірченко Н. С. Максимович Михайло Олександрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 527–528.

Sukhomllib: /* Джерела */

2025-12-25T10:51:53Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 13:51, 25 грудня 2025
Рядок 361:		Рядок 361:
	#Корпанюк М. Михайло Максимович – будитель. ''Теоретична і дидактична філологія.'' 2015. Вип. 20. С. 54–65. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2015_20_8]].		#Корпанюк М. Михайло Максимович – будитель. ''Теоретична і дидактична філологія.'' 2015. Вип. 20. С. 54–65. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2015_20_8]].
	#Михайло Максимович: бібліогр. покажч.: до 200-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Краскова та ін.; М-во освіти і науки України; ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2004. 29 с.		#Михайло Максимович: бібліогр. покажч.: до 200-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Краскова та ін.; М-во освіти і науки України; ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2004. 29 с.
			#Максимович Михайло Олександрович / Педагоги України та світу // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/]].
	#Ольхіна Н. І. Михайло Максимович – фундатор наукового дискурсу ХІХ ст. та родоначальник історіософської концепції українського козацтва. ''Наук. скарбниця освіти Донеччини''. 2009. № 2. С. 13–18.		#Ольхіна Н. І. Михайло Максимович – фундатор наукового дискурсу ХІХ ст. та родоначальник історіософської концепції українського козацтва. ''Наук. скарбниця освіти Донеччини''. 2009. № 2. С. 13–18.
	#Побірченко Н. С. Максимович Михайло Олександрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 527–528.		#Побірченко Н. С. Максимович Михайло Олександрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 527–528.

Sukhomllib: /* Довідка */

2025-12-01T09:43:36Z

Довідка

← Попередня версія		Версія за 12:43, 1 грудня 2025
Рядок 350:		Рядок 350:
	Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].		Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].

	Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]], [[Наукова школа::наука]], [[Наукова школа::ботаніка]].		Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]], [[Наукова школа::наука]], [[Наукова школа::ботаніка]].</blockquote>
	</blockquote>

	===Пов’язані статті УЕЕО===		===Пов’язані статті УЕЕО===

Sukhomllib: /* Довідка */

2025-12-01T09:42:53Z

Довідка

← Попередня версія		Версія за 12:42, 1 грудня 2025
Рядок 350:		Рядок 350:
	Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].		Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].

	Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка, наука, ботаніка]].</blockquote>		Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]], [[Наукова школа::наука]], [[Наукова школа::ботаніка]].
			</blockquote>

	===Пов’язані статті УЕЕО===		===Пов’язані статті УЕЕО===

Sukhomllib: /* {{PAGENAME}} */

2025-11-30T23:21:31Z

← Попередня версія		Версія за 02:21, 1 грудня 2025
Рядок 24:		Рядок 24:
	\|Місце діяльності=Київ, Україна, москва, росія		\|Місце діяльності=Київ, Україна, москва, росія
	\|Напрями діяльності=наука, педагогіка, ботаніка, історія, археологія, етнографія, філологія, архівознавство		\|Напрями діяльності=наука, педагогіка, ботаніка, історія, археологія, етнографія, філологія, архівознавство
	\|Наукова школа=~~освіта~~, ботаніка		\|Наукова школа=педагогіка, наука, ботаніка
	\|Відзнаки=орден Св. Володимира 4-го ст.		\|Відзнаки=орден Св. Володимира 4-го ст.
	\|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/		\|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/maksimovich-m-o/
Рядок 350:		Рядок 350:
	Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].		Основні нагороди - [[Відзнаки::орден Св. Володимира 4-го ст]].

	Науковий напрям - [[Наукова школа::~~освіта~~, ботаніка]].</blockquote>		Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка, наука, ботаніка]].</blockquote>

	===Пов’язані статті УЕЕО===		===Пов’язані статті УЕЕО===

Sukhomllib: /* Наукова діяльність */

2025-11-30T22:20:18Z

Наукова діяльність

← Попередня версія		Версія за 01:20, 1 грудня 2025
Рядок 111:		Рядок 111:
	Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику. Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.		Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику. Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.

	Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х – на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.		Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону – від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х – на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

	Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (1830-1834) та «Киевлянин» (1840-1841, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.		Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (1830-1834) та «Киевлянин» (1840-1841, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.

Sukhomllib: /* Педагогічна діяльність */

2025-11-30T22:18:53Z

Педагогічна діяльність

← Попередня версія		Версія за 01:18, 1 грудня 2025
Рядок 90:		Рядок 90:
	Після відставки Максимович М. О. решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту.		Після відставки Максимович М. О. решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту.

	В університеті Михайло Олександрович не лише викладав теорію словесності, а й дбав про творчий розвиток своїх студентів. Він опікувався студентськими роботами – і студіями з естетики, з етики, і пройнятими духом німецької класичної філософії історичними розвідками, й поетичними спробами, белетристикою. Серед найвідоміших його учнів — Тулов М. А. (професор ліцею князя Безбородька), Костир М. Т.(викладач Київського й Харківського університетів), Лінниченко І. А. (професор Одеського університету), Вернадський І. В. (учений політеконом) та ін.		В університеті Михайло Олександрович не лише викладав теорію словесності, а й дбав про творчий розвиток своїх студентів. Він опікувався студентськими роботами – і студіями з естетики, з етики, і пройнятими духом німецької класичної філософії історичними розвідками, й поетичними спробами, белетристикою. Серед найвідоміших його учнів – Тулов М. А. (професор ліцею князя Безбородька), Костир М. Т.(викладач Київського й Харківського університетів), Лінниченко І. А. (професор Одеського університету), Вернадський І. В. (учений політеконом) та ін.

	Результатом викладацької діяльності Максимовича М. О. (лекцій і промов в університеті св. Володимира з 1834 до 1845 рр.) були 27 статей і монографій, присвячених філологічним і мовознавчим проблемам, історичному розвиткові східнослов’янських мов і літератур: «Песнь о полку Игореве, сложенная в конце XII в. на древнем русском языке» (1837), «История древней русской словесности» (1839), «Русская речь в сравнении с западнославянскою» (1845). У праці «Критико-историческое исследование о русском языке» (1838) він характеризує три східнослов’янські мови (малоруську, білоруську і великоруську) і встановлює їхню самостійність.		Результатом викладацької діяльності Максимовича М. О. (лекцій і промов в університеті св. Володимира з 1834 до 1845 рр.) були 27 статей і монографій, присвячених філологічним і мовознавчим проблемам, історичному розвиткові східнослов’янських мов і літератур: «Песнь о полку Игореве, сложенная в конце XII в. на древнем русском языке» (1837), «История древней русской словесности» (1839), «Русская речь в сравнении с западнославянскою» (1845). У праці «Критико-историческое исследование о русском языке» (1838) він характеризує три східнослов’янські мови (малоруську, білоруську і великоруську) і встановлює їхню самостійність.

Sukhomllib: /* Наукова діяльність */

2025-11-30T22:16:56Z

Наукова діяльність

← Попередня версія		Версія за 01:16, 1 грудня 2025
Рядок 101:		Рядок 101:
	Обстоюючи право української мови на самостійність, учений присвячував їй багато часу, а також літературній проблематиці: галицькій поезії («О стихотворении червонорусских», 1841 р.), українському правопису («О правописании малорусского языка», 1841 р.), українській етимології («О малороссийском произношении местных имен (об именах южнорусских городов)», 1843 р.), українській поезії («О народной исторической поэзии в древней Руси», 1845 р.).		Обстоюючи право української мови на самостійність, учений присвячував їй багато часу, а також літературній проблематиці: галицькій поезії («О стихотворении червонорусских», 1841 р.), українському правопису («О правописании малорусского языка», 1841 р.), українській етимології («О малороссийском произношении местных имен (об именах южнорусских городов)», 1843 р.), українській поезії («О народной исторической поэзии в древней Руси», 1845 р.).

	Максимович М. О. — обстоював самобутність української мови, історії, культури, був одним із творців української «мовної програми», його варіант українського етимологічного правопису, який був поширений у Галичині, на Буковині та Закарпатті протягом століття, дістав назву [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Максимовичівка\|«максимовичівки»]] («О правописании малорусского языка» (1841), видав «Краткий букварь для русского народа» (1859). На думку самого Михайла Олександровича, уся ця робота стала підготовкою до написання книжки «Начала русской филологии» (1847).		Максимович М. О. – обстоював самобутність української мови, історії, культури, був одним із творців української «мовної програми», його варіант українського етимологічного правопису, який був поширений у Галичині, на Буковині та Закарпатті протягом століття, дістав назву [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Максимовичівка\|«максимовичівки»]] («О правописании малорусского языка» (1841), видав «Краткий букварь для русского народа» (1859). На думку самого Михайла Олександровича, уся ця робота стала підготовкою до написання книжки «Начала русской филологии» (1847).

	Як мовознавець Максимович опублікував низку статей про класифікацію слов'янських мов (1838, 1845 і 1850), в яких широко користувався даними з української мови.		Як мовознавець Максимович опублікував низку статей про класифікацію слов'янських мов (1838, 1845 і 1850), в яких широко користувався даними з української мови.
Рядок 113:		Рядок 113:
	Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х – на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.		Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х – на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

	Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (~~1830—1834~~) та «Киевлянин» (~~1840–1841~~, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.		Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (1830-1834) та «Киевлянин» (1840-1841, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.

	В історичних (як і в фольклорно-етнографічних) творах Максимович був прихильником панівного тоді романтизму та ідеї народності. Він відстоював генетичний зв'язок між княжою та козацько-гетьманською добами в історії України, яким він присвятив багато розвідок, статей, критичних заміток про джерела, літературу тощо.		В історичних (як і в фольклорно-етнографічних) творах Максимович був прихильником панівного тоді романтизму та ідеї народності. Він відстоював генетичний зв'язок між княжою та козацько-гетьманською добами в історії України, яким він присвятив багато розвідок, статей, критичних заміток про джерела, літературу тощо.

Sukhomllib: /* Наукова діяльність */

2025-11-30T22:16:00Z

Наукова діяльність

← Попередня версія		Версія за 01:16, 1 грудня 2025
Рядок 111:		Рядок 111:
	Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику. Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.		Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику. Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.

	Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х — на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.		Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х – на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

	Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (1830—1834) та «Киевлянин» (1840–1841, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.		Максимович М. О. – один із перших дослідників історії України. Він опублікував і видав низку монографій з історії Київської Русі: «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), Начала русской филологии» (1847) та ін. Видав по три книжки альманахів Денница» (1830—1834) та «Киевлянин» (1840–1841, 1850), дві – альманаху «Украинец» (1859, 1864). Цими альманахами започатковано розвиток української журналістики.

Sukhomllib: /* Науково-експертна діяльність */

2025-11-30T22:14:00Z

Науково-експертна діяльність

← Попередня версія		Версія за 01:14, 1 грудня 2025
Рядок 138:		Рядок 138:
	У 1843 р. його обрали редактором «Памятников словесности и народного просвещения», членом київського «Комитета для изыскания древностей».		У 1843 р. його обрали редактором «Памятников словесности и народного просвещения», членом київського «Комитета для изыскания древностей».

	Максимович М. О. - завідувач журналу «Русская беседа». Тут Максимович М. О. підготував до видання альманах «Украинец», який, по суті, став спадкоємцем «Киевлянина».		Максимович М. О. – завідувач журналу «Русская беседа». Тут Максимович М. О. підготував до видання альманах «Украинец», який, по суті, став спадкоємцем «Киевлянина».

	Максимовича М. О. обрано членом-кореспондентом російської академії наук (відділення російської мови і словесності).		Максимовича М. О. обрано членом-кореспондентом російської академії наук (відділення російської мови і словесності).

	Активно займався видавничою діяльністю. У 1830 – 1834 рр. він видавав літературний альманах «Денниця (3 випуски), на сторінках якого публікувалися твори тогочасних майстрів слова.		Активно займався видавничою діяльністю. У 1830-1834 рр. він видавав літературний альманах «Денниця (3 випуски), на сторінках якого публікувалися твори тогочасних майстрів слова.

	Він став редактором-видавцем збірників «Киянин» (1840 – 1841 рр.), «Українець» (1859, 1864 рр.), публікував там свої статті й рецензії.		Він став редактором-видавцем збірників «Киянин» (1840-1841 рр.), «Українець» (1859, 1864 рр.), публікував там свої статті й рецензії.

	====Міжнародне співробітництво ====		====Міжнародне співробітництво ====